Ка́м'янка— село Криворізької сільської громади Покровського району Донецької області, Україна.
село Кам'янка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Громада | Криворізька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA14160090080022077 |
Облікова картка | Кам'янка |
Основні дані | |
Засноване | 1920 (104 роки) |
Населення | 283 |
Поштовий індекс | 85033 |
Телефонний код | +380 6277 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°22′06″ пн. ш. 36°50′59″ сх. д. / 48.36833° пн. ш. 36.84972° сх. д.Координати: 48°22′06″ пн. ш. 36°50′59″ сх. д. / 48.36833° пн. ш. 36.84972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 101 м |
Водойми | Бик |
Відстань до обласного центру | 97,8 км |
Відстань до районного центру | 31,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 85033, Донецька область, Покровський район, село Шилівка, вул. Тарача Шевченка, буд. 1 |
Карта | |
Кам'янка | |
Кам'янка | |
Мапа | |
Кам'янка у Вікісховищі |
Географія
Село Кам'янка розташоване за 35км на південному заході від залізничної станції Добропілля, на лівому березі річки Бик, за 95 км від міста Донецька. Село знаходиться на стику двох районів: Покровського Донецької області та Синельниковського Дніпропетровської області. Біля села проходить державна автомобільна дорога Київ— Ізварине та залізнична лінія Покровськ— Павлоград. У 1997 році село займало площу 181,8га.
Історія
На мапі Бахмутського повіту Катеринославської губернії 1830 року, біля транспортної дороги, яка прямувала від села Гришине до міста Павлоград знаходився хутір без назви. Біля цього хутора проходив поштовий тракт Катеринослав-Бахмут наїждженою польовою дорогою. Невеличкий хутір чи заїжджий двір це частина території майбутнього села Кам'янка. На військово-топографічній мапі Катеринославської та Харківської губерній за 1869 рік на правому березі річки Бик є тільки скотарський двір.
Навколо території села Кам'янка знаходиться дуже багато історичних пам'яток, а саме курганів. Біля села знайдено ще пращові каміння.
Заснування
Навколо майбутнього поселення були землеволодіння дворянина Адольфа Карловича Струве - чоловіка доньки Івана Євдокимовича Шидлівського - Клеопатри Іванівни. Адольф Карлович і Клеопатра Іванівна Струве не мешкали на цих землях, а жили початку в місті Харкові по вулиці Сумській №22 (будинок збережений), а потім в місті Лівенськ Бірюченського повіту Воронезької області, де після смерті були поховані біля місцевої церкви.
До Української революції, територія теперішнього села належала землевласнику Павлу Борисовичу Лашину. До заснування хутора Кам'янки тут були будівлі родини П.Б.Лашина, якого з приходом більшовиків виселили з будинку, а з часом всі будівлі зруйнували. Родину П.Б.Лашина більшовицька влада розкуркулила і він доживав віку з дружиною у рідної доньки в хуторі Лиман, похований на гробках цього хутора.
У 1920 році на територію майбутнього хутора Кам'янка записалися на проживання 90 родин з села Сергіївки Гришинського району. Селянам було нарізано 8 тис. га панських земель. Хутір спочатку мав неофіційну назву Хворостянка. Після відкриття у 1922 році кам'яного кар'єру, за пропозицією Т.Я.Леонова хутір отримав назву Кам'янський, а потім Кам'янка. Поряд з хутором Кам'янський був хутір, який спочатку називався Мала Кам'янка або Кам'янка 2. Пізніше, можливо на честь землеміра Леонтія Миколайовича Цикаленка, хутір назвали Леонтіївкою. Нині цей хутір у складі села Кам'янка.
10 жовтня 1928року в хуторі утворено колективне господарство— машино-тракторне товариство, яке навесні 1930 року було перетворено в ТОЗ з назвою «Червона борозна». В той же рік ТОЗ перейменували в колгосп "Червона борозна".
Восени 1930 року в хуторі були утворені ще два колгоспи: «Хвиля революції», «Червоний Жовтень». Навесні 1931року всі ці три колгоспи були об'єднані в один під назвою колгосп «Кам'янка». В 1932році до колгоспу "Кам'янка" приєднався колгосп «Друг селянина» з хутора Петрівський та колгосп «Радянське село» з хутора Леонтіївський. В цьому ж році побудовано сільський клуб, який до цього року розміщувався у приміщенні бувшої школи.
26 червня 1950 року на луках хутора Кам'янка відбулися колгоспні збори, на яких було прийняте рішення про об'єднання колгоспів «Кам'янка» (хутір Кам'янка), «Червоний прапор» (село Шидлівка), «Труд білорусів» (село Юр'ївка), імені Г.І.Петрівського (хутір Лиман) в колгосп імені А.А.Жданова. Першим головою об'єднаного колгоспу селяни вибрали Івана Павловича Дігтяря.
Друга світова війна
19 жовтня 1941 року німецькі формування зайняли хутір Кам'янка. В роки окупації території, з жовтня 1941 року і до 9 лютого 1943 року, в хуторі діяла підпільна партизанська група І.М.Халяви і Б.К.Щербинки, яка визволяла полонених з концтабору, вчиняла незначні диверсії, збирали трофейну зброю, перешкоджали відправці молоді до Німеччини, розповсюджувала листівки, газети, зведення інформбюро.
22 лютого 1943року партизанська група вела бій з німцями, перекривши на пів доби дорогу Дніпропетровськ-Красноармійськ, чим помогли танкістам кантемирівцям вийти з оточення.
З 1 вересня 1939 року по 9 травня 1945 року, тобто майже за 6 років війни, з 170 мешканців хуторів Кам'янка і Леонтіївка, призваних до лав радянського війська, загинуло 89 чоловік. Тільки за 6 місяців боїв біля річки Дніпро загинуло 58 (65% від всих загиблих) мешканців цих хуторів. Людей просто гнали під шквал снарядів і куль з німецької сторони. Це був геноцид радянської влади до громадян України.
8 вересня 1943 року частини 390 стрілецької дивізії 09 стрілецького полку Південного фронту під командуванням генерал-майора І.І.Швигіна визволили хутора Кам'янка і Леонтіївка від фашистських загарбників.
Кам'янський концтабір
Концтабір був створений в жовтні 1941 року в хуторі Кам'янка на території конеферми колгоспу. В концтаборі німці розміщували більше 2000 військовополонених. Охоронцями в концтаборі були донські козаки, які вели себе по варварські по відношенню до полонених людей. У вересні 1943 року німецькі окупанти військовополонених не ліквідували, а евакуювали пішим ходом на захід під посиленою охороною. За час існування концтабору в ньому загинули більше 1500 військовополонених. Частина останків загиблих були перепоховані в 1947 році до братської могили. Перепоховання відбулося ще у 1995 році. Всього братська могила налічує 851 чоловік померлих військовополонених.
У лютому 1943 року група партизанів Б.К.Щербинки в складі: Я.Р.Первій, В.Я.Первій, М.А.Халява, Г.Саричев, Я.О.Гарбуз, І.К.Іванисенко, М.О.Вискребець, Г.О.Белицький, О.О.Белицький, П.О.Белицький, Г.С.Кононенко та інші вчинили напад на концтабір в хуторі Кам'янка і визволила звідти 400 військовополонених. На місці концтабору стоїть пам'ятний знак— величезний валун із написом фарбою: «На цьому місці був Кам'янський концтабір жовтень 1941— серпень 1943».
