Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Като́лицька це́рква у Фра́нції — найбільша християнська конфесія Франції. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 44 499 000 католиків (75,54% від усього населення). Існувало 98 діоцезій, які об'єднували 18 844 церковних парафій. Кількість священиків — 21 930 (з них представники секулярного духовенства — 17 238, члени чернечих організацій — 4692), постійних дияконів — 1857, монахів — 8361, монахинь — 42 442.
Католицька церква у Фра́нції | |
---|---|
Тип | d |
Класифікація | Католицька церква |
Теологія | Католицьке богослов'я |
Структура | Дієцезії: 98 |
Парафії | 18844 |
Учасники | 44 499 000 осіб (2004; 75,54%) |
Священики | 21 930 (2004) |
Католицька церква у Франції у Вікісховищі |
Історія
Згідно з переданням, Лазар і його сестри Марія та Марта, які були вигнані зі Святої Землі, перетнули Середземне море на маленькому човні і висадились у Сент-Марі-де-ла-Мер поблизу Арля. Провансальська традиція іменує Лазаря першим марсельським єпископом, а Марта, за легендою, приборкала своїми чарівними піснями дракона , що не давав спокою мешканцям навколишніх сіл.
Перші занотовані згадки про християн у Франції датуються ІІ століттям — Іреней Ліонський описує смерть 19-річного єпископа Лугдунума (сучасний Ліон) та інших мучеників в часи переслідувань 177 року. В 496 році святий Ремігій хрестив Хлодвіга I — короля франків, що вважається засновником Франкського королівства. Хлодвіг I став союзником і захисником папства і поклав початок християнизації Галлії.
На різдво 800 року, пап Лев III коронував Карла І імператором Священної Римської імперії. До Французької революції, католицизм вважався державною релігією Франції, а саму країну називали «старшою донькою церкви».
1095 року у французькому місті Клермон відбувся собор, на якому папа Урбан II закликав до Першого хрестового походу.
В 1309—1377 роках резиденція пап була перенесена до міста Авіньйон на півдні Франції. Цей період в історії церкви називають Авіньйонським полоном пап і характеризують політичною залежністю пап від французьких королів. 1378 року Авіньйон залишався папською резиденцією в умовах Західної схизми, яка була подолана на Констанцькому соборі у 1415 році. Обраному на цьому соборі папі Мартину V вдалося повернути апостольський престол у Рим.
Реформація знайшла у Франції своїх прихильників — Гугенотів. Боротьба гугенотів з католиками вилилась у релігійні війни, що тривали між 1562 і 1598 роками. Кінець конфлікту був покладений 1598 року Нантським едиктом, що захищав право на свободу совісті і відновлював протестантам громадянські права.
Під час Французької революції 1789 року національною асамблеєю було прийнято рішення про націоналізацію церковного майна, а також закон про , згідно з яким посада єпископа проголошувалась виборною і не потребувала згоди Папи. Церковні реформи викликали невдоволення папи Римського і розкол у країні.
Конкордат Наполеона 1801 року частково повертав церкві зв'язок з Папою, закріплював за католицизмом статус релігії більшості французів, залишаючи право свободи совісті, і зобов'язував державу платити духівництву заробітну плату. 1825 року в часи реставрації Бурбонів у Франції діяв закон проти богохульства і святотатства, проте 1830 року на початку періоду липневої монархії він був скасований.
1905 року у Франції був прийнятий Закон про відділення церков від держави. Згідно з цим законом держава припинила фінансування церкви, та закріпила свободу віросповідання.
Сучасність
Станом на 2007 рік близько 51% французів називають себе католиками. На території Франції Римо-католицька церква нараховує 98 дієцезій, що опікуються 20 523 парафіями..
Східні католицькі церкви представлені Апостольським екзархатом Української греко-католицької церкви, Єпархією Sainte-Croix-de-Paris вірменського обряду та Ординаріатом Франції для вірних східних обрядів.
Список митрополій
Примітки
- Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2011. Процитовано 12 лютого 2011.
