Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл IV фр Charles IV de Lorraine нім Karl IV 5 квітня 1604 18 вересня 1675 герцог Лотарингії і Бара в 1625 1675 роках з

Карл IV (герцог Лотарингії)

Карл IV (герцог Лотарингії)

Карл IV (фр. Charles IV de Lorraine, нім. Karl IV.; 5 квітня 1604 — 18 вересня 1675) — герцог Лотарингії і Бара в 1625—1675 роках (з перервами).

Карл IV
фр. Charles IV de Lorraine
image
image
Король Неаполя
1624 — 1675
Попередник: Франциск II, Ніколь і Ніколя II
Наступник:
Король Сицилії
1624 — 1675
Попередник: Франциск II, Ніколь і Ніколя II
Наступник:
image
Прапор
 Король Єрусалиму
1624 — 1675
Попередник: Франциск II, Ніколь і Ніколя II
Наступник:
Король Угорщини
1624 — 1675
Попередник: Франциск II, Ніколь і Ніколя II
Наступник:
image
Прапор
 Герцог Лотарингії
1624 — 1675
Попередник: Франциск II, Ніколь і Ніколя II
Наступник:
 
Народження: 5 квітня 1604(1604-04-05)[1][2][…]
Нансі, Лотарингія[4]
Смерть: 18 вересня 1675(1675-09-18)[1][2][…](71 рік)
Алленбах, Біркенфельд, Рейнланд-Пфальц[1]
Країна: Франція
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: Лотаринзький дім[1]
Батько: Франциск II (герцог Лотарингії)[1]
Мати: Крістіна Сальмська[1]
Шлюб: Ніколь (герцогиня Лотаринзька)[5], d[1] і d[1]
Діти: d[1], d[1] і d[6]

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Походив з Другого Водемонського або Третього Лотаринзького дому. Другий син Франциска, графа Водемона, та Христини фон Зальм. Народився 1604 року в Нансі. 1611 року після смерті старшого брата Генріха стає спадкоємцем графства. Перебирається до французького королівського двору. Втім не здобув ґрунтовної освіти.

У 1619 році його батько вступив у конфлікт з братом Генріхом II, герцогом Лотарингії і Бара, оскільки той забажав передати трон своїй доньці Ніколь. У результаті Карл з батьком залишили Лотарингію, перебравшись до графства Зальм. Невдовзі перейшли на службу до імператорської армії. Карл брав участь у першому етапі Тридцятирічної війни, відзначившись 1620 року в битві на Білій Горі.

Згодом було домовлено про шлюб Карла з Ніколь Лотаринзькою, що відбувся 1621 року. Втім стосунки між подружжям не склалися. В 1624 році після смерті Генріха II було оголошено його заповіт, за яким Ніколь повинна була стати правлячою герцогинею, а Карл герцогом-консортом. Це не влаштовувало останнього, хоча він не мав якихось політичних та адміністративних талантів. Бажаючи передати трон синові, граф Франциск де Водемон висунув свої претензії на Лотарингію. Для розгляду справи 1625 року зібралися Штати Лотарингії, які визнали Франциска герцогом Лотаринзьким і Барським. Отримавши трон, він оплатив свої борги з державної скарбниці герцогства і через 5 днів зрікся на користь Карла. Останній відсторонив дружину Ніколь від правління, ставши герцогом Карлом IV.

Перше правління

В умовах бойових дій у Німеччині невдовзі зрозумів, що спиратися на підтримку імператорів та Баварського герцогства він не може, оскільки їхні сили боролися з Данією та німецькими князями-протестантами. Тому відмовився від ультракатолицької політики попередників, почавши шукати союзників в Англії та серед лідерів французьких гугенотів. Водночас Карл IV таємно підтримував противників кардинала Рішельє, надаючи притулок в Лотарингії. У вересні 1629 року Гастон Орлеанський, брат короля Людовика XIII, втік до Лотарингії.

Навесні 1631 року шведський король Густав II Адольф висадився зі своїм військом в Німеччині, після чого герцог Лотарингії спрямував свою армію на підтримку імператора Фердинанда II. Водночас його шлюб з Ніколь фактично припинив існування. Бажаючи отримати розлучення, герцог звинуватив в чаклунстві священика Мельхера, який колись хрестив Ніколь. Проте лотаринзьке духовенство і Папський престол виступили проти цього.

В свою чергу Ніколь звернулася по допомогу до французького короля Людовика XIII. Скориставшись цим у червні 1632 року французькі війська зайняли Лотарингію, а Карл IV був змушений підписати Вікський договір, за яким обіцяв не вступати в союз, спрямований проти Франції, і звільнити свої землі від прихильників королеви-матері Марії Медічі і герцога Гастона Орлеанського, ніколи не надавати притулок королеві-матері і братові короля та їх наближеним.

Втім у 1632 році Гастон Орлеанський без згоди французького короля оженився з сестрою Карла IV, що Людовик XIII розцінив як порушення Вікського договору. У червні того ж року французька армія окупувала Лотарингію, змусивши Карла IV підписати Лівердунський договір, за яким погодився на виконання Вікського договору, передавав замки Жамец, Клермонт-ан-Аргонн і Стене Франції, приносив оммаж за Барське герцогство Людовику XIII. Проте Карл IV не виконав жодної цієї умови. У вересні 1633 року французи втретє захопили Лотарингію, що змусило Карла IV 1634 року зректися на користь його брата Ніколя II Франциска.

В імперській армії

Колишній герцог приєднався до імператорських військ. У 1634 році відзначився у битві при Нердлінгені. У 1635 році він безуспішно намагався відвоювати герцогство та розлучився з дружиною. Втім не досяг бажаного.

9 квітня 1637 року, оголосивши перший шлюб недійсним, пошлюбив Беатрису де Кюзанс. За це Карла було відлучено від церкви. У 1639 році розлучився з Беатрисою.

Друге правління

У 1638—1640 роках здобув кілька перемог у Франш-Конте, зокрема зняв облогу з Доля та діяв в Ельзасі проти Бернарда Саксен-Веймарського, союзника Франції. Це призвело до відновлення переговорів з Францією, яка за Сен-Жерменським договором від 2 квітня 1641 року повернула йому герцогство під французьким протекторатом за умови, щоб він розірвав союз із Австрією. Втім Карл IV продовжив свою колишню політику, підтримуючи ворогів кардинала Рішельє, зокрема змову на чолі з графом Людовиком де Бурбон-Суассоном. Після розкриття змови в липні 1641 року йому вдалося врятуватися втечею. В результаті Лотарингію знову було окуповано.

Друге вигнання

Карл вкотре поступив на військову службу до імператора. У листопаді 1643 року звитяжив у битві при Тутлінгені проти французької армії.

Не брав участі в укладанні Вестфальського миру, за яким три єпископства Туль, Мец, Верден передавалися Франції остаточно. Карл вів перемовини з кардиналом Мазаріні щодо повернення йому Лотарингії, проте невдало. У 1649 році підтримав Фронду, сподіваючись після її перемоги повернути володіння. Втім його інтриги з фрондерами і кардиналом ні до чого не призвели.

Водночас 1651 року до Карла звернулася делегація ірландської шляхти з пропозицією стати захисником Ірландії (з можливістю в подальшому стати її королем) від військ республіканської армії Олівера Кромвеля. В 1652 році відправив на допомогу ірландцям декілька суден з загонами та припасами. Втім проти амбіцій Карла виступили Джеймс Батлер, герцог Ормонд, та Улік Берке, маркіз Кланікард, що були прихильниками Карла II Стюарта.

У 1652 році планував разом з фрондерами захопити Париж. Зрештою Іспанія стала вважати його причиною поразки Фронди і 25 січня 1654 року іспанці арештували Карла в Брюсселі, відправивши того до замку Алькасар в Толедо. Тут за довіреністю знову оженився на Беатрисі де Кюзанс (за довіреністю).

Лише 1659 року завдяки успішним діям його брата Ніколя Франциска отримав свободу. 1661 року відповідно до Венсенського договору Карл знову став герцогом Лотаринзьким і Барським.

Третє правління

Карл IV розпочав нове панування з відновлення фортець та доріг в Лотарингії і Барі, для чого збільшив податки в своїх володіннях, вже зруйнованих війною.

1662 року уклав з королем Людовиком XIV Монмартський договір, за яким за 1 млн талерів передав французькому королю права на Лотарингію і обіцяв розпустити свою армію. 1663 року помирає його друга дружина, а 1665 року Карл IV оженився втретє.

У 1669 році він відмовився виконати вимогу короля щодо розпуску армії, і влітку 1670 французькі війська знову зайняли Лотарингію.

Останні роки

Карл IV знову перейшов на імператорську службу, щоб боротися проти французів. 11 серпня 1675 року разом з Георгом Вільгельмом, князем Брауншвейг-Люнебургу, переміг маршала Франсуа де Крекі в битві біля мосту Концер. Втім невдовзі захворів і 18 вересня помер в Алленбасі.

Родина

1. Дружина — Ніколь, дочка його дядька Генріха II і Маргарити Гонзага

Дітей не було.

2. Дружина — Беатриса, донька Клода-Франсуа де Кюзанса, барона де Бельвуа.

Діти:

  • Франциск (1637—1638)
  • Анна (1639—1720), дружина Франсциска Марі Лотаринзького, принца де Ліллебонн
  • Карл Генріх (1649—1723), граф Водемон

3. Дружина — Марія Луїза, донька Карла д'Аспремон, графа Рекем.

Дітей не було.

Примітки

  1. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine5.html
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118857673 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
  6. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Charles IV. or III. (Duke of Lorraine)» . Encyclopædia Britannica. 5 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 934.
  • J.-C. Fulaine, Le Duc Charles IV de Lorraine et son armée, 1997
  • Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin, 2005 ()
  • Michael O Siochru, God's Executioner: Oliver Cromwell and the Conquest of Ireland, Faber & Faber Ltd, London, 2008

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karl IV fr Charles IV de Lorraine nim Karl IV 5 kvitnya 1604 18 veresnya 1675 gercog Lotaringiyi i Bara v 1625 1675 rokah z perervami Karl IV fr Charles IV de LorraineKorol Neapolya1624 1675Poperednik Francisk II Nikol i Nikolya IINastupnik Korol Siciliyi1624 1675Poperednik Francisk II Nikol i Nikolya IINastupnik Prapor Korol Yerusalimu1624 1675Poperednik Francisk II Nikol i Nikolya IINastupnik Korol Ugorshini1624 1675Poperednik Francisk II Nikol i Nikolya IINastupnik Prapor Gercog Lotaringiyi1624 1675Poperednik Francisk II Nikol i Nikolya IINastupnik Narodzhennya 5 kvitnya 1604 1604 04 05 1 2 Nansi Lotaringiya 4 Smert 18 veresnya 1675 1675 09 18 1 2 71 rik Allenbah Birkenfeld Rejnland Pfalc 1 Krayina FranciyaReligiya Hristiyanstvo Katolictvo Rid Lotarinzkij dim 1 Batko Francisk II gercog Lotaringiyi 1 Mati Kristina Salmska 1 Shlyub Nikol gercoginya Lotarinzka 5 d 1 i d 1 Diti d 1 d 1 i d 6 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z Drugogo Vodemonskogo abo Tretogo Lotarinzkogo domu Drugij sin Franciska grafa Vodemona ta Hristini fon Zalm Narodivsya 1604 roku v Nansi 1611 roku pislya smerti starshogo brata Genriha staye spadkoyemcem grafstva Perebirayetsya do francuzkogo korolivskogo dvoru Vtim ne zdobuv gruntovnoyi osviti U 1619 roci jogo batko vstupiv u konflikt z bratom Genrihom II gercogom Lotaringiyi i Bara oskilki toj zabazhav peredati tron svoyij donci Nikol U rezultati Karl z batkom zalishili Lotaringiyu perebravshis do grafstva Zalm Nevdovzi perejshli na sluzhbu do imperatorskoyi armiyi Karl brav uchast u pershomu etapi Tridcyatirichnoyi vijni vidznachivshis 1620 roku v bitvi na Bilij Gori Zgodom bulo domovleno pro shlyub Karla z Nikol Lotarinzkoyu sho vidbuvsya 1621 roku Vtim stosunki mizh podruzhzhyam ne sklalisya V 1624 roci pislya smerti Genriha II bulo ogolosheno jogo zapovit za yakim Nikol povinna bula stati pravlyachoyu gercogineyu a Karl gercogom konsortom Ce ne vlashtovuvalo ostannogo hocha vin ne mav yakihos politichnih ta administrativnih talantiv Bazhayuchi peredati tron sinovi graf Francisk de Vodemon visunuv svoyi pretenziyi na Lotaringiyu Dlya rozglyadu spravi 1625 roku zibralisya Shtati Lotaringiyi yaki viznali Franciska gercogom Lotarinzkim i Barskim Otrimavshi tron vin oplativ svoyi borgi z derzhavnoyi skarbnici gercogstva i cherez 5 dniv zriksya na korist Karla Ostannij vidstoroniv druzhinu Nikol vid pravlinnya stavshi gercogom Karlom IV Pershe pravlinnya V umovah bojovih dij u Nimechchini nevdovzi zrozumiv sho spiratisya na pidtrimku imperatoriv ta Bavarskogo gercogstva vin ne mozhe oskilki yihni sili borolisya z Daniyeyu ta nimeckimi knyazyami protestantami Tomu vidmovivsya vid ultrakatolickoyi politiki poperednikiv pochavshi shukati soyuznikiv v Angliyi ta sered lideriv francuzkih gugenotiv Vodnochas Karl IV tayemno pidtrimuvav protivnikiv kardinala Rishelye nadayuchi pritulok v Lotaringiyi U veresni 1629 roku Gaston Orleanskij brat korolya Lyudovika XIII vtik do Lotaringiyi Navesni 1631 roku shvedskij korol Gustav II Adolf visadivsya zi svoyim vijskom v Nimechchini pislya chogo gercog Lotaringiyi spryamuvav svoyu armiyu na pidtrimku imperatora Ferdinanda II Vodnochas jogo shlyub z Nikol faktichno pripiniv isnuvannya Bazhayuchi otrimati rozluchennya gercog zvinuvativ v chaklunstvi svyashenika Melhera yakij kolis hrestiv Nikol Prote lotarinzke duhovenstvo i Papskij prestol vistupili proti cogo V svoyu chergu Nikol zvernulasya po dopomogu do francuzkogo korolya Lyudovika XIII Skoristavshis cim u chervni 1632 roku francuzki vijska zajnyali Lotaringiyu a Karl IV buv zmushenij pidpisati Vikskij dogovir za yakim obicyav ne vstupati v soyuz spryamovanij proti Franciyi i zvilniti svoyi zemli vid prihilnikiv korolevi materi Mariyi Medichi i gercoga Gastona Orleanskogo nikoli ne nadavati pritulok korolevi materi i bratovi korolya ta yih nablizhenim Vtim u 1632 roci Gaston Orleanskij bez zgodi francuzkogo korolya ozhenivsya z sestroyu Karla IV sho Lyudovik XIII rozciniv yak porushennya Vikskogo dogovoru U chervni togo zh roku francuzka armiya okupuvala Lotaringiyu zmusivshi Karla IV pidpisati Liverdunskij dogovir za yakim pogodivsya na vikonannya Vikskogo dogovoru peredavav zamki Zhamec Klermont an Argonn i Stene Franciyi prinosiv ommazh za Barske gercogstvo Lyudoviku XIII Prote Karl IV ne vikonav zhodnoyi ciyeyi umovi U veresni 1633 roku francuzi vtretye zahopili Lotaringiyu sho zmusilo Karla IV 1634 roku zrektisya na korist jogo brata Nikolya II Franciska V imperskij armiyi Kolishnij gercog priyednavsya do imperatorskih vijsk U 1634 roci vidznachivsya u bitvi pri Nerdlingeni U 1635 roci vin bezuspishno namagavsya vidvoyuvati gercogstvo ta rozluchivsya z druzhinoyu Vtim ne dosyag bazhanogo 9 kvitnya 1637 roku ogolosivshi pershij shlyub nedijsnim poshlyubiv Beatrisu de Kyuzans Za ce Karla bulo vidlucheno vid cerkvi U 1639 roci rozluchivsya z Beatrisoyu Druge pravlinnya U 1638 1640 rokah zdobuv kilka peremog u Fransh Konte zokrema znyav oblogu z Dolya ta diyav v Elzasi proti Bernarda Saksen Vejmarskogo soyuznika Franciyi Ce prizvelo do vidnovlennya peregovoriv z Franciyeyu yaka za Sen Zhermenskim dogovorom vid 2 kvitnya 1641 roku povernula jomu gercogstvo pid francuzkim protektoratom za umovi shob vin rozirvav soyuz iz Avstriyeyu Vtim Karl IV prodovzhiv svoyu kolishnyu politiku pidtrimuyuchi vorogiv kardinala Rishelye zokrema zmovu na choli z grafom Lyudovikom de Burbon Suassonom Pislya rozkrittya zmovi v lipni 1641 roku jomu vdalosya vryatuvatisya vtecheyu V rezultati Lotaringiyu znovu bulo okupovano Druge vignannya Karl vkotre postupiv na vijskovu sluzhbu do imperatora U listopadi 1643 roku zvityazhiv u bitvi pri Tutlingeni proti francuzkoyi armiyi Ne brav uchasti v ukladanni Vestfalskogo miru za yakim tri yepiskopstva Tul Mec Verden peredavalisya Franciyi ostatochno Karl viv peremovini z kardinalom Mazarini shodo povernennya jomu Lotaringiyi prote nevdalo U 1649 roci pidtrimav Frondu spodivayuchis pislya yiyi peremogi povernuti volodinnya Vtim jogo intrigi z fronderami i kardinalom ni do chogo ne prizveli Vodnochas 1651 roku do Karla zvernulasya delegaciya irlandskoyi shlyahti z propoziciyeyu stati zahisnikom Irlandiyi z mozhlivistyu v podalshomu stati yiyi korolem vid vijsk respublikanskoyi armiyi Olivera Kromvelya V 1652 roci vidpraviv na dopomogu irlandcyam dekilka suden z zagonami ta pripasami Vtim proti ambicij Karla vistupili Dzhejms Batler gercog Ormond ta Ulik Berke markiz Klanikard sho buli prihilnikami Karla II Styuarta U 1652 roci planuvav razom z fronderami zahopiti Parizh Zreshtoyu Ispaniya stala vvazhati jogo prichinoyu porazki Frondi i 25 sichnya 1654 roku ispanci areshtuvali Karla v Bryusseli vidpravivshi togo do zamku Alkasar v Toledo Tut za dovirenistyu znovu ozhenivsya na Beatrisi de Kyuzans za dovirenistyu Lishe 1659 roku zavdyaki uspishnim diyam jogo brata Nikolya Franciska otrimav svobodu 1661 roku vidpovidno do Vensenskogo dogovoru Karl znovu stav gercogom Lotarinzkim i Barskim Tretye pravlinnya Karl IV rozpochav nove panuvannya z vidnovlennya fortec ta dorig v Lotaringiyi i Bari dlya chogo zbilshiv podatki v svoyih volodinnyah vzhe zrujnovanih vijnoyu 1662 roku uklav z korolem Lyudovikom XIV Monmartskij dogovir za yakim za 1 mln taleriv peredav francuzkomu korolyu prava na Lotaringiyu i obicyav rozpustiti svoyu armiyu 1663 roku pomiraye jogo druga druzhina a 1665 roku Karl IV ozhenivsya vtretye U 1669 roci vin vidmovivsya vikonati vimogu korolya shodo rozpusku armiyi i vlitku 1670 francuzki vijska znovu zajnyali Lotaringiyu Ostanni roki Karl IV znovu perejshov na imperatorsku sluzhbu shob borotisya proti francuziv 11 serpnya 1675 roku razom z Georgom Vilgelmom knyazem Braunshvejg Lyuneburgu peremig marshala Fransua de Kreki v bitvi bilya mostu Koncer Vtim nevdovzi zahvoriv i 18 veresnya pomer v Allenbasi Rodina1 Druzhina Nikol dochka jogo dyadka Genriha II i Margariti Gonzaga Ditej ne bulo 2 Druzhina Beatrisa donka Kloda Fransua de Kyuzansa barona de Belvua Diti Francisk 1637 1638 Anna 1639 1720 druzhina Fransciska Mari Lotarinzkogo princa de Lillebonn Karl Genrih 1649 1723 graf Vodemon 3 Druzhina Mariya Luyiza donka Karla d Aspremon grafa Rekem Ditej ne bulo Primitkihttp genealogy euweb cz lorraine lorraine5 html SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118857673 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http genealogy euweb cz lorraine lorraine4 html Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaChisholm Hugh ed 1911 Charles IV or III Duke of Lorraine Encyclopaedia Britannica 5 11th ed Cambridge University Press p 934 J C Fulaine Le Duc Charles IV de Lorraine et son armee 1997 Henry Bogdan La Lorraine des ducs sept siecles d histoire Perrin 2005 ISBN 2 262 02113 9 Michael O Siochru God s Executioner Oliver Cromwell and the Conquest of Ireland Faber amp Faber Ltd London 2008

Дата публікації:
Топ