Ке-Ну

Тип 4, «Ке-Ну» (яп. 四式軽戦車ケヌ, ен сікі Кей сенся ке-ну) — японський легкий танк часів Другої світової війни, що являв собою легкий танк «Ха-Го» з встановленою на нього баштою середнього танка «Чі-Ха». Випускався в невеликих кількостях у 1944 році, а також перероблявся зі звичайних «ха-го».

Ке-Ну
Тип	легкий танк Схема: двигун попереду, відділ керування позаду
Історія використання
На озброєнні	1944–1945
Оператори	Японська імперія
Історія виробництва
Виробник	Японська імперія
Виготовлення	1944
Виготовлена кількість	~100
Характеристики
Вага	8,4
Довжина	4380
Довжина ствола	18,7
Ширина	2070
Висота	2280
Обслуга	3-4
Калібр	57-мм
Броня	сталева поверхнево загартована Лоб: верх: 25, низ: 12 Борт: верх: 12 Корма: верх: 8 Дах: 6—9 Днище: 6 Башта: лоб: 15-25, маска гармати: 30, борт: 25, корма: 25, дах: 9
Головне озброєння	танкова гармата боєкомплект: 75
Другорядне озброєння	2x7,7-мм боєкомплект: 3300
Двигун	6-циліндровий рядний дизельний водяного охолодження 110
Підвіска
Дорожній просвіт	400
Швидкість	шосе: 40
Прохідність	підйом: 33° рів: 2,0 брід: 1,0
Ке-Ну у Вікісховищі

Історія та створення

Тип 4 «Ке-Ну» був побічним ефектом тривалої розробки середнього танка Тип 97 «Чі-Ха». Оригінальний «Чі-Ха» був озброєний 57 мм гарматою з низькою початковою швидкістю. Досвід застосування в Маньчжоу-го, Китай на ранніх стадіях Японо-китайської війни (1937–1945), а також проти Радянського Союзу в боях на Халхін-Голі в ході Радянсько-японських прикордонних конфліктів (1938–1939) показав, що дана гармата абсолютно не ефективна проти наявної броні, що послужило причиною розробки нової 47 мм гармати з високою початковою швидкістю польоту снаряда. Установка нової 47 мм гармати на танк «Чі-Ха» призвело до створення «Шінхото Чі-Ха». Вивільнені після модернізації башти зі старими 57 мм гарматами було вирішено змонтувати в корпус легкого танка «Ха-Го». Результат отримав назву Тип 4, «Ке-Ну». Подібним чином протягом 1944 р. було вироблено приблизно 100 танків «Ке-Ну».

Недоліки

Незважаючи на установку гармати від середнього танка Тип 97 «Чі-Ха», «Ке-Ну», хоч і отримав підвищену вогневу міць, залишався власне легким танком Тип 95 «Ха-Го». Установка нової башти на старе шасі призвела до збільшення маси танка на 1 т і знизила максимальну швидкість до 40 км/год. Крім того, модернізація жодним чином не вирішила головної проблеми Типу 95 — абсолютно недостатньої товщини бронювання корпусу. Максимальна товщина бронювання становила 30 мм в лобовій частині башти і легко пробивалася 37 мм, 75 мм і 2-х фунтовими гарматами на танках союзників.

Військове застосування

Тип 4 «Ке-Ну» в бронетанковому Музеї в Кубинці, Москва

Модернізація була проведена в 1944, і серйозного впливу на хід війни танк надати вже не зумів, тому більшість танків надійшла в частини, призначені для оборони Японських островів від висадки військ США, яка так і не відбулася. Кілька Тип 4 «Ке-Ну» були відправлені в Корею і Маньчжоу-го, де воювали проти частин Червоної армії в ході Маньчжурської операції (1945). Захоплений у ході Маньчжурської операції "Ке-Ну" виставлено в Танковому музеї в Кубинці.

Примітки

1. Zaloga, Japanese Tanks 1939-45, p. 18
2. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
3. A. M. Tomczyk. Japońska broń pancerna. — Т. 2   - Japońska broń pancerna w latach 1939-1942.
4. History of War [ 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.].

Література

• Steven J. Zaloga. Japanese Tanks 1939-45. — Osprey, 2 007. — .
• A. M. Tomczyk. Japońska broń pancerna. — Gdańsk : AJ Press, 2002. — Vol. 2   - Japońska broń pancerna w latach 1939-1942. — 121 p. — (TankPower №   10) — .

Посилання

• . World War II Vehicles (англійською) . Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.