Карбонатна платформа це осадове тіло яке має топографічний рельєф і складається з автохтонних вапняних відкладень Ріст п

Карбонатна платформа — це осадове тіло, яке має топографічний рельєф і складається з автохтонних вапняних відкладень. Ріст платформи опосередковується осідлими організмами, чиї скелети будують риф, або організмами (зазвичай мікробами), які індукують карбонатні опсади через свій метаболізм. Тому карбонатні платформи не можуть розвиватися скрізь: їх немає там, де існують обмежувальні фактори для життя рифоутворюючих організмів. Такими обмежуючими факторами є, серед іншого, світло, температура води, прозорість і значення pH. Наприклад, карбонатне осадження вздовж південноамериканського узбережжя Атлантичного океану відбувається всюди, крім гирла річки Амазонки, через інтенсивну каламутність води там. Яскравими прикладами сучасних карбонатних платформ є , під якими платформа має товщину приблизно 8 км, півострів Юкатан, товщина якого досягає 2 км, , платформа, на якій росте Великий Бар'єрний риф і Мальдівські атоли. Усі ці карбонатні платформи та пов'язані з ними рифи приурочені до тропічних широт. Сучасні рифи побудовані в основному склерактиновими коралами, але в далекому минулому інші організми, як-от археоціати (у кембрійському періоді) або вимерлі кнідарії (tabulata та rugosa), були важливими будівельниками рифів.

Джерела

Davaud E. & Septfontaine M. (1995): «Post-mortem onshore transportation of epiphityc foraminifera: recent example from the Tunisian coast line». Jour. Sediment. Research, 65/1A, 136—142.
Bosellini A., 1984, «Progradation geometries of carbonate platforms: examples from the Triassic of the Dolomites, northern Italy». Sedimentology, Vol. 31, pp. 1–24
Pinet P. R., 1996, Invitation to Oceanography. St. Paul: West Publishing Company,
Septfontaine M. 1985, «Depositional environments and associated foraminifera (lituolids) in the middle liassic carbonate platform of Morocco.» Rev. de Micropal. 28/4 265—289. See also www.palgeo.ch/publications.

. www.tamug.edu. Архів оригіналу за 22 листопада 2009. Процитовано 9 березня 2006.
. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 12 березня 2007.

[1] . www.tamug.edu. Архів оригіналу за 22 листопада 2009. Процитовано 9 березня 2006.

[2] . Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 12 березня 2007.