Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кассель значення Ка рл Гу став Ка ссель швед Karl Gustav Cassel 20

Карл Густав Кассель

Карл Густав Кассель
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кассель (значення).

Ка́рл Гу́став Ка́ссель (швед. Karl Gustav Cassel, 20 жовтня 1866(18661020), Стокгольм — †15 грудня 1945, Йончепінг) — шведський економіст, представник Стокгольмської школи, автор закону Касселя, моделі Вальраса — Касселя.

Карл Густав Кассель
Karl Gustav Cassel
image
Народився 20 жовтня 1866(1866-10-20)
м. Стокгольм, Швеція
Помер 15 грудня 1945(1945-12-15) (79 років)
м.
Країна image Швеція
Діяльність економіст, викладач університету
Alma mater Університет Уппсала
Стокгольмський університет
Галузь економіка
Заклад Стокгольмський університет
Аспіранти, докторанти Гуннар Мюрдаль
Бертіл Олін
Членство Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Батько d
Брати, сестри d
d
d
Діти d
d
d
image Карл Густав Кассель у Вікісховищі

Біографія

Кассель Карл Густав народився 20 жовтня 1866 в Стокгольмі.(1866—1945) був членом-засновником Шведської школи економіки разом з Кнутом Вікселем і Девідом Девідсоном. У 1895 році отримав докторський ступінь з математики в Упсальському університеті. Після його закінчення здобув диплом з математики. Завдяки фонду Лорена, в 1898 році прослухав курс лекцій з економіки в Тюбінгенскому університеті, потім семестр в Берлінському університеті. В 1899 році навчався в Геттінгемі, в 1901—1902 роках в Англії, в 1902 році повернувся до Швеції. Навчався в Стокгольмі наприкінці 90-х років, але до початку ХХ століття виїхав у Німеччину для вивчення економіки. В 1904—1919 роках — головний експерт по оподаткуванню Міністерства фінансів Швеції, керівник банківського комітету.

Незважаючи на офіційне навчання в Німеччині, перспектива Касселя щодо економічної дійсності була пов'язана з британським неокласицизмом і початковою шведською школою, яка була сформована ранніми творами Вікселя. Помер 15 січня 1945 року в м.Йончепінг

Праці Касселя

Його публікації в економіці датуються 1899 роком і охоплюють період майже чотири десятиліття. Кассель писав для популярної преси і був стійким прихильником вільних ринків та вільної торгівлі. Підсумок його ідей пропонується в його власних фундаментальних думках з економіки.

«Теорія суспільного господарства»

У випущеній в 1918 році книзі «Теорія суспільного господарства» Г. Кассель запропонував модель загальної економічної рівноваги («модель Вальраса — Касселя»), яка в подальшому розроблялася в неовальрасіанскій теорії загальної рівноваги в роботах А. Вальда, Дж. Фон Неймана, К. Ерроу, Жерар. Дебре, Т. Купманса і ін.

«Меморандум»

Меморандум Касселя про світову валютну проблему було видано Лігою Націй і представлено на міжнародній фінансовій конференції, що проходила в Брюсселі в 1920 році. Його пропозиції були прийняті рядом європейських країн з метою стабілізації своєї валюти. Кассель був призначений почесним лектором Оксфордського університету на лекціях пам'яті Родосу протягом літа 1932 року.

«Теорія соціальної економіки»

Найбільш амбіційна робота Касселя «Theoretische Sozialökonomie» (1918), перекладена на англійську мову в 1923 році як «Теорія соціальної економіки». Він розглядав торгівельно-промислові кризи як процеси, зумовлені явищами попередньої економічної історії кожної країни. Їхню причину він вбачав у революційних змінах соціальної і економічної систем, зокрема в переході від старої натуральної сільськогосподарської економіки до сучасної, високо індустріалізованої. Економічні коливання, на його думку, породжуються не структурними особливостями самої економіки, а змінами в технології. Такими були пошуки "соціально-економічної гармонізації", "оптимізації" та загальної "рівноваги" в суспільстві, якими займалися представники різних шкіл і напрямків соціально-економічної думки.

Основний внесок в науку

Крім своїх основних робіт з визначення процентної ставки та теорії загального рівноваги, Кассель популяризував теорію валютних курсів паритету купівельної спроможності. Вона сприяла поточним дебатам щодо монетарної стабільності та валютної реформи.
Г. Кассель критикував квазі-кейнсіанські пропозиції, такі як громадські роботи, допомогу по безробіттю і всі форми дефіцитного фінансування. Зіставляючи оптові ціни за період 1850—1910 років з розмірами золотого запасу, виявив між ними залежність, що пізніше отримала назву «закону Касселя». Згідно цього закону, економічна стабільність в довгостроковому періоді забезпечується щорічним приростом капіталу (якому пропорційне зростання національного доходу) в розмірі 3 %. На основі цієї закономірності Кассель сформулював грошову теорію економічного циклу.
На думку Касселя, рух процентної ставки та відповідні зміни рентабельності основного капіталу є ключовими змінними економічної системи. Карл Густав після Першої світової війни був теоретиком і експертом з питань грошового обігу, активно вів боротьбу за відновлення золотого стандарту. У двох меморандумах, написаних для Ліги Націй, обґрунтував теорію паритету купівельної спроможності.