Незалежна Україна
3 жовтня 2015 року за ініціативою громадської організації «Добропільська спілка польської культури» "Rodzina" (керівник Віктор Миколайович Батицький) за підтримки департаменту з питань внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації в селі Кам'янка Добропільського району відбувся VII Фестиваль Польської культури «Польська осінь в Добропільському краї». За всі роки існування громадської організації було проведено на території Добропільщини 7 фестивалів польської культури. За часткове фінансування фундації «Допомога полякам на Сході» надрукована книга «Історія поляків на Добропільщині і Покровщині» на українській і польській мові, установлено пам'ятник на території церкви села Юр'ївка «Депортованим і репресованим полякам». За часткове фінансування польської сторони до Республіки Польща громадською організацією "Rodzina" відправлено на відпочинок до 300 членів товариства, серед яких до 70% були діти шкільного та студенческого віку.
Освіта
Школа в хуторі була відкрита на початку 1920 року в будинку родини І.І.Переяславського, які для неї виділили одну кімнату, в якій стояли в три ряди столи. У школі викладали гречанки Катерина Андріївна і Олена Григорівна.
У 1926 році діти навчалися в новій школі, яка до 1937 року мала статус початкової. Перед початком Другої світової війни в школі навчалися до 180 учнів.
У 1946 році Кам'янська початкова школа була реорганізована у семирічну. У 1950—1951 навчальному році в школі навчалося 258 учнів, а в 1970—1971 навчальному році— 105 учнів.
У 1977 році Кам'янську вже восьмирічну школу закрили, а учнів перевели до Шилівської середньої школи.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 225 | 75.76% |
російська | 71 | 23.91% |
білоруська | 1 | 0.33% |
Усього | 297 | 100% |
Релігія
Храм Різдва Пресв'ятої Богородиці знаходиться у приміщенні колишньої Кам'янської восьмирічної школи. Престольне св'ято: Різдво Пресв'ятої Богородиці (21 вересня).
Пам'ятники
- Братська могила узникам концтабору, в якій поховано 851 в'язнів.
- Пам'ятний знак на місці знаходження Кам'янського концтабору.
- Пам'ятник-погруддя на могилі військового пілота старшого лейтенанта В.П.Астахова.
- Біля автошляху між селами Кам'янка і Юр'ївка стоїть половецька кам'яна баба середини другої половини ХІІ сторіччя.
- Пам'ятний знак кроту символу футбольної команди «Шахтар» (Донецьк).
- Охоронний паспорт №01 Донецької обласної ради Укрспілки охорони природи.
- Кургани.
- Сторчова (кам'яна глиба).
Відомі особи
- — завідуючий конефермою колгоспу «Кам'янка», учасник війни між більшовицькою Московією і УНР, першої і другої світових воєн. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня.
- — сапер, кавалер 2-х орденів Червоної зірки, ордена Вітчизняної війни ІІ ступеня, ордена Слави ІІІ ступеня.
- П.Ф.Гурський— завідуючий автогаражом колгоспу імені А.А.Жданова, молодший лейтенант, нагороджений орденами Червоної Зірки, Леніна, Жовтневої революції, Вітчизняної війни ІІ ступеня.
- Л.М.Шкуро— генерал-майор внутрішньої служби, начальник управління кадрів Міністерства внутрішніх справ УРСР з лютого 1973 р по липень 1985 р., начальник Київських вищих курсів МВС СРСР з підготовки працівників служб кримінального розшуку, органів боротьби з розкраданням соціалістичної власності, політпрацівників (1985-1993 рр.).
- С.Д.Підгородній— генерал Міністерства внутрішніх справ.
- П.М.Кононенко— генерал Міністерства внутрішніх справ.
- І.П.Дігтяр— ворошилівський стрілок, нагороджений орденами Червоної Зірки, Слави ІІІ ступеня, Вітчизняної війни ІІ ступеня, голова колгоспу «Кам'янка» та імені А.А.Жданова.
- В.Г.Дегтяр— головний зоотехнік колгоспу імені А.А.Жданова, «Почесний працівник господарства», нагороджений орденом Трудового Червоного прапора.
- М.П.Кононенко— бригадир тракторної бригади №1 колгоспу імені Т.Г.Шевченка, «Почесний працівник господарства», нагороджений орденом Трудового Червоного прапора.
- В.Ф.Міщенко— доярка молочно-товарної ферми №1 колгоспу імені А.А.Жданова, нагороджена орденом Трудової Слави ІІІ ступеня.
- К.І.Струве (Шидлівська)— дворянка, володарка земель на території майбутнього хутора.
- М.П.Калашник — художник.
Жертви сталінських репресій
- Яцюк Іван Тимофійович, 1890 року народження, село Сергіївка Красноармійського (Покровськуого) району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав у хуторі Кам'янка Добропільського (Покровського) району Сталінської (Донецької) області. Не працював. Заарештований 15 серпня 1945 року. В роки другої світової війни в хуторі Кам'янка був старостою. Військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області засудженний на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1992 році.
- Шкуро Іван Гаврилович, 1902 року народження, мешкав в хуторі Кам'янка, працював головою Юр'ївської сільської ради. Заарештований 02 лютого 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР був звільнений з-під варти 13 квітня 1933 року. Справу було припинено, був реабілітований у 1933 році.
- Масюк Федір Якимович, 1902 року народження, колгоспник сільгоспартілі «Кам'янка», українець, безпартійний, початкова освіта. За доносом «стукача» засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області. Визнали ворогом народу за те, що на колгоспних зборах виказав притензії до радянської влади, мовляв, до яких пір селяни будуть жити так бідно. Заарештований 29 вересня 1937 року. Засуджений на 10 років ВТТ до Сибіру без права переписки з ріднею. Реабілітований у 1960 році.
Культура
- «Polska jesien w Dobropolskim kraju» «Польська осінь в Добропільськім краї»
Підприємства
- П
Примітки
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди Стр 310
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди, стор. 49
- . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Храм пресвятої Богородиці [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Батицький В.М. «Історія поселення села Юр'ївка, хуторів Лиман, Петровський, Зелений Клин, Кам'янський, Леонтіївський та колонії Шидлівка». 2018, с. 361—455.
- Батицький В.М. «Історія поляків на Добропільщині і Покровщині». Видавництво ЦТРІ. — «Друкарський дім». м. Краматорськ. 2016, с. 56—59.
- Курский И.А. «Среди холмов, равнин и рек». ЗАО «Офсет». 2003. c. 120.
- Подолян В.В. «Слово про Добропілля: роки, події, люди». Донецьк: Престиж-party, 2009, с. 367.
- 1-й номер історико-краєзнавчого альманаху «Добре поле». Краматорськ, вид-во ЦТРІ «Друкарський двір», 2016, с. 152.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanka Ka m yanka selo Krivorizkoyi silskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina selo Kam yanka Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Pokrovskij rajon Gromada Krivorizka silska gromada Kod KATOTTG UA14160090080022077 Oblikova kartka Kam yanka Osnovni dani Zasnovane 1920 104 roki Naselennya 283 Poshtovij indeks 85033 Telefonnij kod 380 6277 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 22 06 pn sh 36 50 59 sh d 48 36833 pn sh 36 84972 sh d 48 36833 36 84972 Koordinati 48 22 06 pn sh 36 50 59 sh d 48 36833 pn sh 36 84972 sh d 48 36833 36 84972 Serednya visota nad rivnem morya 101 m Vodojmi Bik Vidstan do oblasnogo centru 97 8 km Vidstan do rajonnogo centru 31 5 km Misceva vlada Adresa radi 85033 Donecka oblast Pokrovskij rajon selo Shilivka vul Taracha Shevchenka bud 1 Karta Kam yanka Kam yanka Mapa Kam yanka u VikishovishiGeografiyaSelo Kam yanka roztashovane za 35km na pivdennomu zahodi vid zaliznichnoyi stanciyi Dobropillya na livomu berezi richki Bik za 95 km vid mista Donecka Selo znahoditsya na stiku dvoh rajoniv Pokrovskogo Doneckoyi oblasti ta Sinelnikovskogo Dnipropetrovskoyi oblasti Bilya sela prohodit derzhavna avtomobilna doroga Kiyiv Izvarine ta zaliznichna liniya Pokrovsk Pavlograd U 1997 roci selo zajmalo ploshu 181 8ga IstoriyaNa mapi Bahmutskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi 1830 roku bilya transportnoyi dorogi yaka pryamuvala vid sela Grishine do mista Pavlograd znahodivsya hutir bez nazvi Bilya cogo hutora prohodiv poshtovij trakt Katerinoslav Bahmut nayizhdzhenoyu polovoyu dorogoyu Nevelichkij hutir chi zayizhdzhij dvir ce chastina teritoriyi majbutnogo sela Kam yanka Na vijskovo topografichnij mapi Katerinoslavskoyi ta Harkivskoyi gubernij za 1869 rik na pravomu berezi richki Bik ye tilki skotarskij dvir Navkolo teritoriyi sela Kam yanka znahoditsya duzhe bagato istorichnih pam yatok a same kurganiv Bilya sela znajdeno she prashovi kaminnya Zasnuvannya Navkolo majbutnogo poselennya buli zemlevolodinnya dvoryanina Adolfa Karlovicha Struve cholovika donki Ivana Yevdokimovicha Shidlivskogo Kleopatri Ivanivni Adolf Karlovich i Kleopatra Ivanivna Struve ne meshkali na cih zemlyah a zhili pochatku v misti Harkovi po vulici Sumskij 22 budinok zberezhenij a potim v misti Livensk Biryuchenskogo povitu Voronezkoyi oblasti de pislya smerti buli pohovani bilya miscevoyi cerkvi Do Ukrayinskoyi revolyuciyi teritoriya teperishnogo sela nalezhala zemlevlasniku Pavlu Borisovichu Lashinu Do zasnuvannya hutora Kam yanki tut buli budivli rodini P B Lashina yakogo z prihodom bilshovikiv viselili z budinku a z chasom vsi budivli zrujnuvali Rodinu P B Lashina bilshovicka vlada rozkurkulila i vin dozhivav viku z druzhinoyu u ridnoyi donki v hutori Liman pohovanij na grobkah cogo hutora U 1920 roci na teritoriyu majbutnogo hutora Kam yanka zapisalisya na prozhivannya 90 rodin z sela Sergiyivki Grishinskogo rajonu Selyanam bulo narizano 8 tis ga panskih zemel Hutir spochatku mav neoficijnu nazvu Hvorostyanka Pislya vidkrittya u 1922 roci kam yanogo kar yeru za propoziciyeyu T Ya Leonova hutir otrimav nazvu Kam yanskij a potim Kam yanka Poryad z hutorom Kam yanskij buv hutir yakij spochatku nazivavsya Mala Kam yanka abo Kam yanka 2 Piznishe mozhlivo na chest zemlemira Leontiya Mikolajovicha Cikalenka hutir nazvali Leontiyivkoyu Nini cej hutir u skladi sela Kam yanka 10 zhovtnya 1928roku v hutori utvoreno kolektivne gospodarstvo mashino traktorne tovaristvo yake navesni 1930 roku bulo peretvoreno v TOZ z nazvoyu Chervona borozna V toj zhe rik TOZ perejmenuvali v kolgosp Chervona borozna Voseni 1930 roku v hutori buli utvoreni she dva kolgospi Hvilya revolyuciyi Chervonij