Квасинина (пол. Kwaszenina) — колишнє село, а тепер — лісове селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, на прадавніх українських землях, у верхів’ях річки Вирва, притоки р. Вігор.
Село Квасинина Kwaszenina Координати H G O
Квасинина у Вікісховищі |
Історія
Першу згадку про село маємо в документі від 1511 року. Належало до маєтностей Гербуртів у складі Добромильського ключа. До 1772 року село входило Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році після першого розподілу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів, входило до провінції Королівство Галичини та Володимирії. Наприкінці XIX століття діяла також водяна лісопильня і вівся видобуток нафти. В 1880 р. було 666 жителів у селі та 4 у панському дворі. В 1908 р. в селі було 940 жителів (908 українців і 32 євреї, не було жодного поляка).
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. В 1921 р. вже було 164 житлові будинки і 1018 жителів (953 греко-католики, 19 римо-католиків і 45 юдеїв), для узаконення своєї окупації польська влада проголосила наявність лише 489 українців та появу звідкись 529 поляків. На 1.01.1939 в селі було 1220 жителів, з них 1140 українців-грекокатоликів, 25 поляків, 15 євреїв. Село входило до ґміни Добромиль Добромильського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Квасинина, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. 28 липня 1944 року німці покинули цю територію. Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.
В березні 1945 року Квасинину, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
Після виселення українців у СРСР та операції Вісла в селі не залишилося жодного жителя. В кінці 1960-х територія села разом з територіями інших навколишніх виселених сіл включена до відпочинкового комплексу Ради Міністрів.
Церква
Церква св. Миколая була збудована в 1787 році, після виселення українців зруйнована. Була парафіяльною церквою Бірчанського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В селі також був греко-католицький цвинтар, рештки якого знаходяться неподалік від місця колишньої церкви.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 Лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
Посилання
- Apokryf Ruski. Kwaszenina [ 3 Вересня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Kwaszenina // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 18. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvasinina pol Kwaszenina kolishnye selo a teper lisove selishe Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha na pradavnih ukrayinskih zemlyah u verhiv yah richki Virva pritoki r Vigor Selo Kvasinina Kwaszenina Koordinati 49 33 11 pn sh 22 39 24 sh d H G O Krayina Polsha PolshaVoyevodstvo PidkarpatskePovit BeshadskijGmina Ustriki DolishniPersha zgadka 1511Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13 Poshtovij indeks 38 710Avtomobilnij kod RBIKod SIMC 0361784GeoNames 766920OSM 1748163 R Ustriki Dolishni KvasininaKvasinina Polsha KvasininaKvasinina Pidkarpatske voyevodstvo Kvasinina u VikishovishiIstoriyaPershu zgadku pro selo mayemo v dokumenti vid 1511 roku Nalezhalo do mayetnostej Gerburtiv u skladi Dobromilskogo klyucha Do 1772 roku selo vhodilo Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo U 1772 roci pislya pershogo rozpodilu Polshi selo vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv vhodilo do provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Naprikinci XIX stolittya diyala takozh vodyana lisopilnya i vivsya vidobutok nafti V 1880 r bulo 666 zhiteliv u seli ta 4 u panskomu dvori V 1908 r v seli bulo 940 zhiteliv 908 ukrayinciv i 32 yevreyi ne bulo zhodnogo polyaka Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu V 1921 r vzhe bulo 164 zhitlovi budinki i 1018 zhiteliv 953 greko katoliki 19 rimo katolikiv i 45 yudeyiv dlya uzakonennya svoyeyi okupaciyi polska vlada progolosila nayavnist lishe 489 ukrayinciv ta poyavu zvidkis 529 polyakiv Na 1 01 1939 v seli bulo 1220 zhiteliv z nih 1140 ukrayinciv grekokatolikiv 25 polyakiv 15 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Dobromil Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 13 veresnya 1939 roku vijska Tretogo Rejhu uvijshli v selo ta pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 27 veresnya uvijshli radyanski vijska i Kvasinina sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR ta vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 27 chervnya 1941 roku selo bulo zajnyate vijskami vermahtu 28 lipnya 1944 roku nimci pokinuli cyu teritoriyu Vid 13 serpnya 1944 pochalasya primusova mobilizaciya ukrayinciv do Chervonoyi Armiyi V berezni 1945 roku Kvasininu yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Pislya viselennya ukrayinciv u SRSR ta operaciyi Visla v seli ne zalishilosya zhodnogo zhitelya V kinci 1960 h teritoriya sela razom z teritoriyami inshih navkolishnih viselenih sil vklyuchena do vidpochinkovogo kompleksu Radi Ministriv Cerkva Cerkva sv Mikolaya bula zbudovana v 1787 roci pislya viselennya ukrayinciv zrujnovana Bula parafiyalnoyu cerkvoyu Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC V seli takozh buv greko katolickij cvintar reshtki yakogo znahodyatsya nepodalik vid miscya kolishnoyi cerkvi PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 Lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 PosilannyaApokryf Ruski Kwaszenina 3 Veresnya 2017 u Wayback Machine DzherelaKwaszenina Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 18 pol