Кафедральний собор Буенос-Айреса (ісп. Catedral Metropolitana de Buenos Aires) — головний католицький храм Аргентини. Побудований у стилі неокласицизму. Розташований на розі вулиць Сан-Мартіна і Рівадавії у буенос-айреському районі поблизу Травневої площі.
Кафедральний собор Буенос-Айреса | |
---|---|
Фасад собору | |
34°36′26″ пд. ш. 58°22′23″ зх. д. / 34.6074139° пд. ш. 58.3732750° зх. д.Координати: 34°36′26″ пд. ш. 58°22′23″ зх. д. / 34.6074139° пд. ш. 58.3732750° зх. д. | |
Тип споруди | d |
Розташування | Аргентина, Буенос-Айрес |
Архітектор | Антоніо Маселья |
Скульптор | Жозеф Дюбурдью Карьє Бельоз Віктор де Поль |
Художник | Франческо Доменігіні |
Початок будівництва | 1753 |
Кінець будівництва | 25 березня 1791 |
Стиль | неокласицизм |
Належність | Римо-Католицька Церква |
Єпархія | Архієпархія Буенос-Айреса |
Адреса | вул. Рівадавії, 415 |
Епонім | Трійця |
Присвячення | Трійця |
Вебсайт | catedralprimadabue.wixsite.com/buenosaires |
Кафедральний собор Буенос-Айреса (Аргентина) | |
Кафедральний собор Буенос-Айреса у Вікісховищі |
Історія
Місце, де зараз знаходиться Кафедральний собор Буенос-Айреса, було відведене під головну церкву міста ще в акті його заснування 11 червня 1580 року. Початково церква мала назву Святої Трійці і підпорядковувалася дієцезії Ріо-де-ла-Плата з осідком у місті Асунсьйон. Вона була скромною на вигляд будівлею з дерева і саману.
1605 року губернатор Ернандарьяс наказав знести церкву, оскільки вона була надто старою і негарною. На її місці було збудовано нову, дерев'яну. 1616 року її стріха почала руйнуватися, і головний храм парафії було перенесено до церкви Святого Франциска. Поки обиралися проекти відбудови церкви і збиралися кошти на це, споруда остаточно завалилася. У січні 1618 року почалася відбудова храму, яка тривала до кінця року. На це було витрачено 1100 песо. Однак нова споруда виявилася значно меншою за попередню, тому вже у 1621 році заговорили про побудову нового собору.
Тим часом, у Мадриді і Римі було завершено створення буенос-айреської дієцезії, про що було оголошено папою Павлом V 30 березня 1620 року. Першим єпископом став кармеліт Педро Карранса, який приступив до виконання своїх обов'язків 19 січня 1621 року. Кафедральним собором було названо церкву Святої Трійці у Буенос-Айресі.
Коли третій єпископ Буенос-Айреса отець Крістобаль де ла Манча і Веласко прибув до Аргентини 6 жовтня 1641 року він відзначив, що кафедральний собор у дуже поганому стані. Тому він вирішив збудувати новий храм з трьома навами і дзвіницею, на який потрібно було 5000 песо. 19 листопада 1662 року єпископ звернувся з проханням про матеріальну допомогу до короля й отримав гроші на будівництво з королівської скарбниці. 1671 року кафедральний собор було споруджено. Але через низьку якість будівельних матеріалів вже через сім років храм почав руйнуватися.
1678 року новий єпископ Антоніо Аскона Імберто сповістив короля про необхідність ремонту церкви й отримав на це 12 000 песо. 1680 року почалися роботи з реконструкції. Водночас у храму похилився дах, зруйнувалися вівтар і дзвіниця. Через це королівських грошей вистачило лише на нову покрівлю і частковий ремонт. Інтер'єр храму, ризниця і дзвіниця так і не були відремонтовані до смерті єпископа у 1700 році.
Наступний єпископ Педро Фахардо доклав усіх зусиль, щоб відбудова кафедрального собору була завершена. До 1721 року він відбудував дзвіницю і мав намір звести ще одну. Але вже 1722 року покрівля храму була у такому стані, що могла завалитися будь-якої миті. Єпископ захворів і попросив допомоги у реконструкції храму у влади Буенос-Айреса, але у наступні два роки нічого не було зроблено.
