Квітко́ві ві́йни — війни між Ацтецьким потрійним союзом та містами Тласкала, Атліско, Хуексоцінко, Чолула, Текоак та Тлільюквітепек між 1387 та 1454 роками.
Причини
- Релігійні. Щоб змилостивити богів, заради запобігання голоду й хворобам.
- Військове тренування. Це було необхідно для підтримання військової потуги Ацтецької імперії.
- Харчова. Родини вождів та воїни, які найбільш відзначалися у битвах з'їдали вбитих та принесених у жертву. Це було викликано нестачею протеїну, тому що не було м'яса великої рогатої худоби, яку ацтеки не розводили. []
Перебіг
Перша війна відбулася між Чалько та Тлакокалько у 1324 році, проте в ній не було полеглих. У 1376 році Теночтітлан вів квіткову війну з місто Чалько. Тут знову не було загиблих. Але у 1387 році становище змінилося — вбивали багато, здебільшого простих воїнів. Вона тривала до 1399 року. В ній протягом усіх років гинули прості воїни, а знатні залишилися живими, тому ця війна й отримала назву «війна квітів».
Новий етап квіткових війн розпочався під час великого голоду 1450—1454 років. Головними суперниками Потрійного союзу стають міста Тлала та Хуексоцінко. Вони отримують назву «вороги дому». Ці були досить жорстокими. Проте існували правила — місто боролося з містом, а виступала коаліція. Це було щось на кшталт лицарських герців. Про початок війни, як і про згоду на її проведення, оголошували жерці верховних богів.
Водночас квіткові війни володарі Теночтітлана використовували для демографічного, економічного та політичного послаблення своїх ворогів у долині Пуебло. До того ж ацтецькі імператори під час квіткових війн зуміли суттєво розширити свої володіння.
Примітки
- . WARHEAD.SU. 2 квітня 2019. Архів оригіналу за 22 Травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 Травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
Джерела
- Nacional de Antropología e Historia (INAH). (Spanish)Hassig, Ross (1988). Aztec Warfare: Imperial Expansion and Political Control. Civilization of the American Indian series, no. 188. Norman: University of Oklahoma Press. . OCLC 17106411.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvitko vi vi jni vijni mizh Acteckim potrijnim soyuzom ta mistami Tlaskala Atlisko Hueksocinko Cholula Tekoak ta Tlilyukvitepek mizh 1387 ta 1454 rokami Actecka imperiya ta yiyi susidi uchasniki kvitkovih vijnPrichiniReligijni Shob zmilostiviti bogiv zaradi zapobigannya golodu j hvorobam Vijskove trenuvannya Ce bulo neobhidno dlya pidtrimannya vijskovoyi potugi Acteckoyi imperiyi Harchova Rodini vozhdiv ta voyini yaki najbilsh vidznachalisya u bitvah z yidali vbitih ta prinesenih u zhertvu Ce bulo viklikano nestacheyu proteyinu tomu sho ne bulo m yasa velikoyi rogatoyi hudobi yaku acteki ne rozvodili dzherelo PerebigPersha vijna vidbulasya mizh Chalko ta Tlakokalko u 1324 roci prote v nij ne bulo poleglih U 1376 roci Tenochtitlan viv kvitkovu vijnu z misto Chalko Tut znovu ne bulo zagiblih Ale u 1387 roci stanovishe zminilosya vbivali bagato zdebilshogo prostih voyiniv Vona trivala do 1399 roku V nij protyagom usih rokiv ginuli prosti voyini a znatni zalishilisya zhivimi tomu cya vijna j otrimala nazvu vijna kvitiv Novij etap kvitkovih vijn rozpochavsya pid chas velikogo golodu 1450 1454 rokiv Golovnimi supernikami Potrijnogo soyuzu stayut mista Tlala ta Hueksocinko Voni otrimuyut nazvu vorogi domu Ci buli dosit zhorstokimi Prote isnuvali pravila misto borolosya z mistom a vistupala koaliciya Ce bulo shos na kshtalt licarskih gerciv Pro pochatok vijni yak i pro zgodu na yiyi provedennya ogoloshuvali zherci verhovnih bogiv Vodnochas kvitkovi vijni volodari Tenochtitlana vikoristovuvali dlya demografichnogo ekonomichnogo ta politichnogo poslablennya svoyih vorogiv u dolini Pueblo Do togo zh actecki imperatori pid chas kvitkovih vijn zumili suttyevo rozshiriti svoyi volodinnya Primitki WARHEAD SU 2 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 22 Travnya 2021 Procitovano 22 travnya 2021 ru RU Arhiv originalu za 22 Travnya 2021 Procitovano 22 travnya 2021 DzherelaNacional de Antropologia e Historia INAH Spanish Hassig Ross 1988 Aztec Warfare Imperial Expansion and Political Control Civilization of the American Indian series no 188 Norman University of Oklahoma Press ISBN 0 8061 2121 1 OCLC 17106411