Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.84222° пн. ш. 24.03000° сх. д.
Кам'яниця Абреків (також кам'яниця Абреківська, кам'яниця Абрекової, кам'яниця Арпковська, кам'яниця Арбковська) — житловий будинок XVII століття, пам'ятка архітектури національного значення. Розташований в історичному центрі Львова, на розі вулиці Краківської та площі Ринок.
| Кам'яниця Абреків | |
|---|---|
| м. Львів, вул. Краківська, 1 | |
 | |
| Вигляд з боку вулиці Шевської | |
| | |
| Реконструйовано | сер. XVI ст.; 1769 р.; 1872-1873 (М. Фехтер); 1913 р. (Г. Сальвер); 1924 р. (Л. Райсс); 1939 р. (А. Більбель, В. Бляйм); 1940-ві; 1986 р. (Я. Кушнір); 2004-2005 рр. (Д. Кривошеєва) |
| | |
| Тип споруди | житловий будинок |
| Архітектурні стилі | бароко |
Історія
Перші згадки про будинок на початку вулиці Краківської датовані XIV століттям. Він належав Абрекам — львівській патриціанській родині, представники якої перебралися до Львова із Сілезії саме у XIV століття. Спершу рід мав іншу назву — Смедгаус (Smedhaus), що свідчить про його німецьке походження. На початку XV століття згадується один із членів цієї родини на ім'я Ебергард, саме від скорочення імені якого (Еберко, Аберко) походить полонізована версія прізвища — Абрек.
У середині XVI століття кам'яницею володів доктор медицини і міський райця Андрій Абрек, який ґрунтовно реконструював будівлю після пожежі, що сталася 1556 року. Після смерті доктора Абрека кам'яниця перейшла у власність його вдови, Марти Абрекової. Одного разу невідомий жартівник намалював на стіні кам'яниці карикатуру на власницю, а згодом на фасаді будинку з боку вулиці Шевської почали з'являтися карикатури і на інших мешканців міста, а також епіграми, спрямовані проти окремих міщан і магістрату. Це явище набуло масового і навіть міжнародного характеру, адже у написанні епіграм і карикатур на стінах кам'яниці Абреків почали брати участь і іноземні купці, що приїздили на львівські ярмарки. У 1601 році магістрат видав спеціальну постанову про заборону таких дій і навіть поставив під будинком нічного сторожа. Саме у цьому офіційному документі кам'яниця вперше названа Абреківською.
У 1613—1614 роках в Абреківській кам'яниці базувався штаб повсталої польської армії, яка повернулася з невдалого походу в Московію. У цьому розгромному для поляків поході солдати не змогли узяти військову здобич — основну складову своїх доходів, а платню їм вже давно не виплачували. Навесні 1613 року військо, що на той час базувалося під Львовом, повстало, відмовившись коритися королю і утворивши так звану конфедерацію. Деякий час вояки грабували околиці Львова, а у липні того ж року все ж таки зуміли потрапити до міста, де зробили своєю штаб-квартирою кам'яницю Абреків. Повстанці пробули у Львові до весни 1614 року; після їх від'їзду кам'яниця виявилася дуже пошкодженою.
Із середини XVII століття кам'яницею володіла родина Боброцьких, а у 1764 році спеціальна комісія зафіксувала аварійний стан будівлі і рекомендувала її знести. У 1767 році напівзруйновану кам'яницю придбав львівський годинникар Антон Камінський (Kamiński), один із засновників цеху годинникарів у Львові. У 1769 році він своїм коштом провів масштабну реконструкцію будівлі: старі стіні знесли, а на готичних підвалах XIV століття збудували новий будинок у стилі бароко, приєднавши до нього ще й сусідню кам'яницю Тарнавських і Валішевських.
У 1871 році кам'яницею володіла міщанка Алоїза Огарович. У 1872—1873 роках будівлю реконструювали за проектом архітектора Міхала Фехтера: був надбудований четвертий поверх, влаштовано невисокий бляшаний дах із горищними віконцями під вінцевим карнизом на фасаді. У 1889 році власниками кам'яниці були К. Анджейовський та М. Фіц.
У першій половині XX століття кам'яниця Абреків зазнала низки перебудов. Так, 1913 року за проектом архітектора Генрика Сальвера з боку вулиці Шевської був облаштований вхід із порталом на місці одного з вікон, у 1924 році цей вхід замурували, влаштувавши вхід із порталом від вулиці Краківської (на крайній осі) за проектом архітектора Леопольда Райсса, у 1939 році проведено реставрацію порталів під керівництвом архітектора А. Більбеля, а на першому поверсі влаштовано вітрини (архітектор Владислав Бляйм)
За даними адресних книг у 1913 році у кам'яниці Абреків мешкали різні урядовці та торговці: Якуб Біндер (Binder), Юзеф Соклєр (Sokler), Ян Дзюба (Dziuba), Бетті Діманд (Dimand), Ізраель Бардах (Bardach), Шимон Маннер (Manner). На першому поверсі поверсі будинки розташовувалися магазин жіночої галантереї Хуне Шеер, магазин приправ Антона Оліярника та магазин чоловічого одягу М. Пасселя. За часів Польської республіки у кам'яниці розміщувалися магазин дамського одягу Леєра, магазин взуття «Амстердам», книгарня Бардаха і майстерня біжутерії Порльцвайга.
Під час Другої світової війни і окупації Львова Третім Рейхом у кам'яниці Абреків була явочна квартира підпільної комуністичної організації «Народна гвардія імені Івана Франка».
Після закінчення війни будівлю знову реконструювали, цього разу змін зазнала планувальна структура будинку: ліквідували сходові клітки в обох кам'яницях і влаштували одну спільну в подвір'ї-колодязі. На першому поверсі відкрилося ательє індивідуального пошиву, у 1950-х роках тут був ремонт взуття. У 1986 році проведено реставрацію першого поверху за проектом архітектора Яреми Кушніра з інституту «Укрзахідпроектреставрація», на замовлення Львівської фабрики індпошиву і ремонту одягу.
У 2004—2005 роках відремонтували фасади і дах (архітектор Данута Кривошеєва), у 2008 році реставратор Януш Смаза з Варшави відновив скульптурну пластику «Всевидяче око» на розі будинку.
У 1963 році кам'яницю Абреків було внесено до Реєстру пам'яток архітектури та містобудування національного значення під охоронним № 354 (Постанова Ради Міністрів УРСР № 970 від 23.08.1963 р.)
Опис
Будинок наріжний з двома чільними фасадами, чотириповерховий, цегляний, прямокутний у плані, завершений аттиком. Стоїть на готичних мурованих підвалах XIV століття, найстарішим фрагментом будівлі є південна підвальна стіна, мурована з тесаного білого каменю. Фасади кам'яниці вирішені у бароковому стилі, гладко тиньковані; фасад, що виходить на вулицю Краківську, має п'ять вікон, фасад, що виходить на вулицю Шевську — чотири. На рівні другого і третього поверхів фасади прикрашені спареними та одинарними пілястрами тосканського ордеру, на рівні четвертого поверху — коринфського. Вікна прямокутні, у профільованих білокам'яних обрамуваннях. Кут кам'яниці зрізаний і прикрашений скульптурною пластикою «Всевидяче око» над тягою, що підкреслює перший поверх. Внутрішній простір перепланований, збереглися білокам'яні барокові портали двох брам із кутими ґратками у світликах та металеві двері з I половини XIX століття.
Примітки
- Мельник І.В. та «Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці», с. 183.
- Мельник Б. та Вулицями старовинного Львова, с. 123.
- . city-adm.lviv.ua. Львівська міська адміністрація. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 24 січня 2016.
- Усі вулиці ведуть до... Ринку // З історії львівських вулиць. — Львів : «Вільна Україна», 1990. — Т. 1. — С. 40. — 30 000 прим.
Джерела
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н.Л., Логвин Г.Н. — К. : «Будівельник», 1985. — Т. 3. — С. 24-25. — 8000 прим. (рос.)
- Мельник І.В. 4. До Краківської брами // Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : «Апріорі», 2011. — С. 183-184. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє вид. — Львів : «Світ», 2006. — С. 123-124. — (Історичні місця України) — 10 000 прим. — .
- Петришак Б. Абреки // Енциклопедія Львова / Козицький А., Підкова І. — Львів : «Літопис», 2007. — Т. 1. — С. 12-13. — ISBN .
Посилання
- Роман Могитич. Про власні назви кам'яниць львівського середмістя // Львівська газета online. — 2013. — 4 січня. з джерела 11 травня 2015. Процитовано 4 січня 2022.