Zhovten Navesni 1931roku vsi ci tri kolgospi buli ob yednani v odin pid nazvoyu kolgosp Kam yanka V 1932roci do kolgospu Kam yanka priyednavsya kolgosp Drug selyanina z hutora Petrivskij ta kolgosp Radyanske selo z hutora Leontiyivskij V comu zh roci pobudovano silskij klub yakij do cogo roku rozmishuvavsya u primishenni buvshoyi shkoli 26 chervnya 1950 roku na lukah hutora Kam yanka vidbulisya kolgospni zbori na yakih bulo prijnyate rishennya pro ob yednannya kolgospiv Kam yanka hutir Kam yanka Chervonij prapor selo Shidlivka Trud bilorusiv selo Yur yivka imeni G I Petrivskogo hutir Liman v kolgosp imeni A A Zhdanova Pershim golovoyu ob yednanogo kolgospu selyani vibrali Ivana Pavlovicha Digtyarya Druga svitova vijna 19 zhovtnya 1941 roku nimecki formuvannya zajnyali hutir Kam yanka V roki okupaciyi teritoriyi z zhovtnya 1941 roku i do 9 lyutogo 1943 roku v hutori diyala pidpilna partizanska grupa I M Halyavi i B K Sherbinki yaka vizvolyala polonenih z konctaboru vchinyala neznachni diversiyi zbirali trofejnu zbroyu pereshkodzhali vidpravci molodi do Nimechchini rozpovsyudzhuvala listivki gazeti zvedennya informbyuro 22 lyutogo 1943roku partizanska grupa vela bij z nimcyami perekrivshi na piv dobi dorogu Dnipropetrovsk Krasnoarmijsk chim pomogli tankistam kantemirivcyam vijti z otochennya Z 1 veresnya 1939 roku po 9 travnya 1945 roku tobto majzhe za 6 rokiv vijni z 170 meshkanciv hutoriv Kam yanka i Leontiyivka prizvanih do lav radyanskogo vijska zaginulo 89 cholovik Tilki za 6 misyaciv boyiv bilya richki Dnipro zaginulo 58 65 vid vsih zagiblih meshkanciv cih hutoriv Lyudej prosto gnali pid shkval snaryadiv i kul z nimeckoyi storoni Ce buv genocid radyanskoyi vladi do gromadyan Ukrayini 8 veresnya 1943 roku chastini 390 strileckoyi diviziyi 09 strileckogo polku Pivdennogo frontu pid komanduvannyam general majora I I Shvigina vizvolili hutora Kam yanka i Leontiyivka vid fashistskih zagarbnikiv Kam yanskij konctabir Konctabir buv stvorenij v zhovtni 1941 roku v hutori Kam yanka na teritoriyi konefermi kolgospu V konctabori nimci rozmishuvali bilshe 2000 vijskovopolonenih Ohoroncyami v konctabori buli donski kozaki yaki veli sebe po varvarski po vidnoshennyu do polonenih lyudej U veresni 1943 roku nimecki okupanti vijskovopolonenih ne likviduvali a evakuyuvali pishim hodom na zahid pid posilenoyu ohoronoyu Za chas isnuvannya konctaboru v nomu zaginuli bilshe 1500 vijskovopolonenih Chastina ostankiv zagiblih buli perepohovani v 1947 roci do bratskoyi mogili Perepohovannya vidbulosya she u 1995 roci Vsogo bratska mogila nalichuye 851 cholovik pomerlih vijskovopolonenih U lyutomu 1943 roku grupa partizaniv B K Sherbinki v skladi Ya R Pervij V Ya Pervij M A Halyava G Sarichev Ya O Garbuz I K Ivanisenko M O Viskrebec G O Belickij O O Belickij P O Belickij G S Kononenko ta inshi vchinili napad na konctabir v hutori Kam yanka i vizvolila zvidti 400 vijskovopolonenih Na misci konctaboru stoyit pam yatnij znak velicheznij valun iz napisom farboyu Na comu misci buv Kam yanskij konctabir zhovten 1941 serpen 1943 Nezalezhna Ukrayina 3 zhovtnya 2015 roku za iniciativoyu gromadskoyi organizaciyi Dobropilska spilka polskoyi kulturi Rodzina kerivnik Viktor