Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каспер Ч а Ч ач іч 9 серпня 422 бл 487 другий відомий володар Баакульського Баакальського царства класичних мая Ч а Касп

Каспер II

Каспер II

«Каспер» (Ч'а..., Ч'ач'іч) (* 9 серпня 422 — † бл. 487) — другий відомий володар Баакульського (Баакальського) царства класичних мая.

Ч'а (Каспер), Цар Баакуля (Паленке)
image
Ч'а (Каспер), Цар Баакуля (Паленке)
Іменний ієрогліф «Каспера»
Початок правління:8.19.19.11.17, 2 Кабан 10 Шуль (10 серпня 435 року)
Кінець правління:487 рік
Попередник:К'ук'-Балам I
Наступник:Буц'ах-Сак-Чіік
Дата народження:8.19.6.8.8, 11 Ламат 6 Шуль (9 серпня 422 року)
Країна:Баакульського царства класичних мая
Дата смерті:487 рік?
Династія:Лінія Токтан-Лакамхи
Батько:К'ук'-Балам I?

Першоджерела

В ієрогліфічних текстах класичних мая міститься дуже мало відомостей про «Каспера», як і про інших ранніх правителів Баакуля. «Каспер» ретроспективно згадується у тексті на Центральній панелі зі збудованого наприкінці 7 ст. , з цієї згадки нам відомі дати його народження і воцаріння. Іншим важливим джерелом є так звана «Чаша Каспера» з його портретом. Можливо, «Каспер» названий ще на двох монументах. У тексті на так званій «Панелі К'ан-Токів» повідомляється про те, що «Володар у 460 році затвердив на посаді людину на ім'я Ак' («Черепаха»). Відомі дослідники Вернер Нам та Ніколай Грюбе припускали, що «Каспер» згадується також на Притолоці 18 з , але ця гіпотеза є дуже спірною.

Ім'я

image
Логограма «Ч'іч» (зліва) та головний знак іменного ієрогліфа «Каспера» (справа).

Наразі неможливо точно сказати, яким було справжнє повне маянське ім'я другого Баакульського царя, оскільки вченим поки не вдається розшифрувати його іменний ієрогліф. На сьогодні можна лише впевнено стверджувати, що префікс зліва від головного знака ієрогліфа безперечно читається як «Ч'а», проте читання власне головного знака невідоме і, ймовірно, не буде встановлено доти, поки не пощастить знайти його фонетичної заміни (тобто такого написання імені, коли логограма, що позначає ціле слово, замінюється кількома знаками, котрими позначаються окремі склади). Тому для позначення цього правителя доводиться або писати лише префікс Ч'а і ставити три крапки, або використовувати різні умовні прізвиська. Девід Келлі називав другого царя Баакуля «11 Кролик», оскільки його дата народження 11 Ламат збігається з «Днем Кролика» у календарях народів Мексиканського нагір'я. Проте найбільшого поширення в англомовній науковій літературі набуло прізвисько «Каспер», запропоноване Флойдом Лаунсбері через зовнішню подібність іменного ієрогліфа Ч'а та відомого «дружелюбного привида» з дитячого мультсеріалу. Серед інших спроб прочитання імені «Каспера» слід окремо згадати гіпотезу російського дослідника Дмитра Беляєва. Він звернув увагу на те, що головний знак іменного ієрогліфа «Каспера» на Центральній панелі з «Храму Хреста» дуже схожий на логограму «Ч'іч», «Кров», від якої він відрізняється лише трьома паралельними вертикальними рядами крапок. Беляєв припустив, що головний знак іменного ієрогліфа є одним з варіантів логограми і запропонував повне читання імені «Ч'ач'іч» (префікс «Ч'а» + логограма «Ч'іч»). Читання Дмитра Беляєва стало поширеним у наукових роботах, особливо російських маяністів. Однак нещодавні знахідки (особливо напис з Храму XXI) свідчать, що головний елемент імені «Каспера», очевидно, насправді є лише частиною знака, який у повній формі має вигляд голови бога з даним елементом у роті. Версія ж з «Храму Хреста» — скорочене написання за принципом «Частина дорівнює цілому».

Таким чином, повне ім'я другого правителя Баакульського царства поки що невідоме. У науковій літературі його найчастіше називають Ч'а…, Ч'ач'іч або «Каспер».

Історичного Баакульського царя «Каспера» не варто плутати з царем, який мав таке саме ім'я. Цей «ранній Каспер» нібито здійснив ритуал у 252 році до н. е. З цієї причини та з метою розрізнення «історичного Каспера» також іноді називають «Каспером ІІ».

Правління

«Каспер» народився 9 серпня 422 року і був коронований 10 серпня 435 року. Таким чином, він став царем дуже рано, у віці 13 років. В історії Баакуля ми знаємо лише один випадок воцаріння у більш ранньому віці — К'ініч-Ханааб-Пакаль розпочав своє правління у 12 років. 11 грудня 435 року юний цар здійснив церемонію на честь закінчення попереднього та початку нового «бак'туна» («400-ліття»)-дуже важлива подія у світогляді і космології мая.

Урочистості з нагоди нового «бак'туна» відбувалися у Токтані. Як і його попередник К'ук'-Балам I, «Каспер» мав титул «Священний Володар Токтана».

У тексті на «Панелі К'ан-Токів» повідомляється про затвердження на посадах царями Баакуля «К'ан-Токських володарів» — імовірно, впливових сановників або правителів якоїсь залежної території. Одне з таких затверджень відбулося в дату, яку Пітер Метьюз та Гільермо Берналь Ромеро реконструюють як 9.0.9.5.9, 3 Мулук 17 Муван (10 лютого 445 року). Ім'я особи, що вступила на посаду, Стенлі Гюнтер реконструює як К'ак'-Чаак. Ім'я «Володаря Токтана», який затверджував на посаду, не збереглося, але з дати зрозуміло, що це «Каспер». Інший «К'ан-Токський володар» на ім'я Ак' («Черепаха») вступив на посаду під покровительством «Каспера» в день 9.1.5.5.11, 6 Чуен 19 Сак (20 листопада 460 року). Гільермо Берналь Ромеро на підставі своєї версії читання лівої частини ієрогліфа В10 «Панелі К'ан-Токів» висунув гіпотезу, що ще один «К'ан-Токський володар» був молодшим братом «Каспера».

«Чаша Каспера»

image
Портрет на «Чаші Каспера». Імовірно, портрет самого «Каспера»

Серед відомих нам джерел про другого царя Баакуля слід окремо виділити «Чашу Каспера» — зроблену з алебастру вазу, що, імовірно, використовувалася «Каспером» як сосуд для пиття. На чаші зберігся напис «йук'іб ч'ок ч'a-? к'ухуль Баакуль ахав», «чаша царевича Ч'а…, божественного володаря Баакуля». Ця чаша є першим і поки що єдиним відомим предметом, що містить написи епохи перших Баакульських правителів. Усі інші наші джерела про життя та діяльність перших царів датуються не раніше ніж другою половиною 7 ст. і згадують їх ретроспективно. Лінда Шиле на підставі відсутності ранніх написів робила припущення, що перші царі насправді були правителями звичайного «села», котрих пізніше безпідставно прославили у написах їхні нащадки. Тому «Чаша Каспера» важлива не лише як підтвердження історичного існування даної особи. Художня майстерність, з якою її було виготовлено, засвідчує, що вже у 5 ст. Баакульські царі стояли на чолі цілком повноцінного державного утворення. Цікаво, що в написі на чаші «Каспер» названий «Володарем Баакуля», саме так пізніше будуть титулуватися його нащадки. У текстах на панелі з «Храму Хреста» і «Панелі К'ан-Токів» він має «токтанський» титул.

На «Чаші Каспера» привертає до себе увагу зображена на ній особа з бородою. В іконографії класичних мая борода є нетиповою варварською рисою, ознакою чужинців. Якщо чаша дійсно належала «Касперу», то логічно припустити, що на ній міститься його портрет. Американський епіграфіст Девід Стюарт в одній зі своїх книг висловив думку, що «Каспер» зображений з бородою, оскільки досяг похилого віку. Але цій гіпотезі суперечить той факт, що в написі на чаші «Каспер» названий «ч'ок», що означає «юний», а також «царевич». Сумнівно, що володаря назвали б «юним», якби хотіли підкреслити його поважний вік. Тому вірогіднішою видається версія Дмитра Беляєва, що борода вказує на чужеземне походження династії Токтана-Лакамхи. Головний убір «особи з бородою» також не властивий для мая і нагадує «мозаїчні шоломи» Теотіуакана. Це могутнє місто-імперія у центральній Мексиці мало тоді суттєвий вплив на політичне життя держав мая. Зокрема за підтримки військової сили Теотіуакана було змінено правительську династію Мутульського царства зі столицею в Тікалі. Тому немає нічого неможливого в тому, що Теотіуакан міг сприяти затвердженню нової династії і в Баакулі, хоча безпосередні докази цього відсутні.

Смерть

Дата смерті «Каспера» невідома, однак його наступник Буц'ах-Сак-Чіік «сів на володарювання» у день 9.2.12.6.18, 3 Ец'наб 11 Шуль (29 липня 487 року). Тому можна припустити, що «Каспер» царював понад 50 років і його правління було одним з найдовших в історії царств класичних мая.


Попередник:
Цар Паленке
10. 08. 435—487 		Наступник:
К'ук'-Балам I Буц'ах-Сак-Чіік

Примітки

  1. 1. Erik Boot B’UTZ’AJ SAK CHI’IK «SMOKING LARK/CALANDRIA HUMEANTE», THE THIRD PALENQUE RULER [ 25 травня 2010 у Wayback Machine.]
  2. 2. Skidmore Joel. The Rulers of Palenque, Р. 14
  3. 3. Martin Simon and Nikolai Grube. Chronicle of the Maya Kings and Queens, Р.157
  4. 4. http://www.mezoamerica.ru/indians/maya/lord-palenque.html [ 17 серпня 2010 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Талах Виктор. Хроники Баакульских Владык. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 31 травня 2010.

Література

  • Erik Boot. B’UTZ’AJ SAK CHI’IK «SMOKING LARK/CALANDRIA HUMEANTE», THE THIRD PALENQUE RULER // Mesoweb: [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
  • Martin, Simon and Nikolai Grube. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. London, 2000
  • Skidmore, Joel. The Rulers of Palenque. Fifth edition. 2010 // Mesoweb: [2] [ 25 травня 2010 у Wayback Machine.].
  • Stuart, David and George Stuart . Palenque. Eternal City of the Maya. — London: Thames&Hudson, 2008

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kasper Ch a Ch ach ich 9 serpnya 422 bl 487 drugij vidomij volodar Baakulskogo Baakalskogo carstva klasichnih maya Ch a Kasper Car Baakulya Palenke Ch a Kasper Car Baakulya Palenke Imennij iyeroglif Kaspera Pochatok pravlinnya 8 19 19 11 17 2 Kaban 10 Shul 10 serpnya 435 roku Kinec pravlinnya 487 rikPoperednik K uk Balam INastupnik Buc ah Sak ChiikData narodzhennya 8 19 6 8 8 11 Lamat 6 Shul 9 serpnya 422 roku Krayina Baakulskogo carstva klasichnih mayaData smerti 487 rik Dinastiya Liniya Toktan LakamhiBatko K uk Balam I PershodzherelaV iyeroglifichnih tekstah klasichnih maya mistitsya duzhe malo vidomostej pro Kaspera yak i pro inshih rannih praviteliv Baakulya Kasper retrospektivno zgaduyetsya u teksti na Centralnij paneli zi zbudovanogo naprikinci 7 st z ciyeyi zgadki nam vidomi dati jogo narodzhennya i vocarinnya Inshim vazhlivim dzherelom ye tak zvana Chasha Kaspera z jogo portretom Mozhlivo Kasper nazvanij she na dvoh monumentah U teksti na tak zvanij Paneli K an Tokiv povidomlyayetsya pro te sho Volodar u 460 roci zatverdiv na posadi lyudinu na im ya Ak Cherepaha Vidomi doslidniki Verner Nam ta Nikolaj Gryube pripuskali sho Kasper zgaduyetsya takozh na Pritoloci 18 z ale cya gipoteza ye duzhe spirnoyu Im yaLogograma Ch ich zliva ta golovnij znak imennogo iyeroglifa Kaspera sprava Narazi nemozhlivo tochno skazati yakim bulo spravzhnye povne mayanske im ya drugogo Baakulskogo carya oskilki vchenim poki ne vdayetsya rozshifruvati jogo imennij iyeroglif Na sogodni mozhna lishe vpevneno stverdzhuvati sho prefiks zliva vid golovnogo znaka iyeroglifa bezperechno chitayetsya yak Ch a prote chitannya vlasne golovnogo znaka nevidome i jmovirno ne bude vstanovleno doti poki ne poshastit znajti jogo fonetichnoyi zamini tobto takogo napisannya imeni koli logograma sho poznachaye cile slovo zaminyuyetsya kilkoma znakami kotrimi poznachayutsya okremi skladi Tomu dlya poznachennya cogo pravitelya dovoditsya abo pisati lishe prefiks Ch a i staviti tri krapki abo vikoristovuvati rizni umovni prizviska Devid Kelli nazivav drugogo carya Baakulya 11 Krolik oskilki jogo data narodzhennya 11 Lamat zbigayetsya z Dnem Krolika u kalendaryah narodiv Meksikanskogo nagir ya Prote najbilshogo poshirennya v anglomovnij naukovij literaturi nabulo prizvisko Kasper zaproponovane Flojdom Launsberi cherez zovnishnyu podibnist imennogo iyeroglifa Ch a ta vidomogo druzhelyubnogo privida z dityachogo multserialu Sered inshih sprob prochitannya imeni Kaspera slid okremo zgadati gipotezu rosijskogo doslidnika Dmitra Belyayeva Vin zvernuv uvagu na te sho golovnij znak imennogo iyeroglifa Kaspera na Centralnij paneli z Hramu Hresta duzhe shozhij na logogramu Ch ich Krov vid yakoyi vin vidriznyayetsya lishe troma paralelnimi vertikalnimi ryadami krapok Belyayev pripustiv sho golovnij znak imennogo iyeroglifa ye odnim z variantiv logogrami i zaproponuvav povne chitannya imeni Ch ach ich prefiks Ch a logograma Ch ich Chitannya Dmitra Belyayeva stalo poshirenim u naukovih robotah osoblivo rosijskih mayanistiv Odnak neshodavni znahidki osoblivo napis z Hramu XXI svidchat sho golovnij element imeni Kaspera ochevidno naspravdi ye lishe chastinoyu znaka yakij u povnij formi maye viglyad golovi boga z danim elementom u roti Versiya zh z Hramu Hresta skorochene napisannya za principom Chastina dorivnyuye cilomu Takim chinom povne im ya drugogo pravitelya Baakulskogo carstva poki sho nevidome U naukovij literaturi jogo najchastishe nazivayut Ch a Ch ach ich abo Kasper Istorichnogo Baakulskogo carya Kaspera ne varto plutati z carem yakij mav take same im ya Cej rannij Kasper nibito zdijsniv ritual u 252 roci do n e Z ciyeyi prichini ta z metoyu rozriznennya istorichnogo Kaspera takozh inodi nazivayut Kasperom II Pravlinnya Kasper narodivsya 9 serpnya 422 roku i buv koronovanij 10 serpnya 435 roku Takim chinom vin stav carem duzhe rano u vici 13 rokiv V istoriyi Baakulya mi znayemo lishe odin vipadok vocarinnya u bilsh rannomu vici K inich Hanaab Pakal rozpochav svoye pravlinnya u 12 rokiv 11 grudnya 435 roku yunij car zdijsniv ceremoniyu na chest zakinchennya poperednogo ta pochatku novogo bak tuna 400 littya duzhe vazhliva podiya u svitoglyadi i kosmologiyi maya Urochistosti z nagodi novogo bak tuna vidbuvalisya u Toktani Yak i jogo poperednik K uk Balam I Kasper mav titul Svyashennij Volodar Toktana U teksti na Paneli K an Tokiv povidomlyayetsya pro zatverdzhennya na posadah caryami Baakulya K an Tokskih volodariv imovirno vplivovih sanovnikiv abo praviteliv yakoyis zalezhnoyi teritoriyi Odne z takih zatverdzhen vidbulosya v datu yaku Piter Metyuz ta Gilermo Bernal Romero rekonstruyuyut yak 9 0 9 5 9 3 Muluk 17 Muvan 10 lyutogo 445 roku Im ya osobi sho vstupila na posadu Stenli Gyunter rekonstruyuye yak K ak Chaak Im ya Volodarya Toktana yakij zatverdzhuvav na posadu ne zbereglosya ale z dati zrozumilo sho ce Kasper Inshij K an Tokskij volodar na im ya Ak Cherepaha vstupiv na posadu pid pokrovitelstvom Kaspera v den 9 1 5 5 11 6 Chuen 19 Sak 20 listopada 460 roku Gilermo Bernal Romero na pidstavi svoyeyi versiyi chitannya livoyi chastini iyeroglifa V10 Paneli K an Tokiv visunuv gipotezu sho she odin K an Tokskij volodar buv molodshim bratom Kaspera Chasha Kaspera Portret na Chashi Kaspera Imovirno portret samogo Kaspera Sered vidomih nam dzherel pro drugogo carya Baakulya slid okremo vidiliti Chashu Kaspera zroblenu z alebastru vazu sho imovirno vikoristovuvalasya Kasperom yak sosud dlya pittya Na chashi zberigsya napis juk ib ch ok ch a k uhul Baakul ahav chasha carevicha Ch a bozhestvennogo volodarya Baakulya Cya chasha ye pershim i poki sho yedinim vidomim predmetom sho mistit napisi epohi pershih Baakulskih praviteliv Usi inshi nashi dzherela pro zhittya ta diyalnist pershih cariv datuyutsya ne ranishe nizh drugoyu polovinoyu 7 st i zgaduyut yih retrospektivno Linda Shile na pidstavi vidsutnosti rannih napisiv robila pripushennya sho pershi cari naspravdi buli pravitelyami zvichajnogo sela kotrih piznishe bezpidstavno proslavili u napisah yihni nashadki Tomu Chasha Kaspera vazhliva ne lishe yak pidtverdzhennya istorichnogo isnuvannya danoyi osobi Hudozhnya majsternist z yakoyu yiyi bulo vigotovleno zasvidchuye sho vzhe u 5 st Baakulski cari stoyali na choli cilkom povnocinnogo derzhavnogo utvorennya Cikavo sho v napisi na chashi Kasper nazvanij Volodarem Baakulya same tak piznishe budut tituluvatisya jogo nashadki U tekstah na paneli z Hramu Hresta i Paneli K an Tokiv vin maye toktanskij titul Na Chashi Kaspera privertaye do sebe uvagu zobrazhena na nij osoba z borodoyu V ikonografiyi klasichnih maya boroda ye netipovoyu varvarskoyu risoyu oznakoyu chuzhinciv Yaksho chasha dijsno nalezhala Kasperu to logichno pripustiti sho na nij mistitsya jogo portret Amerikanskij epigrafist Devid Styuart v odnij zi svoyih knig visloviv dumku sho Kasper zobrazhenij z borodoyu oskilki dosyag pohilogo viku Ale cij gipotezi superechit toj fakt sho v napisi na chashi Kasper nazvanij ch ok sho oznachaye yunij a takozh carevich Sumnivno sho volodarya nazvali b yunim yakbi hotili pidkresliti jogo povazhnij vik Tomu virogidnishoyu vidayetsya versiya Dmitra Belyayeva sho boroda vkazuye na chuzhezemne pohodzhennya dinastiyi Toktana Lakamhi Golovnij ubir osobi z borodoyu takozh ne vlastivij dlya maya i nagaduye mozayichni sholomi Teotiuakana Ce mogutnye misto imperiya u centralnij Meksici malo todi suttyevij vpliv na politichne zhittya derzhav maya Zokrema za pidtrimki vijskovoyi sili Teotiuakana bulo zmineno pravitelsku dinastiyu Mutulskogo carstva zi stoliceyu v Tikali Tomu nemaye nichogo nemozhlivogo v tomu sho Teotiuakan mig spriyati zatverdzhennyu novoyi dinastiyi i v Baakuli hocha bezposeredni dokazi cogo vidsutni SmertData smerti Kaspera nevidoma odnak jogo nastupnik Buc ah Sak Chiik siv na volodaryuvannya u den 9 2 12 6 18 3 Ec nab 11 Shul 29 lipnya 487 roku Tomu mozhna pripustiti sho Kasper caryuvav ponad 50 rokiv i jogo pravlinnya bulo odnim z najdovshih v istoriyi carstv klasichnih maya Poperednik Car Palenke 10 08 435 487 Nastupnik K uk Balam I Buc ah Sak ChiikPrimitki1 Erik Boot B UTZ AJ SAK CHI IK SMOKING LARK CALANDRIA HUMEANTE THE THIRD PALENQUE RULER 25 travnya 2010 u Wayback Machine 2 Skidmore Joel The Rulers of Palenque R 14 3 Martin Simon and Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens R 157 4 http www mezoamerica ru indians maya lord palenque html 17 serpnya 2010 u Wayback Machine DzherelaTalah Viktor Hroniki Baakulskih Vladyk Arhiv originalu za 18 grudnya 2012 Procitovano 31 travnya 2010 LiteraturaErik Boot B UTZ AJ SAK CHI IK SMOKING LARK CALANDRIA HUMEANTE THE THIRD PALENQUE RULER Mesoweb 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Martin Simon and Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya London 2000 Skidmore Joel The Rulers of Palenque Fifth edition 2010 Mesoweb 2 25 travnya 2010 u Wayback Machine Stuart David and George Stuart Palenque Eternal City of the Maya London Thames amp Hudson 2008

Дата публікації:
Топ