- Бойко Оксана. . www.lvivcenter.org. Інтерактивний Львів. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 24 січня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 49 50 32 pn sh 24 01 48 sh d 49 84222 pn sh 24 03000 sh d 49 84222 24 03000 Kam yanicya Abrekiv takozh kam yanicya Abrekivska kam yanicya Abrekovoyi kam yanicya Arpkovska kam yanicya Arbkovska zhitlovij budinok XVII stolittya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na rozi vulici Krakivskoyi ta ploshi Rinok Kam yanicya Abrekiv m Lviv vul Krakivska 1 Viglyad z boku vulici Shevskoyi Rekonstrujovano ser XVI st 1769 r 1872 1873 M Fehter 1913 r G Salver 1924 r L Rajss 1939 r A Bilbel V Blyajm 1940 vi 1986 r Ya Kushnir 2004 2005 rr D Krivosheyeva Tip sporudi zhitlovij budinok Arhitekturni stili barokoIstoriyaPershi zgadki pro budinok na pochatku vulici Krakivskoyi datovani XIV stolittyam Vin nalezhav Abrekam lvivskij patricianskij rodini predstavniki yakoyi perebralisya do Lvova iz Sileziyi same u XIV stolittya Spershu rid mav inshu nazvu Smedgaus Smedhaus sho svidchit pro jogo nimecke pohodzhennya Na pochatku XV stolittya zgaduyetsya odin iz chleniv ciyeyi rodini na im ya Ebergard same vid skorochennya imeni yakogo Eberko Aberko pohodit polonizovana versiya prizvisha Abrek U seredini XVI stolittya kam yaniceyu volodiv doktor medicini i miskij rajcya Andrij Abrek yakij gruntovno rekonstruyuvav budivlyu pislya pozhezhi sho stalasya 1556 roku Pislya smerti doktora Abreka kam yanicya perejshla u vlasnist jogo vdovi Marti Abrekovoyi Odnogo razu nevidomij zhartivnik namalyuvav na stini kam yanici karikaturu na vlasnicyu a zgodom na fasadi budinku z boku vulici Shevskoyi pochali z yavlyatisya karikaturi i na inshih meshkanciv mista a takozh epigrami spryamovani proti okremih mishan i magistratu Ce yavishe nabulo masovogo i navit mizhnarodnogo harakteru adzhe u napisanni epigram i karikatur na stinah kam yanici Abrekiv pochali brati uchast i inozemni kupci sho priyizdili na lvivski yarmarki U 1601 roci magistrat vidav specialnu postanovu pro zaboronu takih dij i navit postaviv pid budinkom nichnogo storozha Same u comu oficijnomu dokumenti kam yanicya vpershe nazvana Abrekivskoyu U 1613 1614 rokah v Abrekivskij kam yanici bazuvavsya shtab povstaloyi polskoyi armiyi yaka povernulasya z nevdalogo pohodu v Moskoviyu U comu rozgromnomu dlya polyakiv pohodi soldati ne zmogli uzyati vijskovu zdobich osnovnu skladovu svoyih dohodiv a platnyu yim vzhe davno ne viplachuvali Navesni 1613 roku vijsko sho na toj chas bazuvalosya pid Lvovom povstalo vidmovivshis koritisya korolyu i utvorivshi tak zvanu konfederaciyu Deyakij chas voyaki grabuvali okolici Lvova a u lipni togo zh roku vse zh taki zumili potrapiti do mista de zrobili svoyeyu shtab kvartiroyu kam yanicyu Abrekiv Povstanci probuli u Lvovi do vesni 1614 roku pislya yih vid yizdu kam yanicya viyavilasya duzhe poshkodzhenoyu Iz seredini XVII stolittya kam yaniceyu volodila rodina Bobrockih a u 1764 roci specialna komisiya zafiksuvala avarijnij stan budivli i rekomenduvala yiyi znesti U 1767 roci napivzrujnovanu kam yanicyu pridbav lvivskij godinnikar Anton Kaminskij Kaminski odin iz zasnovnikiv cehu godinnikariv u Lvovi U 1769 roci vin svoyim koshtom proviv masshtabnu rekonstrukciyu budivli stari stini znesli a na gotichnih pidvalah XIV stolittya zbuduvali novij budinok u stili baroko priyednavshi do nogo she j susidnyu kam yanicyu Tarnavskih i Valishevskih U 1871 roci kam yaniceyu volodila mishanka Aloyiza Ogarovich U 1872 1873 rokah budivlyu rekonstruyuvali za proektom arhitektora Mihala Fehtera buv nadbudovanij chetvertij poverh vlashtovano nevisokij blyashanij dah iz gorishnimi vikoncyami pid vincevim karnizom na fasadi U 1889 roci vlasnikami kam yanici buli K Andzhejovskij ta M Fic U pershij polovini XX stolittya kam yanicya Abrekiv zaznala nizki perebudov Tak 1913 roku za proektom arhitektora Genrika Salvera z boku vulici Shevskoyi buv oblashtovanij vhid iz portalom na misci odnogo z vikon u 1924 roci cej vhid zamuruvali vlashtuvavshi vhid iz portalom vid vulici Krakivskoyi na krajnij osi za proektom arhitektora Leopolda Rajssa u 1939 roci provedeno restavraciyu portaliv pid kerivnictvom arhitektora A Bilbelya a na pershomu poversi vlashtovano vitrini arhitektor Vladislav Blyajm Viglyad vid ploshi Rinok Za danimi adresnih knig u 1913 roci u kam yanici Abrekiv meshkali rizni uryadovci ta torgovci Yakub Binder Binder Yuzef Soklyer Sokler Yan Dzyuba Dziuba Betti Dimand Dimand Izrael Bardah Bardach Shimon Manner Manner Na pershomu poversi poversi budinki roztashovuvalisya magazin zhinochoyi galantereyi Hune Sheer magazin priprav Antona Oliyarnika ta magazin cholovichogo odyagu M Passelya Za chasiv Polskoyi respubliki u kam yanici rozmishuvalisya magazin damskogo odyagu Leyera magazin vzuttya Amsterdam knigarnya Bardaha i majsternya bizhuteriyi Porlcvajga Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i okupaciyi Lvova Tretim Rejhom u kam yanici Abrekiv bula yavochna kvartira pidpilnoyi komunistichnoyi organizaciyi Narodna gvardiya imeni Ivana Franka Pislya zakinchennya vijni budivlyu znovu rekonstruyuvali cogo razu zmin zaznala planuvalna struktura budinku likviduvali shodovi klitki v oboh kam yanicyah i vlashtuvali odnu spilnu v podvir yi kolodyazi Na pershomu poversi vidkrilosya atelye individualnogo poshivu u 1950 h rokah tut buv remont vzuttya U 1986 roci provedeno restavraciyu pershogo poverhu za proektom arhitektora Yaremi Kushnira z institutu Ukrzahidproektrestavraciya na zamovlennya Lvivskoyi fabriki indposhivu i remontu odyagu U 2004 2005 rokah vidremontuvali fasadi i dah arhitektor Danuta Krivosheyeva u 2008 roci restavrator Yanush Smaza z Varshavi vidnoviv skulpturnu plastiku Vsevidyache oko na rozi budinku U 1963 roci kam yanicyu Abrekiv bulo vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi ta mistobuduvannya nacionalnogo znachennya pid ohoronnim 354 Postanova Radi Ministriv URSR 970 vid 23 08 1963 r OpisBudinok narizhnij z dvoma chilnimi fasadami chotiripoverhovij ceglyanij pryamokutnij u plani zavershenij attikom Stoyit na gotichnih murovanih pidvalah XIV stolittya najstarishim fragmentom budivli ye pivdenna pidvalna stina murovana z tesanogo bilogo kamenyu Fasadi kam yanici virisheni u barokovomu stili gladko tinkovani fasad sho vihodit na vulicyu Krakivsku maye p yat vikon fasad sho vihodit na vulicyu Shevsku chotiri Na rivni drugogo i tretogo poverhiv fasadi prikrasheni sparenimi ta odinarnimi pilyastrami toskanskogo orderu na rivni chetvertogo poverhu korinfskogo Vikna pryamokutni u profilovanih bilokam yanih obramuvannyah Kut kam yanici zrizanij i prikrashenij skulpturnoyu plastikoyu Vsevidyache oko nad tyagoyu sho pidkreslyuye pershij poverh Vnutrishnij prostir pereplanovanij zbereglisya bilokam yani barokovi portali dvoh bram iz kutimi gratkami u svitlikah ta metalevi dveri z I polovini XIX stolittya PrimitkiMelnik I V ta Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici s 183 Melnik B ta Vulicyami starovinnogo Lvova s 123 city adm lviv ua Lvivska miska administraciya Arhiv originalu za 05 03 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 Usi vulici vedut do Rinku Z istoriyi lvivskih vulic Lviv Vilna Ukrayina 1990 T 1 S 40 30 000 prim DzherelaKam yanicya Abrekiv u sestrinskih Vikiproyektah Proyekt Lviv Kam yanicya Abrekiv u Vikishovishi Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Zharikov N L Logvin G N K Budivelnik 1985 T 3 S 24 25 8000 prim ros Melnik I V 4 Do Krakivskoyi brami Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici Lviv Apriori 2011 S 183 184 Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 032 2 Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova 3 tye vid Lviv Svit 2006 S 123 124 Istorichni miscya Ukrayini 10 000 prim ISBN 966 603 393 3 Petrishak B Abreki Enciklopediya Lvova Kozickij A Pidkova I Lviv Litopis 2007 T 1 S 12 13 ISBN ISBN 966 7007 68 8 PosilannyaRoman Mogitich Pro vlasni nazvi kam yanic lvivskogo seredmistya Lvivska gazeta online 2013 4 sichnya z dzherela 11 travnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2022 Bojko Oksana www lvivcenter org Interaktivnij Lviv Arhiv originalu za 20 bereznya 2017 Procitovano 24 sichnya 2016