Примітки

  1. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 4-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1988. — с. 555
  2. Cassel, Gustav. The Theory of Social Economy [archive]. New York: Augustus M. Kelley, 1967.
  3. Cassel, Gustav (1903), The Nature and Necessity of Interest. New York: Macmillan. Cassel, Gustav (1918), Theoretische Sozialökonomie. Leipzig: C. F. Winter. English translation 1923: The Theory of Social Economy, London: T. F. Unwin. Cassel, Gustav (1921), The World's Monetary Problems. London: Constable and Co. Cassel, Gustav (1922), Penningväsendet efter 1914. Stockholm: P. A. Norstedt. English translation 1922: Money and Foreign Exchange after 1914, London: Constable and Co. Cassel, Gustav (1925), Fundamental Thoughts in Economics. London: T. F. Unwin. Cassel, Gustav (1936), The Downfall of the Gold Standard. Oxford: Clarendon Press. Cassel, Gustav (1937), "Keynes' General Theory, " International Labor Review 36: 437—445.

Джерела

  • Cassel, Gustav (1918), Theoretische Sozialökonomie. Leipzig: C. F. Winter. English translation 1923: The Theory of Social Economy, London: T. F. Unwin.
  • "КЕЙНСІАНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ" В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ НАУЦІ. ДЖОН МЕЙНАРД КЕЙНС 1883-1946 pp.
  • Money and foreign exchange after 1914
  • Історія економічних учень: Підручник Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін.; За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко.— К.: КНЕУ, 1999.— 564 с.

