Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вілаєт Кастамону (осман. ولايت قسطمونى) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на півночі Малої Азії. Утворений 1867 року замість еялету Кастамону з площею 50 тис. км². У 1922 році увійшов до складу Турецької республіки та припинив існування.
| Кастамону | |
| Дата створення / заснування | 1867 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Кастамону |
| Адміністративно-територіально поділяється на | d, d, d |
| Замінений на | Туреччина |
| На заміну | Кастамону |
| Час/дата припинення існування | 1922 |
 | |
Координати: 41°22′35″ пн. ш. 33°46′35″ сх. д. / 41.37638888891677169° пн. ш. 33.77638888891677738° сх. д.
Історія
У 1867 році в рамках реформи часів танзімату еялет Кастамону було перетворено на вілаєт з тією ж назвою. За часи імперією не набула значного розвитку, оскільки основні магістралі та залізниці переважно оминали межі вілаєту. за правління султана Абдул-Гаміда II було одним з місць заслання опозиціонерів. У 1906 році в містах вілаєту відбулися виступи проти збільшення податків, за відновлення Конституції 1876 року. Зрештою разом з виступами в Ерзуруму, Трабзон тана Балканах цей рух призвів до перемоги у 1908 році молодотурків.
Під час війн з Російською імперією, балканськими державами, під час Першої світової війни вілаєт був одним з важливих центрів набору в османські війська. У 1915 році порт Зонгулдак було знищено російським флотом. Порт Сином та Інеболу зазнавали напади російських кораблів у 1915 та 1916 роках.
Після повалення монархії населення доволі схвально поставилося до уряду в Анкарі, підтримавши створення Турецької республіки. Разом з вілаєтом Анкара став базою для прихильників Мустафи Кемаля. У 1922 році вілаєт перетворено на провінції Бартин, Чанкири, Дюздже, Карабюк, Кастамону, Зонгулдак та Синоп.
Структура
Складався з 4 санджаків:
- санджак Кастамону мав 8 кази: Кастамону, Інеболу, Сафранболу, Ташкьопрю, Дадай, Джіде, Тосья, Арач
- санджак Чанкири — 2 кази: Чанкири, Черкеш
- Синопський санджак — 3 кази: Синоп, Боябат, Аянджик.
- санджак Болу — 9 кази: Болу, , Бартин, Гереде, Гьойнюк, Акчакоджа, Дюздже, Деврек, Мудуму. Цей санджак мав особливий статус в складі вілаєту.
Населення
За переписом 1885 році в провінції мешкало 1 009 460 осіб. Основу становило турецьке населення. Існували громади понтійських греків, які переважали у місті Синоп. Перша світова війна негативно позначилася на демографії, кількість жителів зменшилася до 728,1 тис. осіб в 1920 році. У 1919—1923 роках понтійські греки зазнали нападів та переслідування. Зрештою у 1923 році їх виселено до Греції.
Економіка
Був одним з економічно відсталих вілаєтів імперії. Основу становили землеробство й тваринництво. Вирощувалися пшениця (переважно в санджаках Чанкири і Сіноп), ячмінь, кукурудза, нут, опій, рис, оливки, фрукти. Більшість продукції споживалося в провінції, частково вивозилося до сусідніх вілаєтів на території Малої Азії. Основним споживачем фруктів з цього вілаєту був Стамбул. У південних кази існувало виробництво шовку.
Вирощувалися також кози, вівці, велика рогата худоба. Місцеві ремісники використовували бавовни для виготовлення різних тканин. Фабрики з виготовлення бавовняних тканин були лише у Синопі.
Міста Синоп та були центрами човнобудування. Також на території вілаєт здійснювався видобуток свинцю і нікелю. Значні вугільні копальні розташовувалися біля Ереглі та Болу. Вугільні копальні Ереглі з 1896 року експлуатувалися французькою компанією, яка також взяла у концесію порт Зонгулдак. У 1914 році їх було конфісковано османським урядом, а 1917 року передано у концесію Дойче Банку. У 1916 році було споруджено першу залізницю, що з'єднала міста Болу і Зонгулдак. Її прокладено на кошти німецьких підприємців.
Джерела
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Kastamuni». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
- G.W. Prothero, Anatolia, London, H.M. Stationery Office, 1920 (lire en ligne), p. 112
- Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 180—185. .
- Aykut Kansu, The Revolution of 1908 in Turkey, Brill, Leiden, 1997
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кастамону (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilayet Kastamonu osman ولايت قسطمونى vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na pivnochi Maloyi Aziyi Utvorenij 1867 roku zamist eyaletu Kastamonu z plosheyu 50 tis km U 1922 roci uvijshov do skladu Tureckoyi respubliki ta pripiniv isnuvannya Kastamonu Data stvorennya zasnuvannya1867 Krayina Osmanska imperiya StolicyaKastamonu Administrativno teritorialno podilyayetsya nad d d Zaminenij naTurechchina Na zaminuKastamonu Chas data pripinennya isnuvannya1922 Koordinati 41 22 35 pn sh 33 46 35 sh d 41 37638888891677169 pn sh 33 77638888891677738 sh d 41 37638888891677169 33 77638888891677738IstoriyaU 1867 roci v ramkah reformi chasiv tanzimatu eyalet Kastamonu bulo peretvoreno na vilayet z tiyeyu zh nazvoyu Za chasi imperiyeyu ne nabula znachnogo rozvitku oskilki osnovni magistrali ta zaliznici perevazhno ominali mezhi vilayetu za pravlinnya sultana Abdul Gamida II bulo odnim z misc zaslannya opozicioneriv U 1906 roci v mistah vilayetu vidbulisya vistupi proti zbilshennya podatkiv za vidnovlennya Konstituciyi 1876 roku Zreshtoyu razom z vistupami v Erzurumu Trabzon tana Balkanah cej ruh prizviv do peremogi u 1908 roci molodoturkiv Pid chas vijn z Rosijskoyu imperiyeyu balkanskimi derzhavami pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vilayet buv odnim z vazhlivih centriv naboru v osmanski vijska U 1915 roci port Zonguldak bulo znisheno rosijskim flotom Port Sinom ta Inebolu zaznavali napadi rosijskih korabliv u 1915 ta 1916 rokah Pislya povalennya monarhiyi naselennya dovoli shvalno postavilosya do uryadu v Ankari pidtrimavshi stvorennya Tureckoyi respubliki Razom z vilayetom Ankara stav bazoyu dlya prihilnikiv Mustafi Kemalya U 1922 roci vilayet peretvoreno na provinciyi Bartin Chankiri Dyuzdzhe Karabyuk Kastamonu Zonguldak ta Sinop StrukturaSkladavsya z 4 sandzhakiv sandzhak Kastamonu mav 8 kazi Kastamonu Inebolu Safranbolu Tashkopryu Dadaj Dzhide Tosya Arach sandzhak Chankiri 2 kazi Chankiri Cherkesh Sinopskij sandzhak 3 kazi Sinop Boyabat Ayandzhik sandzhak Bolu 9 kazi Bolu Bartin Gerede Gojnyuk Akchakodzha Dyuzdzhe Devrek Mudumu Cej sandzhak mav osoblivij status v skladi vilayetu NaselennyaZa perepisom 1885 roci v provinciyi meshkalo 1 009 460 osib Osnovu stanovilo turecke naselennya Isnuvali gromadi pontijskih grekiv yaki perevazhali u misti Sinop Persha svitova vijna negativno poznachilasya na demografiyi kilkist zhiteliv zmenshilasya do 728 1 tis osib v 1920 roci U 1919 1923 rokah pontijski greki zaznali napadiv ta peresliduvannya Zreshtoyu u 1923 roci yih viseleno do Greciyi EkonomikaBuv odnim z ekonomichno vidstalih vilayetiv imperiyi Osnovu stanovili zemlerobstvo j tvarinnictvo Viroshuvalisya pshenicya perevazhno v sandzhakah Chankiri i Sinop yachmin kukurudza nut opij ris olivki frukti Bilshist produkciyi spozhivalosya v provinciyi chastkovo vivozilosya do susidnih vilayetiv na teritoriyi Maloyi Aziyi Osnovnim spozhivachem fruktiv z cogo vilayetu buv Stambul U pivdennih kazi isnuvalo virobnictvo shovku Viroshuvalisya takozh kozi vivci velika rogata hudoba Miscevi remisniki vikoristovuvali bavovni dlya vigotovlennya riznih tkanin Fabriki z vigotovlennya bavovnyanih tkanin buli lishe u Sinopi Mista Sinop ta buli centrami chovnobuduvannya Takozh na teritoriyi vilayet zdijsnyuvavsya vidobutok svincyu i nikelyu Znachni vugilni kopalni roztashovuvalisya bilya Eregli ta Bolu Vugilni kopalni Eregli z 1896 roku ekspluatuvalisya francuzkoyu kompaniyeyu yaka takozh vzyala u koncesiyu port Zonguldak U 1914 roci yih bulo konfiskovano osmanskim uryadom a 1917 roku peredano u koncesiyu Dojche Banku U 1916 roci bulo sporudzheno pershu zaliznicyu sho z yednala mista Bolu i Zonguldak Yiyi prokladeno na koshti nimeckih pidpriyemciv DzherelaChisholm Hugh ed 1911 Kastamuni Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press G W Prothero Anatolia London H M Stationery Office 1920 lire en ligne p 112 Karpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 180 185 ISBN 9780299091606 Aykut Kansu The Revolution of 1908 in Turkey Brill Leiden 1997 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kastamonu vilayet