Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Квінкана | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Квінкана (лат. Quinkana) — вимерлий рід сухопутних крокодилів, представники якого мешкали в Австралії в неогені. Квінкани з'явилися близько 24 млн. років тому, і вимерли близько 40 000 років тому. Під час свого існування квінкани стали одними з найголовніших хижаків Австралії. Слово «квінкана» походить від назви цієї тварини у фольклорі аборигенів Австралії — «куінканс».
Види
- — Квінсленд, пліоцен и плейстоцен.
- — Квінсленд, початок пліоцену.
- — Північна територія, середина міоцену.
- — Квінсленд, кінець олігоцену.
Зовнішній вигляд
Квінканам, як і всім сухопутним крокодилам, було властиво пряме положення кінцівок, яке дозволяло їм швидко переслідувати здобич. Також, у них були зуби, що відрізняються від зубів водних крокодилів.
Найдавніші представники роду, Q. timara і Q. meboldi, були завдовжки 2 метри. Проте пізніший Q. fortirostrum досягав вже 5 м завдовжки.
Історія вивчення
Перше вказівку на останки квінкан дав Plane (1967). Hecht і Archer (1977) описують два фрагмента верхньої щелепи — перший з Південної Австралії, другий з Квінсленду, і відносять їх до невідомих себекозухіїв. Тим часом Molnar (1977), (1978a) і (1978b), що працював з багатшим палеонтологічними матеріалом з північного Квінсленду, відніс цих тварин в окремий рід. На жаль, перший примірник останків був загублений. Види роду квінкана спочатку були відомі з відкладень пліоцену і плейстоцену Квінсленда, але за кілька років були знайдені рештки і в ранніших відкладеннях.
Споріднені роди
Рід Quinkana відносився до підродини Mekosuchinae. Інші роди, що входили в це підродини: Australosuchus, Baru, Kambara, Mekosuchus, Pallimnarchus, Trilophosuchus, Volia. .
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 Червня 2010. Процитовано 24 Липня 2014.
- . Архів оригіналу за 18 Липня 2014. Процитовано 24 Липня 2014.
- . Архів оригіналу за 12 Серпня 2014. Процитовано 24 Липня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 Листопада 2010. Процитовано 24 Липня 2014.
Ресурси Інтернету
- Willis, P.M.A.; Mackness, B. (1996). Quinkana babarra, a new species of ziphodont mekosuchine crocodile from the early Pliocene Bluff Downs Local Fauna, Northern Australia, with a revision of the genus. Proceedings and Journal of the Linnean Society of New South Wales. 116: 143—151.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvinkana Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Zauropsidi Sauropsida Nadryad Krokodilopodibni Crocodylomorpha Ryad Krokodili Crocodilia Rodina Krokodilovi Crocodylidae Pidrodina Mekosuchinae Rid Kvinkana Quinkana Broin amp Taquet 1981 Vidi Molnar 1981 type Willis amp Mackness 1996 Megirian 1994 Willis 1997 Posilannya Vikishovishe Category Quinkana Vikividi Quinkana EOL 10581005 Fossilworks 38457 Kvinkana lat Quinkana vimerlij rid suhoputnih krokodiliv predstavniki yakogo meshkali v Avstraliyi v neogeni Kvinkani z yavilisya blizko 24 mln rokiv tomu i vimerli blizko 40 000 rokiv tomu Pid chas svogo isnuvannya kvinkani stali odnimi z najgolovnishih hizhakiv Avstraliyi Slovo kvinkana pohodit vid nazvi ciyeyi tvarini u folklori aborigeniv Avstraliyi kuinkans Vidi Kvinslend pliocen i plejstocen Kvinslend pochatok pliocenu Pivnichna teritoriya seredina miocenu Kvinslend kinec oligocenu Zovnishnij viglyadKvinkanam yak i vsim suhoputnim krokodilam bulo vlastivo pryame polozhennya kincivok yake dozvolyalo yim shvidko peresliduvati zdobich Takozh u nih buli zubi sho vidriznyayutsya vid zubiv vodnih krokodiliv Najdavnishi predstavniki rodu Q timara i Q meboldi buli zavdovzhki 2 metri Prote piznishij Q fortirostrum dosyagav vzhe 5 m zavdovzhki Istoriya vivchennyaPershe vkazivku na ostanki kvinkan dav Plane 1967 Hecht i Archer 1977 opisuyut dva fragmenta verhnoyi shelepi pershij z Pivdennoyi Avstraliyi drugij z Kvinslendu i vidnosyat yih do nevidomih sebekozuhiyiv Tim chasom Molnar 1977 1978a i 1978b sho pracyuvav z bagatshim paleontologichnimi materialom z pivnichnogo Kvinslendu vidnis cih tvarin v okremij rid Na zhal pershij primirnik ostankiv buv zagublenij Vidi rodu kvinkana spochatku buli vidomi z vidkladen pliocenu i plejstocenu Kvinslenda ale za kilka rokiv buli znajdeni reshtki i v rannishih vidkladennyah Sporidneni rodiRid Quinkana vidnosivsya do pidrodini Mekosuchinae Inshi rodi sho vhodili v ce pidrodini Australosuchus Baru Kambara Mekosuchus Pallimnarchus Trilophosuchus Volia Primitki Arhiv originalu za 2 Chervnya 2010 Procitovano 24 Lipnya 2014 Arhiv originalu za 18 Lipnya 2014 Procitovano 24 Lipnya 2014 Arhiv originalu za 12 Serpnya 2014 Procitovano 24 Lipnya 2014 Arhiv originalu za 11 Listopada 2010 Procitovano 24 Lipnya 2014 Resursi InternetuWillis P M A Mackness B 1996 Quinkana babarra a new species of ziphodont mekosuchine crocodile from the early Pliocene Bluff Downs Local Fauna Northern Australia with a revision of the genus Proceedings and Journal of the Linnean Society of New South Wales 116 143 151