Каплиця Сан Бауделіо де Берланга (Іспанія)( ісп. Ermita de San Baudelio de Berlanga) — каплиця св. Бауделіо де Берланга, відома дивом збереженими фресками романської доби у Іспанії, провінція Сорія, поряд із селом Берланга де Дуеро.
Каплиця Сан Бауделіо де Берланга | ||||
---|---|---|---|---|
41°25′05″ пн. ш. 02°47′25″ сх. д. / 41.4183000° пн. ш. 2.7902806° сх. д.Координати: 41°25′05″ пн. ш. 02°47′25″ сх. д. / 41.4183000° пн. ш. 2.7902806° сх. д. | ||||
Країна | Іспанія | |||
Місто | поряд із селом Берланга де Дуеро. | |||
Тип | d і музей[1] | |||
Тип будівлі | каплиця | |||
Стиль | романський стиль | |||
Автор проєкту | невідомий 10 ст. | |||
Перша згадка | 10 ст. | |||
Дата заснування | 11 століття | |||
Побудовано | облаштування для огляду в 20 ст. | |||
Основні дати: 11-12 ст.. | ||||
Статус | Культурне надбання Іспанії | |||
Стан | задовільний | |||
Каплиця Сан Бауделіо де Берланга Каплиця Сан Бауделіо де Берланга (Іспанія) | ||||
Медіафайли у Вікісховищі[2] |
Передісторія
Каплиця висвячена на честь святого Бауділуса або Бауделіо, як його називають у Іспанії. Він — християнський мученик, чернець, що мешкав в 2-му чи 3-му ст. у місті Нім. Про нього знайдені легендарні згадки у двох документах 12 століття. За легендарними переказами за проповідь християнства місцевим мешканцям йому відрубали сокирою голову, а на місці його страти виникли джерела питної води. В спекотній Іспанії це вважали за диво.
Під час дослідження місцевості, де побудована каплиця, знайдена печерка, котра могла бути первісним місцем усамітнення для ченців. Знайдені тут і невеликі джерельця. В 10 ст. тут міг зупинитися чернець для усамітненого служіння християнському Богу, коли почала скорочуватись влада арабів на півночі Іспанії. Згодом до нього хтось приєднався, що стало каталізатором для ідеї побудувати в цій місцевості капличку. Будівництво розпочали на зламі 10-11 століть. Християнський храм, однак, мав помітні впливи арабської архітектури і міг бути створений мосарабами.
Архітектура каплиці
Спрощені форми споруди зовні справляють оманливе враження спрощеності і в інтер'єрі. Насправді це не так. Романська архітектура успадкувала в урізаному варіанті знання про архітектуру пізньої античності і по своєму розвинула залишки тих знань. Єдина нава каплиці має розподіл на хори та на прямокутну апсиду зі сходу. Впритул до аркади хору в інтер'єрі вбудовано стовп, на котрий спираються вісім арок, котрі підтримують склепіння, що надало інтер'єру краси і ускладненості. До того ж стовп з арками - гілками нагадує спрощений образ пальми, а пальма і сокира вважались атрибутами святого Бауделіо. За припущеннями каплиця остаточно вибудована у 11 столітті. Використано грубо відколотий місцевий камінь, зашліфованими були лише брили, використані для створення кутів. Дещо більше оброблені камені, котрими створили арки склепіння та заокруглений стовп посередині. Нетиповість інтер'єру надавала і галерея н невеликих кам'яних колонах, що відокремлювала на західному боці каплиці окреме приміщення, хор в християнській храмовій термінології. На хори ведуть східці, прибудовані до південної стіни. Будівничі каплиці були знайомі з арабською архітектурою, а її елементи наближені до архітектури Великої мечеті у місті Кордова. Нетиповість інтер'єру каплиці Сан Бауделіо сприяла записам по найбільш арабізований тип храму в Іспанії.
Каплиця вибудована на схилі пагорба. Тому апсида розташована на чотири метри вище за підлогу каплиці.
Вхід до церкви створено в північній стіні споруди. Він має підковоподібний отвір, характерний для арабської кам'яної архітектури.
Про будівництво каплиці Сан Бауделіо письимових джерел не збережено. Каплицю, деякі науковці, включають у перелік мосарабських храмів, котрі масово виникали на Півночі сучасної Іспанії в 10 - 11 століттях.
Цикли фресок
Приблизно через сто років після побудови храму він був прикрашений фресками. Розрізняють два збережених цикли стінописів. Верхні частини стін були присвячені сценам з епізодами житія Христа. Нижні частини віддані зображенням південних тварин та сценам екзотичного полювання на них. За припущеннями, вони були створені в один період художниками або з одної майстерні, або навіть одним обдарованим митцем з помічниками. Його умовно називають Майстром Сан Бауделіо де Берланга.
Залишки фресок в апсиді
В апсиді утворене невелике вікно-амбразура для освітлення. Це примусило розташовувати фрески обабіч вікна. Ліворуч на троні сидить св. Миколай. Про ідентифікацію святого подбали художники, залишивши напівстертий напис. Праворуч від вікна був розташований святий Бауделіо та орнаментальна смуга, що поєднувала обидва зображення. Ідентифікація святих не викликає заперечень, незважаючи на втрати фрескового живопису понизу. Фреска з зображенням св. Бауделіо пошкоджена понизу. Обидва образи святих створені за аналогічною композицією з люнетом, що дозволяє домалювати втрачені частини в уяві.
Історія побутування фресок
В 17 столітті стан фресок помітно погіршився. Дах храму тривалий час не ремонтували і волога змочувала тиньк з розписами. З часом покриття відремонтували, а стіни каплиці вибілили, що сприяло їх тимчасовій консервації.
В 19 століття каплиця, котра певен час навіть використовувалась як приміщення для овець, перейшла у приватне майно. Придбання сталося 1893 року дванадцятьма мешканцями села Касильяса де Берланга. Про каплицю, де дивом збережені старовинні фрески, дізналися і були оприлюднені наукові статті у 1884 та в 1907 роках. 1917 року каплиці з комплексом романських фресок надали статус пам'ятки культури.
Статус пам'ятки культури не уберіг цикл фресок від продажу. У період 1922-1926 років двадцять три фрески були зняті зі стін і продані дилеру. Останній передав їх на аукціон, де комплект розрізнили і вони потрапили до різних музейних збірок.
- Найбільшу частину знятих фресок придбав Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк. Вони не належать до найкраще збережених, але надто нетипові за сюжетами для 12 століття, тобто унікальні.
- Романська фреска Вхід Господній у Єрусалим прикрасила збірку Музею мистецтв Індіанаполіса і належить до найкраще збережених. Друга фреска з каплиці, що придбана до музею у Індіанаполісі — «Весілля в Кані Галілейській» експонована з дверним отвором, намальованим на штучно відтвореному відповідному місці, як то було в самій каплиці.
- Одну фреску з каплиці має Музей витончених мистецтв (Бостон), США.
- * Одну фреску має також Музей мистецтв Цинциннаті, США.
- Лише частку фресок вдалось передати до збірок Національного музею Прадо.
1949 року капличку у приватних власників придбав Фонд Ласаро Гальдіано і передав під руку держави. Пошкоджені частини фресок були частково реставровані на місці, частково зняті зі стін і реставровані в спеціалізованих реставраційних майстернях.
В інтер'єрі каплиці частка фресок, котрі придбано до музеїв, замінена на копії.
Галерея романських фресок
- Романська каплачка Сан Бауделіо
- Віконце і залишки фресок на східній стіні
- Зображення тварин і коштовних тканин
- Фреска «Вершник з собаками у сцені полювання», музей мистецтва Метрополітен
- Персонаж полювання з соколом
- Умовне зображення слона, Національний музей Прадо
- Фреска з зображенням верблюда
- Фреска з зображенням тварин
Див. також
Примітки
- Directorio de Museos y Colecciones de España
- https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Hermitage_of_San_Baudelio_de_Berlanga
- Lee, Ellen Wardwell; Robinson, Anne (2005). Indianapolis Museum of Art: Highlights of the Collection. Indianapolis: Indianapolis Museum of Art.
Джерела
- http://collection.imamuseum.org/artwork/41072/ [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] (опис фрески на сайті музею Індіанаполіса)
- Day, Holliday T. (1988). Indianapolis Museum of Art Collections Handbook. Indianapolis: Indianapolis Museum of Art. .
- Lee, Ellen Wardwell; Robinson, Anne (2005). Indianapolis Museum of Art: Highlights of the Collection. Indianapolis: Indianapolis Museum of Art.
- Jacques Fontaine: L'Art Mozarabe. L'Art Préroman Hispanique, Bd. 2., La Pierre-qui-Vire (Zodiaque) 2. Auflage 1995
- Juan Zozaya: La Ermita de San Baudelio de Berlanga, Soria 2003
- Augustín Escolano Benito: San Baudelio de Berlanga. Guía y Complementarios, Salamanca 2. Auflage 2005
- Jaime Cobreros: Guía del Prerrománico en España, Madrid 2006
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каплиця Сан Бауделіо де Берланга (Іспанія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaplicya San Baudelio de Berlanga Ispaniya isp Ermita de San Baudelio de Berlanga kaplicya sv Baudelio de Berlanga vidoma divom zberezhenimi freskami romanskoyi dobi u Ispaniyi provinciya Soriya poryad iz selom Berlanga de Duero lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Kaplicya San Baudelio de Berlanga41 25 05 pn sh 02 47 25 sh d 41 4183000 pn sh 2 7902806 sh d 41 4183000 2 7902806 Koordinati 41 25 05 pn sh 02 47 25 sh d 41 4183000 pn sh 2 7902806 sh d 41 4183000 2 7902806Krayina IspaniyaMisto poryad iz selom Berlanga de Duero Tip d i muzej 1 Tip budivli kaplicyaStil romanskij stilAvtor proyektu nevidomij 10 st Persha zgadka 10 st Data zasnuvannya 11 stolittyaPobudovano oblashtuvannya dlya oglyadu v 20 st Osnovni dati 11 12 st Status Kulturne nadbannya IspaniyiStan zadovilnijKaplicya San Baudelio de BerlangaKaplicya San Baudelio de Berlanga Ispaniya Mediafajli u Vikishovishi 2 PeredistoriyaKaplicya San Baudelio de Berlanga pozemnij plan Kaplicya visvyachena na chest svyatogo Baudilusa abo Baudelio yak jogo nazivayut u Ispaniyi Vin hristiyanskij muchenik chernec sho meshkav v 2 mu chi 3 mu st u misti Nim Pro nogo znajdeni legendarni zgadki u dvoh dokumentah 12 stolittya Za legendarnimi perekazami za propovid hristiyanstva miscevim meshkancyam jomu vidrubali sokiroyu golovu a na misci jogo strati vinikli dzherela pitnoyi vodi V spekotnij Ispaniyi ce vvazhali za divo Pid chas doslidzhennya miscevosti de pobudovana kaplicya znajdena pecherka kotra mogla buti pervisnim miscem usamitnennya dlya chenciv Znajdeni tut i neveliki dzherelcya V 10 st tut mig zupinitisya chernec dlya usamitnenogo sluzhinnya hristiyanskomu Bogu koli pochala skorochuvatis vlada arabiv na pivnochi Ispaniyi Zgodom do nogo htos priyednavsya sho stalo katalizatorom dlya ideyi pobuduvati v cij miscevosti kaplichku Budivnictvo rozpochali na zlami 10 11 stolit Hristiyanskij hram odnak mav pomitni vplivi arabskoyi arhitekturi i mig buti stvorenij mosarabami Arhitektura kapliciSprosheni formi sporudi zovni spravlyayut omanlive vrazhennya sproshenosti i v inter yeri Naspravdi ce ne tak Romanska arhitektura uspadkuvala v urizanomu varianti znannya pro arhitekturu piznoyi antichnosti i po svoyemu rozvinula zalishki tih znan Yedina nava kaplici maye rozpodil na hori ta na pryamokutnu apsidu zi shodu Vpritul do arkadi horu v inter yeri vbudovano stovp na kotrij spirayutsya visim arok kotri pidtrimuyut sklepinnya sho nadalo inter yeru krasi i uskladnenosti Do togo zh stovp z arkami gilkami nagaduye sproshenij obraz palmi a palma i sokira vvazhalis atributami svyatogo Baudelio Za pripushennyami kaplicya ostatochno vibudovana u 11 stolitti Vikoristano grubo vidkolotij miscevij kamin zashlifovanimi buli lishe brili vikoristani dlya stvorennya kutiv Desho bilshe obrobleni kameni kotrimi stvorili arki sklepinnya ta zaokruglenij stovp poseredini Netipovist inter yeru nadavala i galereya n nevelikih kam yanih kolonah sho vidokremlyuvala na zahidnomu boci kaplici okreme primishennya hor v hristiyanskij hramovij terminologiyi Na hori vedut shidci pribudovani do pivdennoyi stini Budivnichi kaplici buli znajomi z arabskoyu arhitekturoyu a yiyi elementi nablizheni do arhitekturi Velikoyi mecheti u misti Kordova Netipovist inter yeru kaplici San Baudelio spriyala zapisam po najbilsh arabizovanij tip hramu v Ispaniyi Kaplicya vibudovana na shili pagorba Tomu apsida roztashovana na chotiri metri vishe za pidlogu kaplici Vhid do cerkvi stvoreno v pivnichnij stini sporudi Vin maye pidkovopodibnij otvir harakternij dlya arabskoyi kam yanoyi arhitekturi Pro budivnictvo kaplici San Baudelio pisimovih dzherel ne zberezheno Kaplicyu deyaki naukovci vklyuchayut u perelik mosarabskih hramiv kotri masovo vinikali na Pivnochi suchasnoyi Ispaniyi v 10 11 stolittyah Cikli fresokPriblizno cherez sto rokiv pislya pobudovi hramu vin buv prikrashenij freskami Rozriznyayut dva zberezhenih cikli stinopisiv Verhni chastini stin buli prisvyacheni scenam z epizodami zhitiya Hrista Nizhni chastini viddani zobrazhennyam pivdennih tvarin ta scenam ekzotichnogo polyuvannya na nih Za pripushennyami voni buli stvoreni v odin period hudozhnikami abo z odnoyi majsterni abo navit odnim obdarovanim mitcem z pomichnikami Jogo umovno nazivayut Majstrom San Baudelio de Berlanga Zalishki fresok v apsidiFreski Ne torkajsya mene ta obraz sv Mikolaya na troni 1125 1150 rr V apsidi utvorene nevelike vikno ambrazura dlya osvitlennya Ce primusilo roztashovuvati freski obabich vikna Livoruch na troni sidit sv Mikolaj Pro identifikaciyu svyatogo podbali hudozhniki zalishivshi napivstertij napis Pravoruch vid vikna buv roztashovanij svyatij Baudelio ta ornamentalna smuga sho poyednuvala obidva zobrazhennya Identifikaciya svyatih ne viklikaye zaperechen nezvazhayuchi na vtrati freskovogo zhivopisu ponizu Freska z zobrazhennyam sv Baudelio poshkodzhena ponizu Obidva obrazi svyatih stvoreni za analogichnoyu kompoziciyeyu z lyunetom sho dozvolyaye domalyuvati vtracheni chastini v uyavi Istoriya pobutuvannya fresokOrnamentalnij dekor portalu do apsidi V 17 stolitti stan fresok pomitno pogirshivsya Dah hramu trivalij chas ne remontuvali i vologa zmochuvala tink z rozpisami Z chasom pokrittya vidremontuvali a stini kaplici vibilili sho spriyalo yih timchasovij konservaciyi V 19 stolittya kaplicya kotra peven chas navit vikoristovuvalas yak primishennya dlya ovec perejshla u privatne majno Pridbannya stalosya 1893 roku dvanadcyatma meshkancyami sela Kasilyasa de Berlanga Pro kaplicyu de divom zberezheni starovinni freski diznalisya i buli oprilyudneni naukovi statti u 1884 ta v 1907 rokah 1917 roku kaplici z kompleksom romanskih fresok nadali status pam yatki kulturi Status pam yatki kulturi ne uberig cikl fresok vid prodazhu U period 1922 1926 rokiv dvadcyat tri freski buli znyati zi stin i prodani dileru Ostannij peredav yih na aukcion de komplekt rozriznili i voni potrapili do riznih muzejnih zbirok Najbilshu chastinu znyatih fresok pridbav Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Voni ne nalezhat do najkrashe zberezhenih ale nadto netipovi za syuzhetami dlya 12 stolittya tobto unikalni Romanska freska Vhid Gospodnij u Yerusalim prikrasila zbirku Muzeyu mistectv Indianapolisa i nalezhit do najkrashe zberezhenih Druga freska z kaplici sho pridbana do muzeyu u Indianapolisi Vesillya v Kani Galilejskij eksponovana z dvernim otvorom namalovanim na shtuchno vidtvorenomu vidpovidnomu misci yak to bulo v samij kaplici Odnu fresku z kaplici maye Muzej vitonchenih mistectv Boston SShA Odnu fresku maye takozh Muzej mistectv Cincinnati SShA Lishe chastku fresok vdalos peredati do zbirok Nacionalnogo muzeyu Prado 1949 roku kaplichku u privatnih vlasnikiv pridbav Fond Lasaro Galdiano i peredav pid ruku derzhavi Poshkodzheni chastini fresok buli chastkovo restavrovani na misci chastkovo znyati zi stin i restavrovani v specializovanih restavracijnih majsternyah V inter yeri kaplici chastka fresok kotri pridbano do muzeyiv zaminena na kopiyi Galereya romanskih fresokCerkva San Baudelio de Berlanga inter yer Pivnichna Ispaniya Freska z zobrazhennyam sv Baudelio Romanska kaplachka San Baudelio Vikonce i zalishki fresok na shidnij stini Zobrazhennya tvarin i koshtovnih tkanin Freska Vershnik z sobakami u sceni polyuvannya muzej mistectva Metropoliten Personazh polyuvannya z sokolom Umovne zobrazhennya slona Nacionalnij muzej Prado Freska z zobrazhennyam verblyuda Freska z zobrazhennyam tvarinDiv takozhMistectvo Ispaniyi Romanske mistectvo Freska Cerkva Santo Domingo Soriya Ispaniya Monastir San Benito de Bag Kataloniya Romanska freska Vhid Gospodnij u YerusalimPrimitkiDirectorio de Museos y Colecciones de Espana d Track Q56246649 https commons wikimedia org wiki Category Hermitage of San Baudelio de Berlanga Lee Ellen Wardwell Robinson Anne 2005 Indianapolis Museum of Art Highlights of the Collection Indianapolis Indianapolis Museum of Art ISBN 0936260777Dzherelahttp collection imamuseum org artwork 41072 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine opis freski na sajti muzeyu Indianapolisa Day Holliday T 1988 Indianapolis Museum of Art Collections Handbook Indianapolis Indianapolis Museum of Art ISBN 0936260203 Lee Ellen Wardwell Robinson Anne 2005 Indianapolis Museum of Art Highlights of the Collection Indianapolis Indianapolis Museum of Art ISBN 0936260777 Jacques Fontaine L Art Mozarabe L Art Preroman Hispanique Bd 2 La Pierre qui Vire Zodiaque 2 Auflage 1995 Juan Zozaya La Ermita de San Baudelio de Berlanga Soria 2003 Augustin Escolano Benito San Baudelio de Berlanga Guia y Complementarios Salamanca 2 Auflage 2005 Jaime Cobreros Guia del Prerromanico en Espana Madrid 2006PosilannyaPortal Mistectvo Portal Zhivopis Portal Ispaniya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kaplicya San Baudelio de Berlanga Ispaniya