Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Провінція Кароліна (англ. Province of Carolina) — колонія в Британській Америці, що існувала з 1663 по 1712 роки і контролювалася Лордами-власниками — групою з восьми англійських дворян, неформально очолюваною . Невдоволення управлінням колонією призвело до призначення у 1691 році віце-губернатора, який керував північною частиною колонії.
| англ. Province of Carolina Провінція Кароліна | |||||||||||
| Колонія Англії (1629–1707) Колонія Великої Британії (1707–12) | |||||||||||
| |||||||||||
|
Прапор | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Чарлстон, Південна Кароліна | ||||||||||
| Мови | англійська, , крикська, , тускарора, черокі, , , | ||||||||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||||||||
| Законодавчий орган | Лорди-власники | ||||||||||
| Історичний період | Колоніальний період | ||||||||||
| - Хартія | 1663 | ||||||||||
| - Розподіл на Північну та Південну Кароліни | 1712 | ||||||||||
| Валюта | Фунт стерлінгів | ||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною |  США | ||||||||||
| |||||||||||
Поділ колонії на Північну і Південну частини завершився в 1712 році, але обидві колонії залишалися в руках однієї групи власників. Повстання проти власників, що сталося в 1719 році, призвело до призначення в південну частину королівського губернатора в 1720 році. Після десяти років, які були витрачені британським урядом на розшук спадкоємців Лордів-власників і викуп їх часток, в 1729 році обидві частини стали окремими королівськими колоніями.
Коротка історія
Після реставрації монархії в Англії в 1660 році, король Карл II 24 березня 1663 року нагородив вісьмох людей за їх підтримку в поверненні йому трону. Він дарував цим вісьмом, званим Лордами-власниками або просто Власниками, землю під назвою Кароліна, названу так на честь його батька — короля Карла I.
Хартія 1663 року
Хартія 1663 року назвала Власністю Лордів всі землі від південного кордону колонії Вірджинія, що проходила по 36 градусу північної широти, до 31-го градуса північної широти (уздовж узбережжя сучасної Джорджії). У 1665 році хартія була злегка переглянута, і північна межа була зміщена до 36 градусів 30 хвилин північної широти, щоб включити землі поселенців, що лежать уздовж , які залишили колонію Вірджинія. Аналогічним чином південний кордон колонії був зміщений до 29-го градуса північної широти, пройшовши на південь від сучасного міста Дейтона-Біч в штаті Флорида, що стало результатом включення до складу колонії земель іспанського поселення Сейнт-Огастін. Хартією була дарована вся земля між цими межами від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході.
Лорди-власники
Лордами-власниками, перерахованими в Хартії, були такі вісім чоловік:
- Джордж Монк, 1-й герцог Альбермарль
- Сер
- Сер (брат Джона)
- Сер
З цих вісьмох найбільш активний інтерес до Кароліни виявив граф Шефтсбері. За допомогою свого секретаря, філософа Джона Локка, він накидав «Fundamental Constitutions of Carolina» — план для уряду колонії, пронизаний ідеями англійського політолога . Деякі інші лорди-власники проявляли інтерес і до інших колоній: так, Джон Берклі і Джордж Картерет мали частки в провінції Нью-Джерсі, а Вільям Берклі цікавився Вірджинією.
Лорди-власники, які діяли на підставі королівської хартії, правили практично незалежно від короля. Уряд складався з губернатора, потужної Ради, де половина членів призначалася самими Лордами-власниками, і слабкою Асамблеєю, яка обиралася населенням.
Хоча першою спробою англійської колонізації Кароліни була колонія Роанок на однойменному острові, перше постійне англійське поселення тут з'явилося лише в 1653 році, коли емігранти з колонії Вірджинія, Нової Англії та з Бермудських островів оселилися в гирлах річок і Роанок, на березі .
У 1665 році сер заснував друге постійне поселення (на річці Кейп-Фір, поруч із сучасним Вілмінгтоном в штаті Північна Кароліна), яке назвав Кларедоном.
Інший регіон, заселений завдяки лордам-власникам в 1670 році, розташовувався на південь від інших поселень, в районі сучасного Чарлстона в штаті Південна Кароліна. Поселення Чарльз-Таун (англ. Charles-Town, тобто «Місто короля Карла») розвивалося швидше поселень Албермарла і Кейп-Фіра завдяки перевагам, які надавалися природною гаванню, і швидким розвитком торгівлі з Вест-Індією. План міста Чарльз-Таун був затверджений лордом Шефтсбері для побудови в районі річок та , названих на його честь.
Південне поселення, що стало відомим як «Чарлстон», було головним місцем знаходження уряду всієї провінції. Однак через велику відстань південна і північна частини колонії управлялися більш-менш незалежно, поки у 1691 році був призначений губернатором всієї провінції. З цього моменту і до 1708 року південні і північні поселення керувалися єдиним урядом. Північна Кароліна продовжувала мати власні Асамблею і Раду; губернатор перебував у Чарльстоні та призначав віце-губернатора для північної частини. У цей період прижилися назви «Північна Кароліна» і «Південна Кароліна» для північної та південної частин провінції.
Невдоволення
З 1708 по 1710 роки через незгоду зі спробами встановлення в провінції англіканської церкви, люди не могли узгодити списки офіційних осіб, тому протягом більш ніж двох років був відсутній визнаний легальний уряд. Ці обставини, в поєднанні з і , а також нездатністю Лордів-власників до рішучих дій, привели до поділу урядів Північної і Південної Кароліни.
Деякі вважають цей період часом утворення незалежних колоній, але офіційно це сталося тільки в 1729 році, коли семеро Лордів-власників продали свої частки в Кароліні Короні, і були утворені королівські колонії Північна Кароліна і Південна Кароліна. Восьма частка, сера Джорджа Картерета, була успадкована його правнуком , який зберіг у власності смугу землі, шириною в шістдесят миль, уздовж кордону Північної Кароліни з Вірджинією. Ця смуга стала відома як ; після 1729 року вона була об'єктом численних суперечок, поки в результаті війни за незалежність США була конфіскована революційним урядом Північної Кароліни.
Система правління як за часів Лордів-власників, так і за часів правління Корони була організована ідентично. Різниця полягала лише в тому, хто призначав керівників: лорди-власники, або Його Величність.
Джорджія
У 1732 році король Георг II (король Великої Британії) виділив з Південної Кароліни провінцію Джорджія.
Більш ранні хартії
30 жовтня 1629 року король Карл I видав серу патент на територію Кароліни (землю на південь від 36 градуса і на північ від 31 градуса північної широти), однак Хіт не вжив жодних спроб заснувати там колонію. Карл I був страчений в 1649 році, а Роберт Хіт втік до Франції, де і помер. Після реставрації монархії спадкоємці Хіта спробували відновити свої права на землю, але Карл II вирішив, що права Хіта не є більш дійовими.
Посилання
- Sir Robert Heath's Patent [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- The Founding of North and South Carolina [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- U.S.A.-Barbadian Ties [ 26 вересня 2006 у Wayback Machine.] — The Barbados Tourism Encyclopaedia
- The Buried History of America's Largest Slave Rebellion and the Man Who Led It [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Provinciya Karolina angl Province of Carolina koloniya v Britanskij Americi sho isnuvala z 1663 po 1712 roki i kontrolyuvalasya Lordami vlasnikami grupoyu z vosmi anglijskih dvoryan neformalno ocholyuvanoyu Nevdovolennya upravlinnyam koloniyeyu prizvelo do priznachennya u 1691 roci vice gubernatora yakij keruvav pivnichnoyu chastinoyu koloniyi angl Province of Carolina Provinciya Karolina Koloniya Angliyi 1629 1707 Koloniya Velikoyi Britaniyi 1707 12 1663 1712 Prapor Karolini istorichni kordoni na karti Stolicya Charlston Pivdenna Karolina Movi anglijska krikska tuskarora cheroki Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Zakonodavchij organ Lordi vlasniki Istorichnij period Kolonialnij period Hartiya 1663 Rozpodil na Pivnichnu ta Pivdennu Karolini 1712 Valyuta Funt sterlingiv Poperednik Nastupnik Koloniya Virdzhiniya Provinciya Pivnichna Karolina Provinciya Pivdenna Karolina Sogodni ye chastinoyu SShA Alabama Pivnichna Karolina Pivdenna Karolina Dzhordzhiya Missisipi Tennesi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karolina provinciya Podil koloniyi na Pivnichnu i Pivdennu chastini zavershivsya v 1712 roci ale obidvi koloniyi zalishalisya v rukah odniyeyi grupi vlasnikiv Povstannya proti vlasnikiv sho stalosya v 1719 roci prizvelo do priznachennya v pivdennu chastinu korolivskogo gubernatora v 1720 roci Pislya desyati rokiv yaki buli vitracheni britanskim uryadom na rozshuk spadkoyemciv Lordiv vlasnikiv i vikup yih chastok v 1729 roci obidvi chastini stali okremimi korolivskimi koloniyami Korotka istoriyaPislya restavraciyi monarhiyi v Angliyi v 1660 roci korol Karl II 24 bereznya 1663 roku nagorodiv vismoh lyudej za yih pidtrimku v povernenni jomu tronu Vin daruvav cim vismom zvanim Lordami vlasnikami abo prosto Vlasnikami zemlyu pid nazvoyu Karolina nazvanu tak na chest jogo batka korolya Karla I Hartiya 1663 roku Hartiya 1663 roku nazvala Vlasnistyu Lordiv vsi zemli vid pivdennogo kordonu koloniyi Virdzhiniya sho prohodila po 36 gradusu pivnichnoyi shiroti do 31 go gradusa pivnichnoyi shiroti uzdovzh uzberezhzhya suchasnoyi Dzhordzhiyi U 1665 roci hartiya bula zlegka pereglyanuta i pivnichna mezha bula zmishena do 36 gradusiv 30 hvilin pivnichnoyi shiroti shob vklyuchiti zemli poselenciv sho lezhat uzdovzh yaki zalishili koloniyu Virdzhiniya Analogichnim chinom pivdennij kordon koloniyi buv zmishenij do 29 go gradusa pivnichnoyi shiroti projshovshi na pivden vid suchasnogo mista Dejtona Bich v shtati Florida sho stalo rezultatom vklyuchennya do skladu koloniyi zemel ispanskogo poselennya Sejnt Ogastin Hartiyeyu bula darovana vsya zemlya mizh cimi mezhami vid Atlantichnogo okeanu na shodi do Tihogo okeanu na zahodi Lordi vlasniki Lordami vlasnikami pererahovanimi v Hartiyi buli taki visim cholovik Dzhordzh Monk 1 j gercog Albermarl Ser Ser brat Dzhona Ser Z cih vismoh najbilsh aktivnij interes do Karolini viyaviv graf Sheftsberi Za dopomogoyu svogo sekretarya filosofa Dzhona Lokka vin nakidav Fundamental Constitutions of Carolina plan dlya uryadu koloniyi pronizanij ideyami anglijskogo politologa Deyaki inshi lordi vlasniki proyavlyali interes i do inshih kolonij tak Dzhon Berkli i Dzhordzh Karteret mali chastki v provinciyi Nyu Dzhersi a Vilyam Berkli cikavivsya Virdzhiniyeyu Lordi vlasniki yaki diyali na pidstavi korolivskoyi hartiyi pravili praktichno nezalezhno vid korolya Uryad skladavsya z gubernatora potuzhnoyi Radi de polovina chleniv priznachalasya samimi Lordami vlasnikami i slabkoyu Asambleyeyu yaka obiralasya naselennyam Hocha pershoyu sproboyu anglijskoyi kolonizaciyi Karolini bula koloniya Roanok na odnojmennomu ostrovi pershe postijne anglijske poselennya tut z yavilosya lishe v 1653 roci koli emigranti z koloniyi Virdzhiniya Novoyi Angliyi ta z Bermudskih ostroviv oselilisya v girlah richok i Roanok na berezi U 1665 roci ser zasnuvav druge postijne poselennya na richci Kejp Fir poruch iz suchasnim Vilmingtonom v shtati Pivnichna Karolina yake nazvav Klaredonom Inshij region zaselenij zavdyaki lordam vlasnikam v 1670 roci roztashovuvavsya na pivden vid inshih poselen v rajoni suchasnogo Charlstona v shtati Pivdenna Karolina Poselennya Charlz Taun angl Charles Town tobto Misto korolya Karla rozvivalosya shvidshe poselen Albermarla i Kejp Fira zavdyaki perevagam yaki nadavalisya prirodnoyu gavannyu i shvidkim rozvitkom torgivli z Vest Indiyeyu Plan mista Charlz Taun buv zatverdzhenij lordom Sheftsberi dlya pobudovi v rajoni richok ta nazvanih na jogo chest Pivdenne poselennya sho stalo vidomim yak Charlston bulo golovnim miscem znahodzhennya uryadu vsiyeyi provinciyi Odnak cherez veliku vidstan pivdenna i pivnichna chastini koloniyi upravlyalisya bilsh mensh nezalezhno poki u 1691 roci buv priznachenij gubernatorom vsiyeyi provinciyi Z cogo momentu i do 1708 roku pivdenni i pivnichni poselennya keruvalisya yedinim uryadom Pivnichna Karolina prodovzhuvala mati vlasni Asambleyu i Radu gubernator perebuvav u Charlstoni ta priznachav vice gubernatora dlya pivnichnoyi chastini U cej period prizhilisya nazvi Pivnichna Karolina i Pivdenna Karolina dlya pivnichnoyi ta pivdennoyi chastin provinciyi Nevdovolennya Z 1708 po 1710 roki cherez nezgodu zi sprobami vstanovlennya v provinciyi anglikanskoyi cerkvi lyudi ne mogli uzgoditi spiski oficijnih osib tomu protyagom bilsh nizh dvoh rokiv buv vidsutnij viznanij legalnij uryad Ci obstavini v poyednanni z i a takozh nezdatnistyu Lordiv vlasnikiv do rishuchih dij priveli do podilu uryadiv Pivnichnoyi i Pivdennoyi Karolini Deyaki vvazhayut cej period chasom utvorennya nezalezhnih kolonij ale oficijno ce stalosya tilki v 1729 roci koli semero Lordiv vlasnikiv prodali svoyi chastki v Karolini Koroni i buli utvoreni korolivski koloniyi Pivnichna Karolina i Pivdenna Karolina Vosma chastka sera Dzhordzha Kartereta bula uspadkovana jogo pravnukom yakij zberig u vlasnosti smugu zemli shirinoyu v shistdesyat mil uzdovzh kordonu Pivnichnoyi Karolini z Virdzhiniyeyu Cya smuga stala vidoma yak pislya 1729 roku vona bula ob yektom chislennih superechok poki v rezultati vijni za nezalezhnist SShA bula konfiskovana revolyucijnim uryadom Pivnichnoyi Karolini Sistema pravlinnya yak za chasiv Lordiv vlasnikiv tak i za chasiv pravlinnya Koroni bula organizovana identichno Riznicya polyagala lishe v tomu hto priznachav kerivnikiv lordi vlasniki abo Jogo Velichnist Dzhordzhiya U 1732 roci korol Georg II korol Velikoyi Britaniyi vidiliv z Pivdennoyi Karolini provinciyu Dzhordzhiya Bilsh ranni hartiyi30 zhovtnya 1629 roku korol Karl I vidav seru patent na teritoriyu Karolini zemlyu na pivden vid 36 gradusa i na pivnich vid 31 gradusa pivnichnoyi shiroti odnak Hit ne vzhiv zhodnih sprob zasnuvati tam koloniyu Karl I buv strachenij v 1649 roci a Robert Hit vtik do Franciyi de i pomer Pislya restavraciyi monarhiyi spadkoyemci Hita sprobuvali vidnoviti svoyi prava na zemlyu ale Karl II virishiv sho prava Hita ne ye bilsh dijovimi PosilannyaSir Robert Heath s Patent 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine The Founding of North and South Carolina 11 bereznya 2016 u Wayback Machine U S A Barbadian Ties 26 veresnya 2006 u Wayback Machine The Barbados Tourism Encyclopaedia The Buried History of America s Largest Slave Rebellion and the Man Who Led It 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine