Київський жіночий медичний інститут було створено на базі медичного відділення Вищих жіночих курсів у 1915 році Інститут

Київський жіночий медичний інститут було створено на базі медичного відділення Вищих жіночих курсів у 1915 році. Інститут проіснував до 1920 року, коли був приєднаний до Медичного факультету Київського університету з утворенням Інституту охорони здоров'я, що невдовзі отримав назву «Київський медичний інститут». Директором медичного відділення КВЖК та перший рік існування Жіночого медичного інституту був Сергій Томашевський, а після нього ректором був ^[ru].

Будівля анатомічного театру, побудованого для медичного відділення Вищих жіночих курсів

Передумови

1898 року на зборах Київського комітету Червоного хреста було запропоновано створити в Києві жіночий вищий навчальний заклад. Студенти Медичного факультету Київського університету зібрали більше 3 тисяч рублів для фонду організації Жіночого медичного інституту.

У 1905 році приват-доцент Київського університету ^[ru] домігся відкриття в Києві жіночих педагогічно-медичних курсів «Мати й дитя»

У 1906 році Міністерство народної освіти Російської імперії за зверненням Ради Київського університету дозволило приймати на 3-5-й курси медфакультету жінок, які вивчали медицину за межами імперії, петербурзькому жіночому медінституті чи на московських курсах.

Медичне відділення Вищих жіночих курсів

Вищі жіночі курси в Києві відкрилися повторно 1906 року, а лише 23 вересня 1907 року вдалося організувати медичне відділення при них. Було створено Педагогічну раду курсів, куди ввійшли професори університету святого Володимира Феофіл Яновський, Володимир Високович, Сергій Томашевський тощо. Було затверджено «Положення про Медичне Відділення при Вищих жіночих курсах у м. Києві». Професори звернулися до Київської думи з проханням виділити землю для побудови анатомічного театру для цього відділення.

Лише влітку 1908 року під керівництвом Високовича розпочалося будівництво. У приміщенні знаходилися кафедри нормальної хірургії, оперативної хірургії, гістології, патологічної анатомії, загальної патології.

Перші 95 випускниць Медичного відділення віком 24-39 років отримали дипломи 1912 року, а всього за 1912-1916 роки було видано більше 700 дипломів.

На , що відбувалася в Києві, Медичне відділення КВЖК отримало золоту медаль.

Жіночий медичний інститут

Попри формальну підпорядкованість КВЖК, медичне відділення існувало як окрема установа.

У 1914 році кількість студенток курсів зросла вже до 1500 осіб. 1915 року курси були перетворені на окремий Жіночий медичний інститут.

Будівля

Будівлю Жіночого медичного інституту було споруджено у 1908—1909 роках за проектом військового інженера . На побудову були зібрані гроші з оплати курсисток за перші 2 курси.

Приєднання

16 червня 1919 року радянська влада ухвалила рішення про спільне викладання для чоловіків і жінок в університетах. Через це всі кафедри Жіночого медичного університету об'єднувалися з медичними кафедрами Київського університету. Проте через часті зміни влади в Києві остаточного об'єднання тоді не сталося. Лише в березні 1920 року більшовицьке Управління вищої школи Києва видало наказ про об'єднання Медичного факультету Київського університету (української та російської лектур) з Жіночим медичним інститутом у Інститут охорони здоров'я, який було остаточно створено в липні-серпні 1920 року. У жовтні того ж року до новоствореного інституту було приєднано в статусі факультету Одонтологічний інститут, а вже в січні 1921 року установу перейменували на Київську державну медичну академію. У грудні академію знову перейменували на Київський медичний інститут, який проіснував до 1992 року.

Викладачі

Професори

У Медичному відділенні КВЖК та Жіночому медичному інституті викладали професори Київського університету.

— гінеколог, професор медичного відділення КВЖК.
Високович Володимир Костянтинович — патологоанатом, завідувач кафедри патологічної анатомії медичного відділення КВЖК у 1908—1912 роках.
Вотчал Євген Пилипович — ботанік, професор медичного відділення ВЖК.
— патологоанатом, професор медичного відділення КВЖК.
Лапинський Михайло Микитович — психіатр, професор медичного відділення КВЖК.
— офтальмолог, професор медичного відділення КВЖК.
Ліндеман Володимир Карлович — патофізіолог, професор медичного відділення КВЖК.
— терапевт
^[ru] — хірург, директор Київського жіночого медичного інституту (1916—20), проректор Київської державної медичної академії (1921).
^[ru] — гінеколог, професор медичного відділення КВЖК.
Нечай Павло Іванович (1859—?) — психіатр, професор медичного відділення КВЖК і кафедри психіатрії Київського державного медичного інституту (1920—24).
Оболонський Микола Олександрович — судмедексперт, професор медичного відділення КВЖК.
— гігієніст, професор медичного відділення КВЖК.
Радзієвський Олексій Григорович — хірург, професор медичного відділення КВЖК і Київського жіночого медичного інституту (1907—1919).
Садовень Олексій Андрійович — біохімік, професор медичного відділення КВЖК.
Стражеско Микола Дмитрович (1876—1952) — терапевт, професор медичного відділення КВЖК (з 1910)
^[ru] — патологоанатом, завідувач кафедри патологічної анатомії та гістології Київського жіночого медичного інституту (1913—1920)
Томашевський Сергій Петрович — дерматовенеролог, директор медичного відділення ВЖК і створеного на їхній основі з його ініціативи Київського жіночого інституту (1909—1916).
— фармаколог, професор медичного відділення КВЖК.
Трітшель Карл Генріхович — терапевт, професор медичного відділення КВЖК.
Чернов Василь Єгорович — педіатр, професор медичного відділення КВЖК.
Шимановський Олександр Федорович — офтальмолог, професор медичного відділення КВЖК.

Інші

Відомі випускниці

Примітки

Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Будет ли институт?, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 123 {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()(рос.)
Ю. В. Лешан. Путь женщин к званию врача [ 7 Грудня 2020 у Wayback Machine.]. Країна знань, № 3, 2017(рос.)
Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), В преддверии женского медицинского инчтитута, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 141 {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()(рос.)
Медичне відділення Вищих жіночих курсів, 1908—09. Мечникова, 5 [ 15 Червня 2018 у Wayback Machine.] Звід пам'яток історії і архітектури
Оксана Кісь (1 січня 2017). Українські жінки у горнилі модернізації. Family Leisure Club. с. 95–. ISBN .
К. Кобченко. Слухачки Київських Вищих жіночих курсів: груповий портрет // Етнічна історія народів Європи. — 2002. — Вип. 12. — С. 49–54.
Мельник В. В.; Широбоков В. П. Історія створення та розвитку кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. До 100-річчя створення кафедри: Монографія. Нова Книга. с. 57. ISBN .
В. В. Мельник, В. П. Широбоков. Кафедра мікробіології Київського медичного інституту на початку 20-х років XX століття^{[недоступне посилання з вересня 2019]} // Профілактична медицина. — 2012. — № 2. — С. 71-75

Посилання

100 років Київському жіночому медичному інституту [ 25 Лютого 2022 у Wayback Machine.]

[1] Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Будет ли институт?, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 123 {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()(рос.)

[Лешан2017-2] Ю. В. Лешан. Путь женщин к званию врача [ 7 Грудня 2020 у Wayback Machine.]. Країна знань, № 3, 2017(рос.)

[3] Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), В преддверии женского медицинского инчтитута, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 141 {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()(рос.)

[pamyatky-4] Медичне відділення Вищих жіночих курсів, 1908—09. Мечникова, 5 [ 15 Червня 2018 у Wayback Machine.] Звід пам'яток історії і архітектури

[Кісь2017-5] Оксана Кісь (1 січня 2017). Українські жінки у горнилі модернізації. Family Leisure Club. с. 95–. ISBN .

[6] К. Кобченко. Слухачки Київських Вищих жіночих курсів: груповий портрет // Етнічна історія народів Європи. — 2002. — Вип. 12. — С. 49–54.

[В.П.-7] Мельник В. В.; Широбоков В. П. Історія створення та розвитку кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. До 100-річчя створення кафедри: Монографія. Нова Книга. с. 57. ISBN .

[8] В. В. Мельник, В. П. Широбоков. Кафедра мікробіології Київського медичного інституту на початку 20-х років XX століття^{[недоступне посилання з вересня 2019]} // Профілактична медицина. — 2012. — № 2. — С. 71-75