Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кераміка Фаенци абоМайоліка Фаенци італ Ceramica di Faenza відомий історичний керамічний центр Італії виробництво в котр

Кераміка Фаенци

Кераміка Фаенци

Кераміка Фаенци або Майоліка Фаенци (італ. Ceramica di Faenza) — відомий історичний керамічний центр Італії, виробництво в котрому не припинилось до 21 ст.

Історія

image
Кераміка Фаенци. Альбарелло (0аптечний посуд, до 1510 року.

Фаенца — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, провінція Равенна. Уславилась як керамічний центр, що мав провідні позиції у керамічному виробництві країни разом із містами Дерута, Венеція, Губбіо, Урбіно, Кальтаджироне.

Вважають, що сюди свого часу привезли декілька виробів арабського посуду, котрий викликав зацікавленість у місцевих гончарів і пристрасне бажання зробити їх копії. Копії вийшли не менш цікаві, хоча й неточні. Але посуд Фаенци нового напрямку мав великий попит і від назви міста було створено позначку для посуду цього типу, відоме як фаянс.

У 18 столітті країни Західної Європи пережили справжнє захоплення порцеляною. В авангарді пошуків опинились Саксонія (Дрезден) та Австрія. В італійських князівствах винахід потрібної суміші для виготовлення порцеляни розтягся у часі. Італійські порцелянові мануфактури запрацювали пізніше, коли всесвітню славу вже мали Мейсен (Саксонія), Відень (Австрія), Севр (Франція). Порцелянові мануфактури у Італії мали менше значення, незважаючи на несхожість власних зразків із продукцією Мейсена чи Севра. Розповсюдження порцеляни мало негативний вплив на виробництво кераміки, що призвело до помітного його скорочення, а саме керамічне виробництво зазнало занепаду у 18-19 століттях або припинилося.

Керамічне виробництву у місті Фаенца вижило у конкурентній боротьбі і закріпило за собою окрему ланку.

Характерні риси кераміки Фаенци

В місті переважно виготовляли побутовий посуд та керамічній посуд для аптек. Форми посуду були різноманітними, але традиційними. Ці форми були розповсюджені і у інших керамічних центрах.

Але потужні творчі сили надли шанс виготовляти парадний посуд, прикрашений розписами, що уславив Фаенцу як місто. Відмінності були у використанні багатої кольорової гами. Сміливості гончарів вистачило для експериментів з різними кольорами та їх комбінаціями. В добу італійського відродження орнаментальні мотиви були доповнені арсеналом нових образів — путті, амури, роги достатку, різноманітні гротески, арабески, герби тощо.

Частка блюд мала хрещатий поділ з малюнком у чотирьох ділянках (a quarteri). Інша композиційна система (a candelieri), де існували дві симетричні частини. Серед улюблених мотивів — так звана «перська квітка», котра була запозичена з іспано-мавританського посуду, але перероблену на власний варіант. Квітку виводили ретельно з власними подробицями, а загальний вигляд виходив дрібним і насиченим деталями.

Традиційними були блюда із широкими бортами, котрі відводили для смуг з арабесками. Край блюда могли додатково загинати до центру або надавати йому хвилястої форми. Іноді декор збагачували рельєфними додатками, котрі розфарбовували окремо.

Керамісти Фаенци пережили також захоплення живописом і зробили спроби перенести сюжети картин на посуд, як то робили і у іншому керамічному центрі — в Урбіно. Незважаючи на цікавість окремих зразків з копіями картинних композицій, почала втрачатись специфіка декору, адже досягти повного повтору картини не вдавалось. Однак напрямок копіювання картин прижився через надзвичайну популярність живопису у всіх верстах італійських князівств. До того ж, живопис залишався надбанням аристократії і елітарної культури, тоді як копія на блюді була дешевим її замінником і була швидше простим нагадуванням популярного образу. Форма тарелі з її різним рельєфом мало підходила для копії живопису, якщо ним вкривали усю таріль з відмовою від орнаментів на бордюрі. Художники-керамісти Фаенци і Урбіно цим нехтували.

Серед майстрів-керамістів, що копіювали картини, був і Бальдассаре Манара. Водночас він створював і власні композиції або якісь сюжетні фантазії на міфологічні чи батальні теми.

