Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кларенс Браун (англ. Clarence Brown; 10 травня 1890, Клінтон — 17 серпня 1987, Санта-Моніка) — американський кінорежисер і продюсер, володар «Кубка Муссоліні» Венеціанського кінофестивалю (1935), премії BAFTA в номінації «Відзнака об'єднаних націй» (1951) та іменної зірки на Голлівудській «Алеї слави» (1960).
| Кларенс Браун | |
|---|---|
| Clarence Brown | |
 | |
| Ім'я при народженні | Кларенс Леон Браун |
| Народився | 10 травня 1890 Клінтон, Массачусетс, США |
| Помер | 17 серпня 1987 (97 років) Санта-Моніка, Каліфорнія, США ·ниркова недостатність |
| Поховання | Форест-Лаун |
| Громадянство |  США |
| Діяльність | режисер, продюсер |
| Alma mater | d |
| Знання мов | англійська[1][2] |
| Роки активності | з 1920 |
| У шлюбі з | d і Еліс Джойс |
| Нагороди | «Кубок Муссоліні» (1935) BAFTA (1951) |
| IMDb | ID 0113284 |
| |
Найбільш відомий з режисури фільмів «Плоть і диявол» (1926), «Анна Крісті» (1930), «Анна Кареніна» (1935), (1936) і (1941), в більшості з яких були залучені улюблені актори Кларенса Брауна — Грета Гарбо і Кларк Ґейбл; саме Браун відкрив талант Гарбо. Браун — шестиразовий номінант на премію «Оскар» і єдиний режисер у світі з такою кількістю номінацій, який ніколи не отримував жодної статуетки.
Стиль Брауна здавався оманливо простим, однак подібна легкість була результатом величезної турботи. Як режисер, Браун був стурбований не тільки акторською грою, але й освітленням, монтажем, побудовою історії — кожною деталлю процесу створення фільму. Ситуації його стрічок, в яких він домігся сильного натуралізму, були завжди переконливими. За словами самого Брауна, всім цим він був зобов'язаний кінорежисерові , який проклав йому шлях в кінематограф.
Біографія
Кларенс Леон Браун народився 10 травня 1890 року у місті Клінтон, штат Массачусетс, в родині виробника бавовни Ларкіна Г. Брауна. Вся сім'я переїхала на південь, коли хлопчикові було одинадцять років. Після закінчення Ноксвільської середньої школи, Браун вступив до університету Теннессі, успішно закінчивши його в дев'ятнадцять років з двома ступенями в інженерній справі. Батько хотів, щоб син пішов по його стопах і зайнявся виробництвом бавовни, однак захоплення Кларенса автомобілями змусило його залишити рідний будинок і переїхати в Іллінойс, де Браун влаштувався на роботу в компанію Moline Automobile Company, а пізніше в Stevens-Duryea.
У 1913-1914 роках Браун вперше зацікавився кінематографом і відвідав кінокомпанію Peerless Studio, де взяв кілька фільмів для перегляду. Серед них були стрічки , , і . Після перегляду картин Браун твердо вирішив стати кінорежисером. Для цього він вирушив до Нью-Йорка, для того, щоб познайомитися з одним з цих чотирьох режисерів. Перетинаючи боро Форт Лі на поромі, він почув, як кілька людей розмовляли про Моріса Турнера, зокрема про те, що режисер шукає собі помічника. Діставшись до Нью-Йорка, Браун знайшов Турнера на знімальному майданчику нового фільму «Щеня». Прочекавши режисера до шести годин вечора, Браун все-таки домігся того, щоб його взяли на нову роботу.
До 1919 року Браун продовжував працювати на Турнера, поки сам не знайшов цікаву історію, на основі якої можна було б зняти фільм. Сценарій написав сам Браун спільно з актором Джоном Гілбертом. Як зізнавався сам Браун, вся знімальна група була цілком «зеленої»: від оператора до художника-постановника. Навіть Джон Гілберт ніколи до цього не писав сценарії. Після завершення знімального процесу Браун подивився картину разом з Морісом Турнером і Джоном Гілбертом, останнім з яких вона вкрай не сподобалася: «Бог мій! Він зіпсував мою історію! Це — найгірший фільм, який я бачив у своєму житті!» — кричав він. Браун засмутився, опустив плечі, і подумав, що, ймовірно, йому не стати хорошим кінорежисером. В монтажній кімнаті до нього підійшов Турнер, і сказав, що фільм був чудовим. Картина стала дебютом Брауна у великому кіно.
Після цього Браун ще кілька років працював спільно з Турнером, у тому числі «Останній з Могікан» і «Дурні матрони». В середині 1920-х років Браун почав працювати на продюсера , який, як з'ясувалося, продюсував майже всі фільми Турнера. Найпримітніші картини Брауна 1920-х років — «Жінка-простачка» (1925), «Орел» (1925) і «Плоть і диявол» (1926). Найбільш важко Брауну далося створення «Орла» — екранізації роману Олександра Пушкіна «Дубровський», головну роль в якому виконав Рудольф Валентино. Пізніше Браун зізнавався, що найбільше задоволення йому доставила робота з Гретою Гарбо і самим Валентіно, який помер через рік після виходу стрічки на екран. «Плоть і диявол», на думку режисера, відкрила талант Гарбо, а на знімальному майданчику цього фільму між актрисою і Джоном Гілбертом зав'язався любовний роман.
Через чотири роки Браун вперше у своєму житті був висунутий на премію «Оскар» за режисерську роботу фільмів «Анна Крісті» і «Роман», але на церемонії вручення програв Льюїсу Майлстоуну. Згодом режисер ще п'ять разів був номінований на премію: за режисерські роботи фільмів «Вільна душа» (1931), (1943), «Національний оксамит» (1944) і «Оленятко» (1946).
У 1952 році Кларенс Браун зняв свій останній фільм . Моріс Турнер, вчитель Брауна, пішов з життя у 1961 році, коли Кларенс перебував у Санкт-Моріц, Швейцарія. Як тільки режисерові повідомили трагічну новину, той відразу ж вилетів зі Швейцарії та поховав друга. Свою автобіографію, написану в 1968 році, Браун завершив словами:
Я зобов'язаний усім, що в мене є, Морісу Турнеру. Зараз я покінчив з кінематографом. Я закінчив свою роботу. Я закінчив своє життя. Я не бачив і двох фільмів за останні десять років. Чому? Та тому, що я, як старий вогненний кінь, який продовжує бігти, коли чує дзвін. Якщо я дивлюся картину і вона мені не подобається — все гаразд. Але якщо вона мені подобається, старі інстинкти починають працювати, а я хочу продовжити свою справу і повернутися до роботи.
Переступивши межу в 90 років, Браун проживав в місті Санта-Моніка, штат Каліфорнія, де 17 серпня 1987 року і помер в медичному центрі «Сейнт-Джон» від відмови нирки. Браун був одружений п'ять разів, мав доньку від першого шлюбу.
Вибрана фільмографія
- 1926 — Плоть і диявол
- 1928 — Жінка справи
- 1931 — Вільна душа
- 1934 — Седі Мак-Кі
- 1935 — О, дикість!
Примітки
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/93126243
- CONOR.Sl
- Clarence Brown [ 15 Квітня 2012 у Wayback Machine.]. (англ.) Los Angeles Times.
- The 3rd Academy Awards (1930) Nominees and Winners [ 13 Листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.) The Academy of Motion Picture Arts and Sciences.
- Clarence Brown, Director of Garbo, Gable, Dies at 97 [ 30 Грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.). Los Angeles Times.
Посилання
- Clarence Brown [ 30 Грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті Virtual History
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klarens Braun angl Clarence Brown 10 travnya 1890 Klinton 17 serpnya 1987 Santa Monika amerikanskij kinorezhiser i prodyuser volodar Kubka Mussolini Venecianskogo kinofestivalyu 1935 premiyi BAFTA v nominaciyi Vidznaka ob yednanih nacij 1951 ta imennoyi zirki na Gollivudskij Aleyi slavi 1960 Klarens BraunClarence BrownIm ya pri narodzhenni Klarens Leon BraunNarodivsya 10 travnya 1890 1890 05 10 Klinton Massachusets SShAPomer 17 serpnya 1987 1987 08 17 97 rokiv Santa Monika Kaliforniya SShA nirkova nedostatnistPohovannya Forest LaunGromadyanstvo SShADiyalnist rezhiser prodyuserAlma mater dZnannya mov anglijska 1 2 Roki aktivnosti z 1920U shlyubi z d i Elis DzhojsNagorodi Kubok Mussolini 1935 BAFTA 1951 IMDb ID 0113284 Mediafajli u Vikishovishi Najbilsh vidomij z rezhisuri filmiv Plot i diyavol 1926 Anna Kristi 1930 Anna Karenina 1935 1936 i 1941 v bilshosti z yakih buli zalucheni ulyubleni aktori Klarensa Brauna Greta Garbo i Klark Gejbl same Braun vidkriv talant Garbo Braun shestirazovij nominant na premiyu Oskar i yedinij rezhiser u sviti z takoyu kilkistyu nominacij yakij nikoli ne otrimuvav zhodnoyi statuetki Stil Brauna zdavavsya omanlivo prostim odnak podibna legkist bula rezultatom velicheznoyi turboti Yak rezhiser Braun buv sturbovanij ne tilki aktorskoyu groyu ale j osvitlennyam montazhem pobudovoyu istoriyi kozhnoyu detallyu procesu stvorennya filmu Situaciyi jogo strichok v yakih vin domigsya silnogo naturalizmu buli zavzhdi perekonlivimi Za slovami samogo Brauna vsim cim vin buv zobov yazanij kinorezhiserovi yakij proklav jomu shlyah v kinematograf BiografiyaKlarens Leon Braun narodivsya 10 travnya 1890 roku u misti Klinton shtat Massachusets v rodini virobnika bavovni Larkina G Brauna Vsya sim ya pereyihala na pivden koli hlopchikovi bulo odinadcyat rokiv Pislya zakinchennya Noksvilskoyi serednoyi shkoli Braun vstupiv do universitetu Tennessi uspishno zakinchivshi jogo v dev yatnadcyat rokiv z dvoma stupenyami v inzhenernij spravi Batko hotiv shob sin pishov po jogo stopah i zajnyavsya virobnictvom bavovni odnak zahoplennya Klarensa avtomobilyami zmusilo jogo zalishiti ridnij budinok i pereyihati v Illinojs de Braun vlashtuvavsya na robotu v kompaniyu Moline Automobile Company a piznishe v Stevens Duryea U 1913 1914 rokah Braun vpershe zacikavivsya kinematografom i vidvidav kinokompaniyu Peerless Studio de vzyav kilka filmiv dlya pereglyadu Sered nih buli strichki i Pislya pereglyadu kartin Braun tverdo virishiv stati kinorezhiserom Dlya cogo vin virushiv do Nyu Jorka dlya togo shob poznajomitisya z odnim z cih chotiroh rezhiseriv Peretinayuchi boro Fort Li na poromi vin pochuv yak kilka lyudej rozmovlyali pro Morisa Turnera zokrema pro te sho rezhiser shukaye sobi pomichnika Distavshis do Nyu Jorka Braun znajshov Turnera na znimalnomu majdanchiku novogo filmu Shenya Prochekavshi rezhisera do shesti godin vechora Braun vse taki domigsya togo shob jogo vzyali na novu robotu Do 1919 roku Braun prodovzhuvav pracyuvati na Turnera poki sam ne znajshov cikavu istoriyu na osnovi yakoyi mozhna bulo b znyati film Scenarij napisav sam Braun spilno z aktorom Dzhonom Gilbertom Yak ziznavavsya sam Braun vsya znimalna grupa bula cilkom zelenoyi vid operatora do hudozhnika postanovnika Navit Dzhon Gilbert nikoli do cogo ne pisav scenariyi Pislya zavershennya znimalnogo procesu Braun podivivsya kartinu razom z Morisom Turnerom i Dzhonom Gilbertom ostannim z yakih vona vkraj ne spodobalasya Bog mij Vin zipsuvav moyu istoriyu Ce najgirshij film yakij ya bachiv u svoyemu zhitti krichav vin Braun zasmutivsya opustiv plechi i podumav sho jmovirno jomu ne stati horoshim kinorezhiserom V montazhnij kimnati do nogo pidijshov Turner i skazav sho film buv chudovim Kartina stala debyutom Brauna u velikomu kino Pislya cogo Braun she kilka rokiv pracyuvav spilno z Turnerom u tomu chisli Ostannij z Mogikan i Durni matroni V seredini 1920 h rokiv Braun pochav pracyuvati na prodyusera yakij yak z yasuvalosya prodyusuvav majzhe vsi filmi Turnera Najprimitnishi kartini Brauna 1920 h rokiv Zhinka prostachka 1925 Orel 1925 i Plot i diyavol 1926 Najbilsh vazhko Braunu dalosya stvorennya Orla ekranizaciyi romanu Oleksandra Pushkina Dubrovskij golovnu rol v yakomu vikonav Rudolf Valentino Piznishe Braun ziznavavsya sho najbilshe zadovolennya jomu dostavila robota z Gretoyu Garbo i samim Valentino yakij pomer cherez rik pislya vihodu strichki na ekran Plot i diyavol na dumku rezhisera vidkrila talant Garbo a na znimalnomu majdanchiku cogo filmu mizh aktrisoyu i Dzhonom Gilbertom zav yazavsya lyubovnij roman Cherez chotiri roki Braun vpershe u svoyemu zhitti buv visunutij na premiyu Oskar za rezhisersku robotu filmiv Anna Kristi i Roman ale na ceremoniyi vruchennya prograv Lyuyisu Majlstounu Zgodom rezhiser she p yat raziv buv nominovanij na premiyu za rezhiserski roboti filmiv Vilna dusha 1931 1943 Nacionalnij oksamit 1944 i Olenyatko 1946 U 1952 roci Klarens Braun znyav svij ostannij film Moris Turner vchitel Brauna pishov z zhittya u 1961 roci koli Klarens perebuvav u Sankt Moric Shvejcariya Yak tilki rezhiserovi povidomili tragichnu novinu toj vidrazu zh viletiv zi Shvejcariyi ta pohovav druga Svoyu avtobiografiyu napisanu v 1968 roci Braun zavershiv slovami Ya zobov yazanij usim sho v mene ye Morisu Turneru Zaraz ya pokinchiv z kinematografom Ya zakinchiv svoyu robotu Ya zakinchiv svoye zhittya Ya ne bachiv i dvoh filmiv za ostanni desyat rokiv Chomu Ta tomu sho ya yak starij vognennij kin yakij prodovzhuye bigti koli chuye dzvin Yaksho ya divlyusya kartinu i vona meni ne podobayetsya vse garazd Ale yaksho vona meni podobayetsya stari instinkti pochinayut pracyuvati a ya hochu prodovzhiti svoyu spravu i povernutisya do roboti Perestupivshi mezhu v 90 rokiv Braun prozhivav v misti Santa Monika shtat Kaliforniya de 17 serpnya 1987 roku i pomer v medichnomu centri Sejnt Dzhon vid vidmovi nirki Braun buv odruzhenij p yat raziv mav donku vid pershogo shlyubu Vibrana filmografiya1926 Plot i diyavol 1928 Zhinka spravi 1931 Vilna dusha 1934 Sedi Mak Ki 1935 O dikist Primitkihttps plus si cobiss net opac7 conor 93126243 CONOR Sl d Track Q16744133 Clarence Brown 15 Kvitnya 2012 u Wayback Machine angl Los Angeles Times The 3rd Academy Awards 1930 Nominees and Winners 13 Listopada 2014 u Wayback Machine angl The Academy of Motion Picture Arts and Sciences Clarence Brown Director of Garbo Gable Dies at 97 30 Grudnya 2014 u Wayback Machine angl Los Angeles Times PosilannyaClarence Brown 30 Grudnya 2014 u Wayback Machine angl na sajti Virtual History