Див також Прінгл Клан Прінгл шотл Clan Pringle клан Гоппрінгілл шотл Clan Hoppringill один з кланів рівнинної частини Шо

Див. також: Прінгл

Клан Прінгл (шотл. Clan Pringle, клан Гоппрінгілл шотл. Clan Hoppringill) — один з кланів рівнинної частини Шотландії — Лоулендсу. На сьогодні клан не має визнаного герольдами Шотландії та лордом Лева вождя, тому клан Прінгл називається в Шотландії "кланом зброєносців. Клан Прінгл володів землями в Шотландському Прикордонні.

Гасло клану: Amicitia Reddit Honores — Дружба приносить шляхетність (лат.)

Резиденція вождів клану: Замок Торсонс

Історична резиденція вождів клану: Замок Гоппрінгл

Останній вождь клану: Джон Гоппрінгл Торсонс (пом. — 21 грудня 1737 року)

Історія клану Прінгл

Походження клану Прінгл

Згідно книги «Акти Прінгл» клан Гоппрінгілл або Прінгл виник в часи правління короля Шотландії Олександра ІІІ (1249—1286). Таким чином клан Прінгл є одним з найдавніших кланів Шотландського Прикордоння.

Назва клану Прінгл має територіальне походження — походить від назви місцевості в приході Стоу на правому березі річки Гала-Вотер, в десяти милях на північ від Галашілс. Землі Гоппрінгл лежать на відстані півмилі вгору від берега річки на південних схилах хребта, що розділяє річки Армет та Тодол (тепер вони називаються Армет-Вотер та Тодол Барн). Цей хребет утворює півколо в західній частині басейну річки Гала. Це півколо гірського пагорба і називалося в давні часи Гоппрінгілл, що підтверджується давніми історичними документами.

Є версія, що ця назва походить від слів Гопп, Гоуп, Оп, Ап, що походить від давньоскандинавського слова Гоп (скан. — Hop) — «притулок», що означало невелику закриту долину. Решта складів цієї назви означали «пагорб». Тобто Гоппрінгілл означає маленьку закриту пагорбом долину.

Повна назва клану — Гоппрінгілл використовувалась більш ніж 300 років. Останнє використання такої назви клану датується 1737 роком, коли помер останній вождь цього клану — Джон Гоппрінгл Торсонс. Близько 1590 року з'являється назва Прінгілл (Pringill) і поступово стає домінуючою формою назви клану. Приблизно до 1650 року ця назва витісняється назвою Прінгл.

XIV—XVII століття

У XIV столітті клан був союзником графа Дуглас. Клан був зброєносцем графів Дуглас. Наприкінці XIV століття клан був визнаний самостійним кланом, за ним були визнані землі Ерлсайд у Лодердейлі. У XV столітті клан вірно служив королям Шотландії — Джеймсу IV та Джеймсу V. Зокрема, люди клану Гоппрінгілл були сурмачами армії короля Джеймса IV. Клан брав участь у битві під Флодден у 1513 році і чимало людей клану полягло за короля в цій битві. Протягом 100 років — з 1389 по 1489 рік клан Гоппрінгілл був досить відомим в Шотландії. Було відомо чимало благородних леді з клану Гоппрінгілл, що були дочками вождів клану, серед них були наставниці жіночих монастирів Шотландії, зокрема монастирів Колдстрім та Конвент. Вожді клану стали в XV столітті в Шотландії відомими виробниками шерсті, зокрема дані про це відносяться до 1540 року. Зокрема, клан займався питаннями збуту шерсті овець, що належали королю Шотландії. Як і всі шотландські клани Прикордоння клан Прінгл здійснював рейди на територію Англії з метою захоплення здобичі. Це в ті часи вважалося доблестю. Але в кінці XVI століття король Джеймс VI, що став одночасно королем Шотландії та Англії вирішив покласти цьому край. Вожді клану Прінгл, як і вожді інших шотландських кланів Прикордоння, інші лайрди постали перед королем у 1592 році і поклялися бути законослухняними і виконувати волю маршалів Шотландії. Клан намагався жити в мирі з сусідами, на той час клан мав не менше шести молодших гілок клану. Останній вождь клану Прінгл — Джон Гоппрінгл Торсонс помер у 1737 році. Його дочка Маргарет вийшла заміж за Гілберта Прінгла — другого сина ІІ баронета Стітхілл. Після цього панівною гілкою в клані стала гілка Прінгл Стітхілл, що отримали свої землі у 1630 році. З цієї гілки вийшов сер Роберт, що став баронетом Нової Шотландії в 1683 році. І хоча він потім змушений був продати свої землі, але титул баронета лишився за його нащадками до ХХІ століття. Нині асоціація клану Прінгл постійно піднімає питання про визнання вождя клану Прінгл.

Замки клану Прінгл

Резиденцією вождів клану Прінгл в давні часи був замок Гоппрінгл, а потім замок Торсонс на березі річки Гала-Вотер. Крім цього клан володів замками Смайлголм-Тауер, Бакголм-Тауер, Товудлі-Тауер, Гала-Хаус, Вайтбенк-Тауер, Яйр-Хаус, Стіхілл-Хаус, Гейнінг-Хаус у Селріку. Крім цього клан Прінгл володів деякий час замками Гріннау-Тауер та Крайгкрук-Кастл.

Баронети Стіхілл

У свій час два представника клану Прінгл отримали титул баронета. Один з них був головою гілки Прінгл Стіхілл. Він отримав титул баронета Нової Шотландії в 1683 році. Другим чоловіком з клану Прінгл, що отримав титул баронета був доктор сер Джон Прінгл Пелл-Мелл — баронет Великої Британії, отримав цей титул у 1766 році. Х баронет Стіхілл — генерал-лейтенант сер Стюарт Прінгл Стіхілл помер у 2013 році і спадкоємність титулу нині активно дискутується.

Сенатори колегії юристів Шотландії

Серед людей клану Прінгл були сенатори колегії юристів Шотландії. Зокрема, цб посаду отримували:

6 червня 1718 року — сер Вальтер Прінгл отримав титул лорд Ньюхолл.
1 липня 1729 року — Джон Прінгл Гейнінг отримав титул лорд Хейнінг.
20 листопада 1754 року — Роберт Прінгл отримав титул лорд Едгефілд.
14 червня 1757 року — Ендрю Прінгл отримав титул лорд Алемор.

Джерела

Records of the Pringles of the Scottish Border', by Alex Pringle, Published 1933, Edinburgh.
http://www.clanpringle.com/html/clan_chief.html [ 26 Березня 2016 у Wayback Machine.]