Посилання

  • Cassel, Gustav (1903), The Nature and Necessity of Interest. New York: Macmillan. [ 26 травня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kassel znachennya Ka rl Gu stav Ka ssel shved Karl Gustav Cassel 20 zhovtnya 1866 18661020 Stokgolm 15 grudnya 1945 Joncheping shvedskij ekonomist predstavnik Stokgolmskoyi shkoli avtor zakonu Kasselya modeli Valrasa Kasselya Karl Gustav KasselKarl Gustav CasselNarodivsya 20 zhovtnya 1866 1866 10 20 m Stokgolm ShveciyaPomer 15 grudnya 1945 1945 12 15 79 rokiv m Krayina ShveciyaDiyalnist ekonomist vikladach universitetuAlma mater Universitet Uppsala Stokgolmskij universitetGaluz ekonomikaZaklad Stokgolmskij universitetAspiranti doktoranti Gunnar Myurdal Bertil OlinChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i naukBatko dBrati sestri d d dDiti d d d Karl Gustav Kassel u VikishovishiBiografiyaKassel Karl Gustav narodivsya 20 zhovtnya 1866 v Stokgolmi 1866 1945 buv chlenom zasnovnikom Shvedskoyi shkoli ekonomiki razom z Knutom Vikselem i Devidom Devidsonom U 1895 roci otrimav doktorskij stupin z matematiki v Upsalskomu universiteti Pislya jogo zakinchennya zdobuv diplom z matematiki Zavdyaki fondu Lorena v 1898 roci prosluhav kurs lekcij z ekonomiki v Tyubingenskomu universiteti potim semestr v Berlinskomu universiteti V 1899 roci navchavsya v Gettingemi v 1901 1902 rokah v Angliyi v 1902 roci povernuvsya do Shveciyi Navchavsya v Stokgolmi naprikinci 90 h rokiv ale do pochatku HH stolittya viyihav u Nimechchinu dlya vivchennya ekonomiki V 1904 1919 rokah golovnij ekspert po opodatkuvannyu Ministerstva finansiv Shveciyi kerivnik bankivskogo komitetu Nezvazhayuchi na oficijne navchannya v Nimechchini perspektiva Kasselya shodo ekonomichnoyi dijsnosti bula pov yazana z britanskim neoklasicizmom i pochatkovoyu shvedskoyu shkoloyu yaka bula sformovana rannimi tvorami Vikselya Pomer 15 sichnya 1945 roku v m JonchepingPraci KasselyaJogo publikaciyi v ekonomici datuyutsya 1899 rokom i ohoplyuyut period majzhe chotiri desyatilittya Kassel pisav dlya populyarnoyi presi i buv stijkim prihilnikom vilnih rinkiv ta vilnoyi torgivli Pidsumok jogo idej proponuyetsya v jogo vlasnih fundamentalnih dumkah z ekonomiki Teoriya suspilnogo gospodarstva U vipushenij v 1918 roci knizi Teoriya suspilnogo gospodarstva G Kassel zaproponuvav model zagalnoyi ekonomichnoyi rivnovagi model Valrasa Kasselya yaka v podalshomu rozroblyalasya v neovalrasianskij teoriyi zagalnoyi rivnovagi v robotah A Valda Dzh Fon Nejmana K Errou Zherar Debre T Kupmansa i in Memorandum Memorandum Kasselya pro svitovu valyutnu problemu bulo vidano Ligoyu Nacij i predstavleno na mizhnarodnij finansovij konferenciyi sho prohodila v Bryusseli v 1920 roci Jogo propoziciyi buli prijnyati ryadom yevropejskih krayin z metoyu stabilizaciyi svoyeyi valyuti Kassel buv priznachenij pochesnim lektorom Oksfordskogo universitetu na lekciyah pam yati Rodosu protyagom lita 1932 roku Teoriya socialnoyi ekonomiki Najbilsh ambicijna robota Kasselya Theoretische Sozialokonomie 1918 perekladena na anglijsku movu v 1923 roci yak Teoriya socialnoyi ekonomiki Vin rozglyadav torgivelno promislovi krizi yak procesi zumovleni yavishami poperednoyi ekonomichnoyi istoriyi kozhnoyi krayini Yihnyu prichinu vin vbachav u revolyucijnih zminah socialnoyi i ekonomichnoyi sistem zokrema v perehodi vid staroyi naturalnoyi silskogospodarskoyi ekonomiki do suchasnoyi visoko industrializovanoyi Ekonomichni kolivannya na jogo dumku porodzhuyutsya ne strukturnimi osoblivostyami samoyi ekonomiki a zminami v tehnologiyi Takimi buli poshuki socialno ekonomichnoyi garmonizaciyi optimizaciyi ta zagalnoyi rivnovagi v suspilstvi yakimi zajmalisya predstavniki riznih shkil i napryamkiv socialno ekonomichnoyi dumki Osnovnij vnesok v naukuKrim svoyih osnovnih robit z viznachennya procentnoyi stavki ta teoriyi zagalnogo rivnovagi Kassel populyarizuvav teoriyu valyutnih kursiv paritetu kupivelnoyi spromozhnosti Vona spriyala potochnim debatam shodo monetarnoyi stabilnosti ta valyutnoyi reformi G Kassel kritikuvav kvazi kejnsianski propoziciyi taki yak gromadski roboti dopomogu po bezrobittyu i vsi formi deficitnogo finansuvannya Zistavlyayuchi optovi cini za period 1850 1910 rokiv z rozmirami zolotogo zapasu viyaviv mizh nimi zalezhnist sho piznishe otrimala nazvu zakonu Kasselya Zgidno cogo zakonu ekonomichna stabilnist v dovgostrokovomu periodi zabezpechuyetsya shorichnim prirostom kapitalu yakomu proporcijne zrostannya nacionalnogo dohodu v rozmiri 3 Na osnovi ciyeyi zakonomirnosti Kassel sformulyuvav groshovu teoriyu ekonomichnogo ciklu Na dumku Kasselya ruh procentnoyi stavki ta vidpovidni zmini rentabelnosti osnovnogo kapitalu ye klyuchovimi zminnimi ekonomichnoyi sistemi Karl Gustav pislya Pershoyi svitovoyi vijni buv teoretikom i ekspertom z pitan groshovogo obigu aktivno viv borotbu za vidnovlennya zolotogo standartu U dvoh memorandumah napisanih dlya Ligi Nacij obgruntuvav teoriyu paritetu kupivelnoyi spromozhnosti PrimitkiSovetskij enciklopedicheskij slovar Gl red A M Prohorov 4 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1988 s 555 Cassel Gustav The Theory of Social Economy archive New York Augustus M Kelley 1967 Cassel Gustav 1903 The Nature and Necessity of Interest New York Macmillan Cassel Gustav 1918 Theoretische Sozialokonomie Leipzig C F Winter English translation 1923 The Theory of Social Economy London T F Unwin Cassel Gustav 1921 The World s Monetary Problems London Constable and Co Cassel Gustav 1922 Penningvasendet efter 1914 Stockholm P A Norstedt English translation 1922 Money and Foreign Exchange after 1914 London Constable and Co Cassel Gustav 1925 Fundamental Thoughts in Economics London T F Unwin Cassel Gustav 1936 The Downfall of the Gold Standard Oxford Clarendon Press Cassel Gustav 1937 Keynes General Theory International Labor Review 36 437 445 DzherelaCassel Gustav 1918 Theoretische Sozialokonomie Leipzig C F Winter English translation 1923 The Theory of Social Economy London T F Unwin KEJNSIANSKA REVOLYuCIYa V SOCIALNO EKONOMIChNIJ NAUCI DZhON MEJNARD KEJNS 1883 1946 pp Money and foreign exchange after 1914 Istoriya ekonomichnih uchen Pidruchnik L Ya Kornijchuk N O Tatarenko A M Poruchnik ta in Za red L Ya Kornijchuk N O Tatarenko K KNEU 1999 564 s PosilannyaCassel Gustav 1903 The Nature and Necessity of Interest New York Macmillan 26 travnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