«Кві́ти зла» (фр. Les Fleurs du Mal) — збірка поезій Шарля Бодлера, опублікована 1857 року. Вона вміщує вірші поета, написані в період з 1840 до 1857 року. Цю збірку вважають важливою віхою в розвитку французької поезії та становленні символізму як літературного напрямку. Характер поезій збірки переважно інтимний та декадентський.
«Квіти зла» | ||||
---|---|---|---|---|
Les Fleurs du Mal | ||||
Титульна сторінка першого видання із надписами автора | ||||
Жанр | декаденство, символізм | |||
Тема | символізм | |||
Автор | Шарль Бодлер | |||
Мова | французька | |||
Написано | 1840—1857 | |||
Опубліковано | 1857 | |||
Країна | Франція | |||
Видавництво | d | |||
Ілюстратор | d | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Видання
Вірші, які увійшли до збірки, створювалися впродовж 1840-х і першої половини 1850-х років. Вони почали поступово з'являтися 1855 року в журналі «La Revue des deux Mondes». Всього було надруковано 18 поезій. 4 лютого 1857 року Бодлер послав свої вірші видавцю [fr]. 20 квітня 9 із них з'явилися в [fr]. 25 червня перше видання збірки накладом 1 300 примірників надійшло в продаж. 5 липня критична стаття в газеті «Ле Фігаро» оголосила збірку аморальною. 14 липня газета [fr]» опублікувала статтю з похвальною оцінкою.
Збірка епатувала французьку громадськість, викликавши і захоплення, і невдоволення. На хвилі обурення автор і видавець були покарані французьким судом за образу громадської моралі. Бодлера оштрафували на 300 франків, шість віршів із збірки потрапили під заборону на публікацію, а саме: "Лесбос" (""), "Прокляті жінки (у тьмяному сяйві)" ("Femmes damnées (À la pâle clarté)"), "Лета" ("Le Léthé"), "До надто веселої" ("À celle qui est trop gaie"), "Коштовності" ("Les Bijoux") та "Метаморфози вампіра" ("Les "Métamorphoses du Vampire"). Ці вірші вийшли в Брюсселі окремою збіркою під назвою «[fr]», а судову заборону було скасовано 1949 року.
Друге видання, з якого було вилучено 6 заборонених віршів і додано 32 нових, побачило світ 1861 року накладом 1500 примірників. Третє видання вийшло 1868 року в Брюсселі вже після смерті автора. До нього увійшла 151 поезія, включно із забороненими.
Структура
Поезії збірки згруповані в 6 частин:
- Сплін та ідеал. Spleen et Idéal
- Паризькі картини. Tableaux parisiens
- Вино. Le Vin
- Квіти зла. Fleurs du mal
- Бунт. Révolte
- Смерть. La Mort
Частини збірки організовано за проблемно-тематичним принципом. "Сплін та ідеал" стоїть на чільному місці, оскільки в ньому, за Бодлером, виражена основна суперечність буття сучасної людини - суперечність між дійсністю й ідеалом та їхня несумісність, що робить життя глибоко драматичним. У другому виданні "Квітів зла" (1861) поет поставив цикл "Бунт" перед циклом "Смерть" і тим самим акцентував останню спробу поєднання ідеалу й дійсності, за невдачею якої йде єдина розв'язка.
Тон збірці задає передмова, в якій нудьга називається найгіршою з бід, а сатана ідентифікується з алхіміком із псевдонімом Гермес Трисмегіст.
Особливості поетики
У листі до нотаріуса Анселло Бодлер так писав про свою збірку: "Чи треба Вам говорити... що в цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце, усю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту), усю свою ненависть? Правда, я напишу протилежне, поклянуся великими богами, що це книга чистого мистецтва, удавання, фіглярства, але я збрешу, як ярмарковий шарлатан".
Одні дослідники пов'язують Бодлера з романтизмом, знаходячи в "Квітах зла" гідне завершення великої епохи романтичної поезії. Інші вбачають у ньому зачинателя символізму, відкривача нової епохи європейської поезії, що охоплює останню третину XIX й початок XX століття. У 60-70-х роках деякі радянські літературознавці почали трактувати творця "Квітів зла" як поета-реаліста. Ці підходи, хоч які різні й навіть цілком протилежні, мають свій сенс, оскільки кожен спирається на певні аспекти бодлерівської поетики, щоправда, надто абсолютизуючи їх і нехтуючи всіма іншими.
За своїм переважним змістом збірка "Квіти зла" й передусім її центральний цикл "Сплін та ідеал" - це лірична драма, де ідеалові безпосередньо протистоїть не сама дійсність, а "сплін" - важкий, хворобливий душевний стан, породжений цією дійсністю. Саме в Бодлера це світосприймання знайшло небачено згущене й експресивне вираження, він зазирнув у незнані безодні людського відчаю й душевного мороку, дійшовши до тієї крайньої межі, за якою мистецтво вже перестає бути мистецтвом.
Нагнітання небувалої ліричної експресії в поезіях Бодлера значною мірою стало можливим завдяки його вельми своєрідній метафориці. Для вираження гнітючого, "сплінічного" стану душі бодлерівська метафорика стягує все найпохмуріше і найзловісніше зі світу конкретно-чуттєвих предметів і явищ. Дух поета тут: "піраміда, бездонний склеп, де більше трупів, ніж у братській могилі", небо на нього "давить, як свинцеве віко труни", поліна тут "глухо гупають об тротуар - так ніби ешафот будує смерть трудна", "надія, як кажан, б'ється боязкими крилами об камінні стіни", а в хворому мозкові "тчуть свої сіті павуки безчестя". Важливо, однак, що всі ці грубо предметні образи існують у високій напрузі ліричного поля бодлерівської поезії, трансформуються в ньому, набуваючи суто ліричного змісту й експресії. Подібні образи-метафори витворюють у Бодлера узагальнений образ реального світу, образ гротескно загострений, спрямований на те, щоб передати жах і потворність життя, й водночас образ деталізований у ряді вимірів зближений з дійсністю. А головне - образ світу у "Квітах зла" не відокремлюється від ліричного образу і не протиставляється йому, навпаки, вони між собою внутрішньо взаємопов'язані в певну суб'єктивно-об'єктивну художню цілісність.
Цензура
Перше видання вийшло 25 червня 1857 року накладом у 1100 примірників. Вже 7 липня розпочався суд з приводу богохульства і порушення Бодлером норм суспільної моралі, подібно до процесу проти роману Гюстава Флобера «Мадам Боварі» в лютому того ж року. 20 серпня суд засудив Бодлера до виплати штрафу в 300 франків, грошовий штраф також повинен був виплатити видавець, Огюст Пулі-Малассі. Шість найбільш «непристойних» віршів: «Лесбос», «Прокляті жінки», «Лета», «Тій, що надто весело», «Біжутерія», «Метаморфози вампіра» — були видалені зі збірки. Прохальним листом імператриці Євгенії від 1858 року Бодлеру вдалося зменшити розмір штрафу до 50 франків. Заборона на публікацію була скасована тільки в 1949 році.
Переклади українською
- Щурат В. Поезія XIX століття, ч. 1, Львів, 1903; «Зоря», 1897, ч. 15 [перекл. П. Грабовського].
- Шарль Бодлер, Поезії, переклад Дмитра Павличка та Михайла Москаленка, вид. «Дніпро», 1989—357 с. [ 29 Червня 2020 у Wayback Machine.]
- Шарль Бодлер. Поезії в перекладі Всеволода Ткаченка. [ 23 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Деякі поезії Шарля Бодлера в українському перекладі [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дмитро Наливайко. Жах і екстаз буття [ 20 Березня 2018 у Wayback Machine.]
Виноски
- Épaves означає французькою буквально «уламки». В ширшому значенні може означати: предмети, які викинуло море на берег (наприклад, залишки розбитого корабля); людину, зведену до стану крайньої убогості та занедбаності.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvi ti zla fr Les Fleurs du Mal zbirka poezij Sharlya Bodlera opublikovana 1857 roku Vona vmishuye virshi poeta napisani v period z 1840 do 1857 roku Cyu zbirku vvazhayut vazhlivoyu vihoyu v rozvitku francuzkoyi poeziyi ta stanovlenni simvolizmu yak literaturnogo napryamku Harakter poezij zbirki perevazhno intimnij ta dekadentskij Kviti zla Les Fleurs du MalTitulna storinka pershogo vidannya iz nadpisami avtoraZhanrdekadenstvo simvolizmTemasimvolizmAvtorSharl BodlerMovafrancuzkaNapisano1840 1857Opublikovano1857Krayina FranciyaVidavnictvodIlyustratord Cej tvir u VikishovishiVidannyaVirshi yaki uvijshli do zbirki stvoryuvalisya vprodovzh 1840 h i pershoyi polovini 1850 h rokiv Voni pochali postupovo z yavlyatisya 1855 roku v zhurnali La Revue des deux Mondes Vsogo bulo nadrukovano 18 poezij 4 lyutogo 1857 roku Bodler poslav svoyi virshi vidavcyu fr 20 kvitnya 9 iz nih z yavilisya v fr 25 chervnya pershe vidannya zbirki nakladom 1 300 primirnikiv nadijshlo v prodazh 5 lipnya kritichna stattya v gazeti Le Figaro ogolosila zbirku amoralnoyu 14 lipnya gazeta fr opublikuvala stattyu z pohvalnoyu ocinkoyu Zbirka epatuvala francuzku gromadskist viklikavshi i zahoplennya i nevdovolennya Na hvili oburennya avtor i vidavec buli pokarani francuzkim sudom za obrazu gromadskoyi morali Bodlera oshtrafuvali na 300 frankiv shist virshiv iz zbirki potrapili pid zaboronu na publikaciyu a same Lesbos Proklyati zhinki u tmyanomu syajvi Femmes damnees A la pale clarte Leta Le Lethe Do nadto veseloyi A celle qui est trop gaie Koshtovnosti Les Bijoux ta Metamorfozi vampira Les Metamorphoses du Vampire Ci virshi vijshli v Bryusseli okremoyu zbirkoyu pid nazvoyu fr a sudovu zaboronu bulo skasovano 1949 roku Druge vidannya z yakogo bulo vilucheno 6 zaboronenih virshiv i dodano 32 novih pobachilo svit 1861 roku nakladom 1500 primirnikiv Tretye vidannya vijshlo 1868 roku v Bryusseli vzhe pislya smerti avtora Do nogo uvijshla 151 poeziya vklyuchno iz zaboronenimi StrukturaPoeziyi zbirki zgrupovani v 6 chastin Splin ta ideal Spleen et Ideal Parizki kartini Tableaux parisiens Vino Le Vin Kviti zla Fleurs du mal Bunt Revolte Smert La Mort Chastini zbirki organizovano za problemno tematichnim principom Splin ta ideal stoyit na chilnomu misci oskilki v nomu za Bodlerom virazhena osnovna superechnist buttya suchasnoyi lyudini superechnist mizh dijsnistyu j idealom ta yihnya nesumisnist sho robit zhittya gliboko dramatichnim U drugomu vidanni Kvitiv zla 1861 poet postaviv cikl Bunt pered ciklom Smert i tim samim akcentuvav ostannyu sprobu poyednannya idealu j dijsnosti za nevdacheyu yakoyi jde yedina rozv yazka Ton zbirci zadaye peredmova v yakij nudga nazivayetsya najgirshoyu z bid a satana identifikuyetsya z alhimikom iz psevdonimom Germes Trismegist Osoblivosti poetikiU listi do notariusa Ansello Bodler tak pisav pro svoyu zbirku Chi treba Vam govoriti sho v cyu zhorstoku knigu ya vklav use svoye serce usyu svoyu nizhnist usyu svoyu religiyu vivernutu usyu svoyu nenavist Pravda ya napishu protilezhne poklyanusya velikimi bogami sho ce kniga chistogo mistectva udavannya figlyarstva ale ya zbreshu yak yarmarkovij sharlatan Odni doslidniki pov yazuyut Bodlera z romantizmom znahodyachi v Kvitah zla gidne zavershennya velikoyi epohi romantichnoyi poeziyi Inshi vbachayut u nomu zachinatelya simvolizmu vidkrivacha novoyi epohi yevropejskoyi poeziyi sho ohoplyuye ostannyu tretinu XIX j pochatok XX stolittya U 60 70 h rokah deyaki radyanski literaturoznavci pochali traktuvati tvorcya Kvitiv zla yak poeta realista Ci pidhodi hoch yaki rizni j navit cilkom protilezhni mayut svij sens oskilki kozhen spirayetsya na pevni aspekti bodlerivskoyi poetiki shopravda nadto absolyutizuyuchi yih i nehtuyuchi vsima inshimi Za svoyim perevazhnim zmistom zbirka Kviti zla j peredusim yiyi centralnij cikl Splin ta ideal ce lirichna drama de idealovi bezposeredno protistoyit ne sama dijsnist a splin vazhkij hvoroblivij dushevnij stan porodzhenij ciyeyu dijsnistyu Same v Bodlera ce svitosprijmannya znajshlo nebacheno zgushene j ekspresivne virazhennya vin zazirnuv u neznani bezodni lyudskogo vidchayu j dushevnogo moroku dijshovshi do tiyeyi krajnoyi mezhi za yakoyu mistectvo vzhe perestaye buti mistectvom Nagnitannya nebuvaloyi lirichnoyi ekspresiyi v poeziyah Bodlera znachnoyu miroyu stalo mozhlivim zavdyaki jogo velmi svoyeridnij metaforici Dlya virazhennya gnityuchogo splinichnogo stanu dushi bodlerivska metaforika styaguye vse najpohmurishe i najzlovisnishe zi svitu konkretno chuttyevih predmetiv i yavish Duh poeta tut piramida bezdonnij sklep de bilshe trupiv nizh u bratskij mogili nebo na nogo davit yak svinceve viko truni polina tut gluho gupayut ob trotuar tak nibi eshafot buduye smert trudna nadiya yak kazhan b yetsya boyazkimi krilami ob kaminni stini a v hvoromu mozkovi tchut svoyi siti pavuki bezchestya Vazhlivo odnak sho vsi ci grubo predmetni obrazi isnuyut u visokij napruzi lirichnogo polya bodlerivskoyi poeziyi transformuyutsya v nomu nabuvayuchi suto lirichnogo zmistu j ekspresiyi Podibni obrazi metafori vitvoryuyut u Bodlera uzagalnenij obraz realnogo svitu obraz groteskno zagostrenij spryamovanij na te shob peredati zhah i potvornist zhittya j vodnochas obraz detalizovanij u ryadi vimiriv zblizhenij z dijsnistyu A golovne obraz svitu u Kvitah zla ne vidokremlyuyetsya vid lirichnogo obrazu i ne protistavlyayetsya jomu navpaki voni mizh soboyu vnutrishno vzayemopov yazani v pevnu sub yektivno ob yektivnu hudozhnyu cilisnist CenzuraPershe vidannya vijshlo 25 chervnya 1857 roku nakladom u 1100 primirnikiv Vzhe 7 lipnya rozpochavsya sud z privodu bogohulstva i porushennya Bodlerom norm suspilnoyi morali podibno do procesu proti romanu Gyustava Flobera Madam Bovari v lyutomu togo zh roku 20 serpnya sud zasudiv Bodlera do viplati shtrafu v 300 frankiv groshovij shtraf takozh povinen buv viplatiti vidavec Ogyust Puli Malassi Shist najbilsh nepristojnih virshiv Lesbos Proklyati zhinki Leta Tij sho nadto veselo Bizhuteriya Metamorfozi vampira buli vidaleni zi zbirki Prohalnim listom imperatrici Yevgeniyi vid 1858 roku Bodleru vdalosya zmenshiti rozmir shtrafu do 50 frankiv Zaborona na publikaciyu bula skasovana tilki v 1949 roci Perekladi ukrayinskoyuUkrayinske vidannya Kvitiv zla ta inshih poezij Sharlya Bodlera Shurat V Poeziya XIX stolittya ch 1 Lviv 1903 Zorya 1897 ch 15 perekl P Grabovskogo Sharl Bodler Poeziyi perekladDmitra Pavlichka ta Mihajla Moskalenka vid Dnipro 1989 357 s 29 Chervnya 2020 u Wayback Machine Sharl Bodler Poeziyi v perekladi Vsevoloda Tkachenka 23 Kvitnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaDeyaki poeziyi Sharlya Bodlera v ukrayinskomu perekladi 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Dmitro Nalivajko Zhah i ekstaz buttya 20 Bereznya 2018 u Wayback Machine VinoskiEpaves oznachaye francuzkoyu bukvalno ulamki V shirshomu znachenni mozhe oznachati predmeti yaki vikinulo more na bereg napriklad zalishki rozbitogo korablya lyudinu zvedenu do stanu krajnoyi ubogosti ta zanedbanosti