Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каус Австраліс ε Стрільця ε Sgr подвійна зоряна система в сузір ї Стрільця найяскравіша зоря сузір я Видима зоряна велич

Каус Аустраліс

Каус Аустраліс

Каус Австраліс (ε Стрільця, ε Sgr) — подвійна зоряна система в сузір'ї Стрільця, найяскравіша зоря сузір'я. Видима зоряна величина +1,85.

Каус Австраліс
image
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Стрілець
Пряме піднесення 18г 24х 10.31840с
Схилення –34° 23′ 04.6193″
Видима зоряна величина (V) +1.85
Характеристики
Спектральний клас III
Показник кольору (B−V) -0,03
Показник кольору (U−B) -0,13


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −15 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: -39.42 мас/р
Схил.: −124 мас/р
Паралакс (π) 22,76 ± ±0,24 мас
Відстань 145±7 св. р.
(44±2 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		−1.45
Фізичні характеристики
Маса 3.515 ± 0.138 M☉
Радіус 6.8 R☉
Світність 363 L☉
Ефективна температура 9,960 K
Обертальна швидкість (v sin i) 236 км/с
Інші позначення
Kaus Australis, ε Sagittarii, ε Sgr, epsilon Sgr, 13 Sagittarii, CCDM J18242-3423A, BD-21 12784, FK5 689, GC 25100, HD 169022, HIP 90185, HR 6879,  18175-3427 A,  297655, SAO 210091, WDS J18242-3423A.
Посилання
SIMBADдані для Epsilon+Sgr

Каус Австраліс перекладається як «південна частина лука». Разом із Каус Медіус (δ Стрільця) і (λ Стрільця) вона утворює лук Стрільця.

Умови спостереження

Зоря Каус Австраліс має велике південне схилення. У південній півкулі зоря відіграє важливу навігаційну роль. Із території України видима тільки у південних областях улітку.

Характеристики

Яскравий компонент (Каус Австраліс А) - блакитний гігант спектрального класу В 9,5 III. Він приблизно в 5 разів масивніший за Сонце і в 7 разів більший за радіусом. Діаметр зорі дорівнює приблизно 10 мільйонам кілометрів. Відстань до зорі — 44 парсек (145 світлових років). Температура поверхні зорі дорівнює 9 200 Кельвінів (в 1,5 рази вища сонячної).

Зоря швидко обертається — швидкість обертання на екваторі у проєкції на промінь зору (Vesin(i) ) становить 236 км/с. Також вона має потужне магнітне поле з напруженістю в діапазоні 10.5-130.5 Гаусів та є джерелом рентгенівського випромінювання. Зважаючи на те, що система Каус Австраліс має надлишкове інфрачервоне випромінювання, можна припустити наявність навколозоряного пилового та уламкового диску. Виходячи з температури цього диску, він розташований на орбіті головної зорі системи приблизно на відстані 155 а.о. від неї.

На кутовій відстані 2,392 секунди під кутом 142,3° Каус Австраліс А має зорю-супутник із видимим блиском 14m. Це зоря головної послідовності з масою приблизно 95 % сонячної і приблизно 89 % від світності Сонця. На такій відстані до системи, цей кут еквівалентний фізичній відстані близько 106 а.о., тобто зоря-супутник перебуває всередині уламкового диску основної зорі. Система має вищу лінійну поляризацію, ніж очікується з її відстані до Сонця; як пояснення запропоновано розсіювання світла від уламкового диска супутника. До ідентифікації супутника (1993 року за допомогою коронографа адаптивної оптики), імовірно він був відповідальний за спектральні аномалії, які приписували головній зорі.

На відстані 32,3 кутових секунди виявлено зорю-кандидата у третій компонент системи.

Примітки

  1. Стрілець // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 455. — .
  2. van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  3. Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4: 99—100, Bibcode:1966CoLPL...4...99J
  4. Houk, Nancy; Smith-Moore, M. (1979), Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars, Michigan Catalogue of Two-dimensional Spectral Types for the HD stars. Volume_3. Declinations -40_ƒ0 to -26_ƒ0, Ann Arbor, Michigan: Dept. of Astronomy, University of Michigan, 3, Bibcode:1982mcts.book.....H
  5. Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.). Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. Determination of Radial Velocities and their Applications. Т. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. с. 57. Bibcode:1967IAUS...30...57E.
  6. Hubrig, S.; Le Mignant, D.; North, P.; Krautter, J. (June 2001), Search for low-mass PMS companions around X-ray selected late B stars, Astronomy and Astrophysics, 372: 152—164, arXiv:astro-ph/0103201, Bibcode:2001A&A...372..152H, doi:10.1051/0004-6361:20010452
  7. Lang, Kenneth R. (2006), , Astronomy and astrophysics library, т. 1 (вид. 3rd), Birkhäuser, ISBN , архів оригіналу за 22 червня 2013, процитовано 30 травня 2016. Радіус (R*) визначається:
    image
  8. Zorec, J. та ін. (July 2009), Fundamental parameters of B supergiants from the BCD system. I. Calibration of the (λ_1, D) parameters into Teff, Astronomy and Astrophysics, 501 (1): 297—320, arXiv:0903.5134, Bibcode:2009A&A...501..297Z, doi:10.1051/0004-6361/200811147
  9. Royer, F. та ін. (October 2002), Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i, Astronomy and Astrophysics, 393 (3): 897—911, arXiv:astro-ph/0205255, Bibcode:2002A&A...393..897R, doi:10.1051/0004-6361:20020943
  10. Bychkov, V. D.; Bychkova, L. V.; Madej, J. (August 2003), Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields. I. Chemically peculiar A and B type stars, Astronomy and Astrophysics, 407 (2): 631—642, arXiv:astro-ph/0307356, Bibcode:2003A&A...407..631B, doi:10.1051/0004-6361:20030741
  11. Rodriguez, David R.; Zuckerman, B. (February 2012), Binaries among Debris Disk Stars, The Astrophysical Journal, 745 (2): 147, arXiv:1111.5618, Bibcode:2012ApJ...745..147R, doi:10.1088/0004-637X/745/2/147
  12. Cotton, D. V. та ін. (January 2016). The linear polarization of Southern bright stars measured at the parts-per-million level. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 455 (2): 1607—1628. arXiv:1509.07221. Bibcode:2016MNRAS.455.1607C. doi:10.1093/mnras/stv2185.
  13. Golimowski, David A.; Durrance, Samuel T.; Clampin, Mark (March 1993), Detection of an apparent star 2.1 arcsec from the circumstellar disk candidate Epsilon Sagittarii, Astronomical Journal, 105 (3): 1108—1113, Bibcode:1993AJ....105.1108G, doi:10.1086/116498

Посилання

    image Це незавершена стаття з астрономії.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Kaus Avstralis e Strilcya e Sgr podvijna zoryana sistema v suzir yi Strilcya najyaskravisha zorya suzir ya Vidima zoryana velichina 1 85 Kaus Avstralis Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Strilec Pryame pidnesennya 18g 24h 10 31840s Shilennya 34 23 04 6193 Vidima zoryana velichina V 1 85 Harakteristiki Spektralnij klas III Pokaznik koloru B V 0 03 Pokaznik koloru U B 0 13 Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 15 km c Vlasnij ruh m Pr sh 39 42 mas r Shil 124 mas r Paralaks p 22 76 0 24 mas Vidstan 145 7 sv r 44 2 pk Absolyutna zoryana velichina MV 1 45 Fizichni harakteristiki Masa 3 515 0 138 M Radius 6 8 R Svitnist 363 L Efektivna temperatura 9 960 K Obertalna shvidkist v sin i 236 km s Inshi poznachennya Kaus Australis e Sagittarii e Sgr epsilon Sgr 13 Sagittarii CCDM J18242 3423A BD 21 12784 FK5 689 GC 25100 HD 169022 HIP 90185 HR 6879 18175 3427 A 297655 SAO 210091 WDS J18242 3423A PosilannyaSIMBADdani dlya Epsilon Sgr Kaus Avstralis perekladayetsya yak pivdenna chastina luka Razom iz Kaus Medius d Strilcya i l Strilcya vona utvoryuye luk Strilcya Umovi sposterezhennyaZorya Kaus Avstralis maye velike pivdenne shilennya U pivdennij pivkuli zorya vidigraye vazhlivu navigacijnu rol Iz teritoriyi Ukrayini vidima tilki u pivdennih oblastyah ulitku HarakteristikiYaskravij komponent Kaus Avstralis A blakitnij gigant spektralnogo klasu V 9 5 III Vin priblizno v 5 raziv masivnishij za Sonce i v 7 raziv bilshij za radiusom Diametr zori dorivnyuye priblizno 10 miljonam kilometriv Vidstan do zori 44 parsek 145 svitlovih rokiv Temperatura poverhni zori dorivnyuye 9 200 Kelviniv v 1 5 razi visha sonyachnoyi Zorya shvidko obertayetsya shvidkist obertannya na ekvatori u proyekciyi na promin zoru Vesin i stanovit 236 km s Takozh vona maye potuzhne magnitne pole z napruzhenistyu v diapazoni 10 5 130 5 Gausiv ta ye dzherelom rentgenivskogo viprominyuvannya Zvazhayuchi na te sho sistema Kaus Avstralis maye nadlishkove infrachervone viprominyuvannya mozhna pripustiti nayavnist navkolozoryanogo pilovogo ta ulamkovogo disku Vihodyachi z temperaturi cogo disku vin roztashovanij na orbiti golovnoyi zori sistemi priblizno na vidstani 155 a o vid neyi Na kutovij vidstani 2 392 sekundi pid kutom 142 3 Kaus Avstralis A maye zoryu suputnik iz vidimim bliskom 14m Ce zorya golovnoyi poslidovnosti z masoyu priblizno 95 sonyachnoyi i priblizno 89 vid svitnosti Soncya Na takij vidstani do sistemi cej kut ekvivalentnij fizichnij vidstani blizko 106 a o tobto zorya suputnik perebuvaye vseredini ulamkovogo disku osnovnoyi zori Sistema maye vishu linijnu polyarizaciyu nizh ochikuyetsya z yiyi vidstani do Soncya yak poyasnennya zaproponovano rozsiyuvannya svitla vid ulamkovogo diska suputnika Do identifikaciyi suputnika 1993 roku za dopomogoyu koronografa adaptivnoyi optiki imovirno vin buv vidpovidalnij za spektralni anomaliyi yaki pripisuvali golovnij zori Na vidstani 32 3 kutovih sekundi viyavleno zoryu kandidata u tretij komponent sistemi PrimitkiStrilec Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 455 ISBN 966 613 263 X van Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 arXiv 0708 1752 Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 Johnson H L ta in 1966 UBVRIJKL photometry of the bright stars Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 99 100 Bibcode 1966CoLPL 4 99J Houk Nancy Smith Moore M 1979 Michigan catalogue of two dimensional spectral types for the HD stars Michigan Catalogue of Two dimensional Spectral Types for the HD stars Volume 3 Declinations 40 ƒ0 to 26 ƒ0 Ann Arbor Michigan Dept of Astronomy University of Michigan 3 Bibcode 1982mcts book H Evans D S June 20 24 1966 The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities U Batten Alan Henry Heard John Frederick red Determination of Radial Velocities and their Applications Proceedings from IAU Symposium no 30 Determination of Radial Velocities and their Applications T 30 University of Toronto International Astronomical Union s 57 Bibcode 1967IAUS 30 57E Hubrig S Le Mignant D North P Krautter J June 2001 Search for low mass PMS companions around X ray selected late B stars Astronomy and Astrophysics 372 152 164 arXiv astro ph 0103201 Bibcode 2001A amp A 372 152H doi 10 1051 0004 6361 20010452 Lang Kenneth R 2006 Astronomy and astrophysics library t 1 vid 3rd Birkhauser ISBN 3 540 29692 1 arhiv originalu za 22 chervnya 2013 procitovano 30 travnya 2016 Radius R viznachayetsya 2 R 10 3 43 9 1 44 AU 0 0046491 AU R 13 6 R displaystyle begin aligned 2 cdot R amp frac 10 3 cdot 43 9 cdot 1 44 text AU 0 0046491 text AU R bigodot amp approx 13 6 cdot R bigodot end aligned Zorec J ta in July 2009 Fundamental parameters of B supergiants from the BCD system I Calibration of the l 1 D parameters into Teff Astronomy and Astrophysics 501 1 297 320 arXiv 0903 5134 Bibcode 2009A amp A 501 297Z doi 10 1051 0004 6361 200811147 Royer F ta in October 2002 Rotational velocities of A type stars in the northern hemisphere II Measurement of v sin i Astronomy and Astrophysics 393 3 897 911 arXiv astro ph 0205255 Bibcode 2002A amp A 393 897R doi 10 1051 0004 6361 20020943 Bychkov V D Bychkova L V Madej J August 2003 Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields I Chemically peculiar A and B type stars Astronomy and Astrophysics 407 2 631 642 arXiv astro ph 0307356 Bibcode 2003A amp A 407 631B doi 10 1051 0004 6361 20030741 Rodriguez David R Zuckerman B February 2012 Binaries among Debris Disk Stars The Astrophysical Journal 745 2 147 arXiv 1111 5618 Bibcode 2012ApJ 745 147R doi 10 1088 0004 637X 745 2 147 Cotton D V ta in January 2016 The linear polarization of Southern bright stars measured at the parts per million level Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 455 2 1607 1628 arXiv 1509 07221 Bibcode 2016MNRAS 455 1607C doi 10 1093 mnras stv2185 Golimowski David A Durrance Samuel T Clampin Mark March 1993 Detection of an apparent star 2 1 arcsec from the circumstellar disk candidate Epsilon Sagittarii Astronomical Journal 105 3 1108 1113 Bibcode 1993AJ 105 1108G doi 10 1086 116498PosilannyaCe nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