Серед майстерень Фаенци у 16 столітті виокремилась майстерня Каза Пірота (Вогняний будинок). Її заснували 1520 року. В назві закріпилося те, що там тривалий час працювали печі для випалення керамічних виробів. Мали власну специфіку і вироби майстерні Каза Пірота. Вони почали виробляти кераміку у синій гамі, так звану a berettino. Це були так звані пошуки у одному колориті, добре відомі майстрам грізайлі та художникам венеційської школи. Засіб a berettino, це використання слабко світлого на тлі, тоді як орнаменти виконували різними відтінками тої ж синьої фарби. Додача небагатьох інших кольорів лише пасувала до панівної синьої гами. З середини 16 століття додалось використання коричневих та охристих кольорів. Зазнала декотрого впливу кераміка Фаенци і від керамічних виробів Урбіно.

Галерея, обрані твори

Докладніше: Альбрелло
image
Кераміка Фаенци. Альбарелло з зображенням турка, бл. 1555 р., Каліфорнія, США.

Див. також

Посилання

Джерела

  • Кубе А. Н. Итальянская майолика XV—XVIII веков. Собрание Гос. Эрмитажа, 1976
  • Donatone, Guido 1983. Ceramica Antica Di Calabria, Isveiemer, Italy

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Keramika Faenci aboMajolika Faenci ital Ceramica di Faenza vidomij istorichnij keramichnij centr Italiyi virobnictvo v kotromu ne pripinilos do 21 st IstoriyaKeramika Faenci Albarello 0aptechnij posud do 1510 roku Faenca misto ta municipalitet v Italiyi u regioni Emiliya Romanya provinciya Ravenna Uslavilas yak keramichnij centr sho mav providni poziciyi u keramichnomu virobnictvi krayini razom iz mistami Deruta Veneciya Gubbio Urbino Kaltadzhirone Vvazhayut sho syudi svogo chasu privezli dekilka virobiv arabskogo posudu kotrij viklikav zacikavlenist u miscevih gonchariv i pristrasne bazhannya zrobiti yih kopiyi Kopiyi vijshli ne mensh cikavi hocha j netochni Ale posud Faenci novogo napryamku mav velikij popit i vid nazvi mista bulo stvoreno poznachku dlya posudu cogo tipu vidome yak fayans U 18 stolitti krayini Zahidnoyi Yevropi perezhili spravzhnye zahoplennya porcelyanoyu V avangardi poshukiv opinilis Saksoniya Drezden ta Avstriya V italijskih knyazivstvah vinahid potribnoyi sumishi dlya vigotovlennya porcelyani roztyagsya u chasi Italijski porcelyanovi manufakturi zapracyuvali piznishe koli vsesvitnyu slavu vzhe mali Mejsen Saksoniya Viden Avstriya Sevr Franciya Porcelyanovi manufakturi u Italiyi mali menshe znachennya nezvazhayuchi na neshozhist vlasnih zrazkiv iz produkciyeyu Mejsena chi Sevra Rozpovsyudzhennya porcelyani malo negativnij vpliv na virobnictvo keramiki sho prizvelo do pomitnogo jogo skorochennya a same keramichne virobnictvo zaznalo zanepadu u 18 19 stolittyah abo pripinilosya Keramichne virobnictvu u misti Faenca vizhilo u konkurentnij borotbi i zakripilo za soboyu okremu lanku Harakterni risi keramiki FaenciV misti perevazhno vigotovlyali pobutovij posud ta keramichnij posud dlya aptek Formi posudu buli riznomanitnimi ale tradicijnimi Ci formi buli rozpovsyudzheni i u inshih keramichnih centrah Ale potuzhni tvorchi sili nadli shans vigotovlyati paradnij posud prikrashenij rozpisami sho uslaviv Faencu yak misto Vidminnosti buli u vikoristanni bagatoyi kolorovoyi gami Smilivosti gonchariv vistachilo dlya eksperimentiv z riznimi kolorami ta yih kombinaciyami V dobu italijskogo vidrodzhennya ornamentalni motivi buli dopovneni arsenalom novih