Еялет або пашалик Кастамону (осман. ایالت قسطمونی) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1827—1864 роках. Утворився з частини еялету Анатолія. У 1864 році перетворено на вілайєт Кастамону.
Кастамону | |
Дата створення / заснування | 1827 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Кастамону |
Замінений на | Кастамону |
На заміну | Анатолія |
Час/дата припинення існування | 1864 |
Координати: 41°22′35″ пн. ш. 33°46′35″ сх. д. / 41.37638888891677169° пн. ш. 33.77638888891677738° сх. д.
Історія
З XIV століття Кастамону стає центром невеликого тюркського емірату Чандар, який вже в кінці XIV століття підкорює Османська держава, потім Тамерлан, лише у XV столітті знов Османи. після цього його перетворено на санджак у складі Анатолійського бейлербейства (з 1590 року еялету).
З огляду на стратегічне розташувався уздовж чорноморського узбережжя санджак Кастамону був завжди в центрі уваги султанського уряду. В свій час санджакбеями були майбутні великі візири Челебі Лютфі-паша та Айяс Мехмед-паша. З 1570-х років узбережжя санджаку стає об'єктом нападу запорозьких козаків. Особливо значними були напади у 1576 та 1614 роках. Втім протягом усього існування санджак був одним зі стабільніших осередків султанської влади у Малій Азії, незважаючи на повстання селян та збіднілих спагіїв, що час від часу спалахували.
У 1826 році після ліквідації яничарського корпусу, на якій спиралися консерватори, султан Махмуд II розпочав необхідні реформи, насамперед зменшення меж еялетів. У 1827 році з Анатолійського еялету було утворено самостійну провінцію Кастамону. Остання у 1864 році під час нової адміністративно-територіальної реформи перетворилася на вілайєт з цієї ж назвою.
Структура
Еялет складався з 4 санджаків: Кокаелі, Болу, Синоп, Віраншехір
Економіка
За часів існування у статусі санджаку основою було тваринництво, насамперед вівчарство та конярство. Наявність значних портів, особливо Синопа сприяло розвитку посередницької торгівлі. Через порти відправлялися до Європи товари з Персії, Середньої Азії, східних провінцій Османської імперії імперії. Поряд з вивозом місцевих продуктів Кастамону був важливим транзитним центром індійських та арабських товарів, таких як шовк, а також хни та інших барвників. Золота парча та оксамит, шовкові тканини, виткані в місті Амасья, розташованому на Шовковому шляху з Ірану, перевозилися через Сіноп у Кафу. Також тут розташовувався значних ринок рабів, яких захоплювали ногайські та кримські татари на землях Речі Посполитої та Московського царства.
Економіка еялету була сільськогосподарською, доволі відсталою, переважно зорієнтовано на внутрішній ринок, оскільки посередницька торгівля підупала, а Синоп перетворився на базу військового флоту. Лише з кінця 1850-х років починається впровадження нових технологій та поступовий розвиток міст.
Джерела
- Robert D. Johnston (2010). The Competitive Geography. , 9781445531724
- The three eras of Ottoman history [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кастамону (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet abo pashalik Kastamonu osman ایالت قسطمونی administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1827 1864 rokah Utvorivsya z chastini eyaletu Anatoliya U 1864 roci peretvoreno na vilajyet Kastamonu Kastamonu Data stvorennya zasnuvannya1827 Krayina Osmanska imperiya StolicyaKastamonu Zaminenij naKastamonu Na zaminuAnatoliya Chas data pripinennya isnuvannya1864 Koordinati 41 22 35 pn sh 33 46 35 sh d 41 37638888891677169 pn sh 33 77638888891677738 sh d 41 37638888891677169 33 77638888891677738IstoriyaZ XIV stolittya Kastamonu staye centrom nevelikogo tyurkskogo emiratu Chandar yakij vzhe v kinci XIV stolittya pidkoryuye Osmanska derzhava potim Tamerlan lishe u XV stolitti znov Osmani pislya cogo jogo peretvoreno na sandzhak u skladi Anatolijskogo bejlerbejstva z 1590 roku eyaletu Z oglyadu na strategichne roztashuvavsya uzdovzh chornomorskogo uzberezhzhya sandzhak Kastamonu buv zavzhdi v centri uvagi sultanskogo uryadu V svij chas sandzhakbeyami buli majbutni veliki viziri Chelebi Lyutfi pasha ta Ajyas Mehmed pasha Z 1570 h rokiv uzberezhzhya sandzhaku staye ob yektom napadu zaporozkih kozakiv Osoblivo znachnimi buli napadi u 1576 ta 1614 rokah Vtim protyagom usogo isnuvannya sandzhak buv odnim zi stabilnishih oseredkiv sultanskoyi vladi u Malij Aziyi nezvazhayuchi na povstannya selyan ta zbidnilih spagiyiv sho chas vid chasu spalahuvali U 1826 roci pislya likvidaciyi yanicharskogo korpusu na yakij spiralisya konservatori sultan Mahmud II rozpochav neobhidni reformi nasampered zmenshennya mezh eyaletiv U 1827 roci z Anatolijskogo eyaletu bulo utvoreno samostijnu provinciyu Kastamonu Ostannya u 1864 roci pid chas novoyi administrativno teritorialnoyi reformi peretvorilasya na vilajyet z ciyeyi zh nazvoyu StrukturaEyalet skladavsya z 4 sandzhakiv Kokaeli Bolu Sinop ViranshehirEkonomikaZa chasiv isnuvannya u statusi sandzhaku osnovoyu bulo tvarinnictvo nasampered vivcharstvo ta konyarstvo Nayavnist znachnih portiv osoblivo Sinopa spriyalo rozvitku poserednickoyi torgivli Cherez porti vidpravlyalisya do Yevropi tovari z Persiyi Serednoyi Aziyi shidnih provincij Osmanskoyi imperiyi imperiyi Poryad z vivozom miscevih produktiv Kastamonu buv vazhlivim tranzitnim centrom indijskih ta arabskih tovariv takih yak shovk a takozh hni ta inshih barvnikiv Zolota parcha ta oksamit shovkovi tkanini vitkani v misti Amasya roztashovanomu na Shovkovomu shlyahu z Iranu perevozilisya cherez Sinop u Kafu Takozh tut roztashovuvavsya znachnih rinok rabiv yakih zahoplyuvali nogajski ta krimski tatari na zemlyah Rechi Pospolitoyi ta Moskovskogo carstva Ekonomika eyaletu bula silskogospodarskoyu dovoli vidstaloyu perevazhno zoriyentovano na vnutrishnij rinok oskilki poserednicka torgivlya pidupala a Sinop peretvorivsya na bazu vijskovogo flotu Lishe z kincya 1850 h rokiv pochinayetsya vprovadzhennya novih tehnologij ta postupovij rozvitok mist DzherelaRobert D Johnston 2010 The Competitive Geography ISBN 1445531720 9781445531724 The three eras of Ottoman history 2 bereznya 2018 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kastamonu eyalet