Кирилівське кладовище одне з давніх київських кладовищ Кирилівське кладовищеСклеп родини Качковських Склеп родини Качков

Кирилівське кладовище — одне з давніх київських кладовищ.

Кирилівське кладовище
Склеп родини Качковських Склеп родини Качковських
Інформація про цвинтар
^{H G O}
Країна	Україна
Розташування	Київ
Площа	9,7 гектар

Кирилівське кладовище Кирилівське кладовище (Київ)
Кирилівське кладовище у Вікісховищі

Історія

Появу некрополю пов'язують з ліквідацією у 1784 році Катериною ІІ Кирилівського монастиря. Поки монастир був діючим (ХІІ—XVIII століття), то монахів та видатних осіб ховали в храмі або навколо нього. З появою у монастирських стінах богадільні, а згодом — лікарні, постала потреба у місці для поховань. Його і відвела міська влада на південних схилах , за межами колишнього монастиря. У 1871 році, на прохання адміністрації лікарні, міська влада дала дозвіл на розширення його території. Станом на 1929 рік, коли кладовище закрили і перестали охороняти, його площа становила 9,7 га.

Основна маса поховань була з людей незаможних, а тому надгробки були доволі скромними. Хоча траплялися й винятки, наприклад, склеп князів Баратових (не зберігся). Серед відомих людей згадують, що тут був похований Артем Ведель (іноді зазначають місцем його поховання Щекавицьке (Подільське) кладовище, могила не знайдена), київський цивільний губернатор ^[ru] (надгробок був розташований поблизу Кирилівського монастиря, зруйновано 1975 року).

Кладовище після закриття прийшло у занепад, надгробки руйнувалися. 1941 року на краю кладовища окупанти розстріляли лікарів і пацієнтів Кирилівської психіатрічної лікарні. А 1961 року, під час Куренівської катастрофи селевий потік «змив» більшу частину кладовища^[]. Відтоді від старого кладовища мало що лишилося.

Нині про кладовище нагадує лише один напівзруйнований і спаплюжений склеп — усипальниця родини Качковських (тут був похований приват-доцент Київського університету, доктор медицини Петро Качковський (1863—1909) і його молодший брат, що помер у студентські роки) та поодинокі поламані надгробні плити, розкидані посеред гаю.

Залишки цвинтаря

Примітки

Топографічний план Києва та передмість (1850-ті)

Джерела

Кирилівський монастир. — К. : Техніка, 1999. — 136 с.: іл. — .
Проектно-изыскательская работа по установлению исторических границ Бабьего Яра и Кирилловского, Еврейского, Мусульманского, Караимского кладбищ в г. Киеве [ 1 Квітня 2017 у Wayback Machine.] // Комитет «Бабий Яр». (рос.)

[1] Топографічний план Києва та передмість (1850-ті)