Кампанія ядерного реактора — час роботи реактора з одним і тим самим завантаженням ядерного палива.
Загальні відомості
Коли весь запас реактивності реактора вичерпаний, тобто коли компенсувальні стрижні зайняли своє граничне кінцеве положення, ланцюгова реакція сама собою припиняється. Її можна відновити лише замінивши уран в активній зоні. Зрозуміло, що кампанія енергетичного реактора повинна бути якомога довшою, оскільки одержувана енергія тим дешевша, чим більше її виробляється при одному завантаженні урану. Проте тривалість кампанії обмежена деяким мінімальним значенням критичної маси. Частина матеріалу, що розщеплюється, що складає цю критичну масу, наприкінці кампанії не ділиться через припинення ланцюгової реакції. Цей матеріал вивантажують з реактора і надалі його можна використовувати лише після належної переробки урану, якщо така переробка виправдана.
Накопичення продуктів поділу
Реактори на природному урані мають малий початковий запас реактивності і цей запас зазвичай визначає тривалість їх кампанії. На реакторах зі збагаченим ураном запас реактивності можна збільшити. Проте є ще одне обмеження тривалості кампанії реактора, пов'язане з реакцією матеріалу тепловидільних елементів на накопичення продуктів поділу. Внаслідок поділу ядра замість одного атома утворюються два нових, сумарний об'єм яких приблизно в 2 рази більший від об'єму атома, що поділився, оскільки всі атоми мають приблизно однакові об'єми. Крім цього, нові атоми не можуть поміститись у вузлах кристалічної ґратки урану й розміщуються в ґратці довільно. Зрештою, важливо те, що значна частина продуктів поділу — гази. Отже накопичення продуктів поділу супроводжується появою внутрішніх перенапружень у матеріалі, підвищенням тиску газу, що зрештою призводить до утворення тріщин, здуття та деформації тепловидільних елементів. Строк служби основного обладнання реактора набагато більший, ніж уранових елементів, і їх потрібно вивантажувати з активної зони після завершення кампанії. Однак ця операція стає неможливою в разі їх деформації. Крім того, у пошкоджених ТВЕЛів порушується герметичність покриття, і радіоактивні гази потрапляють у теплоносій. Все це означає, що строк служби уранових блоків у ядерному реакторі повинен визначатися їх стійкістю щодо руйнівного впливу накопичуваних продуктів поділу. Отже, кампанію реактора повинна визначати насамперед зазначена стійкість тепловидільних блоків, а початковий запас реактивності повинен бути таким, щоб він повністю виснажувався до кінця строку перебування уранових блоків у реакторі. В іншому випадку після закінчення кампанії з реактора потрібно вивантажувати зайву кількість невикористаного подільного матеріалу, що невигідно.
Глибина вигоряння
Накопичення продуктів поділу характеризується їх кількістю в грамах, що припадає на тонну урану. Однак безпосереднє вимірювання маси продуктів поділу вкрай ускладнене. Проте, завжди відома повна кількість енергії, що виділилася в активній зоні реактора під час поділу. Оскільки поділ 1 г урану супроводжується звільненням приблизно 1 МВт · доби теплової енергії та утворенням близько 1 г продуктів поділу, то кількість вироблених мегават-діб теплової енергії приблизно дорівнює числу грамів продуктів поділу. Повна маса завантаженого в реактор урану також відома. Тому кількість накопичених продуктів поділу виражають в одиницях МВт · доба/т — кількістю мегават-діб на тонну урану.
Кожен матеріал має свою межу з накопичення продуктів поділу — допустиму глибину вигоряння ділених атомів. Глибина вигоряння для металевого урану становить 3000 — 3500 МВт · доба/т, але для його сполук може бути набагато більшою. Наприклад, діоксид урану є пористою сполукою і тому здатен накопичити набагато більше продуктів поділу без видимих порушень форми тепловидільного елемента — до 20 000 МВт · доба/т, а можливо, й більше — до 100 000 МВт · доба/т. Тонна природного урану містить близько 7 кг 235U. Глибина вигоряння 3500 МВт · доба/т відповідає поділу 3,5 кг атомів. Однак не всі продукти поділу походять від 235U, адже в реакторі накопичується 239Pu, який також бере участь у поділі. Тому частина продуктів поділу виходить з плутонію. Отже витрата 235U є меншою, ніж виходить продуктів поділу. Чим вища допустима глибина вигоряння, тим більша тривалість кампанії реактора і тим економічніша ядерна енергетична установка з заданим паливом. Однак для великих глибин вигорання потрібен збагачений уран, який набагато дорожчий від природного. Мінімальна критична маса наприкінці кампанії менша в тому випадку, якщо паливом є металевий уран, а не його сполуки, наприклад, з киснем. Тому економічність застосування того чи іншого виду ядерного палива визначають багато факторів.
Див. також
Джерела
- Климов А. Н. Ядерная физика и ядерные реакторы. М. Атомиздат, 1971.
- Левин В. Е. Ядерная физика и ядерные реакторы. 4-е изд. — М.: Атомиздат, 1979.
- Петунин В. П. Теплоэнергетика ядерных установок М.: Атомиздат, 1960.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kampaniya yadernogo reaktora chas roboti reaktora z odnim i tim samim zavantazhennyam yadernogo paliva Zagalni vidomostiKoli ves zapas reaktivnosti reaktora vicherpanij tobto koli kompensuvalni strizhni zajnyali svoye granichne kinceve polozhennya lancyugova reakciya sama soboyu pripinyayetsya Yiyi mozhna vidnoviti lishe zaminivshi uran v aktivnij zoni Zrozumilo sho kampaniya energetichnogo reaktora povinna buti yakomoga dovshoyu oskilki oderzhuvana energiya tim deshevsha chim bilshe yiyi viroblyayetsya pri odnomu zavantazhenni uranu Prote trivalist kampaniyi obmezhena deyakim minimalnim znachennyam kritichnoyi masi Chastina materialu sho rozsheplyuyetsya sho skladaye cyu kritichnu masu naprikinci kampaniyi ne dilitsya cherez pripinennya lancyugovoyi reakciyi Cej material vivantazhuyut z reaktora i nadali jogo mozhna vikoristovuvati lishe pislya nalezhnoyi pererobki uranu yaksho taka pererobka vipravdana Nakopichennya produktiv podiluReaktori na prirodnomu urani mayut malij pochatkovij zapas reaktivnosti i cej zapas zazvichaj viznachaye trivalist yih kampaniyi Na reaktorah zi zbagachenim uranom zapas reaktivnosti mozhna zbilshiti Prote ye she odne obmezhennya trivalosti kampaniyi reaktora pov yazane z reakciyeyu materialu teplovidilnih elementiv na nakopichennya produktiv podilu Vnaslidok podilu yadra zamist odnogo atoma utvoryuyutsya dva novih sumarnij ob yem yakih priblizno v 2 razi bilshij vid ob yemu atoma sho podilivsya oskilki vsi atomi mayut priblizno odnakovi ob yemi Krim cogo novi atomi ne mozhut pomistitis u vuzlah kristalichnoyi gratki uranu j rozmishuyutsya v gratci dovilno Zreshtoyu vazhlivo te sho znachna chastina produktiv podilu gazi Otzhe nakopichennya produktiv podilu suprovodzhuyetsya poyavoyu vnutrishnih perenapruzhen u materiali pidvishennyam tisku gazu sho zreshtoyu prizvodit do utvorennya trishin zduttya ta deformaciyi teplovidilnih elementiv Strok sluzhbi osnovnogo obladnannya reaktora nabagato bilshij nizh uranovih elementiv i yih potribno vivantazhuvati z aktivnoyi zoni pislya zavershennya kampaniyi Odnak cya operaciya staye nemozhlivoyu v razi yih deformaciyi Krim togo u poshkodzhenih TVELiv porushuyetsya germetichnist pokrittya i radioaktivni gazi potraplyayut u teplonosij Vse ce oznachaye sho strok sluzhbi uranovih blokiv u yadernomu reaktori povinen viznachatisya yih stijkistyu shodo rujnivnogo vplivu nakopichuvanih produktiv podilu Otzhe kampaniyu reaktora povinna viznachati nasampered zaznachena stijkist teplovidilnih blokiv a pochatkovij zapas reaktivnosti povinen buti takim shob vin povnistyu visnazhuvavsya do kincya stroku perebuvannya uranovih blokiv u reaktori V inshomu vipadku pislya zakinchennya kampaniyi z reaktora potribno vivantazhuvati zajvu kilkist nevikoristanogo podilnogo materialu sho nevigidno Glibina vigoryannyaNakopichennya produktiv podilu harakterizuyetsya yih kilkistyu v gramah sho pripadaye na tonnu uranu Odnak bezposerednye vimiryuvannya masi produktiv podilu vkraj uskladnene Prote zavzhdi vidoma povna kilkist energiyi sho vidililasya v aktivnij zoni reaktora pid chas podilu Oskilki podil 1 g uranu suprovodzhuyetsya zvilnennyam priblizno 1 MVt dobi teplovoyi energiyi ta utvorennyam blizko 1 g produktiv podilu to kilkist viroblenih megavat dib teplovoyi energiyi priblizno dorivnyuye chislu gramiv produktiv podilu Povna masa zavantazhenogo v reaktor uranu takozh vidoma Tomu kilkist nakopichenih produktiv podilu virazhayut v odinicyah MVt doba t kilkistyu megavat dib na tonnu uranu Kozhen material maye svoyu mezhu z nakopichennya produktiv podilu dopustimu glibinu vigoryannya dilenih atomiv Glibina vigoryannya dlya metalevogo uranu stanovit 3000 3500 MVt doba t ale dlya jogo spoluk mozhe buti nabagato bilshoyu Napriklad dioksid uranu ye poristoyu spolukoyu i tomu zdaten nakopichiti nabagato bilshe produktiv podilu bez vidimih porushen formi teplovidilnogo elementa do 20 000 MVt doba t a mozhlivo j bilshe do 100 000 MVt doba t Tonna prirodnogo uranu mistit blizko 7 kg 235U Glibina vigoryannya 3500 MVt doba t vidpovidaye podilu 3 5 kg atomiv Odnak ne vsi produkti podilu pohodyat vid 235U adzhe v reaktori nakopichuyetsya 239Pu yakij takozh bere uchast u podili Tomu chastina produktiv podilu vihodit z plutoniyu Otzhe vitrata 235U ye menshoyu nizh vihodit produktiv podilu Chim visha dopustima glibina vigoryannya tim bilsha trivalist kampaniyi reaktora i tim ekonomichnisha yaderna energetichna ustanovka z zadanim palivom Odnak dlya velikih glibin vigorannya potriben zbagachenij uran yakij nabagato dorozhchij vid prirodnogo Minimalna kritichna masa naprikinci kampaniyi mensha v tomu vipadku yaksho palivom ye metalevij uran a ne jogo spoluki napriklad z kisnem Tomu ekonomichnist zastosuvannya togo chi inshogo vidu yadernogo paliva viznachayut bagato faktoriv Div takozhUpravlinnya yadernim reaktorom Koeficiyent rozmnozhennya nejtroniv Otruyennya yadernogo reaktora Pererobka oprominenogo yadernogo palivaDzherelaKlimov A N Yadernaya fizika i yadernye reaktory M Atomizdat 1971 Levin V E Yadernaya fizika i yadernye reaktory 4 e izd M Atomizdat 1979 Petunin V P Teploenergetika yadernyh ustanovok M Atomizdat 1960