Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вальтер Іванович Клаусон ест Valter Klauson 2 січня 1914 станція Преображенська Петроградської губернії 5 грудня 1988 мі

Клаусон Вальтер Іванович

Клаусон Вальтер Іванович

Вальтер Іванович Клаусон (ест. Valter Klauson; 2 січня 1914, станція Преображенська Петроградської губернії — 5 грудня 1988, місто Москва) — естонський радянський партійний і державний діяч, голова Ради міністрів Естонської РСР у 1961–1984 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 5—10-го скликань.

Вальтер Клаусон
ест. Valter Klauson
image
Прапор
 3-й Голова Ради міністрів Естонської РСР
12 жовтня 1961 — 18 січня 1984 року
Попередник: Олексій Мюрісепп
Наступник: Бруно Сауль
 
Народження: 2 січня 1914(1914-01-02)
Толмачово, Петроградська губернія
Смерть: 5 грудня 1988(1988-12-05) (74 роки)
Москва, СРСР
Поховання: Таллінн
Країна: Естонія і СРСР
Освіта: Вища партійна школа
Партія: КПРС
Нагороди:
image image image image
image image image image
image image image

Життєпис

Народився у селищі Толмачово, яке у той час називалось станцією Преображенською та входило до складу Лузького повіту Петроградської губернії в родині естонського робітника.

Трудову діяльність розпочав у 14-річному віці, вступивши 1928 року робітником на Лузький завод. Однак невдовзі перейшов на шляхову ділянку Ленінградського обласного управління залізничного транспорту помічником учня. Звідти 1930 року вступив до Лузького автомобільно-дорожнього технікуму.

У 1933 році закінчив технікум, після чого тривалий час обіймав керівні посади в області. Був технічним керівником і начальником машинно-дорожніх загонів, директором асфальтобетонного заводу, начальником електромеханічної частини на будівництві шосейних доріг.

Після включення Естонії до складу Радянського Союзу перевівся до Таллінна, де вже до 1941 року став головним механіком місцевого шляхобудівельного тресту.

1941 року був призваний до лав РСЧА. Спершу перебував на обслуговуванні «Дороги життя» під Ленінградом. Але потім, отримавши офіцерське звання, командував ротою й окремим інженерним батальйоном на Волховському, Північно-Західному та Прибалтійському фронтах.

До початку широкомасштабного наступу радянських військ керував будівництвом мостів і ремонтом прифронтових доріг у Ленінградській, Новгородській та Псковській областях. Під час проведення літніх та осінніх наступальних операцій 1944 року брав участь у звільненні Опочки, Резекне й Тарту, забезпечуючи у складі своєї частини надійність сполучення військ 2-го й 3-го Прибалтійських фронтів. Був нагороджений орденом Червоної Зірки та кількома медалями. Член ВКП(б) з 1943 року.

Після звільнення Естонії 1944 року серед перших спеціалістів був відряджений на організацію відновлення й будівництва залізниці у республіці. Обіймав посади головного механіка, заступника начальника й начальника управління шосейних доріг МВС Естонської РСР.

1953 року був призначений міністром дорожнього й транспортного господарства республіки, яке того ж року було переформовано на міністерство автомобільного транспорту й шосейних доріг. На тій посаді перебував упродовж року.

З 11 вересня 1954 року обіймав посаду першого заступника голови, а з 12 жовтня 1961 по 18 січня 1984 року — голови Ради міністрів Естонської РСР.

1965 року заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС у Москві.

Після виходу на пенсію переїхав до Москви, де, будучи вже персональним пенсіонером Союзного значення, помер 1988 року. Однак похований був у Таллінні.

Твори

  • Клаусон був автором кількох книжок, у тому числі виданої 1967 «Для блага народу», в якій подано огляд досягнень чинної влади.

Нагороди і відзнаки

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Valter Ivanovich Klauson est Valter Klauson 2 sichnya 1914 stanciya Preobrazhenska Petrogradskoyi guberniyi 5 grudnya 1988 misto Moskva estonskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyach golova Radi ministriv Estonskoyi RSR u 1961 1984 rokah Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1986 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 10 go sklikan Valter Klauson est Valter Klauson Prapor 3 j Golova Radi ministriv Estonskoyi RSR 12 zhovtnya 1961 18 sichnya 1984 roku Poperednik Oleksij Myurisepp Nastupnik Bruno Saul Narodzhennya 2 sichnya 1914 1914 01 02 Tolmachovo Petrogradska guberniyaSmert 5 grudnya 1988 1988 12 05 74 roki Moskva SRSRPohovannya TallinnKrayina Estoniya i SRSROsvita Visha partijna shkolaPartiya KPRS Nagorodi ZhittyepisNarodivsya u selishi Tolmachovo yake u toj chas nazivalos stanciyeyu Preobrazhenskoyu ta vhodilo do skladu Luzkogo povitu Petrogradskoyi guberniyi v rodini estonskogo robitnika Trudovu diyalnist rozpochav u 14 richnomu vici vstupivshi 1928 roku robitnikom na Luzkij zavod Odnak nevdovzi perejshov na shlyahovu dilyanku Leningradskogo oblasnogo upravlinnya zaliznichnogo transportu pomichnikom uchnya Zvidti 1930 roku vstupiv do Luzkogo avtomobilno dorozhnogo tehnikumu U 1933 roci zakinchiv tehnikum pislya chogo trivalij chas obijmav kerivni posadi v oblasti Buv tehnichnim kerivnikom i nachalnikom mashinno dorozhnih zagoniv direktorom asfaltobetonnogo zavodu nachalnikom elektromehanichnoyi chastini na budivnictvi shosejnih dorig Pislya vklyuchennya Estoniyi do skladu Radyanskogo Soyuzu perevivsya do Tallinna de vzhe do 1941 roku stav golovnim mehanikom miscevogo shlyahobudivelnogo trestu 1941 roku buv prizvanij do lav RSChA Spershu perebuvav na obslugovuvanni Dorogi zhittya pid Leningradom Ale potim otrimavshi oficerske zvannya komanduvav rotoyu j okremim inzhenernim bataljonom na Volhovskomu Pivnichno Zahidnomu ta Pribaltijskomu frontah Do pochatku shirokomasshtabnogo nastupu radyanskih vijsk keruvav budivnictvom mostiv i remontom prifrontovih dorig u Leningradskij Novgorodskij ta Pskovskij oblastyah Pid chas provedennya litnih ta osinnih nastupalnih operacij 1944 roku brav uchast u zvilnenni Opochki Rezekne j Tartu zabezpechuyuchi u skladi svoyeyi chastini nadijnist spoluchennya vijsk 2 go j 3 go Pribaltijskih frontiv Buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki ta kilkoma medalyami Chlen VKP b z 1943 roku Pislya zvilnennya Estoniyi 1944 roku sered pershih specialistiv buv vidryadzhenij na organizaciyu vidnovlennya j budivnictva zaliznici u respublici Obijmav posadi golovnogo mehanika zastupnika nachalnika j nachalnika upravlinnya shosejnih dorig MVS Estonskoyi RSR 1953 roku buv priznachenij ministrom dorozhnogo j transportnogo gospodarstva respubliki yake togo zh roku bulo pereformovano na ministerstvo avtomobilnogo transportu j shosejnih dorig Na tij posadi perebuvav uprodovzh roku Z 11 veresnya 1954 roku obijmav posadu pershogo zastupnika golovi a z 12 zhovtnya 1961 po 18 sichnya 1984 roku golovi Radi ministriv Estonskoyi RSR 1965 roku zaochno zakinchiv Vishu partijnu shkolu pri CK KPRS u Moskvi Pislya vihodu na pensiyu pereyihav do Moskvi de buduchi vzhe personalnim pensionerom Soyuznogo znachennya pomer 1988 roku Odnak pohovanij buv u Tallinni TvoriKlauson buv avtorom kilkoh knizhok u tomu chisli vidanoyi 1967 Dlya blaga narodu v yakij podano oglyad dosyagnen chinnoyi vladi Nagorodi i vidznakip yat ordeniv Lenina orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi orden Vitchiznyanoyi vijni I st orden Vitchiznyanoyi vijni II st orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Chervonoyi Zirki orden Druzhbi narodiv medaliPosilannya

    Дата публікації:
    Топ