obraziv putti amuri rogi dostatku riznomanitni groteski arabeski gerbi tosho Chastka blyud mala hreshatij podil z malyunkom u chotiroh dilyankah a quarteri Insha kompozicijna sistema a candelieri de isnuvali dvi simetrichni chastini Sered ulyublenih motiviv tak zvana perska kvitka kotra bula zapozichena z ispano mavritanskogo posudu ale pereroblenu na vlasnij variant Kvitku vivodili retelno z vlasnimi podrobicyami a zagalnij viglyad vihodiv dribnim i nasichenim detalyami Tradicijnimi buli blyuda iz shirokimi bortami kotri vidvodili dlya smug z arabeskami Kraj blyuda mogli dodatkovo zaginati do centru abo nadavati jomu hvilyastoyi formi Inodi dekor zbagachuvali relyefnimi dodatkami kotri rozfarbovuvali okremo Keramisti Faenci perezhili takozh zahoplennya zhivopisom i zrobili sprobi perenesti syuzheti kartin na posud yak to robili i u inshomu keramichnomu centri v Urbino Nezvazhayuchi na cikavist okremih zrazkiv z kopiyami kartinnih kompozicij pochala vtrachatis specifika dekoru adzhe dosyagti povnogo povtoru kartini ne vdavalos Odnak napryamok kopiyuvannya kartin prizhivsya cherez nadzvichajnu populyarnist zhivopisu u vsih verstah italijskih knyazivstv Do togo zh zhivopis zalishavsya nadbannyam aristokratiyi i elitarnoyi kulturi todi yak kopiya na blyudi bula deshevim yiyi zaminnikom i bula shvidshe prostim nagaduvannyam populyarnogo obrazu Forma tareli z yiyi riznim relyefom malo pidhodila dlya kopiyi zhivopisu yaksho nim vkrivali usyu taril z vidmovoyu vid ornamentiv na bordyuri Hudozhniki keramisti Faenci i Urbino cim nehtuvali Sered majstriv keramistiv sho kopiyuvali kartini buv i Baldassare Manara Vodnochas vin stvoryuvav i vlasni kompoziciyi abo yakis syuzhetni fantaziyi na mifologichni chi batalni temi Sered majsteren Faenci u 16 stolitti viokremilas majsternya Kaza Pirota Vognyanij budinok Yiyi zasnuvali 1520 roku V nazvi zakripilosya te sho tam trivalij chas pracyuvali pechi dlya vipalennya keramichnih virobiv Mali vlasnu specifiku i virobi majsterni Kaza Pirota Voni pochali viroblyati keramiku u sinij gami tak zvanu a berettino Ce buli tak zvani poshuki u odnomu koloriti dobre vidomi majstram grizajli ta hudozhnikam venecijskoyi shkoli Zasib a berettino ce vikoristannya slabko svitlogo na tli todi yak ornamenti vikonuvali riznimi vidtinkami toyi zh sinoyi farbi Dodacha nebagatoh inshih koloriv lishe pasuvala do panivnoyi sinoyi gami Z seredini 16 stolittya dodalos vikoristannya korichnevih ta ohristih koloriv Zaznala dekotrogo vplivu keramika Faenci i vid keramichnih virobiv Urbino Galereya obrani tvoriDokladnishe Albrello Keramika Faenci Albarello z zobrazhennyam turka bl 1555 r Kaliforniya SShA Keramika Faenci provinciya Ravenna Aptechnij posud albarello zlam 16 17 st Keramika Faenci Taril z gerbom 1532 r Nacionalna galereya mistectva Vashington Keramika Faenci Albarello keramichnij kontejner dlya trav i mazej do 1520 r Hudozhnij muzej Volters SShA Keramika Faenci Majsternya vognyanogo budinku Taril z Kupidonom u centri i arabeskami na bordyuri Hudozhnij muzej Volters SShA Div takozhKeramika Majolika Kahli Grizajl Albarello Keramika Gubbio Keramika Deruti Mizhnarodnij muzej keramiki Faenca PosilannyaPortal Keramika Portal Mistectvo DzherelaKube A N Italyanskaya majolika XV XVIII vekov Sobranie Gos Ermitazha 1976 Donatone Guido 1983 Ceramica Antica Di Calabria Isveiemer Italy

Дата публікації:
Топ