Відбудова храму почалася лише тоді, коли за цю справу взявся архідиякон Маркос Родрігес де Фігероа. Його зусиллями було зібрано суму у 1800 песо з королівської казни, 1500 песо з пастви, 2500 песо займу і 1000 песо з міської влади, на яку було збудовано дві дзвіниці, відремонтовано нави і портик. 1725 року на пожертву Томаса Труппа у 5000 песо було встановлено дзвони. Загалом цей храм став вже четвертим за рахунком кафедральним собором Буенос-Айреса. Згодом під керівництвом вікарія Бернардіно Вердуна де Вільяйсана було позолочено вівтар храму 400 фунтами золота, побілено приміщення, зроблено деякі перепланування, розписано хори, відремонтовано архів.
- 1817
- 1829
- 1854
- 1920
Ввечері 23 травня 1752 року раптово завалилася частина храму, а наступного ранку обвалилися склепіння нефів. Відтак було вирішено знести залишки стін і збудувати нову більшу церкву заново починаючи з фундаменту. Проект розробив архітектор Антоніо Маселья. За планом храм повинен був мати форму латинського хреста з трьома навами і шістьма каплицями. З 1754 року роботами по спорудженню собору керував Домінго де Басавільбасо. Будівництво фінансувалося за рахунок коштів церкви і пожертв прихожан, а з 1760 року — за рахунок короля. Роботи йшли не без проблем: 1770 року було знесено новозбудований купол, бо на ньому з'явилися тріщини, 1778 року було знесено портик, а згодом розібрано дзвіниці. 25 березня 1791 року після 38 років будівництва кафедральний собор нарешті було завершено, а 1804 року освячено останнім єпископом колоніальної епохи в Аргентині Беніто де Луе-і-Р'єгою.
Після здобуття Аргентиною незалежності уряд в особі Бернардіно Рівадавії проявив значний інтерес у завершенні робіт у соборі. Фасад почали робити у січні 1822 року під керівництвом Просперо Кателіна. До 1823 року було встановлено 12 колон коринфського ордеру, які символізували 12 апостолів. 1862 року колони були відреставровані, а також було встановлено скульптури роботи Дюбурдью на тимпані.
21 травня 1942 року Кафедральний собор Буенос-Айреса було визнано історичною пам'яткою.
У 1994-1999 роках відбулася масштабна реконструкція храму.
Інтер'єр
У соборі знаходиться мавзолей національного героя Аргентини генерала Хосе де Сан-Мартіна, збудований 1880 року французьким скульптором Карьє Бельозом.
Стіни були розписані фресками у ренесансному стилі роботи італійця Франческо Паоло Парісі, але розписи були втрачені через вплив вологи.
У лівому крилі знаходиться мавзолей архієпископа Леона Федеріко Анейроса роботи Віктора де Поля.
Також у храмі знаходяться 14 картин пензля італійця Франческо Доменігіні, які зображають Хресну дорогу.
Дизайн підлоги було розроблено італійцем Карло Моррою 1907 року. Підлогу прикрашає венеційська мозаїка.
У соборі знаходяться три меморіальні таблички, присвячені жертвам трьох найбільших геноцидів: Холокосту, геноциду вірмен і Голодомору в Україні.
