Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Китайська космонавтика комплекс науково технічних програм з освоєння космосу Китайської Народної Республіки КНР Моделі к

Китайська космонавтика

Китайська космонавтика

Китайська космонавтика — комплекс науково-технічних програм з освоєння космосу Китайської Народної Республіки (КНР).

image
Моделі космічного корабля Шеньчжоу-7 і ракети-носія CZ-5 в Національному промисловому парку в Сіані

Загальний опис

Китайці почали розвивати космічну програму 1956 року, перший китайський супутник запущено 1970 року. Хоча історично Китай був п'ятою космічною державою (тобто самостійно запустив супутник), до початку XXI століття він став третьою державою за космічним потенціалом. Китай має різноманітні ракети-носії («Великий похід» та інші) аж до важких, має великий набір прикладних супутників практично всіх видів, включаючи геостаціонарні, запустив міжпланетні станції (АМС) до Місяця і має програми АМС до Марса. За 40 років розвитку запущено понад 100 штучних супутників.

1976 року Китай третім у світі створив технологію повернення супутників. 2003 року Китай став третьою у світі космічною наддержавою, яка має власну пілотовану космонавтику. 2007 року Китай третім у світі продемонстрував технологію протисупутникових ракет (перехоплення штучних супутників Землі). 2011 року Китай запустив свою першу орбітальну станцію і виконав перше стикування, а також став другою країною за кількістю виконаних космічних запусків, перевершивши США і поступаючись лише Росії (враховуючи період космонавтики СРСР). Поряд зі США, Росією та Європейським Союзом, Китай має національну супутникову систему навігації («Бейдоу»). Китай є одним із найбільших гравців з надання пускових послуг для інших країн і організацій, а також є розробником і виробником супутників за замовленням.

Китай має кілька десятків наукових і виробничих підприємств космічної галузі, має третій у світі флот морських кораблів космічного стеження і мережу наземних радарних станцій спостереження, у тому числі за межами своєї території. Китай має три космодроми (Цзюцюань, Січан, Тайюань) і один будується (Хайнань).

Китай оголосив про великі перспективні космічні програми, що включають в найближчому майбутньому створення власної багатомодульної пілотованої орбітальної станції і у віддаленому майбутньому — багаторазові транспортні космічні системи та пілотовані польоти до Місяця.

14 жовтня 2021 року Китай успішно запустив свій перший супутник для дослідження сонячної енергії.

Перші кроки

Космічні програми Китайської Народної Республіки почали розвиватися на ракетному полігоні Цзюцюань, заснованому 20 жовтня 1958 року для випробувань китайських балістичних ракет у малонаселеному районі пустелі Гобі. У вересні 1960 року звідси було успішно запущено першу ракету ближньої дії радянського виробництва з китайським паливом, а в листопаді 1960 року відбувся успішний пуск першої ракети, виробленої в КНР.

27 жовтня 1966 року вперше успішно здійснено випробувальний запуск ракети з ядерною боєголовкою.

24 квітня 1970 ракетою «» (Chang Zheng-1, CZ-1) з полігону Цзюцюань стартував перший китайський супутник Dongfanghong-I. Кілька експериментальних та наукових апаратів запущено впродовж наступних 10 років ракетами-носіями FB-1, але п'ять із дев'яти пусків закінчилися невдало.

З 1975 року головною космічною програмою, яка реалізується на полігоні Цзюцюань, стала програма запуску повертальних супутників-фоторозвідника сімейства FSW. Для цього використовувалися ракети CZ-2, CZ-2C і CZ-2D.

Етапною подією в історії полігону вважається також запуск 18 травня 1980 ракети дальньої дії в напрямку Тихого океану.

З 1999 року почалися пуски ракети-носія CZ-2F з безпілотними космічними кораблями «Шеньчжоу». При створенні цього ракетно-космічного комплексу вперше в практиці КНР застосовано вертикальне збирання, випробування і транспортування космічного корабля і ракети-носія, а також застосована технологія дистанційного тестування при запуску.

Всього до жовтня 2003 року з цього космодрому успішно запущено 33 супутники і чотири безпілотних космічних кораблі, а також виконано понад 1 тисячу експериментальних запусків інших ракет різного типу.

Крім космодрому Цзюцюань в КНР були побудовані полігони Учжай (Wuzhai), нині відомий як Тайюань (Taiyuan) в провінції Шаньсі, і Січан (Xichang).

1988 року з Тайюаню запущено перший китайський полярний метеосупутник, і відтоді полігон використовується для запусків на сонячно-синхронні й приполярні орбіти метеосупутників серії «Фен Юнь-1», супутників зв'язку Iridium, китайсько-бразильських апаратів дистанційного зондування CBERS і супутників оптико-електронного спостереження «Цзи Юань-2». З цього космодрому стартували ракети-носії CZ-4, CZ-4B, CZ-2C/SD; йшли випробування твердопаливної ракети-носія «Кайточже» («Піонер»).

Космодром Січан (Xichang) побудований в провінції Сичуань і з 1984 року використовується виключно для запуску супутників на геостаціонарну орбіту за допомогою носіїв CZ-3, CZ-2E, CZ-3A, CZ-3B.

Китай будує космодром в районі міста Веньчан на острові Хайнань. Його мають ввести в експлуатацію у 2013 році. Оскільки космодром знаходиться максимально близько до екватора на території Китаю, з нього планується запускати космічні апарати масою до 25 тонн. Центр управління польотами перебуває в місті Сіань (провінція Шеньсі).

Пілотовані польоти

У 1992 році в Китаї стартувала розробка програми пілотованих польотів. Був створений космічний корабель «Шеньчжоу». У 1999—2002 роках здійснено чотири безпілотних запуски цього корабля.

15 жовтня 2003 року з космодрому Цзюцюань, розташованому в провінції Ганьсу на північному заході КНР, здійснено перший політ людини в космос. Першим космонавтом Китаю став 38-річний підполковник Ян Лівей з ескадрильї льотчиків-космонавтів Народно-визвольної армії Китаю. Зробивши на кораблі за 21 годину 23 хвилини 14 обертів навколо Землі, Ян Лівей успішно приземлився. Китай став третьою країною світу, що самостійно здійснила пілотований політ (щоправда, через 40 років після СРСР і США).

Політ китайського космонавта в космос — це перший етап державного стратегічного плану розвитку пілотованої космонавтики в КНР. План, що включає три етапи розвитку, оприлюднено 16 жовтня 2003 року.

Завдання другого етапу — освоєння техніки стикування космічних кораблів з іншими космічними апаратами, створення в космосі лабораторій для короткочасних досліджень екіпажами відвідування, відпрацювання технології виконання наукових експериментів, подальше вивчення питань життя і роботи космонавтів у космосі. До програми створення космічних лабораторій також включено проєкт тривалого перебування космонавтів у космосі і їхнього виходу у відкритий космос.

Мета третього етапу — введення в дію ощадливіших і надійніших засобів космічного транспорту, створення Китайської космічної станції, пристосованої для постійного проживання і роботи космонавтів, вирішення проблем масштабних наукових експериментів в космосі і прикладних технологій. Третій етап передбачає сформувати китайську навколоземну орбітальну інфраструктуру космічного сервісу, інтегрувати прикладні супутники на різних орбітах з космічною станцією, що максимально збільшить їхню ефективність. Буде закладена технічна база для розвідки космічних далей і створена пересувна космічна платформа.

11 жовтня 2005 року відбувся другий пілотований політ, який тривав п'ять днів. На борту космічного корабля «Шеньчжоу-6» перебували дві людини — командир полковник і бортінженер .

25 вересня 2008 року був запущений з екіпажем з трьох осіб — Чжай Чжиґан, , . 27 вересня Чжай Чжиган, одягнений у скафандр китайського виробництва «Фейтянь», здійснив перший в історії КНР вихід у відкритий космос (тривалістю 15 хвилин). Лю Бомін, який страхувати його, був одягнений в російський скафандр «Орлан».

1 листопада 2011 року, з космодрому Цзюцюань, стартував «Шеньчжоу-8» і через два дні здійснив перше в історії КНР автоматичне орбітальне стикування з запущеним 29 вересня 2011 апаратом «Тяньгун-1», який є прообразом модуля майбутньої китайської космічної станції. Орбітальний модуль «Тяньгун-1» має один стикувальний вузол, а також обладнання для життя і роботи групи космонавтів протягом 20 діб, термін життя модуля на орбіті — два роки. 14 листопада «Шеньчжоу-8» відстикувався від модуля і здійснив повторне стикування з ним.

Китай став третьою після СРСР і США країною, що здійснила автоматичне орбітальне стикування двох космічних апаратів.

16 червня 2012 року Китай з космодрому Цзюцюань за допомогою ракети-носія «Changzheng-2F» здійснив запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-9» з першою жінкою-космонавтом на борту — 33-річною майором китайських ВПС Лю Ян. Крім неї, на борту перебувають Цзин Хайпен — командир корабля, який вже літав у космос, і Лю Ван, відповідальний за стиковку «Шеньчжоу» з орбітальним модулем «Тяньгун-1». Головним завданням екіпажу є відпрацювання ручного та автоматичного стикування з модулем «Тяньгун-1», що вже перебуває на орбіті. Політ триватиме понад 10 діб.

16 жовтня 2021 року розпочався пілотований політ «Шеньчжоу-13» з трьома астронавтами. Планується, що політ продовжуватиметься 6 місяців.

29 листопада 2022 року розпочався пілотований політ «Шеньчжоу-15» на космічну станцію «Тяньгун» з трьома тайконавтами на борту. Він став десятим пілотованим польотом за програмою «Шеньчжоу» та п'ятнадцятим польотом програми в цілому. Згідно з планом, екіпаж «Шеньчжоу-15» здійснить чотири виходи у відкритий космос, попрацює над корисним навантаженням як всередині станції, так і за її межами, а також проведе іншу наукову роботу.

19 липня 2023 року, згідно з повідомленням South China Morning Post, заступник головного конструктора китайської пілотованої космічної програми повідомив, що перший багаторазовий космічний корабель КНР вирушить у космос уже через кілька років, а саме у 2027 році. Він зіграє вирішальну роль у розширенні китайської космічної станції, а також у запланованому висадженні китайських астронавтів на Місяць до 2030 року.

20 липня 2023 року, згідно з повідомленням Китайського національного космічного управління, китайські астронавти космічного корабля «Шеньчжоу-16» здійснили свій перший вихід у відкритий космос. За допомогою роботизованих рук астронавти Цзін Хайпенг, Чжу Янчжу і Гуй Хайчао виконали всі поставлені завдання під час восьмигодинного виходу у відкритий космос. Астронавти встановили кронштейни і здійснили підйом панорамної камери B основного модуля, а також розблокування і підйом панорамних камер A і B лабораторного модуля «Меньтянь». Екіпаж «Шеньчжоу-16» планує провести велику кількість космічних наукових експериментів, в тому числі дослідження впливу космічного випромінювання та мікрогравітація на сто видів насіння, що були доставлені із Землі та здійснити декілька виходів у відкритий космос.

26 жовтня 2023 року, об 11:14 за пекінським часом, з космодрому Цзюцюань за допомогою ракети-носія «Long March-2F» («Чанчжен-2F») було здійснено запуск пілотованого корабля «Шеньчжоу-17» з трьома космонавтами на борту. За повідомленням державного інформаційного агентства Сіньхуа, космічний корабель доставить у космос до космічної орбітальної станції «Тяньгун» трьох космонавтів: Тан Хунбо, Тан Шенцзе та Цзян Сіньліня. Космонавти пробудуть на орбіті близько шести місяців. Приблизно через 10 хвилин після старту космічний корабель «Шеньчжоу-17» відокремився від ракети-носія та вийшов на задану орбіту. Того ж дня о 17:46 за пекінським часом «Шеньчжоу-17» здійснив швидке автоматичне зближення та стикування з переднім портом основного модуля китайської космічної орбітальної станції. Весь процес зближення та стикування тривав приблизно 6,5 год. О 19:34 за пекінським часом, екіпаж «Шеньчжоу-17» успішно перейшов на борт китайської космічної орбітальної станції «Тяньгун».

Безпілотні польоти

Див. також: Чан'е-1, Чан'е-2, Чан'е-3 та Чан'е-4

У 2016 році, згідно з повідомленням журналу New Scientist, у Китаї почали розробляти схожий на літак літальний апарат, який може виходити на орбіту Землі і повертатися назад. За розробку найбільшого космоплана у світі узявся дослідний інститут ракетної техніки Китайського об'єднання космічних технологій. Інженери спроєктували дві версії космоплана. Маса першого — 10 тонн, розмах крил — 6 метрів. Маса другого космоплана — 100 тонн, розмах крил — до 12 метрів, а висота польоту може сягати 130 кілометрів над Землею. Фахівці мали намір використовувати такий космоплан багаторазово, щоб він зміг зробити до 50 космічних рейсів. Запуск нового апарата було заплановано на 2020 рік.

У 2022 році Космічні сили США повідомили, що вони відстежують маневри експериментального китайського космоплана на орбіті. Цей безпілотний апарат був виведений на орбіту 4 серпня 2022 року за допомогою ракети Changcheng-2F. Ракета-носій Changcheng-2F, яка вивела космічний літак на низьку навколоземну орбіту, мала максимальне корисне навантаження близько 8 тонн, а розмах крил космічного літака становив більше, ніж 4,2 метра. Про зовнішній вигляд апарата, його форму і призначення не було відомо нічого. Китайські новинні агенції повідомляли тільки про сам факт його запуску. З усіх зображень була відома тільки світлина обтічника корисного навантаження. Також було відомо, що початкова орбіта апарата становила 346 × 593 км з нахилом 50 градусів, згодом космоплан здійснив маневр підняття перигею своєї кругової орбіти, яка склала — 597 × 608 км. Більш того, 31 жовтня 2022 року, 18 ескадрилья космічної оборони США помітила поруч з космопланом загадковий невеликий об'єкт.

2023

8 травня 2023 року китайський секретний багаторазовий космоплан завершив свою другу місію, приземлившись після 276 днів перебування на орбіті. Це був найдовший політ для космічного апарата. Державні ЗМІ Китаю та Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) оголосили, що космічний корабель приземлився 8 травня за пекінським часом.

15 червня 2023 року за допомогою ракети-носія CZ-2D з космодрому Тайюань на півночі країни Китай успішно вивів на орбіту 41 малий супутник «Jilin-1» («Цзилінь-1»), оптичні супутники дистанційного зондування, призначені для комерційного використання. Орієнтовно до 2025 року на орбіті налічуватиметься 138 подібних космічних апаратів, які сформують єдину мережу. Таким чином, Китай побив національний рекорд з разового виведення на орбіту великої кількості космічних апаратів, — про це повідомила Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки.

22 липня 2023 року китайська компанія Galactic Energy успішно вивела на орбіту два космічні супутники «Qiankun-1» і «Taian», — про це компанія повідомила на своїй сторінці у WeChat. Запуск у рамках місії Lemon Tree був здійснений за допомогою комерційної ракети-носія «Ceres-1», о 13:07 за пекінським часом (08:07 за київським часом), з космодрому Цзюцюань у пустелі Бадин-Джаран на півночі країни. Він став шостим для носіїв цієї серії. Супутник дистанційного зондування «Qiankun-1» використовуватиметься з метою тестування «ключових проривних технологій для наднизької орбіти та створення передової аерокосмічної платформи». Супутник «Taian», який також називається «Xing Shidai-16», призначений для здійснення високотехнологічного проєкту в галузі комп'ютерних технологій. Відповідно, ракета-носій «Ceres-1» — твердопаливна чотирьохступенева ракета легкого класу діаметром 1,4 м. Вона досягає 19 м у довжину і здатна вивести на низьку навколоземну орбіту до 400 кг корисного вантажу. За весь час завдяки їй було запущено 21 комерційний супутник для 12 організацій.

3 серпня 2023 року, як повідомило державне інформаційне агентство Сіньхуа, з космодрому Цзюцюань в пустелі Гобі на північному заході Китаю, об 11:47 (06:47 за Києвом), в космос було виведено новий метеорологічний супутник «Fengyun-3 06», який успішно вийшов на заплановану орбіту. Супутник було запущено ракетою-носієм Long March-4C. Хоча в повідомленні чітко не зазначається призначення космічного апарата, відомо, що супутники серії «Fengyun» (у перекладі з китайської — «вітер і хмари») призначені насамперед для вирішення завдань дистанційного зондування Землі, а саме — моніторингу й аналізу погоди на планеті. Цей запуск став 481-м польотом ракет-носіїв серії Long March («Великий похід»).

21 серпня 2023 року, о 01:45 за пекінським часом (20 серпня, о 20:45 за Києвом), з космодрому Цзюцюань, за допомогою ракети-носія «Чанчжен-4С» (Long March-4C) Китай запустив у космос новий супутник дистанційного зондування Землі «Гаофень-12 04» («Gaofen-12 04»). Згідно з повідомленням, «Гаофень-12 04» успішно вийшов на задану орбіту. Він буде здатний здійснювати мікрохвильове дистанційне зондування і включений до сузір'я супутників національної супутникової системи спостереження за земною поверхнею у високій якості. Апарат використовуватиметься в різних галузях, включаючи проведення сільськогосподарського моніторингу, збирання даних для планування міських просторів та дорожньо-транспортних мереж, оцінки врожайності полів та запобігання катастрофам і стихійним лихам.

5 вересня 2023 року, о 17:34 за місцевим часом (о 12:34 за Києвом), з морської стартової платформи у Східнокитайському морі неподалік міста Хайян провінції Шаньдун на сході Китаю, китайська приватна компанія Galactic Energy здійснила успішний морський запуск космічної ракети-носія «CERES-1» з чотирма комерційними супутниками. Ракета-носій успішно вивела супутники на заплановану орбіту. Дана місія стала дев'ятим польотом ракет серії «CERES-1».

5 жовтня 2023 року, о 08:24 ранку (за пекінським часом), Китай успішно запустив у космос новий супутник дистанційного зондування Землі. Згідно з повідомленням державного інформаційного агентства Сіньхуа, ракета-носій «Чанчжен-2Г» (Long March-2D) з супутником «Яогань-39» («Yaogan-39») стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Західні аналітики припускають, що супутники «Яогань» можуть також мати військове застосування, включно з оптичною, радіолокаційною та електронною розвідкою. Цей запуск став 490-м польотом ракет-носіїв серії Long March.

14 жовтня 2023 року, о 20:54 (за місцевим часом), Китай запустив у космос супутник дистанційного зондування «Yunhai-1 (04)». Ракета-носій «Long March 2D» успішно стартувала з космодрому Цзюцюань в пустелі Гобі. Китайські державні ЗМІ описують супутник як такий, що надає «послуги з виявлення атмосферного, морського та космічного середовища, запобігання катастрофам і пом'якшення їх наслідків, а також наукових експериментів». Це загальновживаний опис космічного корабля «Yunhai», проте деякі західні аналітики оцінюють серію «Yunhai» як військові метеорологічні супутники.

14 грудня 2023 року приблизно о 23:00, Китай втретє успішно запустив у космос на низьку навколоземну орбіту свій секретний космічний літак. За повідомленням державного інформаційного агентства Сіньхуа, китайський «експериментальний космічний корабель багаторазового використання» (багаторазовий космоплан) CSSHQ успішно стартував за допомогою ракети-носія «Long March 2F» з космодрому Цзюцюань в пустелі Гобі. Як і під час двох попередніх запусків у 2020 і 2022 роках, Сіньхуа не розкрило технічних деталей або зображень космічного апарата, а також не згадало, як довго триватиме політ.

15 грудня 2023 року Китай запустив свою найбільшу ракету-носій серії Long March «Великий похід-5». Ракета вивела в космос штучний супутник «Yaogan-41», імовірно висотний оптичний супутник дистанційного зондування для цивільних цілей, таких як дослідження Землі. Однак Китай часто використовує позначення «Yaogan» для супутників військового призначення. Експерти вважають, що «Yaogan-41» може розміститися на геосинхронній орбіті, забезпечуючи безперервне спостереження за великими регіонами, включаючи Китай, Тайвань і сусідні країни.

