Кипріян Іван

Іван Кипріян (27 жовтня 1856, Сокаль — 1924) — релігійний, суспільно-політичний, мистецький діяч Галичини кінця XIX — початку ХХ ст., священник УГКЦ, капелан УГА, громадсько-політичний діяч.

Іван Кипріян
Народився	27 жовтня 1856(1856-10-27) Сокаль, Австрійська імперія
Помер	1924 Сибір, СРСР ·загинув у концтаборі СРСР
Громадянство	ЗУНР
Діяльність	музикознавець, композитор, католицький священник, диригент, політичний активіст
Галузь	^d^[1], ^d^[1], музикознавство^[1], музика^[1], ^d^[1], соціальна активність^[d]^[1] і політична діяльність^[1]
Знання мов	українська^[1]
Конфесія	УГКЦ
Батько	Францишек Кипріян
Мати	Марія Кипріян (з роду Шамборських)
У шлюбі з	Марія Геншель
Діти	Володимир, Ольга, Стефанія, Іван, Омелян, Віктор, Марія, Юліян, Премислава, Наталія, Ірена
«Партитура співів церковних і світських» (1882 р.), «Утреня в святу і велику неділю Пасхи» (1883 р.), «Підручник початкових відомостей музики і співу» (1885 р.). Його підручники з музики і досі не втратили своєї актуальності. У 1989 р. у Лондоні вийшов збірник церковних пісень, до якого ввійшли 10 пісень Івана Кипріяна. О. Іван Кипріян також опублікував твори українських композиторів Людвига Седляка, Вінкента Серсавія, відомі лише за його виданням. Праці з музики та фотографії Івана Кипріяна сьогодні зберігаються в архіві його родича Мирона Кипріяна, лауреата Державної премії імені Т. Шевченка, народного художника України, головного художника Львівського державного драматичного театру імені Марії Заньковецької. Він подарував копії видань Івана Кипріяна кільком львівським вищим навчальним духовним закладам. Вшанування пам'яті О. Іван Кипріян зображений художницею Іванкою Крип'якевич-Димид в поліхромії каплиці Стрітення Українського католицького університету у Львові у 2011 році. Ім'я греко-католицького священика отця Івана Киприяна, який загинув, рятуючи дітей росіян, пропонують присвоїти Немирівській школі Яворівського району. Вітраж із зображенням о. І. Кипріяна встановили у смт Козова (церква Успіння Пресвятої Богородиці), він освячений 7 травня 2017 року. Загальна його площа становить приблизно 3,5 кв. м. Автор — майстер з Івано-Франківська Ігор Волошин. Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 Микола Литвин. Уроки Першолистопадового чину 1918 р. — С. 3. Кипріян М. Отець Іван Кипріян. — Львів : Панорама, 2016. — С. 34. — . Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 309, 311. — . . Духовно - пасторальний відділ (укр.). Архів оригіналу за 1 Грудня 2020. Процитовано 20 липня 2020. zik.com.ua Унікальні вітражі душпастирів-мучеників в церкві УГКЦ на Тернопільщині - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 19 січня 2023. Джерела Мирон Кипріян. Отець Іван Кипріян. — Львів: Панорама, 2016. — 104 с. «Свобода», № 29 за 21 липня 2006. о. Іван Лебедович. Полеві духовники Української Галицької Армії [ 27 Січня 2016 у Wayback Machine.]. — Вінніпег, 1963. — 327 с. Ірина Вовк. Духовна місія отця Івана Кипріяна. Сайт Поетичні майстерні. Опубліковано 20.05.2018 [ 24 Травня 2019 у Wayback Machine.] Посилання Кипріян Іван // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 397. Газета «Високий Замок» [ 12 Січня 2005 у Wayback Machine.] Священика, який замерз, виконуючи свій обов'язок милосердя, увіковічнять в вітражі Козівської церкви [ 24 Лютого 2022 у Wayback Machine.] // Доба, 6 травня 2017 [дата доступу 9 травня 2017]. [Володимир Мороз. Унікальні вітражі душпастирів-мучеників в церкві УГКЦ на Тернопільщині. https://risu.org.ua/article_print.php?id=67108&name=events_people&_lang=ua]