Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
46°50′02″ пн. ш. 33°25′11″ сх. д. / 46.83389° пн. ш. 33.41972° сх. д.
Кизикерме́н (крим. Ğazı Kermen, غازى كرمان, осман. Gazi Kirmân, غازى كرمان; з турецької — Дівоча фортеця) — стародавнє місто-фортеця. Нині це місто Берислав у Херсонській області.
Наприкінці XIV століття золотоординський хан Тохтамиш побудував тут фортецю Доган-гечит, зруйновану в 1399 році ханом Тимур-Кутлуком.
На початку XV століття литовська митниця Вітовта. Після смерті великого князя литовського Вітовта переходить під контроль кримських татар, які близько 1450 збудували тут фортецю Казікермен (або Кизикермен, з турецької — «Судейська фортеця», від слова «кази» — суддя; інший варіант перекладу — «Дівоча фортеця»).
Наприкінці 1660-х років зводиться кам'яна фортеця — один з опорних пунктів турецького панування в Північному Причорномор'ї. Розташовувалася у районі пристані сучасного Берислава і складалася з малого, середнього і великого містечок. Мале містечко (цитадель) містилося на кам'яній скелі поруч балки Кизикерменки. 1678-1679 фортецю було значно розширено — зі східного боку замку добудували «середнє» містечко з кам'яними стінами.
Казікермен оточував великий форштадт (передмістя) із земляними укріпленнями. Місто разом з іншими сусідніми фортецями — Таванню, Іслам-Керменом, Шагін-Керменом — забезпечувало охорону татарської переправи через Дніпро. Воно було серйозною перешкодою для морських походів запорожців і плацдармом для нападів на козацькі землі Гетьманщини.
Козаки постійно загрожували Кизикермену. 1670 року Іван Сірко взяв його в облогу, а через рік частково зруйнував. 31 липня 1695 року фортеця була захоплена московсько-гетьманськими військами Бориса Шереметьєва та Івана Мазепи під час успішного Азовського походу.
1698 року під час Кримського походу союзницька армія брала фортецю в облогу. За умовами Константинопольського мирного договору 1700 вона мала залишатися незаселеною. Утім, місто фактично продовжувало існувати у XVIII столітті як значний пункт транзитної торгівлі. Після російсько-турецької війни 1768—1774 Кизикермен — у складі Російської імперії (певний час існував навіть Казикерменський повіт Херсонської провінції Новоросійської губернії). Заселявся переважно переселенцями з Полтавської та Чернігівської губерній.
У 1784 році на руїнах Кизикермена виникло місто Берислав. У 1858 році в проекті герба Берислава було увічнено колишню назву міста— «Дівоча фортеця»: у золотому щиті, на чорній горі, — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита — герб Херсонської губернії.
Джерела та література
- Ю. П. Князьков. Казікермен, Кизикермен [ 16 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 23. — .
- Українське козацтво: Мала енциклопедія. К.-Запоріжжя, 2002.
- Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область. К., 1972
- Топографическое описание доставшимся по мирному трактату от Оттоманской Порты во владение Российской империи землям. 1774 г. «Записки Одесского общества истории и древностей» 1868, т. 7
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
46 50 02 pn sh 33 25 11 sh d 46 83389 pn sh 33 41972 sh d 46 83389 33 41972 Obloga Kizikermena rosijskimi vijskami za uchasti Mazepi Dzvin vidlitij z trofejnih garmat zahoplenih voyakami Poltavskogo polkuKizikermen na mapi Novoyi Serbiyi z vijskovogo atlasu Lye Ruzha Parizh 1769 r Kizikerme n krim Gazi Kermen غازى كرمان osman Gazi Kirman غازى كرمان z tureckoyi Divocha fortecya starodavnye misto fortecya Nini ce misto Berislav u Hersonskij oblasti Naprikinci XIV stolittya zolotoordinskij han Tohtamish pobuduvav tut fortecyu Dogan gechit zrujnovanu v 1399 roci hanom Timur Kutlukom Na pochatku XV stolittya litovska mitnicya Vitovta Pislya smerti velikogo knyazya litovskogo Vitovta perehodit pid kontrol krimskih tatar yaki blizko 1450 zbuduvali tut fortecyu Kazikermen abo Kizikermen z tureckoyi Sudejska fortecya vid slova kazi suddya inshij variant perekladu Divocha fortecya Naprikinci 1660 h rokiv zvoditsya kam yana fortecya odin z opornih punktiv tureckogo panuvannya v Pivnichnomu Prichornomor yi Roztashovuvalasya u rajoni pristani suchasnogo Berislava i skladalasya z malogo serednogo i velikogo mistechok Male mistechko citadel mistilosya na kam yanij skeli poruch balki Kizikermenki 1678 1679 fortecyu bulo znachno rozshireno zi shidnogo boku zamku dobuduvali serednye mistechko z kam yanimi stinami Kazikermen otochuvav velikij forshtadt peredmistya iz zemlyanimi ukriplennyami Misto razom z inshimi susidnimi fortecyami Tavannyu Islam Kermenom Shagin Kermenom zabezpechuvalo ohoronu tatarskoyi perepravi cherez Dnipro Vono bulo serjoznoyu pereshkodoyu dlya morskih pohodiv zaporozhciv i placdarmom dlya napadiv na kozacki zemli Getmanshini Kozaki postijno zagrozhuvali Kizikermenu 1670 roku Ivan Sirko vzyav jogo v oblogu a cherez rik chastkovo zrujnuvav 31 lipnya 1695 roku fortecya bula zahoplena moskovsko getmanskimi vijskami Borisa Sheremetyeva ta Ivana Mazepi pid chas uspishnogo Azovskogo pohodu 1698 roku pid chas Krimskogo pohodu soyuznicka armiya brala fortecyu v oblogu Za umovami Konstantinopolskogo mirnogo dogovoru 1700 vona mala zalishatisya nezaselenoyu Utim misto faktichno prodovzhuvalo isnuvati u XVIII stolitti yak znachnij punkt tranzitnoyi torgivli Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 Kizikermen u skladi Rosijskoyi imperiyi pevnij chas isnuvav navit Kazikermenskij povit Hersonskoyi provinciyi Novorosijskoyi guberniyi Zaselyavsya perevazhno pereselencyami z Poltavskoyi ta Chernigivskoyi gubernij U 1784 roci na ruyinah Kizikermena viniklo misto Berislav U 1858 roci v proekti gerba Berislava bulo uvichneno kolishnyu nazvu mista Divocha fortecya u zolotomu shiti na chornij gori chervona krugla vezha na yakij stoyit divchina v blakitnomu ubranni u vilnomu kuti shita gerb Hersonskoyi guberniyi Dzherela ta literaturaYu P Knyazkov Kazikermen Kizikermen 16 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 23 ISBN 978 966 00 0692 8 Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya K Zaporizhzhya 2002 Istoriya mist i sil URSR Hersonska oblast K 1972 Topograficheskoe opisanie dostavshimsya po mirnomu traktatu ot Ottomanskoj Porty vo vladenie Rossijskoj imperii zemlyam 1774 g Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej 1868 t 7