30 грудня 2023 року Китай запустив експериментальний супутник для супутникових інтернет-технологій. Як повідомило державне інформаційне агентство Сіньхуа, ракета-носій «Чанчжен-2В» (Long March-2C) з супутником стартувала о 08:13 (за пекінським часом) з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.

2024

9 січня 2024 року Китай успішно запустив ракету-носій «Чанчжен-2С», яка вивела на орбіту супутник «Einstein Probe». На борту космічного апарата встановлено рентгенівський телескоп. Запуск був здійснений з космодрому Січан в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Супутник вагою близько 1,45 т і розміром з позашляховик, має форму квітучого лотоса, що складається з 12 пелюсток та двох тичинок. «Пелюстки» насправді 12 модулів, що складаються з ширококутних рентгенівських телескопів (WXT), а «тичинки» — два вузькоспрямовані телескопи (FXT).

23 січня 2024 року, о 12:03 за місцевим часом (06:03 за київським часом), Китай запустив у космос комерційну ракету-носій «Ліцзянь-1 Y3» з п'ятьма супутниками дистанційного зондування Землі. Всі супутники були успішно виведені на заплановані орбіти.

20 березня 2024 року з космодрому Веньчан Китай запустив ракету-носій «Long March 8». За повідомленням видання SpaceNews, ракета-носій вивела на навколомісячну орбіту супутник-ретранслятор «Queqiao-2», що призначений для забезпечення зв'язку з місією «Chang'e 6», у межах якої Китай планує доставити зі зворотного боку Місяця зразки реголіту.

25 квітня 2024 року, о 15:59 (за київським часом), Китай запустив пілотований космічний корабель «Шеньчжоу-18» (Shenzhou-18) з трьома тайконавтами на свою орбітальну станцію «Тяньгун» (Tiangong). На навколоземну орбіту космічний корабель вивела ракета-носій «Long March-2°F», що стартувала з космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі на північному заході Китаю.

24 травня 2024 року, китайський експериментальний космічний корабель багаторазового використання вивів на орбіту секретний багаторазовий космоплан для виконання чергової місії. Попередній запуск космічного літака CSSHQ відбувся 14 грудня 2023 року, він пробув на орбіті 166 діб. Після 166 днів обертання навколо Землі космоплан CSSHQ викинув на орбіту невідомий об'єкт, який Космічні сили США каталогізували під номером 59 884 (міжнародне позначення 2023-195G).

5 жовтня 2023 року, відповідно заяви, яку розповсюдило державного інформаційного агентства Сіньхуа, Китай визначився з термінами своєї наступної місячної місії «Чан'є-6», старт якої намічено приблизно на 2024 рік. Наразі в рамках підготовки до польоту проводяться планові дослідно-конструкторські роботи, повідомили у Китайському національному космічному управлінні (CNSA). Відповідно до національної програми дослідження Місяця, метою місії заявлено збирання зразків ґрунту зі зворотного боку природного супутника Землі. Для цього зонд «Чан'є-6» здійснить посадку у басейні Південного полюса — Ейткен, а потім проведе дослідження та збір місячних зразків з різних регіонів та епох. Для підтримки зв'язку між зворотним боком Місяця та Землею у першій половині 2024 року Китай планує запустити свій нещодавно розроблений ретрансляційний супутник «Цюєцяо-2» (Magpie Bridge-2), повідомили в управлінні. Там також зазначили, що місячний зонд «Чан'є-6» доставить корисні вантажі з Франції, Італії, Пакистану та Європейського космічного агентства, які включають детектори негативних іонів та радонового газу. 2 червня 2024 року, о 6:09 (за пекінським часом), відповідно повідомлення Китайського національного космічного управління, китайський місячний зонд «Чан’е-6» (Chang'e-6) здійснив успішну посадку в ударному кратері Аполлон на зворотному боці Місяця.

22 червня 2024 року Китай спільно з Францією запустили у космос супутник SVOM (Space Variable Objects Monitor). Супутник призначений для пошуку гамма-спалахів, світло від яких подолало мільярди світлових років, щоб досягти Землі.

Історичні досягнення світового рівня

12 липня 2023 року з космодрому Цзюцюань в космос була запущена перша у світі ракета під назвою «Zhuque-2» з метановими двигунами. Таким чином Китай випередив американські компанії, зокрема SpaceX з її двигуном Raptor, у плані запуску на орбіту ракет-носіїв нового покоління. Згідно з повідомленням China South Morning, приватна китайська компанія LandSpace здійснила вдалий запуск першої у світі ракети, двигуни якої працюють на метані та рідкому кисні. Це був другий запуск ракети «Zhuque-2» і він відбувся успішно, на відміну від першої спроби запуску в грудні 2022 року.

14 серпня 2023 року, за повідомленням Spacenews, за допомогою триступеневої ракети-носія «Чанчжен-3В» Китай запустив у космос новий апарат «Ludi Tance-4 (01)» — перший у світі радіолокаційний супутник з синтезованою апертурою.

25 червня 2024 року китайський місячний зонд «Чан’е-6» (Chang’e-6) зі зразками породи з поверхні зворотного боку Місяця, успішно приземлився у визначеній посадковій зоні автономного району Внутрішня Монголія на півночі Китаю. З посиланням на Національне космічне управління КНР, зворотна капсула, яка вперше в історії людства доставила на Землю зразки, зібрані на невидимому з нашої планети боці Місяця, відокремився від орбітального апарату приблизно за 5000 км над Південною Атлантикою й о 13:41 за місцевим часом (8:41 за Києвом) увійшла в атмосферу Землі на висоті 120 км і швидкості близько 11,2 км на секунду. Після кількох гальмівних маневрів та уповільнення швидкості спуску, на висоті 10 км над землею розкрився парашут і о 14:07 капсула точно та плавно приземлилась у визначеному районі, де її знайшла пошукова група. Найближчим часом її доправлять до Пекіна, де відкриють та передадуть місячні зразки групі вчених для подальшого зберігання, аналізу і вивчення.

Перспективні плани

Програма «Пошук творінь природи»

На початку вересня 2023 року, як повідомило видання Space, програма Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації (CASC) і Академії наук Китаю, що отримала назву «Тянь Гун Кай У» («Пошук творінь природи») за назвою енциклопедії Сун Їнсін, китайського мислителя епохи Мін, охопила вивчення не лише найближчих космічних регіонів, а й околиць Сонячної системи. Дана програма зорієнтована на використання космічних ресурсів та описує етапи створення масштабної інфраструктури до 2100 року. На першому з чотирьох етапів передбачено будівництво станцій видобутку водяного льоду на Місяці. Потім воду розщеплюватимуть на водень і кисень, щоб використовувати їх як ракетне паливо. Таким чином, Місяць стане перевальним пунктом на шляху до астероїдів, Марса та природних супутників Юпітера. Дослідники пропонують розмістити розподільні вузли в точках Лагранжа між Землею і Місяцем, Сонцем і Землею, Сонцем і Юпітером. Цілі чотирьох етапів програми можуть бути досягнуті вже до 2035, 2050, 2075 і 2100 років відповідно.

Інші плани

Поточними планами реалізації Китайської космічної програми, частина яких вже реалізована стали:

  • Створення до 2022 року Китайської космічної станції.
  • У березні 2003 року Китай оголосив, що в найближчі 20 років виконає програму вивчення Місяця. Програма «Чан'є» (Chang'e) складається з трьох етапів: зондування, посадка, повернення. У 2007 і 2010 році Китай відправив до Місяця перші два зонди. На другому етапі, орієнтовно в 2025 році, запланована висадка китайських космонавтів на поверхню Місяця, а на третьому — створення місячної бази. Водночас 30 травня 2023 року керівник НАСА Білл Нельсон повідомив, що станом на травень 2023 року, до Угоди Артеміди вже входять 25 країн. Нельсон також заявив, що «Угода Артеміди» саме і була створена для того, щоб не було єдиної країни, яка отримала б виняткові права на космічний простір, зокрема Місяць і ресурсів на ній, і не допускала б інші країни. Він стурбований намірами Китаю освоювати Місяць, оскільки Китай не входить до країн-учасниць «Угоди Артеміди» та претендуватиме на території Місяця та воду на супутнику Землі.
  • У Китаї для запуску ракет-носіїв планується використовувати літаки або аналогічні їм за технічними характеристиками. Вантажопідйомність цих літаків становить 66 тонн. «Таке рішення позбавить необхідності використовувати космодроми», — повідомили у Китайській академії ракетобудування.
  • 22 липня 2023 року на випробувальному стенді поблизу Сіаня, провінція Шеньсі, було випробувано новий двигун, призначений для ракети «Чанчжен-10», яка доставить астронавтів на Місяць.
  • У вересні 2023 року, за повідомленням державного інформаційного агентства Сіньхуа, з метою надання технічної підтримки майбутнім місіям країни з дослідження Місяця і далекого космосу, Китай розпочав будівництво радіотелескопа діаметром 40 метрів на території міста Шигадзе автономного району Тибету (ТАР, Південно-Західний Китай). Телескоп, головним відомством будівництва якого є Шанхайська астрономічна обсерваторія при Академії наук Китаю, приєднається до китайської мережі інтерферометрії з наддовгими базами (VLBI).
image
Діаграма орбітальних запусків КНР з 1970 по 2012 рік

Примітки

  1. Китайцы научились сбивать космические спутники[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  2. China's Military Space Power Growing [ 10 Грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  3. . Архів оригіналу за 20 Жовтня 2021. Процитовано 20 Жовтня 2021.
  4. . Архів оригіналу за 18 Жовтня 2021. Процитовано 16 Жовтня 2021.
  5. Spaceflight mission report Shenzhou-15. www.spacefacts.de. Процитовано 13 жовтня 2022.
  6. China reveals missions of Shenzhou-14, Shenzhou-15 space crews - Khmer Times (амер.). 18 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
  7. China says it will launch reusable spacecraft as soon as 2027. // By Zhang Tong in Beijing. Published: 6:00 аm, 19 Jul, 2023
  8. Китай збирається запустити перший багаторазовий космічний корабель: що відомо. // Автор: Андрій Кадук. 19.07.2023, 15:15
  9. Китайські астронавти місії «Шеньчжоу-16» вперше вийшли у відкритий космос. // Автор: Анна Холоднова. 22.07.2022, 12:34
  10. Китайські астронавти здійснили свій перший вихід у відкритий космос. 22.07.2023, 19:45
  11. A look at Shenzhou-17 manned spaceship launch in 90 seconds. 2023-10-26, 17:30:33
  12. Китай відправив трьох космонавтів на свою станцію. // Автор: Алена Шевчук, 26.10.2023, 10:55
  13. Китайський пілотований космічний корабель «Шеньчжоу-17» прибув до станції «Тяньгун». 26.10.2023
  14. У Китаї почали розробку найбільшого у світі космічного літака. 04.10.2016, 00:40
  15. Таємничий китайський космоплан вивів на орбіту якийсь об'єкт. 04.11.2022
  16. На Землю повернувся секретний космічний корабель Китаю після свого найдовшого польоту. 09.04.2023, 19:36
  17. Китай запустив у космос ракету з 41 супутником. // Автор: Альона Шевчук, 15.06.2023, 15:29
  18. Китай вивів на орбіту супутники Qiankun-1 і Taian. 22.07.2023, 23:04
  19. Китай запустив у космос новий метеорологічний супутник. 04.08.2023, 17:09
  20. Китай запустив у космос новий супутник дистанційного зондування Землі. 22.08.2023, 23:31
  21. Китай успішно запустив чотири супутники з морської платформи. 05.09.2023, 16:17
  22. Китай запустив з морської платформи ракету з чотирма супутниками. ФОТО. 05.09.2023, 17:36
  23. Китай успішно запустив новий супутник дистанційного зондування Землі. 05.10.2023, 13:34:43
  24. Китай запустив новий супутник дистанційного зондування Землі. 06.10.2023, 21:34
  25. Китай запускає новий супутник дистанційного зондування Yunhai. 15.10.2023
  26. Китай втретє запускає таємничий багаторазовий космічний літак. 15.12.2023
  27. Секретний китайський космічний літак утретє зафіксували на орбіті. // Автор: Юлія Александрова, 16.12.2023
  28. Китайська мегаракета запустила секретний об'єкт на орбіту Землі. 19.12.2023, 21:04
  29. Китай запустив у космос експериментальний супутник. ФОТО. 30.12.2023, 16:53
  30. Китай вивів на орбіту рентгенівський телескоп, який працює як око лобстера. // Автор: Анатолій Шевченко. 10.01.2024
  31. КНР запустила у космос п'ять супутників дистанційного спостереження. 25.01.2024, 22:22
  32. China's Queqiao-2 relay satellite enters lunar orbit. // By Andrew Jones. March 25, 2024
  33. Китайський супутник-ретранслятор успішно вийшов на навколомісячну орбіту. // Автор: Степан Садков. 25.03.2024
  34. Китай запустив у космос пілотований корабель з трьома тайконавтами. ФОТО. 25.04.2024, 18:59
  35. Китайський секретний космічний літак виводить об’єкт на орбіту. 26.05.2024
  36. China’s super secretive spaceplane ejects a mysterious object into orbit over Earth and no-one knows what it’s for. // By Millie Turner. Published: 8:53 ET, May 28 2024
  37. Науковці зафіксували, як китайський секретний космоліт викинув на орбіту Землі невідомий об'єкт. 31.05.2024, 17:23
  38. Китай визначився з термінами своєї наступної місячної місії. // Автор: Тимофій Борзенко. 05.10.2023, 23:58
  39. Китайський зонд здійснив посадку на зворотному боці Місяця. ВІДЕО. 02.06.2024, 09:16
  40. Франція та Китай запустили у космос супутник. 22.06.2024, 15:10
  41. Як тобі таке, Ілоне Маск. Китай випередив SpaceX і успішно запустив першу у світі ракету на метані (відео). 12.07.2023, 16:02
  42. Китай провалив історичний запуск Zhuque-2 — комерційної ракети з киснево-метановим двигуном. // Автор: Катерина Даньшина. 16.12.2022, 19:12
  43. China launches first geosynchronous orbit radar satellite. // By Andrew Jones. August 14, 2023
  44. Може й шпигувати. Китай запустив унікальний радіолокаційний супутник/ 20.08.2023, 23:14
  45. China's Chang'e-6 brings back first samples from moon's far side to Earth. Space. 14:07, 25-Jun-2024 CGTN, Updated 22:56, 25-Jun-2024
  46. На Землю вперше доставили зразки зі зворотного боку Місяця. 28.06.2024
  47. Chinese scientist proposes solar system-wide resource utilization roadmap. // By Andrew Jones. September 4, 2023
  48. Китайські науковці знайшли спосіб освоїти всю Сонячну Систему. 02.10.2023, 5:29 pm
  49. Bill Nelson, head of NASA: «We want to protect the moon's water to prevent China from seizing it». May 30, 2023
  50. Голова NASA заявив про «боротьбу» з Китаєм за ресурси Місяця. // By Андрій Неволін. 02.06.2023
  51. Китайці хочуть із літаків запускати космічні ракети. 08.03.2017, 16:21
  52. Китай випробував новітній двигун для ракети, яка полетить на Місяць з екіпажем — відео. 05.08.2023, 19:11
  53. У Китаї розпочалося будівництво нового радіотелескопа для підтримки місій з дослідження Місяця та далекого космосу. 25.09.2023, 23:58

Джерела

  • Космическая программа Китая [ 17 Червня 2012 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kitajska kosmonavtika kompleks naukovo tehnichnih program z osvoyennya kosmosu Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki KNR Modeli kosmichnogo korablya Shenchzhou 7 i raketi nosiya CZ 5 v Nacionalnomu promislovomu parku v SianiZagalnij opisKitajci pochali rozvivati kosmichnu programu 1956 roku pershij kitajskij suputnik zapusheno 1970 roku Hocha istorichno Kitaj buv p yatoyu kosmichnoyu derzhavoyu tobto samostijno zapustiv suputnik do pochatku XXI stolittya vin stav tretoyu derzhavoyu za kosmichnim potencialom Kitaj maye riznomanitni raketi nosiyi Velikij pohid ta inshi azh do vazhkih maye velikij nabir prikladnih suputnikiv praktichno vsih vidiv vklyuchayuchi geostacionarni zapustiv mizhplanetni stanciyi AMS do Misyacya i maye programi AMS do Marsa Za 40 rokiv rozvitku zapusheno ponad 100 shtuchnih suputnikiv 1976 roku Kitaj tretim u sviti stvoriv tehnologiyu povernennya suputnikiv 2003 roku Kitaj stav tretoyu u sviti kosmichnoyu nadderzhavoyu yaka maye vlasnu pilotovanu kosmonavtiku 2007 roku Kitaj tretim u sviti prodemonstruvav tehnologiyu protisuputnikovih raket perehoplennya shtuchnih suputnikiv Zemli 2011 roku Kitaj zapustiv svoyu pershu orbitalnu stanciyu i vikonav pershe stikuvannya a takozh stav drugoyu krayinoyu za kilkistyu vikonanih kosmichnih zapuskiv perevershivshi SShA i postupayuchis lishe Rosiyi vrahovuyuchi period kosmonavtiki SRSR Poryad zi SShA Rosiyeyu ta Yevropejskim Soyuzom Kitaj maye nacionalnu suputnikovu sistemu navigaciyi Bejdou Kitaj ye odnim iz najbilshih gravciv z nadannya puskovih poslug dlya inshih krayin i organizacij a takozh ye rozrobnikom i virobnikom suputnikiv za zamovlennyam Kitaj maye kilka desyatkiv naukovih i virobnichih pidpriyemstv kosmichnoyi galuzi maye tretij u sviti flot morskih korabliv kosmichnogo stezhennya i merezhu nazemnih radarnih stancij sposterezhennya u tomu chisli za mezhami svoyeyi teritoriyi Kitaj maye tri kosmodromi Czyucyuan Sichan Tajyuan i odin buduyetsya Hajnan Kitaj ogolosiv pro veliki perspektivni kosmichni programi sho vklyuchayut v najblizhchomu majbutnomu stvorennya vlasnoyi bagatomodulnoyi pilotovanoyi orbitalnoyi stanciyi i u viddalenomu majbutnomu bagatorazovi transportni kosmichni sistemi ta pilotovani poloti do Misyacya 14 zhovtnya 2021 roku Kitaj uspishno zapustiv svij pershij suputnik dlya doslidzhennya sonyachnoyi energiyi Pershi krokiKosmichni programi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki pochali rozvivatisya na raketnomu poligoni Czyucyuan zasnovanomu 20 zhovtnya 1958 roku dlya viprobuvan kitajskih balistichnih raket u malonaselenomu rajoni pusteli Gobi U veresni 1960 roku zvidsi bulo uspishno zapusheno pershu raketu blizhnoyi diyi radyanskogo virobnictva z kitajskim palivom a v listopadi 1960 roku vidbuvsya uspishnij pusk pershoyi raketi viroblenoyi v KNR 27 zhovtnya 1966 roku vpershe uspishno zdijsneno viprobuvalnij zapusk raketi z yadernoyu boyegolovkoyu 24 kvitnya 1970 raketoyu Chang Zheng 1 CZ 1 z poligonu Czyucyuan startuvav pershij kitajskij suputnik Dongfanghong I Kilka eksperimentalnih ta naukovih aparativ zapusheno vprodovzh nastupnih 10 rokiv raketami nosiyami FB 1 ale p yat iz dev yati puskiv zakinchilisya nevdalo Z 1975 roku golovnoyu kosmichnoyu programoyu yaka realizuyetsya na poligoni Czyucyuan stala programa zapusku povertalnih suputnikiv fotorozvidnika simejstva FSW Dlya cogo vikoristovuvalisya raketi CZ 2 CZ 2C i CZ 2D Etapnoyu podiyeyu v istoriyi poligonu vvazhayetsya takozh zapusk 18 travnya 1980 raketi dalnoyi diyi v napryamku Tihogo okeanu Z 1999 roku pochalisya puski raketi nosiya CZ 2F z bezpilotnimi kosmichnimi korablyami Shenchzhou Pri stvorenni cogo raketno kosmichnogo kompleksu vpershe v praktici KNR zastosovano vertikalne zbirannya viprobuvannya i transportuvannya kosmichnogo korablya i raketi nosiya a takozh zastosovana tehnologiya distancijnogo testuvannya pri zapusku Vsogo do zhovtnya 2003 roku z cogo kosmodromu uspishno zapusheno 33 suputniki i chotiri bezpilotnih kosmichnih korabli a takozh vikonano ponad 1 tisyachu eksperimentalnih zapuskiv inshih raket riznogo tipu Krim kosmodromu Czyucyuan v KNR buli pobudovani poligoni Uchzhaj Wuzhai nini vidomij yak Tajyuan Taiyuan v provinciyi Shansi i Sichan Xichang 1988 roku z Tajyuanyu zapusheno pershij kitajskij polyarnij meteosuputnik i vidtodi poligon vikoristovuyetsya dlya zapuskiv na sonyachno sinhronni j pripolyarni orbiti meteosuputnikiv seriyi Fen Yun 1 suputnikiv zv yazku Iridium kitajsko brazilskih aparativ distancijnogo zonduvannya CBERS i suputnikiv optiko elektronnogo sposterezhennya Czi Yuan 2 Z cogo kosmodromu startuvali raketi nosiyi CZ 4 CZ 4B CZ 2C SD jshli viprobuvannya tverdopalivnoyi raketi nosiya Kajtochzhe Pioner Kosmodrom Sichan Xichang pobudovanij v provinciyi Sichuan i z 1984 roku vikoristovuyetsya viklyuchno dlya zapusku suputnikiv na geostacionarnu orbitu za dopomogoyu nosiyiv CZ 3 CZ 2E CZ 3A CZ 3B Kitaj buduye kosmodrom v rajoni mista Venchan na ostrovi Hajnan Jogo mayut vvesti v ekspluataciyu u 2013 roci Oskilki kosmodrom znahoditsya maksimalno blizko do ekvatora na teritoriyi Kitayu z nogo planuyetsya zapuskati kosmichni aparati masoyu do 25 tonn Centr upravlinnya polotami perebuvaye v misti Sian provinciya Shensi Pilotovani polotiU 1992 roci v Kitayi startuvala rozrobka programi pilotovanih polotiv Buv stvorenij kosmichnij korabel Shenchzhou U 1999 2002 rokah zdijsneno chotiri bezpilotnih zapuski cogo korablya 15 zhovtnya 2003 roku z kosmodromu Czyucyuan roztashovanomu v provinciyi Gansu na pivnichnomu zahodi KNR zdijsneno pershij polit lyudini v kosmos Pershim kosmonavtom Kitayu stav 38 richnij pidpolkovnik Yan Livej z eskadrilyi lotchikiv kosmonavtiv Narodno vizvolnoyi armiyi Kitayu Zrobivshi na korabli za 21 godinu 23 hvilini 14 obertiv navkolo Zemli Yan Livej uspishno prizemlivsya Kitaj stav tretoyu krayinoyu svitu sho samostijno zdijsnila pilotovanij polit shopravda cherez 40 rokiv pislya SRSR i SShA Polit kitajskogo kosmonavta v kosmos ce pershij etap derzhavnogo strategichnogo planu rozvitku pilotovanoyi kosmonavtiki v KNR Plan sho vklyuchaye tri etapi rozvitku oprilyudneno 16 zhovtnya 2003 roku Zavdannya drugogo etapu osvoyennya tehniki stikuvannya kosmichnih korabliv z inshimi kosmichnimi aparatami stvorennya v kosmosi laboratorij dlya korotkochasnih doslidzhen ekipazhami vidviduvannya vidpracyuvannya tehnologiyi vikonannya naukovih eksperimentiv podalshe vivchennya pitan zhittya i roboti kosmonavtiv u kosmosi Do programi stvorennya kosmichnih laboratorij takozh vklyucheno proyekt trivalogo perebuvannya kosmonavtiv u kosmosi i yihnogo vihodu u vidkritij kosmos Meta tretogo etapu vvedennya v diyu oshadlivishih i nadijnishih zasobiv kosmichnogo transportu stvorennya Kitajskoyi kosmichnoyi stanciyi pristosovanoyi dlya postijnogo prozhivannya i roboti kosmonavtiv virishennya problem masshtabnih naukovih eksperimentiv v kosmosi i prikladnih tehnologij Tretij etap peredbachaye sformuvati kitajsku navkolozemnu orbitalnu infrastrukturu kosmichnogo servisu integruvati prikladni suputniki na riznih orbitah z kosmichnoyu stanciyeyu sho maksimalno zbilshit yihnyu efektivnist Bude zakladena tehnichna baza dlya rozvidki kosmichnih dalej i stvorena peresuvna kosmichna platforma 11 zhovtnya 2005 roku vidbuvsya drugij pilotovanij polit yakij trivav p yat dniv Na bortu kosmichnogo korablya Shenchzhou 6 perebuvali dvi lyudini komandir polkovnik i bortinzhener 25 veresnya 2008 roku buv zapushenij z ekipazhem z troh osib Chzhaj Chzhigan 27 veresnya Chzhaj Chzhigan odyagnenij u skafandr kitajskogo virobnictva Fejtyan zdijsniv pershij v istoriyi KNR vihid u vidkritij kosmos trivalistyu 15 hvilin Lyu Bomin yakij strahuvati jogo buv odyagnenij v rosijskij skafandr Orlan 1 listopada 2011 roku z kosmodromu Czyucyuan startuvav Shenchzhou 8 i cherez dva dni zdijsniv pershe v istoriyi KNR avtomatichne orbitalne stikuvannya z zapushenim 29 veresnya 2011 aparatom Tyangun 1 yakij ye proobrazom modulya majbutnoyi kitajskoyi kosmichnoyi stanciyi Orbitalnij modul Tyangun 1 maye odin stikuvalnij vuzol a takozh obladnannya dlya zhittya i roboti grupi kosmonavtiv protyagom 20 dib termin zhittya modulya na orbiti dva roki 14 listopada Shenchzhou 8 vidstikuvavsya vid modulya i zdijsniv povtorne stikuvannya z nim Kitaj stav tretoyu pislya SRSR i SShA krayinoyu sho zdijsnila avtomatichne orbitalne stikuvannya dvoh kosmichnih aparativ 16 chervnya 2012 roku Kitaj z kosmodromu Czyucyuan za dopomogoyu raketi nosiya Changzheng 2F zdijsniv zapusk pilotovanogo kosmichnogo korablya Shenchzhou 9 z pershoyu zhinkoyu kosmonavtom na bortu 33 richnoyu majorom kitajskih VPS Lyu Yan Krim neyi na bortu perebuvayut Czin Hajpen komandir korablya yakij vzhe litav u kosmos i Lyu Van vidpovidalnij za stikovku Shenchzhou z orbitalnim modulem Tyangun 1 Golovnim zavdannyam ekipazhu ye vidpracyuvannya ruchnogo ta avtomatichnogo stikuvannya z modulem Tyangun 1 sho vzhe perebuvaye na orbiti Polit trivatime ponad 10 dib 16 zhovtnya 2021 roku rozpochavsya pilotovanij polit Shenchzhou 13 z troma astronavtami Planuyetsya sho polit prodovzhuvatimetsya 6 misyaciv 29 listopada 2022 roku rozpochavsya pilotovanij polit Shenchzhou 15 na kosmichnu stanciyu Tyangun z troma tajkonavtami na bortu Vin stav desyatim pilotovanim polotom za programoyu Shenchzhou ta p yatnadcyatim polotom programi v cilomu Zgidno z planom ekipazh Shenchzhou 15 zdijsnit chotiri vihodi u vidkritij kosmos popracyuye nad korisnim navantazhennyam yak vseredini stanciyi tak i za yiyi mezhami a takozh provede inshu naukovu robotu 19 lipnya 2023 roku zgidno z povidomlennyam South China Morning Post zastupnik golovnogo konstruktora kitajskoyi pilotovanoyi kosmichnoyi programi povidomiv sho pershij bagatorazovij kosmichnij korabel KNR virushit u kosmos uzhe cherez kilka rokiv a same u 2027 roci Vin zigraye virishalnu rol u rozshirenni kitajskoyi kosmichnoyi stanciyi a takozh u zaplanovanomu visadzhenni kitajskih astronavtiv na Misyac do 2030 roku 20 lipnya 2023 roku zgidno z povidomlennyam Kitajskogo nacionalnogo kosmichnogo upravlinnya kitajski astronavti kosmichnogo korablya Shenchzhou 16 zdijsnili svij pershij vihid u vidkritij kosmos Za dopomogoyu robotizovanih ruk astronavti Czin Hajpeng Chzhu Yanchzhu i Guj Hajchao vikonali vsi postavleni zavdannya pid chas vosmigodinnogo vihodu u vidkritij kosmos Astronavti vstanovili kronshtejni i zdijsnili pidjom panoramnoyi kameri B osnovnogo modulya a takozh rozblokuvannya i pidjom panoramnih kamer A i B laboratornogo modulya Mentyan Ekipazh Shenchzhou 16 planuye provesti veliku kilkist kosmichnih naukovih eksperimentiv v tomu chisli doslidzhennya vplivu kosmichnogo viprominyuvannya ta mikrogravitaciya na sto vidiv nasinnya sho buli dostavleni iz Zemli ta zdijsniti dekilka vihodiv u vidkritij kosmos 26 zhovtnya 2023 roku ob 11 14 za pekinskim chasom z kosmodromu Czyucyuan za dopomogoyu raketi nosiya Long March 2F Chanchzhen 2F bulo zdijsneno zapusk pilotovanogo korablya Shenchzhou 17 z troma kosmonavtami na bortu Za povidomlennyam derzhavnogo informacijnogo agentstva Sinhua kosmichnij korabel dostavit u kosmos do kosmichnoyi orbitalnoyi stanciyi Tyangun troh kosmonavtiv Tan Hunbo Tan Shencze ta Czyan Sinlinya Kosmonavti probudut na orbiti blizko shesti misyaciv Priblizno cherez 10 hvilin pislya startu kosmichnij korabel Shenchzhou 17 vidokremivsya vid raketi nosiya ta vijshov na zadanu orbitu Togo zh dnya o 17 46 za pekinskim chasom Shenchzhou 17 zdijsniv shvidke avtomatichne zblizhennya ta stikuvannya z perednim portom osnovnogo modulya kitajskoyi kosmichnoyi orbitalnoyi stanciyi Ves proces zblizhennya ta stikuvannya trivav priblizno 6 5 god O 19 34 za pekinskim chasom ekipazh Shenchzhou 17 uspishno perejshov na bort kitajskoyi kosmichnoyi orbitalnoyi stanciyi Tyangun Bezpilotni polotiDiv takozh Chan e 1 Chan e 2 Chan e 3 ta Chan e 4 U 2016 roci zgidno z povidomlennyam zhurnalu New Scientist u Kitayi pochali rozroblyati shozhij na litak litalnij aparat yakij mozhe vihoditi na orbitu Zemli i povertatisya nazad Za rozrobku najbilshogo kosmoplana u sviti uzyavsya doslidnij institut raketnoyi tehniki Kitajskogo ob yednannya kosmichnih tehnologij Inzheneri sproyektuvali dvi versiyi kosmoplana Masa pershogo 10 tonn rozmah kril 6 metriv Masa drugogo kosmoplana 100 tonn rozmah kril do 12 metriv a visota polotu mozhe syagati 130 kilometriv nad Zemleyu Fahivci mali namir vikoristovuvati takij kosmoplan bagatorazovo shob vin zmig zrobiti do 50 kosmichnih rejsiv Zapusk novogo aparata bulo zaplanovano na 2020 rik U 2022 roci Kosmichni sili SShA povidomili sho voni vidstezhuyut manevri eksperimentalnogo kitajskogo kosmoplana na orbiti Cej bezpilotnij aparat buv vivedenij na orbitu 4 serpnya 2022 roku za dopomogoyu raketi Changcheng 2F Raketa nosij Changcheng 2F yaka vivela kosmichnij litak na nizku navkolozemnu orbitu mala maksimalne korisne navantazhennya blizko 8 tonn a rozmah kril kosmichnogo litaka stanoviv bilshe nizh 4 2 metra Pro zovnishnij viglyad aparata jogo formu i priznachennya ne bulo vidomo nichogo Kitajski novinni agenciyi povidomlyali tilki pro sam fakt jogo zapusku Z usih zobrazhen bula vidoma tilki svitlina obtichnika korisnogo navantazhennya Takozh bulo vidomo sho pochatkova orbita aparata stanovila 346 593 km z nahilom 50 gradusiv zgodom kosmoplan zdijsniv manevr pidnyattya perigeyu svoyeyi krugovoyi orbiti yaka sklala 597 608 km Bilsh togo 31 zhovtnya 2022 roku 18 eskadrilya kosmichnoyi oboroni SShA pomitila poruch z kosmoplanom zagadkovij nevelikij ob yekt 2023 8 travnya 2023 roku kitajskij sekretnij bagatorazovij kosmoplan zavershiv svoyu drugu misiyu prizemlivshis pislya 276 dniv perebuvannya na orbiti Ce buv najdovshij polit dlya kosmichnogo aparata Derzhavni ZMI Kitayu ta Kitajska aerokosmichna naukovo tehnichna korporaciya CASC ogolosili sho kosmichnij korabel prizemlivsya 8 travnya za pekinskim chasom 15 chervnya 2023 roku za dopomogoyu raketi nosiya CZ 2D z kosmodromu Tajyuan na pivnochi krayini Kitaj uspishno viviv na orbitu 41 malij suputnik Jilin 1 Czilin 1 optichni suputniki distancijnogo zonduvannya priznacheni dlya komercijnogo vikoristannya Oriyentovno do 2025 roku na orbiti nalichuvatimetsya 138 podibnih kosmichnih aparativ yaki sformuyut yedinu merezhu Takim chinom Kitaj pobiv nacionalnij rekord z razovogo vivedennya na orbitu velikoyi kilkosti kosmichnih aparativ pro ce povidomila Kitajska korporaciya aerokosmichnoyi nauki ta tehniki 22 lipnya 2023 roku kitajska kompaniya Galactic Energy uspishno vivela na orbitu dva kosmichni suputniki Qiankun 1 i Taian pro ce kompaniya povidomila na svoyij storinci u WeChat Zapusk u ramkah misiyi Lemon Tree buv zdijsnenij za dopomogoyu komercijnoyi raketi nosiya Ceres 1 o 13 07 za pekinskim chasom 08 07 za kiyivskim chasom z kosmodromu Czyucyuan u pusteli Badin Dzharan na pivnochi krayini Vin stav shostim dlya nosiyiv ciyeyi seriyi Suputnik distancijnogo zonduvannya Qiankun 1 vikoristovuvatimetsya z metoyu testuvannya klyuchovih prorivnih tehnologij dlya nadnizkoyi orbiti ta stvorennya peredovoyi aerokosmichnoyi platformi Suputnik Taian yakij takozh nazivayetsya Xing Shidai 16 priznachenij dlya zdijsnennya visokotehnologichnogo proyektu v galuzi komp yuternih tehnologij Vidpovidno raketa nosij Ceres 1 tverdopalivna chotirohstupeneva raketa legkogo klasu diametrom 1 4 m Vona dosyagaye 19 m u dovzhinu i zdatna vivesti na nizku navkolozemnu orbitu do 400 kg korisnogo vantazhu Za ves chas zavdyaki yij bulo zapusheno 21 komercijnij suputnik dlya 12 organizacij 3 serpnya 2023 roku yak povidomilo derzhavne informacijne agentstvo Sinhua z kosmodromu Czyucyuan v pusteli Gobi na pivnichnomu zahodi Kitayu ob 11 47 06 47 za Kiyevom v kosmos bulo vivedeno novij meteorologichnij suputnik Fengyun 3 06 yakij uspishno vijshov na zaplanovanu orbitu Suputnik bulo zapusheno raketoyu nosiyem Long March 4C Hocha v povidomlenni chitko ne zaznachayetsya priznachennya kosmichnogo aparata vidomo sho suputniki seriyi Fengyun u perekladi z kitajskoyi viter i hmari priznacheni nasampered dlya virishennya zavdan distancijnogo zonduvannya Zemli a same monitoringu j analizu pogodi na planeti Cej zapusk stav 481 m polotom raket nosiyiv seriyi Long March Velikij pohid 21 serpnya 2023 roku o 01 45 za pekinskim chasom 20 serpnya o 20 45 za Kiyevom z kosmodromu Czyucyuan za dopomogoyu raketi nosiya Chanchzhen 4S Long March 4C Kitaj zapustiv u kosmos novij suputnik distancijnogo zonduvannya Zemli Gaofen 12 04 Gaofen 12 04 Zgidno z povidomlennyam Gaofen 12 04 uspishno vijshov na zadanu orbitu Vin bude zdatnij zdijsnyuvati mikrohvilove distancijne zonduvannya i vklyuchenij do suzir ya suputnikiv nacionalnoyi suputnikovoyi sistemi sposterezhennya za zemnoyu poverhneyu u visokij yakosti Aparat vikoristovuvatimetsya v riznih galuzyah vklyuchayuchi provedennya silskogospodarskogo monitoringu zbirannya danih dlya planuvannya miskih prostoriv ta dorozhno transportnih merezh ocinki vrozhajnosti poliv ta zapobigannya katastrofam i stihijnim liham 5 veresnya 2023 roku o 17 34 za miscevim chasom o 12 34 za Kiyevom z morskoyi startovoyi platformi u Shidnokitajskomu mori nepodalik mista Hajyan provinciyi Shandun na shodi Kitayu kitajska privatna kompaniya Galactic Energy zdijsnila uspishnij morskij zapusk kosmichnoyi raketi nosiya CERES 1 z chotirma komercijnimi suputnikami Raketa nosij uspishno vivela suputniki na zaplanovanu orbitu Dana misiya stala dev yatim polotom raket seriyi CERES 1 5 zhovtnya 2023 roku o 08 24 ranku za pekinskim chasom Kitaj uspishno zapustiv u kosmos novij suputnik distancijnogo zonduvannya Zemli Zgidno z povidomlennyam derzhavnogo informacijnogo agentstva Sinhua raketa nosij Chanchzhen 2G Long March 2D z suputnikom Yaogan 39 Yaogan 39 startuvala z kosmodromu Sichan u provinciyi Sichuan na pivdennomu zahodi Kitayu Zahidni analitiki pripuskayut sho suputniki Yaogan mozhut takozh mati vijskove zastosuvannya vklyuchno z optichnoyu radiolokacijnoyu ta elektronnoyu rozvidkoyu Cej zapusk stav 490 m polotom raket nosiyiv seriyi Long March 14 zhovtnya 2023 roku o 20 54 za miscevim chasom Kitaj zapustiv u kosmos suputnik distancijnogo zonduvannya Yunhai 1 04 Raketa nosij Long March 2D uspishno startuvala z kosmodromu Czyucyuan v pusteli Gobi Kitajski derzhavni ZMI opisuyut suputnik yak takij sho nadaye poslugi z viyavlennya atmosfernogo morskogo ta kosmichnogo seredovisha zapobigannya katastrofam i pom yakshennya yih naslidkiv a takozh naukovih eksperimentiv Ce zagalnovzhivanij opis kosmichnogo korablya Yunhai prote deyaki zahidni analitiki ocinyuyut seriyu Yunhai yak vijskovi meteorologichni suputniki 14 grudnya 2023 roku priblizno o 23 00 Kitaj vtretye uspishno zapustiv u kosmos na nizku navkolozemnu orbitu svij sekretnij kosmichnij litak Za povidomlennyam derzhavnogo informacijnogo agentstva Sinhua kitajskij eksperimentalnij kosmichnij korabel bagatorazovogo vikoristannya bagatorazovij kosmoplan CSSHQ uspishno startuvav za dopomogoyu raketi nosiya Long March 2F z kosmodromu Czyucyuan v pusteli Gobi Yak i pid chas dvoh poperednih zapuskiv u 2020 i 2022 rokah Sinhua ne rozkrilo tehnichnih detalej abo zobrazhen kosmichnogo aparata a takozh ne zgadalo yak dovgo trivatime polit 15 grudnya 2023 roku Kitaj zapustiv svoyu najbilshu raketu nosij seriyi Long March Velikij pohid 5 Raketa vivela v kosmos shtuchnij suputnik Yaogan 41 imovirno visotnij optichnij suputnik distancijnogo zonduvannya dlya civilnih cilej takih yak doslidzhennya Zemli Odnak Kitaj chasto vikoristovuye poznachennya Yaogan dlya suputnikiv vijskovogo priznachennya Eksperti vvazhayut sho Yaogan 41 mozhe rozmistitisya na geosinhronnij orbiti zabezpechuyuchi bezperervne sposterezhennya za velikimi regionami vklyuchayuchi Kitaj Tajvan i susidni krayini 30 grudnya 2023 roku Kitaj zapustiv eksperimentalnij suputnik dlya suputnikovih internet tehnologij Yak povidomilo derzhavne informacijne agentstvo Sinhua raketa nosij Chanchzhen 2V Long March 2C z suputnikom startuvala o 08 13 za pekinskim chasom z kosmodromu Czyucyuan na pivnichnomu zahodi Kitayu 2024 9 sichnya 2024 roku Kitaj uspishno zapustiv raketu nosij Chanchzhen 2S yaka vivela na orbitu suputnik Einstein Probe Na bortu kosmichnogo aparata vstanovleno rentgenivskij teleskop Zapusk buv zdijsnenij z kosmodromu Sichan v provinciyi Sichuan na pivdennomu zahodi Kitayu Suputnik vagoyu blizko 1 45 t i rozmirom z pozashlyahovik maye formu kvituchogo lotosa sho skladayetsya z 12 pelyustok ta dvoh tichinok Pelyustki naspravdi 12 moduliv sho skladayutsya z shirokokutnih rentgenivskih teleskopiv WXT a tichinki dva vuzkospryamovani teleskopi FXT 23 sichnya 2024 roku o 12 03 za miscevim chasom 06 03 za kiyivskim chasom Kitaj zapustiv u kosmos komercijnu raketu nosij Liczyan 1 Y3 z p yatma suputnikami distancijnogo zonduvannya Zemli Vsi suputniki buli uspishno vivedeni na zaplanovani orbiti 20 bereznya 2024 roku z kosmodromu Venchan Kitaj zapustiv raketu nosij Long March 8 Za povidomlennyam vidannya SpaceNews raketa nosij vivela na navkolomisyachnu orbitu suputnik retranslyator Queqiao 2 sho priznachenij dlya zabezpechennya zv yazku z misiyeyu Chang e 6 u mezhah yakoyi Kitaj planuye dostaviti zi zvorotnogo boku Misyacya zrazki regolitu 25 kvitnya 2024 roku o 15 59 za kiyivskim chasom Kitaj zapustiv pilotovanij kosmichnij korabel Shenchzhou 18 Shenzhou 18 z troma tajkonavtami na svoyu orbitalnu stanciyu Tyangun Tiangong Na navkolozemnu orbitu kosmichnij korabel vivela raketa nosij Long March 2 F sho startuvala z kosmodromu Czyucyuan u pusteli Gobi na pivnichnomu zahodi Kitayu 24 travnya 2024 roku kitajskij eksperimentalnij kosmichnij korabel bagatorazovogo vikoristannya viviv na orbitu sekretnij bagatorazovij kosmoplan dlya vikonannya chergovoyi misiyi Poperednij zapusk kosmichnogo litaka CSSHQ vidbuvsya 14 grudnya 2023 roku vin probuv na orbiti 166 dib Pislya 166 dniv obertannya navkolo Zemli kosmoplan CSSHQ vikinuv na orbitu nevidomij ob yekt yakij Kosmichni sili SShA katalogizuvali pid nomerom 59 884 mizhnarodne poznachennya 2023 195G 5 zhovtnya 2023 roku vidpovidno zayavi yaku rozpovsyudilo derzhavnogo informacijnogo agentstva Sinhua Kitaj viznachivsya z terminami svoyeyi nastupnoyi misyachnoyi misiyi Chan ye 6 start yakoyi namicheno priblizno na 2024 rik Narazi v ramkah pidgotovki do polotu provodyatsya planovi doslidno konstruktorski roboti povidomili u Kitajskomu nacionalnomu kosmichnomu upravlinni CNSA Vidpovidno do nacionalnoyi programi doslidzhennya Misyacya metoyu misiyi zayavleno zbirannya zrazkiv gruntu zi zvorotnogo boku prirodnogo suputnika Zemli Dlya cogo zond Chan ye 6 zdijsnit posadku u basejni Pivdennogo polyusa Ejtken a potim provede doslidzhennya ta zbir misyachnih zrazkiv z riznih regioniv ta epoh Dlya pidtrimki zv yazku mizh zvorotnim bokom Misyacya ta Zemleyu u pershij polovini 2024 roku Kitaj planuye zapustiti svij neshodavno rozroblenij retranslyacijnij suputnik Cyuyecyao 2 Magpie Bridge 2 povidomili v upravlinni Tam takozh zaznachili sho misyachnij zond Chan ye 6 dostavit korisni vantazhi z Franciyi Italiyi Pakistanu ta Yevropejskogo kosmichnogo agentstva yaki vklyuchayut detektori negativnih ioniv ta radonovogo gazu 2 chervnya 2024 roku o 6 09 za pekinskim chasom vidpovidno povidomlennya Kitajskogo nacionalnogo kosmichnogo upravlinnya kitajskij misyachnij zond Chan e 6 Chang e 6 zdijsniv uspishnu posadku v udarnomu krateri Apollon na zvorotnomu boci Misyacya 22 chervnya 2024 roku Kitaj spilno z Franciyeyu zapustili u kosmos suputnik SVOM Space Variable Objects Monitor Suputnik priznachenij dlya poshuku gamma spalahiv svitlo vid yakih podolalo milyardi svitlovih rokiv shob dosyagti Zemli Istorichni dosyagnennya svitovogo rivnya12 lipnya 2023 roku z kosmodromu Czyucyuan v kosmos bula zapushena persha u sviti raketa pid nazvoyu Zhuque 2 z metanovimi dvigunami Takim chinom Kitaj viperediv amerikanski kompaniyi zokrema SpaceX z yiyi dvigunom Raptor u plani zapusku na orbitu raket nosiyiv novogo pokolinnya Zgidno z povidomlennyam China South Morning privatna kitajska kompaniya LandSpace zdijsnila vdalij zapusk pershoyi u sviti raketi dviguni yakoyi pracyuyut na metani ta ridkomu kisni Ce buv drugij zapusk raketi Zhuque 2 i vin vidbuvsya uspishno na vidminu vid pershoyi sprobi zapusku v grudni 2022 roku 14 serpnya 2023 roku za povidomlennyam Spacenews za dopomogoyu tristupenevoyi raketi nosiya Chanchzhen 3V Kitaj zapustiv u kosmos novij aparat Ludi Tance 4 01 pershij u sviti radiolokacijnij suputnik z sintezovanoyu aperturoyu 25 chervnya 2024 roku kitajskij misyachnij zond Chan e 6 Chang e 6 zi zrazkami porodi z poverhni zvorotnogo boku Misyacya uspishno prizemlivsya u viznachenij posadkovij zoni avtonomnogo rajonu Vnutrishnya Mongoliya na pivnochi Kitayu Z posilannyam na Nacionalne kosmichne upravlinnya KNR zvorotna kapsula yaka vpershe v istoriyi lyudstva dostavila na Zemlyu zrazki zibrani na nevidimomu z nashoyi planeti boci Misyacya vidokremivsya vid orbitalnogo aparatu priblizno za 5000 km nad Pivdennoyu Atlantikoyu j o 13 41 za miscevim chasom 8 41 za Kiyevom uvijshla v atmosferu Zemli na visoti 120 km i shvidkosti blizko 11 2 km na sekundu Pislya kilkoh galmivnih manevriv ta upovilnennya shvidkosti spusku na visoti 10 km nad zemleyu rozkrivsya parashut i o 14 07 kapsula tochno ta plavno prizemlilas u viznachenomu rajoni de yiyi znajshla poshukova grupa Najblizhchim chasom yiyi dopravlyat do Pekina de vidkriyut ta peredadut misyachni zrazki grupi vchenih