Качка-пароплав патагонська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tachyeres patachonicus (, 1831) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Oidemia patachonicus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Качка-пароплав патагонська (Tachyeres patachonicus) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Патагонські качки-пароплави є найменшими представниками свого роду, їх довжина становить 66-71 см, самці важать 2,8-3,1 кг, самиці 2,4-2,8 кг. Самці є важчими за самиць, однак деякі частини черепа і розмах крил у них менші, ніж у самиць. Забарвлення пістряве, переважно коричнювато-сіре, живіт і гузка білі, на крилах широкі, помітні в польоті білі "дзеркальця". Лапи жовтувато-оранжеві. У самців під час сезону розмноження голова білувата, під час негніздового періоду сірувато-коричнева. Навколо очей вузькі білі кільця, за очима вони переходять у білі смуги. Під час сезону розмноження дзьоб оранжевий, під час негніздового періоду темно-сірий, зверху жовтуватий. У самиць обличчя має рудувато-коричневий відтінок, навколо і за очима у них білі смуги, дзьоб оливково-сірий, зверху і біля основи блідо-жовтий. За річний цикл у патагонських качок-пароплавів відбувається три линьки. І у самців, і у самиць на проксимальній частині карпометакарпуса є оранжеві ороговілі п'ястні виступи, які використовуються самцями під час демонстрацій, а також міжвидових і внутрішньовидових бійок.
Поширення і екологія
Патагонські качки-пароплави мешкають на півдні Чилі і Аргентини (на південь від Мауле і Неукена), в Патагонії і на Вогняній Землі, а також на Фолклендських островах. Вони живуть як на морських узбережжях, так і на берегах прісноводних озер, особливо під час сезону розмноження. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Патагонська-качки-пароплави є единими представниками свого роду, які можуть літати, хоч і роблять це неохоче, а також єдиними, хто зустрічається на берегах прісноводних водойм. Порівняно з іншими представниками роду, вони мають найбільший ареал, що пов'язано з їх здатністю до польоту.
Патагонські качки-пароплави живляться молюсками, ракоподібними, а також іншими морськими безхребетними, яких шукають на мілководді або у глибоководних заростях водоростей. Вони завжди шукають їжу парами, пірнаючи по черзі . Патагонські качки-пароплави є моногамними птахами, що формують тривалі пари. Гніздування у них відбувається в жовтні-листопаді, однак окремі пари можуть гніздитися пізніше. Гніздо розміщується в густій рослинності, часто на прибережних островах з метою захисту від хижаків. Птахи гніздяться парами і не формують колоній. В кладці до 7 яєць. Інкубаційний період триває 30-40 днів.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція патагонських качок-пароплавів становить приблизно 11-26 тисяч птахів, з яких на Фолклендьких островах мешкає 600-1200 птахів. Вони іноді стають здобиччю хіманго, аргентинських каракар, магеланових зорро та інтродукованих річкових візонів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Tachyeres patachonicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 07 грудня 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 грудня 2023.
- Payne, Robert B. (1972), Mechanisms and Control of Molt, Avian Biology, Elsevier, с. 103—155, doi:10.1016/b978-0-12-249402-4.50012-7, ISBN
- Livezey, Bradley C.; Humphrey, Philip S. (1984). Sexual Dimorphism in Continental Steamer-Ducks. The Condor. 86 (4): 368—377. doi:10.2307/1366809. ISSN 1938-5129. JSTOR 1366809.
- Nuechterlein, Gary L.; Storer, Robert W. (1985). Aggressive Behavior and Interspecific Killing by Flying Steamer-Ducks in Argentina. The Condor. 87 (1): 87—91. doi:10.2307/1367137. ISSN 0010-5422. JSTOR 1367137.
- Agüero, María Laura; Borboroglu, Pablo García; Esler, Daniel (2011). Distribution and abundance of Chubut Steamerducks: an endemic species to Central Patagonia, Argentina. Bird Conservation International (англ.). 22 (3): 307—315. doi:10.1017/S0959270911000244. ISSN 0959-2709.
- Bellrose, Frank; (1979). Ducks, Geese, and Swans of the World. The Journal of Wildlife Management. 43 (4): 1011. doi:10.2307/3808295. ISSN 0022-541X. JSTOR 3808295.
- Liljesthröm, Marcela; Fasola, Laura; Valenzuela, Alejandro; Rey, Andrea Raya; Schiavini, Adrián (2014). Nest Predators of Flightless Steamer-Ducks (Tachyeres pteneres) and Flying Steamer-Ducks (Tachyeres patachonicus). Waterbirds. 37 (2): 210—214. doi:10.1675/063.037.0209. ISSN 1524-4695. S2CID 85395550.