- (фр.) fr:Église catholique romaine en France#cite note-1
Джерела
- Goyau, Georges. France [ 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 6. New York: Robert Appleton Company, 1909.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква у Франції
- Статистика за країною [ 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Kato licka ce rkva u Fra nciyi najbilsha hristiyanska konfesiya Franciyi Skladova vsesvitnoyi Katolickoyi cerkvi yaku ocholyuye na Zemli rimskij papa Keruyetsya konferenciyeyu yepiskopiv Stanom na 2004 rik u krayini narahovuvalosya blizko 44 499 000 katolikiv 75 54 vid usogo naselennya Isnuvalo 98 diocezij yaki ob yednuvali 18 844 cerkovnih parafij Kilkist svyashenikiv 21 930 z nih predstavniki sekulyarnogo duhovenstva 17 238 chleni chernechih organizacij 4692 postijnih diyakoniv 1857 monahiv 8361 monahin 42 442 Katolicka cerkva u Fra nciyiTip dKlasifikaciya Katolicka cerkvaTeologiya Katolicke bogoslov yaStruktura Diyeceziyi 98Parafiyi 18844Uchasniki 44 499 000 osib 2004 75 54 Svyasheniki 21 930 2004 Katolicka cerkva u Franciyi u VikishovishiIstoriyaPapa Urban II na Klermontskomu sobori ilyustraciya z Livre des Passages d Outre mer Zgidno z peredannyam Lazar i jogo sestri Mariya ta Marta yaki buli vignani zi Svyatoyi Zemli peretnuli Seredzemne more na malenkomu chovni i visadilis u Sent Mari de la Mer poblizu Arlya Provansalska tradiciya imenuye Lazarya pershim marselskim yepiskopom a Marta za legendoyu priborkala svoyimi charivnimi pisnyami drakona sho ne davav spokoyu meshkancyam navkolishnih sil Pershi zanotovani zgadki pro hristiyan u Franciyi datuyutsya II stolittyam Irenej Lionskij opisuye smert 19 richnogo yepiskopa Lugdunuma suchasnij Lion ta inshih muchenikiv v chasi peresliduvan 177 roku V 496 roci svyatij Remigij hrestiv Hlodviga I korolya frankiv sho vvazhayetsya zasnovnikom Frankskogo korolivstva Hlodvig I stav soyuznikom i zahisnikom papstva i poklav pochatok hristiyanizaciyi Galliyi Na rizdvo 800 roku pap Lev III koronuvav Karla I imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Do Francuzkoyi revolyuciyi katolicizm vvazhavsya derzhavnoyu religiyeyu Franciyi a samu krayinu nazivali starshoyu donkoyu cerkvi 1095 roku u francuzkomu misti Klermon vidbuvsya sobor na yakomu papa Urban II zaklikav do Pershogo hrestovogo pohodu V 1309 1377 rokah rezidenciya pap bula perenesena do mista Avinjon na pivdni Franciyi Cej period v istoriyi cerkvi nazivayut Avinjonskim polonom pap i harakterizuyut politichnoyu zalezhnistyu pap vid francuzkih koroliv 1378 roku Avinjon zalishavsya papskoyu rezidenciyeyu v umovah Zahidnoyi shizmi yaka bula podolana na Konstanckomu sobori u 1415 roci Obranomu na comu sobori papi Martinu V vdalosya povernuti apostolskij prestol u Rim Reformaciya znajshla u Franciyi svoyih prihilnikiv Gugenotiv Borotba gugenotiv z katolikami vililas u religijni vijni sho trivali mizh 1562 i 1598 rokami Kinec konfliktu buv pokladenij 1598 roku Nantskim ediktom sho zahishav pravo na svobodu sovisti i vidnovlyuvav protestantam gromadyanski prava Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi 1789 roku nacionalnoyu asambleyeyu bulo prijnyato rishennya pro nacionalizaciyu cerkovnogo majna a takozh zakon pro zgidno z yakim posada yepiskopa progoloshuvalas vibornoyu i ne potrebuvala zgodi Papi Cerkovni reformi viklikali nevdovolennya papi Rimskogo i rozkol u krayini Konkordat Napoleona 1801 roku chastkovo povertav cerkvi zv yazok z Papoyu zakriplyuvav za katolicizmom status religiyi bilshosti francuziv zalishayuchi pravo svobodi sovisti i zobov yazuvav derzhavu platiti duhivnictvu zarobitnu platu 1825 roku v chasi restavraciyi Burboniv u Franciyi diyav zakon proti bogohulstva i svyatotatstva prote 1830 roku na pochatku periodu lipnevoyi monarhiyi vin buv skasovanij 1905 roku u Franciyi buv prijnyatij Zakon pro viddilennya cerkov vid derzhavi Zgidno z cim zakonom derzhava pripinila finansuvannya cerkvi ta zakripila svobodu virospovidannya SuchasnistStanom na 2007 rik blizko 51 francuziv nazivayut sebe katolikami Na teritoriyi Franciyi Rimo katolicka cerkva narahovuye 98 diyecezij sho opikuyutsya 20 523 parafiyami Shidni katolicki cerkvi predstavleni Apostolskim ekzarhatom Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Yeparhiyeyu Sainte Croix de Paris virmenskogo obryadu ta Ordinariatom Franciyi dlya virnih shidnih obryadiv Spisok mitropolij Administrativnij podil Rimo katolicko cerkvi u Franciyi Mitropoliya Bezanson Mitropoliya Bordo Mitropoliya Klermon Mitropoliya Dizhon Mitropoliya Lil Mitropoliya Lion Mitropoliya Marsel Mitropoliya Monpelye Parizka mitropoliya Mitropoliya Puatye Mitropoliya Rejms Mitropoliya Renn Mitropoliya Ruan Mitropoliya Tuluza Mitropoliya TurPrimitkiStatistika za krayinoyu Catholic Hierarchy org Arhiv originalu za 28 lyutogo 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 fr fr Eglise catholique romaine en France cite note 1DzherelaGoyau Georges France 18 zhovtnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 6 New York Robert Appleton Company 1909 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Katolicka cerkva u Franciyi Statistika za krayinoyu 18 grudnya 2016 u Wayback Machine Catholic Hierarchy org