Mikolajovich Batickij za pidtrimki departamentu z pitan vnutrishnoyi politiki Doneckoyi oblderzhadministraciyi v seli Kam yanka Dobropilskogo rajonu vidbuvsya VII Festival Polskoyi kulturi Polska osin v Dobropilskomu krayi Za vsi roki isnuvannya gromadskoyi organizaciyi bulo provedeno na teritoriyi Dobropilshini 7 festivaliv polskoyi kulturi Za chastkove finansuvannya fundaciyi Dopomoga polyakam na Shodi nadrukovana kniga Istoriya polyakiv na Dobropilshini i Pokrovshini na ukrayinskij i polskij movi ustanovleno pam yatnik na teritoriyi cerkvi sela Yur yivka Deportovanim i represovanim polyakam Za chastkove finansuvannya polskoyi storoni do Respubliki Polsha gromadskoyu organizaciyeyu Rodzina vidpravleno na vidpochinok do 300 chleniv tovaristva sered yakih do 70 buli diti shkilnogo ta studencheskogo viku OsvitaShkola v hutori bula vidkrita na pochatku 1920 roku v budinku rodini I I Pereyaslavskogo yaki dlya neyi vidilili odnu kimnatu v yakij stoyali v tri ryadi stoli U shkoli vikladali grechanki Katerina Andriyivna i Olena Grigorivna U 1926 roci diti navchalisya v novij shkoli yaka do 1937 roku mala status pochatkovoyi Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni v shkoli navchalisya do 180 uchniv U 1946 roci Kam yanska pochatkova shkola bula reorganizovana u semirichnu U 1950 1951 navchalnomu roci v shkoli navchalosya 258 uchniv a v 1970 1971 navchalnomu roci 105 uchniv U 1977 roci Kam yansku vzhe vosmirichnu shkolu zakrili a uchniv pereveli do Shilivskoyi serednoyi shkoli NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 225 75 76 rosijska 71 23 91 biloruska 1 0 33 Usogo 297 100 ReligiyaHram Rizdva Presv yatoyi Bogorodici znahoditsya u primishenni kolishnoyi Kam yanskoyi vosmirichnoyi shkoli Prestolne sv yato Rizdvo Presv yatoyi Bogorodici 21 veresnya Pam yatnikiBratska mogila uznikam konctaboru v yakij pohovano 851 v yazniv Pam yatnij znak na misci znahodzhennya Kam yanskogo konctaboru Pam yatnik pogruddya na mogili vijskovogo pilota starshogo lejtenanta V P Astahova Bilya avtoshlyahu mizh selami Kam yanka i Yur yivka stoyit polovecka kam yana baba seredini drugoyi polovini HII storichchya Pam yatnij znak krotu simvolu futbolnoyi komandi Shahtar Doneck Ohoronnij pasport 01 Doneckoyi oblasnoyi radi Ukrspilki ohoroni prirodi Kurgani Storchova kam yana gliba Vidomi osobi zaviduyuchij konefermoyu kolgospu Kam yanka uchasnik vijni mizh bilshovickoyu Moskoviyeyu i UNR pershoyi i drugoyi svitovih voyen Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya saper kavaler 2 h ordeniv Chervonoyi zirki ordena Vitchiznyanoyi vijni II stupenya ordena Slavi III stupenya P F Gurskij zaviduyuchij avtogarazhom kolgospu imeni A A Zhdanova molodshij lejtenant nagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki Lenina Zhovtnevoyi revolyuciyi Vitchiznyanoyi vijni II stupenya L M Shkuro general major vnutrishnoyi sluzhbi nachalnik upravlinnya kadriv Ministerstva vnutrishnih sprav URSR z lyutogo 1973 r po lipen 1985 r nachalnik Kiyivskih vishih kursiv MVS SRSR z pidgotovki pracivnikiv sluzhb kriminalnogo rozshuku organiv borotbi z rozkradannyam socialistichnoyi vlasnosti politpracivnikiv 1985 1993 rr S D Pidgorodnij general Ministerstva vnutrishnih