dlya podalshogo zberigannya analizu i vivchennya Perspektivni planiPrograma Poshuk tvorin prirodi Na pochatku veresnya 2023 roku yak povidomilo vidannya Space programa Kitajskoyi aerokosmichnoyi naukovo tehnichnoyi korporaciyi CASC i Akademiyi nauk Kitayu sho otrimala nazvu Tyan Gun Kaj U Poshuk tvorin prirodi za nazvoyu enciklopediyi Sun Yinsin kitajskogo mislitelya epohi Min ohopila vivchennya ne lishe najblizhchih kosmichnih regioniv a j okolic Sonyachnoyi sistemi Dana programa zoriyentovana na vikoristannya kosmichnih resursiv ta opisuye etapi stvorennya masshtabnoyi infrastrukturi do 2100 roku Na pershomu z chotiroh etapiv peredbacheno budivnictvo stancij vidobutku vodyanogo lodu na Misyaci Potim vodu rozsheplyuvatimut na voden i kisen shob vikoristovuvati yih yak raketne palivo Takim chinom Misyac stane perevalnim punktom na shlyahu do asteroyidiv Marsa ta prirodnih suputnikiv Yupitera Doslidniki proponuyut rozmistiti rozpodilni vuzli v tochkah Lagranzha mizh Zemleyu i Misyacem Soncem i Zemleyu Soncem i Yupiterom Cili chotiroh etapiv programi mozhut buti dosyagnuti vzhe do 2035 2050 2075 i 2100 rokiv vidpovidno Inshi plani Potochnimi planami realizaciyi Kitajskoyi kosmichnoyi programi chastina yakih vzhe realizovana stali Stvorennya do 2022 roku Kitajskoyi kosmichnoyi stanciyi U berezni 2003 roku Kitaj ogolosiv sho v najblizhchi 20 rokiv vikonaye programu vivchennya Misyacya Programa Chan ye Chang e skladayetsya z troh etapiv zonduvannya posadka povernennya U 2007 i 2010 roci Kitaj vidpraviv do Misyacya pershi dva zondi Na drugomu etapi oriyentovno v 2025 roci zaplanovana visadka kitajskih kosmonavtiv na poverhnyu Misyacya a na tretomu stvorennya misyachnoyi bazi Vodnochas 30 travnya 2023 roku kerivnik NASA Bill Nelson povidomiv sho stanom na traven 2023 roku do Ugodi Artemidi vzhe vhodyat 25 krayin Nelson takozh zayaviv sho Ugoda Artemidi same i bula stvorena dlya togo shob ne bulo yedinoyi krayini yaka otrimala b vinyatkovi prava na kosmichnij prostir zokrema Misyac i resursiv na nij i ne dopuskala b inshi krayini Vin sturbovanij namirami Kitayu osvoyuvati Misyac oskilki Kitaj ne vhodit do krayin uchasnic Ugodi Artemidi ta pretenduvatime na teritoriyi Misyacya ta vodu na suputniku Zemli U Kitayi dlya zapusku raket nosiyiv planuyetsya vikoristovuvati litaki abo analogichni yim za tehnichnimi harakteristikami Vantazhopidjomnist cih litakiv stanovit 66 tonn Take rishennya pozbavit neobhidnosti vikoristovuvati kosmodromi povidomili u Kitajskij akademiyi raketobuduvannya 22 lipnya 2023 roku na viprobuvalnomu stendi poblizu Sianya provinciya Shensi bulo viprobuvano novij dvigun priznachenij dlya raketi Chanchzhen 10 yaka dostavit astronavtiv na Misyac U veresni 2023 roku za povidomlennyam derzhavnogo informacijnogo agentstva Sinhua z metoyu nadannya tehnichnoyi pidtrimki majbutnim misiyam krayini z doslidzhennya Misyacya i dalekogo kosmosu Kitaj rozpochav budivnictvo radioteleskopa diametrom 40 metriv na teritoriyi mista Shigadze avtonomnogo rajonu Tibetu TAR Pivdenno Zahidnij Kitaj Teleskop golovnim vidomstvom budivnictva yakogo ye Shanhajska astronomichna observatoriya pri Akademiyi nauk Kitayu priyednayetsya do kitajskoyi merezhi interferometriyi z naddovgimi bazami VLBI Diagrama orbitalnih zapuskiv KNR z 1970 po 2012 rikPrimitkiKitajcy nauchilis sbivat kosmicheskie sputniki nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros China s Military Space Power Growing 10 Grudnya 2010 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 20 Zhovtnya 2021 Procitovano 20 Zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2021 Procitovano 16 Zhovtnya 2021 Spaceflight mission report Shenzhou 15 www spacefacts de Procitovano 13 zhovtnya 2022 China reveals missions of Shenzhou 14 Shenzhou 15 space crews Khmer Times amer 18 kvitnya 2022 Procitovano 19 kvitnya 2022 China says it will launch reusable spacecraft as soon as 2027 By Zhang Tong in Beijing Published 6 00 am 19 Jul 2023 Kitaj zbirayetsya zapustiti pershij bagatorazovij kosmichnij korabel sho vidomo Avtor Andrij Kaduk 19 07 2023 15 15 Kitajski astronavti misiyi Shenchzhou 16 vpershe vijshli u vidkritij kosmos Avtor Anna Holodnova 22 07 2022 12 34 Kitajski astronavti zdijsnili svij pershij vihid u vidkritij kosmos 22 07 2023 19 45 A look at Shenzhou 17 manned spaceship launch in 90 seconds 2023 10 26 17 30 33 Kitaj vidpraviv troh kosmonavtiv na svoyu stanciyu Avtor Alena Shevchuk 26 10 2023 10 55 Kitajskij pilotovanij kosmichnij korabel Shenchzhou 17 pribuv do stanciyi Tyangun 26 10 2023 U Kitayi pochali rozrobku najbilshogo u sviti kosmichnogo litaka 04 10 2016 00 40 Tayemnichij kitajskij kosmoplan viviv na orbitu yakijs ob yekt 04 11 2022 Na Zemlyu povernuvsya sekretnij kosmichnij korabel Kitayu pislya svogo najdovshogo polotu 09 04 2023 19 36 Kitaj zapustiv u kosmos raketu z 41 suputnikom Avtor Alona Shevchuk 15 06 2023 15 29 Kitaj viviv na orbitu suputniki Qiankun 1 i Taian 22 07 2023 23 04 Kitaj zapustiv u kosmos novij meteorologichnij suputnik 04 08 2023 17 09 Kitaj zapustiv u kosmos novij suputnik distancijnogo zonduvannya Zemli 22 08 2023 23 31 Kitaj uspishno zapustiv chotiri suputniki z morskoyi platformi 05 09 2023 16 17 Kitaj zapustiv z morskoyi platformi raketu z chotirma suputnikami FOTO 05 09 2023 17 36 Kitaj uspishno zapustiv novij suputnik distancijnogo zonduvannya Zemli 05 10 2023 13 34 43 Kitaj zapustiv novij suputnik distancijnogo zonduvannya Zemli 06 10 2023 21 34 Kitaj zapuskaye novij suputnik distancijnogo zonduvannya Yunhai 15 10 2023 Kitaj vtretye zapuskaye tayemnichij bagatorazovij kosmichnij litak 15 12 2023 Sekretnij kitajskij kosmichnij litak utretye zafiksuvali na orbiti Avtor Yuliya Aleksandrova 16 12 2023 Kitajska megaraketa zapustila sekretnij ob yekt na orbitu Zemli 19 12 2023 21 04 Kitaj zapustiv u kosmos eksperimentalnij suputnik FOTO 30 12 2023 16 53 Kitaj viviv na orbitu rentgenivskij teleskop yakij pracyuye yak oko lobstera Avtor Anatolij Shevchenko 10 01 2024 KNR zapustila u kosmos p yat suputnikiv distancijnogo sposterezhennya 25 01 2024 22 22 China s Queqiao 2 relay satellite enters lunar orbit By Andrew Jones March 25 2024 Kitajskij suputnik retranslyator uspishno vijshov na navkolomisyachnu orbitu Avtor Stepan Sadkov 25 03 2024 Kitaj zapustiv u kosmos pilotovanij korabel z troma tajkonavtami FOTO 25 04 2024 18 59 Kitajskij sekretnij kosmichnij litak vivodit ob yekt na orbitu 26 05 2024 China s super secretive spaceplane ejects a mysterious object into orbit over Earth and no one knows what it s for By Millie Turner Published 8 53 ET May 28 2024 Naukovci zafiksuvali yak kitajskij sekretnij kosmolit vikinuv na orbitu Zemli nevidomij ob yekt 31 05 2024 17 23 Kitaj viznachivsya z terminami svoyeyi nastupnoyi misyachnoyi misiyi Avtor Timofij Borzenko 05 10 2023 23 58 Kitajskij zond zdijsniv posadku na zvorotnomu boci Misyacya VIDEO 02 06 2024 09 16 Franciya ta Kitaj zapustili u kosmos suputnik 22 06 2024 15 10 Yak tobi take Ilone Mask Kitaj viperediv SpaceX i uspishno zapustiv pershu u sviti raketu na metani video 12 07 2023 16 02 Kitaj provaliv istorichnij zapusk Zhuque 2 komercijnoyi raketi z kisnevo metanovim dvigunom Avtor Katerina Danshina 16 12 2022 19 12 China launches first geosynchronous orbit radar satellite By Andrew Jones August 14 2023 Mozhe j shpiguvati Kitaj zapustiv unikalnij radiolokacijnij suputnik 20 08 2023 23 14 China s Chang e 6 brings back first samples from moon s far side to Earth Space 14 07 25 Jun 2024 CGTN Updated 22 56 25 Jun 2024 Na Zemlyu vpershe dostavili zrazki zi zvorotnogo boku Misyacya 28 06 2024 Chinese scientist proposes solar system wide resource utilization roadmap By Andrew Jones September 4 2023 Kitajski naukovci znajshli sposib osvoyiti vsyu Sonyachnu Sistemu 02 10 2023 5 29 pm Bill Nelson head of NASA We want to protect the moon s water to prevent China from seizing it May 30 2023 Golova NASA zayaviv pro borotbu z Kitayem za resursi Misyacya By Andrij Nevolin 02 06 2023 Kitajci hochut iz litakiv zapuskati kosmichni raketi 08 03 2017 16 21 Kitaj viprobuvav novitnij dvigun dlya raketi yaka poletit na Misyac z ekipazhem video 05 08 2023 19 11 U Kitayi rozpochalosya budivnictvo novogo radioteleskopa dlya pidtrimki misij z doslidzhennya Misyacya ta dalekogo kosmosu 25 09 2023 23 58DzherelaKosmicheskaya programma Kitaya 17 Chervnya 2012 u Wayback Machine Div takozhCyan Syuesen batko kitajskoyi kosmichnoyi programi Kitajske nacionalne kosmichne upravlinnya Doslidzhennya Marsa

Дата публікації:
Топ