- Інтер'єр собору
- Амвон
- Мавзолей Сан-Мартіна
- Головний вівтар
- Меморіальна дошка, присвячена жертвам Голодомору
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кафедральний собор Буенос-Айреса |
- Офіційний сайт [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
- Інформація про собор [ 31 березня 2017 у Wayback Machine.](ісп.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2011. Процитовано 25 травня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kafedralnij sobor Buenos Ajresa isp Catedral Metropolitana de Buenos Aires golovnij katolickij hram Argentini Pobudovanij u stili neoklasicizmu Roztashovanij na rozi vulic San Martina i Rivadaviyi u buenos ajreskomu rajoni poblizu Travnevoyi ploshi Kafedralnij sobor Buenos AjresaFasad soboru34 36 26 pd sh 58 22 23 zh d 34 6074139 pd sh 58 3732750 zh d 34 6074139 58 3732750 Koordinati 34 36 26 pd sh 58 22 23 zh d 34 6074139 pd sh 58 3732750 zh d 34 6074139 58 3732750Tip sporudidRoztashuvannya Argentina Buenos AjresArhitektorAntonio MaselyaSkulptorZhozef Dyuburdyu Karye Beloz Viktor de PolHudozhnikFranchesko DomeniginiPochatok budivnictva1753Kinec budivnictva25 bereznya 1791StilneoklasicizmNalezhnistRimo Katolicka CerkvaYeparhiyaArhiyeparhiya Buenos AjresaAdresavul Rivadaviyi 415EponimTrijcyaPrisvyachennyaTrijcyaVebsajtcatedralprimadabue wixsite com buenosairesKafedralnij sobor Buenos Ajresa Argentina Kafedralnij sobor Buenos Ajresa u VikishovishiIstoriyaPlan soboru Misce de zaraz znahoditsya Kafedralnij sobor Buenos Ajresa bulo vidvedene pid golovnu cerkvu mista she v akti jogo zasnuvannya 11 chervnya 1580 roku Pochatkovo cerkva mala nazvu Svyatoyi Trijci i pidporyadkovuvalasya diyeceziyi Rio de la Plata z osidkom u misti Asunsjon Vona bula skromnoyu na viglyad budivleyu z dereva i samanu 1605 roku gubernator Ernandaryas nakazav znesti cerkvu oskilki vona bula nadto staroyu i negarnoyu Na yiyi misci bulo zbudovano novu derev yanu 1616 roku yiyi striha pochala rujnuvatisya i golovnij hram parafiyi bulo pereneseno do cerkvi Svyatogo Franciska Poki obiralisya proekti vidbudovi cerkvi i zbiralisya koshti na ce sporuda ostatochno zavalilasya U sichni 1618 roku pochalasya vidbudova hramu yaka trivala do kincya roku Na ce bulo vitracheno 1100 peso Odnak nova sporuda viyavilasya znachno menshoyu za poperednyu tomu vzhe u 1621 roci zagovorili pro pobudovu novogo soboru Tim chasom u Madridi i Rimi bulo zaversheno stvorennya buenos ajreskoyi diyeceziyi pro sho bulo ogolosheno papoyu Pavlom V 30 bereznya 1620 roku Pershim yepiskopom stav karmelit Pedro Karransa yakij pristupiv do vikonannya svoyih obov yazkiv 19 sichnya 1621 roku Kafedralnim soborom bulo nazvano cerkvu Svyatoyi Trijci u Buenos Ajresi Koli tretij yepiskop Buenos Ajresa otec Kristobal de la Mancha i Velasko pribuv do Argentini 6 zhovtnya 1641 roku vin vidznachiv sho kafedralnij sobor u duzhe poganomu stani Tomu vin virishiv zbuduvati novij hram z troma navami i dzviniceyu na yakij potribno bulo 5000 peso 19 listopada 1662 roku yepiskop zvernuvsya z prohannyam pro materialnu dopomogu do korolya j otrimav groshi na budivnictvo z korolivskoyi skarbnici 1671 roku kafedralnij sobor bulo sporudzheno Ale cherez nizku yakist budivelnih materialiv vzhe cherez sim rokiv hram pochav rujnuvatisya 1678 roku novij yepiskop Antonio Askona Imberto spovistiv korolya pro neobhidnist remontu cerkvi j otrimav na ce 12 000 peso 1680 roku pochalisya roboti z rekonstrukciyi Vodnochas u hramu pohilivsya dah zrujnuvalisya vivtar i dzvinicya Cherez ce korolivskih groshej vistachilo lishe na novu pokrivlyu i chastkovij remont Inter yer hramu riznicya i dzvinicya tak i ne buli vidremontovani do smerti yepiskopa u 1700 roci Nastupnij yepiskop Pedro Fahardo doklav