Посилання
- Livezey, Bradley C. (1986). Phylogeny and Historical Biogeography of Steamer-Ducks (Anatidae: Tachyeres). Systematic Zoology. 35 (4): 458—469. doi:10.2307/2413109. ISSN 0039-7989. JSTOR 2413109.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kachka paroplav patagonska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Alaudidae Rid Kachka paroplav Tachyeres Vid Kachka paroplav patagonska Binomialna nazva Tachyeres patachonicus 1831 Areal vidu Sinonimi Oidemia patachonicus Posilannya Vikishovishe Tachyeres patachonicus Vikividi Tachyeres patachonicus EOL 1048520 ITIS 175219 MSOP 22680052 NCBI 658927 Kachka paroplav patagonska Tachyeres patachonicus vid gusepodibnih ptahiv rodini kachkovih Anatidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisPatagonska kachka parplav Patagonski kachki paroplavi ye najmenshimi predstavnikami svogo rodu yih dovzhina stanovit 66 71 sm samci vazhat 2 8 3 1 kg samici 2 4 2 8 kg Samci ye vazhchimi za samic odnak deyaki chastini cherepa i rozmah kril u nih menshi nizh u samic Zabarvlennya pistryave perevazhno korichnyuvato sire zhivit i guzka bili na krilah shiroki pomitni v poloti bili dzerkalcya Lapi zhovtuvato oranzhevi U samciv pid chas sezonu rozmnozhennya golova biluvata pid chas negnizdovogo periodu siruvato korichneva Navkolo ochej vuzki bili kilcya za ochima voni perehodyat u bili smugi Pid chas sezonu rozmnozhennya dzob oranzhevij pid chas negnizdovogo periodu temno sirij zverhu zhovtuvatij U samic oblichchya maye ruduvato korichnevij vidtinok navkolo i za ochima u nih bili smugi dzob olivkovo sirij zverhu i bilya osnovi blido zhovtij Za richnij cikl u patagonskih kachok paroplaviv vidbuvayetsya tri linki I u samciv i u samic na proksimalnij chastini karpometakarpusa ye oranzhevi orogovili p yastni vistupi yaki vikoristovuyutsya samcyami pid chas demonstracij a takozh mizhvidovih i vnutrishnovidovih bijok Poshirennya i ekologiyaPatagonski kachki paroplavi meshkayut na pivdni Chili i Argentini na pivden vid Maule i Neukena v Patagoniyi i na Vognyanij Zemli a takozh na Folklendskih ostrovah Voni zhivut yak na morskih uzberezhzhyah tak i na beregah prisnovodnih ozer osoblivo pid chas sezonu rozmnozhennya Zustrichayutsya na visoti do 1200 m nad rivnem morya Patagonska kachki paroplavi ye edinimi predstavnikami svogo rodu yaki mozhut litati hoch i roblyat ce neohoche a takozh yedinimi hto zustrichayetsya na beregah prisnovodnih vodojm Porivnyano z inshimi predstavnikami rodu voni mayut najbilshij areal sho pov yazano z yih zdatnistyu do polotu Patagonski kachki paroplavi zhivlyatsya molyuskami rakopodibnimi a takozh inshimi morskimi bezhrebetnimi yakih shukayut na milkovoddi abo u glibokovodnih zarostyah vodorostej Voni zavzhdi shukayut yizhu parami pirnayuchi po cherzi Patagonski kachki paroplavi ye monogamnimi ptahami sho formuyut trivali pari Gnizduvannya u nih vidbuvayetsya v zhovtni listopadi odnak okremi pari mozhut gnizditisya piznishe Gnizdo rozmishuyetsya v gustij roslinnosti chasto na priberezhnih ostrovah z metoyu zahistu vid hizhakiv Ptahi gnizdyatsya parami i ne formuyut kolonij V kladci do 7 yayec Inkubacijnij period trivaye 30 40 dniv ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya patagonskih kachok paroplaviv stanovit priblizno 11 26 tisyach ptahiv z yakih na Folklendkih ostrovah meshkaye 600 1200 ptahiv Voni inodi stayut zdobichchyu himango argentinskih karakar magelanovih zorro ta introdukovanih richkovih vizoniv PrimitkiBirdLife International 2016 Tachyeres patachonicus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 07 grudnya 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Screamers ducks geese swans World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 07 grudnya 2023 Payne Robert B 1972 Mechanisms and Control of Molt Avian Biology Elsevier s 103 155 doi 10 1016 b978 0 12 249402 4 50012 7 ISBN 978 0 12 249402 4 Livezey Bradley C Humphrey Philip S 1984 Sexual Dimorphism in Continental Steamer Ducks The Condor 86 4 368 377 doi 10 2307 1366809 ISSN 1938 5129 JSTOR 1366809 Nuechterlein Gary L Storer Robert W 1985 Aggressive Behavior and Interspecific Killing by Flying Steamer Ducks in Argentina The Condor 87 1 87 91 doi 10 2307 1367137 ISSN 0010 5422 JSTOR 1367137 Aguero Maria Laura Borboroglu Pablo Garcia Esler Daniel 2011 Distribution and abundance of Chubut Steamerducks an endemic species to Central Patagonia Argentina Bird Conservation International angl 22 3 307 315 doi 10 1017 S0959270911000244 ISSN 0959 2709 Bellrose Frank 1979 Ducks Geese and Swans of the World The Journal of Wildlife Management 43 4 1011 doi 10 2307 3808295 ISSN 0022 541X JSTOR 3808295 Liljesthrom Marcela Fasola Laura Valenzuela Alejandro Rey Andrea Raya Schiavini Adrian 2014 Nest Predators of Flightless Steamer Ducks Tachyeres pteneres and Flying Steamer Ducks Tachyeres patachonicus Waterbirds 37 2 210 214 doi 10 1675 063 037 0209 ISSN 1524 4695 S2CID 85395550 PosilannyaLivezey Bradley C 1986 Phylogeny and Historical Biogeography of Steamer Ducks Anatidae Tachyeres Systematic Zoology 35 4 458 469 doi 10 2307 2413109 ISSN 0039 7989 JSTOR 2413109 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi