Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Канони церковні святих апостолів (грец. Κανόνες ἐκκλησιαστικοὶ τῶν ἁγίων ἀποστόλων), інколи просто Канони святих апостолів - збірка настанов з індивідуальної поведінки та організації життя християнських общин, написання якої відносять до межі ІІІ - IV століть.
Структура
Збірка складається із тридцяти параграфів, та має характер стенограми наради апостолів, із зазначенням імені кожного апостола та того що він сказав. Крім апостолів, у короткому фрагменті, що стосується визначення обов’язків жінок, виступають також Марта і Марія. Серед апостолів окремо виступають Петро і Кифа, хоча, згідно християнської традиції це імена однієї і тієї ж особи. Структуру збірки можна поділити на три частини: вступну, моральну та організаційну.
Вступ
У вступі (1-3), від імені всіх апостолів викладається причина їх наради та наміру викласти правила організації життя християнської общини. Апостоли свідчать, що зібрались для виконання веління Ісуса Христа із визначення структури християнської громади на чолі із єпископом та правил її життя, які мають бути поширені по всьому світу. Також апостоли свідчать, що їх спільне зібрання потрібне щоб правильно сформулювати зміст правил, а колегіальність має служити способом застерегтися від помилок, які може допустити хтось окремо. “Мужі брати, знаючи що дамо звіт про доручене нам, не допустимо лицемірства один до одного, але якщо хтось думає протирічити корисному то нехай зустріне відсіч” (параграф ІІІ).
Моральна частина
Хоча у вступі головною метою виступає організаційне облаштування общин, далі в “Канонах” викладається десять параграфів (4-14) морально-етичних правил поведінки християнина, котрі, загалом, повторюють, або наслідують першу частину “Дідахе” (“Вчення Господа народам через 12 апостолів”) - найранішої серед відомих (кінець I — початок II століття) пам'ятки християнської писемності катихитичного, канонічного та богослужбового характеру. Проте у “Канонах” виклад іде у формі слів того чи іншого апостола із зазначенням його імені. Моральна частина завершується словами св. Петра, в яких він нагадує, що викладені настанови не я вичерпними і потрібно навчатись та дотримуватись святого Писання: “брати, щодо інший настанов, вас навчить Писання, а ми встановимо все так як нам було доручено” (параграф XV).
Організаційна частина
Ключовою у збірці є третя частина, що стосується правил організації християнської общини-церкви. Джерелом її формування є громада чоловіків (яких має бути не менше 12), котрі повинні обрати єпископа. У випадку відсутності такої кількості чоловіків, потрібно звернутись до іншої, вже добре організованої церкви, щоб вона прислала трьох своїх представників, котрі можуть взяти участь у випробуванні кандидата. Головною вимогою є воля більшості громади і моральні якості, в той час як грамотність є не обов’язковою: “Добре якщо він не жонатий, але якщо ні то однієї жінки (чоловік), освічений, вмілий до тлумачення Писання. Якщо він буде неграмотний, то нехай буде лагідним, наповниться любов’ю до всіх і, не будучи ні у чому викритим, нехай буде єпископом від більшості” (параграф XVI). Єпископ поставляє трьох пресвітерів, читця, дияконів, а також трьох вдовиць для молитов за тими хто знаходиться у спокусах та “откровення про те, в чому буде потреба”, а одна для служби хворим. Найдовшим є опис обов’язків дияконів, найкоротший лаїків (мирян), які підпорядковуються “тим які служать жертовнику”. Завершується збірка міркуваннями про служіння жінок, котрим визначається роль служіння потребуючим.
Датування та використання
Католицька енциклопедія визначає “Канони” як псевдо-апостольські . Описана у творі структура єпархії (общини-церкви), відповідає не апостольському, а більш пізньому періоду, коли пресвітери перестали асоціюватись із старшими членами общини і перетворились на помічників єпископа, яких він сам призначав. Крім того, помітним є більш гостре відокремлення клірикив від лаїків (мирян). Один із найавторитетніших істориків церкви Адольф фон Гарнак датував збірку приблизно 300 роком, Франц Фанк висував припущення про більш ранню дату - першу половину III століття.
“Канони” використовувались як канонічний кодекс у єгипетській, ефіопській та арабській церквах та за авторитетністю рівнялися із “Дідахе”, під іменем якого вони, інколи, виступали.
Публікація
Вперше у Європі “Канони” були опубліковані Х.Лудольфом у 1691 році в його книзі “Історія Ефіопії” (ефіопською мовою із латинським перекладом). Повний та оригінальний текст грецькою, був знайдений у манускрипті ХІІ століття, відкритому та опублікованому в 1843 році у Відні І.-В. Бікелом під назвою Apostolische Kirchenordnung. Коптський бохарський текст був вперше опублікований у 1848 році в Лондоні.
Посилання
"Канони церковні святих апостолів" (український переклад та грецький оригінал)
Див. також
Примітки
- Catholic Encyclopedia, Apostolic Church-Ordinance [1] [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- A. Harnack. Texte und Untersuchungen (Leipzig, 1886), II, 5 sq.
- F.Funk, Doctrina Duodecim Apostolorum (Tübingen, 1887), 44 sq., 50 sq.
- Bradshaw, Paul F. (2002). The Search for the Origins of Christian Worship. Oxford University Press. p. 80.
- Geschichte des Kirchenrechts, Giessen, 1843, I, 107-132
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanoni cerkovni svyatih apostoliv grec Kanones ἐkklhsiastikoὶ tῶn ἁgiwn ἀpostolwn inkoli prosto Kanoni svyatih apostoliv zbirka nastanov z individualnoyi povedinki ta organizaciyi zhittya hristiyanskih obshin napisannya yakoyi vidnosyat do mezhi III IV stolit StrukturaZbirka skladayetsya iz tridcyati paragrafiv ta maye harakter stenogrami naradi apostoliv iz zaznachennyam imeni kozhnogo apostola ta togo sho vin skazav Krim apostoliv u korotkomu fragmenti sho stosuyetsya viznachennya obov yazkiv zhinok vistupayut takozh Marta i Mariya Sered apostoliv okremo vistupayut Petro i Kifa hocha zgidno hristiyanskoyi tradiciyi ce imena odniyeyi i tiyeyi zh osobi Strukturu zbirki mozhna podiliti na tri chastini vstupnu moralnu ta organizacijnu Vstup U vstupi 1 3 vid imeni vsih apostoliv vikladayetsya prichina yih naradi ta namiru viklasti pravila organizaciyi zhittya hristiyanskoyi obshini Apostoli svidchat sho zibralis dlya vikonannya velinnya Isusa Hrista iz viznachennya strukturi hristiyanskoyi gromadi na choli iz yepiskopom ta pravil yiyi zhittya yaki mayut buti poshireni po vsomu svitu Takozh apostoli svidchat sho yih spilne zibrannya potribne shob pravilno sformulyuvati zmist pravil a kolegialnist maye sluzhiti sposobom zasteregtisya vid pomilok yaki mozhe dopustiti htos okremo Muzhi brati znayuchi sho damo zvit pro doruchene nam ne dopustimo licemirstva odin do odnogo ale yaksho htos dumaye protirichiti korisnomu to nehaj zustrine vidsich paragraf III Moralna chastina Hocha u vstupi golovnoyu metoyu vistupaye organizacijne oblashtuvannya obshin dali v Kanonah vikladayetsya desyat paragrafiv 4 14 moralno etichnih pravil povedinki hristiyanina kotri zagalom povtoryuyut abo nasliduyut pershu chastinu Didahe Vchennya Gospoda narodam cherez 12 apostoliv najranishoyi sered vidomih kinec I pochatok II stolittya pam yatki hristiyanskoyi pisemnosti katihitichnogo kanonichnogo ta bogosluzhbovogo harakteru Prote u Kanonah viklad ide u formi sliv togo chi inshogo apostola iz zaznachennyam jogo imeni Moralna chastina zavershuyetsya slovami sv Petra v yakih vin nagaduye sho vikladeni nastanovi ne ya vicherpnimi i potribno navchatis ta dotrimuvatis svyatogo Pisannya brati shodo inshij nastanov vas navchit Pisannya a mi vstanovimo vse tak yak nam bulo dorucheno paragraf XV Organizacijna chastina Klyuchovoyu u zbirci ye tretya chastina sho stosuyetsya pravil organizaciyi hristiyanskoyi obshini cerkvi Dzherelom yiyi formuvannya ye gromada cholovikiv yakih maye buti ne menshe 12 kotri povinni obrati yepiskopa U vipadku vidsutnosti takoyi kilkosti cholovikiv potribno zvernutis do inshoyi vzhe dobre organizovanoyi cerkvi shob vona prislala troh svoyih predstavnikiv kotri mozhut vzyati uchast u viprobuvanni kandidata Golovnoyu vimogoyu ye volya bilshosti gromadi i moralni yakosti v toj chas yak gramotnist ye ne obov yazkovoyu Dobre yaksho vin ne zhonatij ale yaksho ni to odniyeyi zhinki cholovik osvichenij vmilij do tlumachennya Pisannya Yaksho vin bude negramotnij to nehaj bude lagidnim napovnitsya lyubov yu do vsih i ne buduchi ni u chomu vikritim nehaj bude yepiskopom vid bilshosti paragraf XVI Yepiskop postavlyaye troh presviteriv chitcya diyakoniv a takozh troh vdovic dlya molitov za timi hto znahoditsya u spokusah ta otkrovennya pro te v chomu bude potreba a odna dlya sluzhbi hvorim Najdovshim ye opis obov yazkiv diyakoniv najkorotshij layikiv miryan yaki pidporyadkovuyutsya tim yaki sluzhat zhertovniku Zavershuyetsya zbirka mirkuvannyami pro sluzhinnya zhinok kotrim viznachayetsya rol sluzhinnya potrebuyuchim Datuvannya ta vikoristannyaKatolicka enciklopediya viznachaye Kanoni yak psevdo apostolski Opisana u tvori struktura yeparhiyi obshini cerkvi vidpovidaye ne apostolskomu a bilsh piznomu periodu koli presviteri perestali asociyuvatis iz starshimi chlenami obshini i peretvorilis na pomichnikiv yepiskopa yakih vin sam priznachav Krim togo pomitnim ye bilsh gostre vidokremlennya klirikiv vid layikiv miryan Odin iz najavtoritetnishih istorikiv cerkvi Adolf fon Garnak datuvav zbirku priblizno 300 rokom Franc Fank visuvav pripushennya pro bilsh rannyu datu pershu polovinu III stolittya Kanoni vikoristovuvalis yak kanonichnij kodeks u yegipetskij efiopskij ta arabskij cerkvah ta za avtoritetnistyu rivnyalisya iz Didahe pid imenem yakogo voni inkoli vistupali PublikaciyaVpershe u Yevropi Kanoni buli opublikovani H Ludolfom u 1691 roci v jogo knizi Istoriya Efiopiyi efiopskoyu movoyu iz latinskim perekladom Povnij ta originalnij tekst greckoyu buv znajdenij u manuskripti HII stolittya vidkritomu ta opublikovanomu v 1843 roci u Vidni I V Bikelom pid nazvoyu Apostolische Kirchenordnung Koptskij boharskij tekst buv vpershe opublikovanij u 1848 roci v Londoni Posilannya Kanoni cerkovni svyatih apostoliv ukrayinskij pereklad ta greckij original Div takozhDidahe Apostolski pravila Poslannya VarnaviPrimitkiCatholic Encyclopedia Apostolic Church Ordinance 1 14 listopada 2016 u Wayback Machine A Harnack Texte und Untersuchungen Leipzig 1886 II 5 sq F Funk Doctrina Duodecim Apostolorum Tubingen 1887 44 sq 50 sq Bradshaw Paul F 2002 The Search for the Origins of Christian Worship Oxford University Press p 80 ISBN 978 0 19 521732 2 Geschichte des Kirchenrechts Giessen 1843 I 107 132