sprav P M Kononenko general Ministerstva vnutrishnih sprav I P Digtyar voroshilivskij strilok nagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki Slavi III stupenya Vitchiznyanoyi vijni II stupenya golova kolgospu Kam yanka ta imeni A A Zhdanova V G Degtyar golovnij zootehnik kolgospu imeni A A Zhdanova Pochesnij pracivnik gospodarstva nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo prapora M P Kononenko brigadir traktornoyi brigadi 1 kolgospu imeni T G Shevchenka Pochesnij pracivnik gospodarstva nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo prapora V F Mishenko doyarka molochno tovarnoyi fermi 1 kolgospu imeni A A Zhdanova nagorodzhena ordenom Trudovoyi Slavi III stupenya K I Struve Shidlivska dvoryanka volodarka zemel na teritoriyi majbutnogo hutora M P Kalashnik hudozhnik Zhertvi stalinskih represijYacyuk Ivan Timofijovich 1890 roku narodzhennya selo Sergiyivka Krasnoarmijskogo Pokrovskuogo rajonu Doneckoyi oblasti ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij Prozhivav u hutori Kam yanka Dobropilskogo Pokrovskogo rajonu Stalinskoyi Doneckoyi oblasti Ne pracyuvav Zaareshtovanij 15 serpnya 1945 roku V roki drugoyi svitovoyi vijni v hutori Kam yanka buv starostoyu Vijskovim tribunalom vijsk NKVS po Doneckij oblasti zasudzhennij na 10 rokiv VTT z pozbavlennyam prav na 5 rokiv ta konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij u 1992 roci Shkuro Ivan Gavrilovich 1902 roku narodzhennya meshkav v hutori Kam yanka pracyuvav golovoyu Yur yivskoyi silskoyi radi Zaareshtovanij 02 lyutogo 1933 roku Osoblivoyu naradoyu pri kolegiyi DPU URSR buv zvilnenij z pid varti 13 kvitnya 1933 roku Spravu bulo pripineno buv reabilitovanij u 1933 roci Masyuk Fedir Yakimovich 1902 roku narodzhennya kolgospnik silgospartili Kam yanka ukrayinec bezpartijnij pochatkova osvita Za donosom stukacha zasudzhenij trijkoyu UNKVS po Doneckij oblasti Viznali vorogom narodu za te sho na kolgospnih zborah vikazav pritenziyi do radyanskoyi vladi movlyav do yakih pir selyani budut zhiti tak bidno Zaareshtovanij 29 veresnya 1937 roku Zasudzhenij na 10 rokiv VTT do Sibiru bez prava perepiski z ridneyu Reabilitovanij u 1960 roci Kultura Polska jesien w Dobropolskim kraju Polska osin v Dobropilskim krayi PidpriyemstvaPPrimitkiPodolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi Str 310 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi stor 49 Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 28 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 28 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 28 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaHram presvyatoyi Bogorodici 2 travnya 2014 u Wayback Machine Batickij V M Istoriya poselennya sela Yur yivka hutoriv Liman Petrovskij Zelenij Klin Kam yanskij Leontiyivskij ta koloniyi Shidlivka 2018 s 361 455 Batickij V M Istoriya polyakiv na Dobropilshini i Pokrovshini Vidavnictvo CTRI Drukarskij dim m Kramatorsk 2016 s 56 59 Kurskij I A Sredi holmov ravnin i rek ZAO Ofset 2003 c 120 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi Doneck Prestizh party 2009 s 367 1 j nomer istoriko krayeznavchogo almanahu Dobre pole Kramatorsk vid vo CTRI Drukarskij dvir 2016 s 152