Клас Линника — одне з центральних понять в арифметиці ймовірнісних розподілів.
Дотримуючись Ю.В.Линника, клас розподілів, які не мають нерозкладних подільників, позначимо через . Нехай . Тоді, згідно з другою теоремою Хінчина розподіл безмежно подільний, а отже, за формулою Леві характеристична функція може бути представлена у вигляді
(1)
де , , — цілком -скінченна міра, яка задовольняє умові
Міра називається безмежно подільного розподілу .
Центральна проблема арифметики ймовірнісних розподілів полягає в знаходженні умов на та , які є необхідними або достатніми для того, щоб безмежно подільний розподіл належав класу .
Позначимо через клас безмежно подільних розподілів , які мають ту властивість, що спектральна міра Леві в (1) дискретна та зосереджена на множині виду
,
де , , а числа , , — натуральні, відмінні від 1.
Теорема Линника про клас
Нехай — безмежно подільний розподіл та в формулі (1) . Якщо , то . [1]
Існують розподіли, що належать класу і не належать . Відповідний приклад побудований в роботі А.А. Гольдберга та Й.В. Островського [2]. З іншого боку, при додатковому припущенні про швидке спадання величини при приналежність класу тягне приналежність класу [3, розділ V].
Наведемо два важливих результати про приналежність класу узагальненого розподілу Пуассона, тобто безмежно подільного розподілу , у якого в (1) , а спектральна міра Леві майже скінченна.
Теорема 1 про приналежність класу узагальненого розподілу Пуассона.
Припустимо, що в (1) , спектральна міра Леві цілком скінченна та зосереджена на інтервалі , де . Тоді . [4].
Теорема 2 про приналежність класу узагальненого розподілу Пуассона.
Припустимо, що в (1) , спектральна міра Леві цілком скінченна та зосереджена на множині з незалежними точками. Тоді . [5].
Властивості класу як підмножини в класі усіх безмежно подільних розподілів.
- Клас щільний в слабкій топології в класі усіх безмежно подільних розподілів. [6].
- Будь-який безмежно подільний розподіл можна представити у вигляді скінченної або нескінченної згортки розподілів, які належать класу . [4].
Література
- Линник Ю.В. Общие теоремы о разложении безгранично делимых законов. I, Теория вероятностей и ее применения, 3, вып. 1, (1958), 3-40.
- А.А. Гольдберг, И.В. Островский. Применение теоремы У.К. Хеймана к одному вопросу теории разложений вероятностных законов. Украинский математический журнал, 19, № 3, (1967), 104-106.
- Линник Ю. В., Островский И. В. Разложения случайных величин и векторов. — М.: Наука, 1972.
- Островский И.В. О разложениях безгранично делимых законов без гауссовой компоненты. ДАН СССР, 161, № 1, (1965), 48-51.
- Cuppens, R. Ensembles indépendants et décomposition des fonctions caractéristiques. C. R. Acad. Sci. Paris S\'er. A-B 272, (1971) A1464–A1466.
- Островский И.В. О некоторых классах безгранично делимых законов. ИАН СССР, серия. матем. 34, № 4, (1970), 923-944.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klas Linnika I0 displaystyle I 0 odne z centralnih ponyat v arifmetici jmovirnisnih rozpodiliv Dotrimuyuchis Yu V Linnika klas rozpodiliv yaki ne mayut nerozkladnih podilnikiv poznachimo cherez I0 displaystyle I 0 Nehaj m I0 displaystyle mu in I 0 Todi zgidno z drugoyu teoremoyu Hinchina rozpodil m I0 displaystyle mu in I 0 bezmezhno podilnij a otzhe za formuloyu Levi harakteristichna funkciya m I0 displaystyle mu in I 0 mozhe buti predstavlena u viglyadi m s exp isb ss2 R 0 eixs 1 ixs1 x2 dF x displaystyle hat mu s exp left is beta sigma s 2 int limits mathbb R backslash 0 left e ixs 1 ixs over 1 x 2 right dF x right 1 de b R displaystyle beta in mathbb R s 0 displaystyle sigma geq 0 F displaystyle F cilkom s displaystyle sigma skinchenna mira yaka zadovolnyaye umovi R 0 x21 x2dF x lt displaystyle int limits mathbb R backslash 0 x 2 over 1 x 2 dF x lt infty Mira F displaystyle F nazivayetsya bezmezhno podilnogo rozpodilu m displaystyle mu Centralna problema arifmetiki jmovirnisnih rozpodiliv polyagaye v znahodzhenni umov na s displaystyle sigma ta F displaystyle F yaki ye neobhidnimi abo dostatnimi dlya togo shob bezmezhno podilnij rozpodil m displaystyle mu nalezhav klasu I0 displaystyle I 0 Poznachimo cherez L displaystyle mathfrak L klas bezmezhno podilnih rozpodiliv m displaystyle mu yaki mayut tu vlastivist sho spektralna mira Levi F displaystyle F v 1 diskretna ta zoseredzhena na mnozhini vidu mk1 k mk2 k displaystyle mu k1 k infty infty cup mu k2 k infty infty de mk1 gt 0 displaystyle mu k1 gt 0 mk2 lt 0 displaystyle mu k2 lt 0 a chisla mk 1 r mk r displaystyle mu k 1 r mu k r r 1 2 displaystyle r 1 2 k 0 1 2 displaystyle k 0 pm 1 pm 2 dots naturalni vidminni vid 1 Teorema Linnika pro klas I0 displaystyle I 0 Nehaj m displaystyle mu bezmezhno podilnij rozpodil ta v formuli 1 s gt 0 displaystyle sigma gt 0 Yaksho m I0 displaystyle mu in I 0 to m L displaystyle mu in mathfrak L 1 Isnuyut rozpodili sho nalezhat klasu L displaystyle mathfrak L i ne nalezhat I0 displaystyle I 0 Vidpovidnij priklad pobudovanij v roboti A A Goldberga ta J V Ostrovskogo 2 Z inshogo boku pri dodatkovomu pripushenni pro shvidke spadannya velichini x gt ydF x displaystyle int limits x gt y dF x pri y displaystyle y rightarrow infty prinalezhnist klasu L displaystyle mathfrak L tyagne prinalezhnist klasu I0 displaystyle I 0 3 rozdil V Navedemo dva vazhlivih rezultati pro prinalezhnist klasu I0 displaystyle I 0 uzagalnenogo rozpodilu Puassona tobto bezmezhno podilnogo rozpodilu m displaystyle mu u yakogo v 1 s 0 displaystyle sigma 0 a spektralna mira Levi F displaystyle F majzhe skinchenna Teorema 1 pro prinalezhnist klasu I0 displaystyle I 0 uzagalnenogo rozpodilu Puassona Pripustimo sho v 1 s 0 displaystyle sigma 0 spektralna mira Levi F displaystyle F cilkom skinchenna ta zoseredzhena na intervali a b displaystyle a b de 0 lt a lt b 2a displaystyle 0 lt a lt b leq 2a Todi m I0 displaystyle mu in I 0 4 Teorema 2 pro prinalezhnist klasu I0 displaystyle I 0 uzagalnenogo rozpodilu Puassona Pripustimo sho v 1 s 0 displaystyle sigma 0 spektralna mira Levi F displaystyle F cilkom skinchenna ta zoseredzhena na mnozhini z nezalezhnimi tochkami Todi m I0 displaystyle mu in I 0 5 Vlastivosti klasu I0 displaystyle I 0 yak pidmnozhini v klasi usih bezmezhno podilnih rozpodiliv Klas I0 displaystyle I 0 shilnij v slabkij topologiyi v klasi usih bezmezhno podilnih rozpodiliv 6 Bud yakij bezmezhno podilnij rozpodil mozhna predstaviti u viglyadi skinchennoyi abo neskinchennoyi zgortki rozpodiliv yaki nalezhat klasu I0 displaystyle I 0 4 LiteraturaLinnik Yu V Obshie teoremy o razlozhenii bezgranichno delimyh zakonov I Teoriya veroyatnostej i ee primeneniya 3 vyp 1 1958 3 40 A A Goldberg I V Ostrovskij Primenenie teoremy U K Hejmana k odnomu voprosu teorii razlozhenij veroyatnostnyh zakonov Ukrainskij matematicheskij zhurnal 19 3 1967 104 106 Linnik Yu V Ostrovskij I V Razlozheniya sluchajnyh velichin i vektorov M Nauka 1972 Ostrovskij I V O razlozheniyah bezgranichno delimyh zakonov bez gaussovoj komponenty DAN SSSR 161 1 1965 48 51 Cuppens R Ensembles independants et decomposition des fonctions caracteristiques C R Acad Sci Paris S er A B 272 1971 A1464 A1466 Ostrovskij I V O nekotoryh klassah bezgranichno delimyh zakonov IAN SSSR seriya matem 34 4 1970 923 944