usih zusil shob vidbudova kafedralnogo soboru bula zavershena Do 1721 roku vin vidbuduvav dzvinicyu i mav namir zvesti she odnu Ale vzhe 1722 roku pokrivlya hramu bula u takomu stani sho mogla zavalitisya bud yakoyi miti Yepiskop zahvoriv i poprosiv dopomogi u rekonstrukciyi hramu u vladi Buenos Ajresa ale u nastupni dva roki nichogo ne bulo zrobleno Vidbudova hramu pochalasya lishe todi koli za cyu spravu vzyavsya arhidiyakon Markos Rodriges de Figeroa Jogo zusillyami bulo zibrano sumu u 1800 peso z korolivskoyi kazni 1500 peso z pastvi 2500 peso zajmu i 1000 peso z miskoyi vladi na yaku bulo zbudovano dvi dzvinici vidremontovano navi i portik 1725 roku na pozhertvu Tomasa Truppa u 5000 peso bulo vstanovleno dzvoni Zagalom cej hram stav vzhe chetvertim za rahunkom kafedralnim soborom Buenos Ajresa Zgodom pid kerivnictvom vikariya Bernardino Verduna de Vilyajsana bulo pozolocheno vivtar hramu 400 funtami zolota pobileno primishennya zrobleno deyaki pereplanuvannya rozpisano hori vidremontovano arhiv Kafedralnij sobor u rizni roki 1817 1829 1854 1920 Vvecheri 23 travnya 1752 roku raptovo zavalilasya chastina hramu a nastupnogo ranku obvalilisya sklepinnya nefiv Vidtak bulo virisheno znesti zalishki stin i zbuduvati novu bilshu cerkvu zanovo pochinayuchi z fundamentu Proekt rozrobiv arhitektor Antonio Maselya Za planom hram povinen buv mati formu latinskogo hresta z troma navami i shistma kaplicyami Z 1754 roku robotami po sporudzhennyu soboru keruvav Domingo de Basavilbaso Budivnictvo finansuvalosya za rahunok koshtiv cerkvi i pozhertv prihozhan a z 1760 roku za rahunok korolya Roboti jshli ne bez problem 1770 roku bulo zneseno novozbudovanij kupol bo na nomu z yavilisya trishini 1778 roku bulo zneseno portik a zgodom rozibrano dzvinici 25 bereznya 1791 roku pislya 38 rokiv budivnictva kafedralnij sobor nareshti bulo zaversheno a 1804 roku osvyacheno ostannim yepiskopom kolonialnoyi epohi v Argentini Benito de Lue i R yegoyu Viglyad soboru z vul San Martina Pislya zdobuttya Argentinoyu nezalezhnosti uryad v osobi Bernardino Rivadaviyi proyaviv znachnij interes u zavershenni robit u sobori Fasad pochali robiti u sichni 1822 roku pid kerivnictvom Prospero Katelina Do 1823 roku bulo vstanovleno 12 kolon korinfskogo orderu yaki simvolizuvali 12 apostoliv 1862 roku koloni buli vidrestavrovani a takozh bulo vstanovleno skulpturi roboti Dyuburdyu na timpani 21 travnya 1942 roku Kafedralnij sobor Buenos Ajresa bulo viznano istorichnoyu pam yatkoyu U 1994 1999 rokah vidbulasya masshtabna rekonstrukciya hramu Inter yerU sobori znahoditsya mavzolej nacionalnogo geroya Argentini generala Hose de San Martina zbudovanij 1880 roku francuzkim skulptorom Karye Belozom Stini buli rozpisani freskami u renesansnomu stili roboti italijcya Franchesko Paolo Parisi ale rozpisi buli vtracheni cherez vpliv vologi U livomu krili znahoditsya mavzolej arhiyepiskopa Leona Federiko Anejrosa roboti Viktora de Polya Takozh u hrami znahodyatsya 14 kartin penzlya italijcya Franchesko Domenigini yaki zobrazhayut Hresnu dorogu Dizajn pidlogi bulo rozrobleno italijcem Karlo Morroyu 1907 roku Pidlogu prikrashaye venecijska mozayika U sobori znahodyatsya tri memorialni tablichki prisvyacheni zhertvam troh najbilshih genocidiv Holokostu genocidu virmen i Golodomoru v Ukrayini Inter yer soboru Amvon Mavzolej San Martina Golovnij vivtar Memorialna doshka prisvyachena zhertvam GolodomoruPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kafedralnij sobor Buenos Ajresa Oficijnij sajt 4 chervnya 2011 u Wayback Machine isp Informaciya pro sobor 31 bereznya 2017 u Wayback Machine isp Primitki Arhiv originalu za 2 lyutogo 2011 Procitovano 25 travnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya