Кармір-Блур (вірм. Կարմիր Բլուր — «Червоний пагорб») — пагорб, розташований у Вірменії, за 30 км на північ від Єревану на лівому березі річки Раздан. На Кармір-Блурі знайдено залишки давніх поселень, зокрема урартське місто-фортецю Тейшебаіні.
Кармір-Блур | |
---|---|
Руїни урартського поселення у підніжжя Кармір-Блуру | |
Країна | Вірменія |
Населений пункт | Єреван |
Тип | Руїни фортеці |
Історія | |
Датування | XIII–VIII століття до н. е. VII–VI століття до н. е. |
Дослідження | |
Відкрито | 1936 |
Відкривач | О. П. Демьохін |
Дата дослідження | з 1939 |
Державна приналежність | Урарту |
Кармір-Блур | |
Кармір-Блур у Вікісховищі |
Кармір-Блур привернув увагу археологів 1936 року, коли геолог О. П. Демьохін, який вивчав базальти річки Раздан, виявив на вершині пагорбу уламок каменя із клинописним написом. Наступні розвідувальні археологічні роботи відразу ж дозволили виявити велике стародавнє поселення. З 1939 року Кармір-Блур став об'єктом систематичних археологічних розкопок.
На Кармір-Блурі в VII–VI століттях до н. е. знаходилося урартське місто-фортеця Тейшебаіні, а в XIII–VIII століттях до н. е. доурартське поселення епохи енеоліту і ранньої бронзи. Доурартські поселення були спорудами іноді округлої, частіше прямокутної форми. В оселях знаходилися зернові ями і великі антропоморфні кам'яні божества, мабуть символи родючості земель. Доурартське поселення на Кармір-Блурі схоже на енеолітичне поселення, розташоване на лівому березі річки Раздан біля села Шенгавіт і, ймовірно, відносилося до , що згадується в урартських літописах. Доурартське поселення на Кармір-Блурі було спалене і зруйноване, мабуть, під час експансії Урарту в Закавказзі за царя Аргишті I. Після цього поселення протягом близько ста років перебувало у занедбаному стані, доки інший Урартський цар, Руса II не побудував на цьому місці урартське місто-фортецю. У VI столітті до н. е. фортеця була захоплена і спалена ймовірно скіфами. Почервоніла після пожежі цегла, можливо, стала причиною такої назви пагорбу.
Джерела
- Мартиросян А. А. Город Тейшебаини, Издательство АН Армянской ССР, Ереван, 1961
- Пиотровский Б. Б. Кармир-блур, Издательство «Аврора», Ленинград, 1970
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karmir Blur virm Կարմիր Բլուր Chervonij pagorb pagorb roztashovanij u Virmeniyi za 30 km na pivnich vid Yerevanu na livomu berezi richki Razdan Na Karmir Bluri znajdeno zalishki davnih poselen zokrema urartske misto fortecyu Tejshebaini Karmir BlurRuyini urartskogo poselennya u pidnizhzhya Karmir BluruKrayina VirmeniyaNaselenij punktYerevanTipRuyini forteciIstoriyaDatuvannyaXIII VIII stolittya do n e VII VI stolittya do n e DoslidzhennyaVidkrito1936VidkrivachO P DemohinData doslidzhennyaz 1939Derzhavna prinalezhnistUrartuKarmir Blur Karmir Blur u Vikishovishi Karmir Blur privernuv uvagu arheologiv 1936 roku koli geolog O P Demohin yakij vivchav bazalti richki Razdan viyaviv na vershini pagorbu ulamok kamenya iz klinopisnim napisom Nastupni rozviduvalni arheologichni roboti vidrazu zh dozvolili viyaviti velike starodavnye poselennya Z 1939 roku Karmir Blur stav ob yektom sistematichnih arheologichnih rozkopok Na Karmir Bluri v VII VI stolittyah do n e znahodilosya urartske misto fortecya Tejshebaini a v XIII VIII stolittyah do n e dourartske poselennya epohi eneolitu i rannoyi bronzi Dourartski poselennya buli sporudami inodi okrugloyi chastishe pryamokutnoyi formi V oselyah znahodilisya zernovi yami i veliki antropomorfni kam yani bozhestva mabut simvoli rodyuchosti zemel Dourartske poselennya na Karmir Bluri shozhe na eneolitichne poselennya roztashovane na livomu berezi richki Razdan bilya sela Shengavit i jmovirno vidnosilosya do sho zgaduyetsya v urartskih litopisah Dourartske poselennya na Karmir Bluri bulo spalene i zrujnovane mabut pid chas ekspansiyi Urartu v Zakavkazzi za carya Argishti I Pislya cogo poselennya protyagom blizko sta rokiv perebuvalo u zanedbanomu stani doki inshij Urartskij car Rusa II ne pobuduvav na comu misci urartske misto fortecyu U VI stolitti do n e fortecya bula zahoplena i spalena jmovirno skifami Pochervonila pislya pozhezhi cegla mozhlivo stala prichinoyu takoyi nazvi pagorbu DzherelaMartirosyan A A Gorod Tejshebaini Izdatelstvo AN Armyanskoj SSR Erevan 1961 Piotrovskij B B Karmir blur Izdatelstvo Avrora Leningrad 1970Div takozhTejshebaini