Кам'янський район — адміністративно-територіальна одиниця самопроголошенної невизнаної Придністровської Молдавської Республіки.
Кам'янський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
Raionul Camenca | |||||
| |||||
Адм. центр | Кам'янка | ||||
Країна | Молдова ( ПМР) | ||||
| |||||
Населення | |||||
- повне | 32 500 | ||||
- густота | 74,8 | ||||
Площа | |||||
- повна | 434,5 км² | ||||
голова району | В. Карауш | ||||
Географія району
Кам'янський район знаходиться на півночі Придністровської Молдавської Республіки. Його площа становить 434,5 км². Територія району розташована на лівому березі Дністра. До складу району в часи Молдавської РСР входили також деякі населені пункти на правому березі, але зараз вони належать до Шолданештського та Флорештського районів Республіки Молдова. Також Кам'янський район межує з Рибницьким районом Придністров'я (на півдні), Подільським районом Одеської області (на сході), Тульчинським та Могилів-Подільським районами Вінницької області (на півночі).
Центром району є місто Кам'янка. Найстарішим поселенням району є Рашків.
Історія
Археологічні та історичні дослідження показали, що на території Кам'янського району люди проживали з давніх часів. Виявлені їх стоянки, які відносять до епохи пізнього палеоліту. При розкопках були знайдені двохсторонні оброблені наконечники, пластини з ретушшю, вироби з кістки та рогу, кості давніх тварин: північного оленя, мамонта, давнього коня та ін.
Виявлені городища гетів поблизу сіл Катеринівка та Рашків. Основа господарства гетів — землеробство та скотарство, рибальство, бортництво. Була розвинена залізоробна, ковальська справа. Прядіння та ткацтво знаходилось на рівні домашнього виробництва. У с. Куніча (нині Флорештський район) знайдено давньоруське городище IX—XII століть. Давнє сарматське море залишило тут свої поклади глини, що придатна для виробництва цегли та черепиці, піску та каменю.
Кам'янський район був утворений 7 березня 1923 року у складі новоутвореної Тульчинської округи Подільської губернії Української СРР.
Постановою 3-ї сесії ВУЦВК VIII скликання від 12 жовтня 1924 р. в складі УСРР було створено Молдавську АСРР (столиця — м. Балта). З Тульчинського округу відійшла більша частина Кам'янського району (з містечками Кам'янкою та Рашковом) та частина населених пунктів Великокісницького району (Окницька та Грушківська сільради).
2 серпня 1940 року на 3-й сесії Верховної Ради СРСР був прийнятий Закон про утворення союзної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки, до складу якої увійшов Кам'янський район ліквідованої МАРСР.
Населення
Національний склад за даними перепису 2004 року
Українці мають суттєву долю серед населення району - 42,6%.
населений пункт | населення | молдовани | росіяни | українці | болгари | інші |
---|---|---|---|---|---|---|
Кам'янка | 10323 | 51,2 % | 12,6 % | 33,7 % | 0,3 % | 2,1 % |
Сонячне | 256 | 22,3 % | 10,2 % | 66,4 % | 1,2 % | |
Валя-Адинке | 368 | 8,4 % | 3,0 % | 88,0 % | 0,5 % | |
Костянтинівка | 240 | 5,4 % | 4,2 % | 90,0 % | 0,4 % | |
Грушка | 1157 | 72,7 % | 3,2 % | 23,1 % | 0,1 % | 1,0 % |
Фрунзівка | 133 | 60,2 % | 6,8 % | 31,6 % | 1,5 % | |
Катеринівка | 1600 | 4,8 % | 3,7 % | 90,3 % | 1,3 % | |
Садки | 9 | 100,0 % | ||||
Олександрівка | 214 | 29,9 % | 23,8 % | 43,9 % | 0,5 % | 1,9 % |
Красний Октябр | 509 | 87,2 % | 3,7 % | 8,3 % | 0,2 % | 0,6 % |
Війтівка | 10 | 10,0 % | 90,0 % | |||
Кузмін | 1044 | 8,3 % | 2,9 % | 88,1 % | 0,3 % | 0,4 % |
Окниця | 815 | 2,3 % | 1,0 % | 96,6 % | 0,1 % | |
Подойма | 1780 | 96,3 % | 1,4 % | 1,9 % | 0,2 % | 0,2 % |
Подоймиця | 2028 | 97,4 % | 1,0 % | 1,4 % | 0,1 % | |
Рашків | 2003 | 7,4 % | 4,1 % | 87,0 % | 0,3 % | 1,1 % |
Янтарне | 156 | 32,1 % | 8,3 % | 59,0 % | 0,6 % | |
Бодани | 9 | 22,2 % | 66,7 % | 11,1 % | ||
Ротар | 523 | 80,7 % | 4,0 % | 14,7 % | 0,6 % | |
Соколівка | 49 | 26,5 % | 8,2 % | 63,3 % | 2,0 % | |
Северинівка | 757 | 16,2 % | 2,2 % | 80,7 % | 0,1 % | 0,7 % |
Слобода-Рашків | 799 | 4,6 % | 3,6 % | 43,3 % | 48,4 % | |
Хрустова | 2502 | 61,8 % | 3,9 % | 33,8 % | 0,2 % | 0,3 % |
Кам'янський район | 27284 | 47,8 % | 6,9 % | 42,6 % | 0,2 % | 2,6 % |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Из истории Каменского района и санатория «Днестр» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт села Хрустова (рос.)
- Про Кам'янський район на сайті VOLOЦЮГИ [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanskij rajon administrativno teritorialna odinicya samoprogoloshennoyi neviznanoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki Kam yanskij rajonRaionul CamencaAdm centr Kam yankaKrayina Moldova PMR Mezhuye z susidni adminodiniciVinnicka oblast Ribnickij rajon Sorockij rajon Floreshtskij rajon Sholdaneshtskij rajon Naselennya povne 32 500 gustota 74 8Plosha povna 434 5 km golova rajonu V KaraushGeografiya rajonuKam yanskij rajon znahoditsya na pivnochi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki Jogo plosha stanovit 434 5 km Teritoriya rajonu roztashovana na livomu berezi Dnistra Do skladu rajonu v chasi Moldavskoyi RSR vhodili takozh deyaki naseleni punkti na pravomu berezi ale zaraz voni nalezhat do Sholdaneshtskogo ta Floreshtskogo rajoniv Respubliki Moldova Takozh Kam yanskij rajon mezhuye z Ribnickim rajonom Pridnistrov ya na pivdni Podilskim rajonom Odeskoyi oblasti na shodi Tulchinskim ta Mogiliv Podilskim rajonami Vinnickoyi oblasti na pivnochi Centrom rajonu ye misto Kam yanka Najstarishim poselennyam rajonu ye Rashkiv IstoriyaArheologichni ta istorichni doslidzhennya pokazali sho na teritoriyi Kam yanskogo rajonu lyudi prozhivali z davnih chasiv Viyavleni yih stoyanki yaki vidnosyat do epohi piznogo paleolitu Pri rozkopkah buli znajdeni dvohstoronni obrobleni nakonechniki plastini z retushshyu virobi z kistki ta rogu kosti davnih tvarin pivnichnogo olenya mamonta davnogo konya ta in Viyavleni gorodisha getiv poblizu sil Katerinivka ta Rashkiv Osnova gospodarstva getiv zemlerobstvo ta skotarstvo ribalstvo bortnictvo Bula rozvinena zalizorobna kovalska sprava Pryadinnya ta tkactvo znahodilos na rivni domashnogo virobnictva U s Kunicha nini Floreshtskij rajon znajdeno davnoruske gorodishe IX XII stolit Davnye sarmatske more zalishilo tut svoyi pokladi glini sho pridatna dlya virobnictva cegli ta cherepici pisku ta kamenyu Kam yanskij rajon buv utvorenij 7 bereznya 1923 roku u skladi novoutvorenoyi Tulchinskoyi okrugi Podilskoyi guberniyi Ukrayinskoyi SRR Postanovoyu 3 yi sesiyi VUCVK VIII sklikannya vid 12 zhovtnya 1924 r v skladi USRR bulo stvoreno Moldavsku ASRR stolicya m Balta Z Tulchinskogo okrugu vidijshla bilsha chastina Kam yanskogo rajonu z mistechkami Kam yankoyu ta Rashkovom ta chastina naselenih punktiv Velikokisnickogo rajonu Oknicka ta Grushkivska silradi 2 serpnya 1940 roku na 3 j sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR buv prijnyatij Zakon pro utvorennya soyuznoyi Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki do skladu yakoyi uvijshov Kam yanskij rajon likvidovanoyi MARSR Naselennya1926 39 169 u t ch s Kam yanka 7022 i Rashkiv 5292 1939 40 346 u t ch smt Kam yanka 7660 Nacionalnij sklad za danimi perepisu 2004 roku Ukrayinci mayut suttyevu dolyu sered naselennya rajonu 42 6 naselenij punkt naselennya moldovani rosiyani ukrayinci bolgari inshiKam yanka 10323 51 2 12 6 33 7 0 3 2 1 Sonyachne 256 22 3 10 2 66 4 1 2 Valya Adinke 368 8 4 3 0 88 0 0 5 Kostyantinivka 240 5 4 4 2 90 0 0 4 Grushka 1157 72 7 3 2 23 1 0 1 1 0 Frunzivka 133 60 2 6 8 31 6 1 5 Katerinivka 1600 4 8 3 7 90 3 1 3 Sadki 9 100 0 Oleksandrivka 214 29 9 23 8 43 9 0 5 1 9 Krasnij Oktyabr 509 87 2 3 7 8 3 0 2 0 6 Vijtivka 10 10 0 90 0 Kuzmin 1044 8 3 2 9 88 1 0 3 0 4 Oknicya 815 2 3 1 0 96 6 0 1 Podojma 1780 96 3 1 4 1 9 0 2 0 2 Podojmicya 2028 97 4 1 0 1 4 0 1 Rashkiv 2003 7 4 4 1 87 0 0 3 1 1 Yantarne 156 32 1 8 3 59 0 0 6 Bodani 9 22 2 66 7 11 1 Rotar 523 80 7 4 0 14 7 0 6 Sokolivka 49 26 5 8 2 63 3 2 0 Severinivka 757 16 2 2 2 80 7 0 1 0 7 Sloboda Rashkiv 799 4 6 3 6 43 3 48 4 Hrustova 2502 61 8 3 9 33 8 0 2 0 3 Kam yanskij rajon 27284 47 8 6 9 42 6 0 2 2 6 Div takozhPodillya Pridnistrov yaPrimitki Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaIz istorii Kamenskogo rajona i sanatoriya Dnestr 3 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Sajt sela Hrustova ros Pro Kam yanskij rajon na sajti VOLOCYuGI 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi