університет | ||||
Дніпровський державний аграрно-економічний університет | ||||
рос. Днепропетровский сельскохозяйственный институт рос. Днепровский государственный аграрно-экономический университет (14 травня 1991) | ||||
ДДАЕУ | ||||
48°27′40″ пн. ш. 35°03′56″ сх. д. / 48.46130000002777649° пн. ш. 35.06560000002777855° сх. д.Координати: 48°27′40″ пн. ш. 35°03′56″ сх. д. / 48.46130000002777649° пн. ш. 35.06560000002777855° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Місто | Дніпро | |||
Засновано | 11 вересня 1922 | |||
Акредитація: | IV рівня | |||
Ректор | Кобець Анатолій Степанович | |||
Випускники | ||||
Сайт: | dsau.dp.ua | |||
Адреса: | 49009, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 25 | |||
Нагороди: | ||||
| ||||
Дніпровський державний аграрно-економічний університет у Вікісховищі | ||||
Дніпровський державний аграрно-економічний університет (ДДАЕУ) — вищий навчальний заклад IV рівня акредитації Міністерства освіти і науки України, розташований у Нагірному історичному районі Соборного адміністративного району міста Дніпра за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 25.
Історія
Дніпровський державний аграрно-економічний університет засновано 11 вересня 1922 року рішенням Управління освіти УРСР на базі кафедри зоотехніки Київського політехнічного інституту був створений Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут, який складався з ветеринарного та зоотехнічного факультетів.
У 1930 році на базі зоотехнічного факультету було створено Київський зоотехнічний інститут.
У 1934 році, згідно з постановою Раднаркому УРСР від 19 квітня 1934 року, Київський зоотехнічний інститут було переведено до Дніпропетровська, а директором вишу призначений М. О. Селех. У жовтні 1934 року було відкрито агрономічний факультет, а Дніпропетровський зоотехнічний інститут перейменовано на Дніпропетровський сільськогосподарський інститут (ДСГІ).
Заочне відділення почало працювати з жовтня 1935 року у складі агрономічного і зоотехнічного факультетів. До 1940 року роботу заочного відділення координував Український інститут заочного навчання, а потім ці функції перейшли до дирекції ДСГІ.
У 1920—1939 роках інститут підготував 2000 спеціалістів — зоотехніків та агрономів, а також 2000 спеціалістів та керівників сільського господарства за іншими спеціальностями. З числа студентів і співробітників інституту підготовлено 18 професорів, 6 докторів наук, 13 кандидатів наук та 19 доцентів.
З початком німецько-радянської війни більшість навчального обладнання та іншого майна інституту було евакуйовано до Саратова. Майже всі студенти призвані до лав Радянської армії.
У окупованому німцями Дніпропетровську 22 вересня 1941 року було створено (), який складався з 6 факультетів, одним з яких був сільськогосподарський факультет. Цей факультет складався з 6 кафедр, серед яких були кафедри загального землеробства, розведення сільськогосподарських тварин, геодезії. У грудні 1942 року університет припинив своє існування.
Після визволення Дніпропетровська радянськими військами 25 жовтня 1943 року, у листопаді 1943 року, розпочалося робота ДСГІ, де спочатку навчалося 7 студентів. Тоді закінчили інститут 21 студент.
У 1947 році в інституті працювала 21 кафедра, 71 особа професорсько-викладацького складу. У цей період інститут почав підготовку спеціалістів через систему заочного навчання.
За постановою Ради Міністрів СРСР в ДСГІ у вересні 1951 року створений новий факультет — гідромеліоративний.
У 1955 році зоотехнічний факультет переведений у Кам'янець-Подільський сільськогосподарський інститут, факультет гідромеліорації — у Київський гідромеліоративний інститут, з був переведений факультет механізації сільського господарства. Планувалося, що у майбутньому в інституті залишиться лише факультет механізації сільського господарства.
У 1960 році в інституті було відкрито економічний факультет. У 1970 році було відкрито підготовче відділення для абітурієнтів, де слухачі мали можливість поглиблювати свої знання з фізики, математики, біології, мови, хімії, інформатики та інших дисциплін.
З 1975 року відновив роботу зоотехнічний факультет, з 1979 — гідромеліоративний факультет.
У 1975—1976 роках закінчується будівництво та освоєння навчального корпусу № 2.
У 1980 році почав працювати ветеринарний факультет. У 1980—1983 роках для розміщення ветеринарного факультету інституту передається будівля міської ветеринарної клініки та навчального корпусу школи майстрів сільського будівництва. Одночасно проводиться будівництво гуртожитків № 2, 3, 4, 6.
У 1983 році інституту було вручено орден Трудового Червоного Прапора.
З другої половини 1985—1989 років розгортається робота з формування навчально-наукового комплексу на базі вишу.
14 травня 1991 року Дніпропетровський сільськогосподарський інститут реформовано у Дніпропетровський державний аграрно-економічний інститут.
У 1995 році було відкрито інститут післядипломної освіти, у 1996 році — магістратуру.
У 2014 році виш перейменований на Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет.
Структура
У виші працюють наступні інститути та факультети:
- Інститут післядипломної освіти;
- Факультет обліку і фінансів;
- Факультет менеджменту і маркетингу;
- Агрономічний факультет;
- Інженерно-технологічний факультет;
- Факультет ветеринарної медицини;
- Біотехнологічний факультет;
- Факультет водогосподарської інженерії та екології.
А також підпорядковані наступні навчальні заклади:
- Верхньодніпровський фаховий коледж;
- Новомосковський фаховий коледж;
- Технологічний фаховий коледж;
- Фаховий коледж електрифікації;
- Нікопольський фаховий коледж;
- Ерастівський фаховий коледж імені Е. К. Бродського.
Джерела
- Офіційний сайт Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. dsau.dp.ua. оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 25 лютого 2024.
- Дніпропетровський державний аграрний університет (1922—2007): 85 років / Ю. В. Берестень, А. Г. Братчик, А. П. Зражевський та ін.; ред. рада: В. І. Шемавньов (голова) та ін. — 3-тє вид., доповн. і переробл. — Дніпропетровськ : ЕНЕМ, 2007. — 219 с. — 500 прим. — .
- Історія Дніпропетровського Державного Аграрного Університету. 75 років / Редкол.: М. Т. Масюк (відп. ред.), Й. Л. Рисіч, А. Г. Братчик та ін. — Дніпропетровськ : ДДАУ, 1997. — 150 с.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Листопад 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет