Коефіцієнт розмноження нейтронів k — відношення числа нейтронів наступного покоління до числа нейтронів попереднього покоління у всьому обсязі розмножувального нейтронного середовища (активної зони ядерного реактора). У загальному випадку цей коефіцієнт може бути знайдений за допомогою формули чотирьох співмножників:
- , де
- k0 — коефіцієнт розмноження в нескінченному середовищі;
- μ — коефіцієнт розмноження на швидких нейтронах;
- φ — ймовірність уникнути резонансного захоплення;
- θ — коефіцієнт використання теплових нейтронів;
- η — вихід нейтронів на одне поглинання.
Загальні відомості
В основі роботи реактора лежить розмноження частинок — нейтронів. Величина коефіцієнта розмноження показує, як змінюється повне число нейтронів в об'ємі активної зони за час середнього циклу обігу нейтрона.
Кожен нейтрон, який бере участь у ланцюговій реакції, проходить кілька етапів: народження в реакції ділення, вільний стан, далі або втрата, або виклик нового поділу і народження нових нейтронів.
Критичний стан реактора характеризується значенням k = 1. Якщо k < 1, то стан речовини поділу вважається підкритичним, а ланцюгова реакція швидко загасає. У випадку, якщо на початку процесу вільних нейтронів не було, ланцюгова реакція не може виникнути взагалі. Стан речовини, коли k > 1, називається надкритичним, а ланцюгова реакція швидко наростає. Цей процес триває, поки з якихось причин k не зменшиться до 1 або нижче.
У реальних речовинах важкі ядра можуть ділитися мимовільно, тому невелика кількість вільних нейтронів є завжди, і короткі ланцюгові реакції протікають у речовині, що ділиться, постійно. Також такі реакції можуть бути запущені частинками, що приходять з космосу. З цієї причини, як тільки k перевищує одиницю, наприклад, досягається необхідна критична маса, негайно запускається процес лавиноподібного розвитку ланцюгової реакції.
Ядерний реактор
- Основна стаття: Ядерний реактор
Контрольована реакція ланцюгового поділу ядер використовується в ядерних реакторах. У процесі роботи реактора речовина, що ділиться, підтримується в критичному стані за допомогою введення в активну зону додаткової кількості речовини, що ділиться, або збільшення обсягу речовин, що поглинають нейтрони. Частина реактора, у якій відбувається процес виділення енергії ланцюгових реакцій ділення ядер, називається активною зоною.
Критичні параметри
Зведення коефіцієнта розмноження до одиниці досягається регулюванням балансу між появою нових нейтронів і їх втратами. Під втратою тут розуміється випадок, коли нейтрон не викликає нового поділу. Втрати можуть відбуватися двома шляхами — вихід нейтрона за межі речовини, що ділиться, або поглинання без поділу. Витоки нейтронів з активної зони залежать від її форми і конструкції, в той час як втрати при поглинанні визначаються складом і співвідношенням кількостей речовин. У природі існує також β-розпад нейтронів, але ним можна знехтувати завдяки великому часу життя вільного нейтрона (≈10³ с) порівняно з часом нейтронного циклу в активній зоні реактора.
Таким чином, визначення умов k=1 розбивається на 2 частини:
- Визначення коефіцієнта розмноження в нескінченному середовищі k0 за умови, що втрат нейтронів за межі речовини, що ділиться, не відбувається. У разі, якщо k0 виявляється меншим від одиниці, то самопідтримувана ланцюгова реакція в даному середовищі неможлива в принципі;
- Врахування обмежених розмірів реальної активної зони, оскільки в скінченному середовищі втрати нейтронів за визначенням будуть більшими, ніж у нескінченному.
Таким чином, якщо k0 > 1, то завжди існує об'єм скінченних розмірів, в якому може бути досягнута умова
- (1), де w є ймовірність уникнути нейтрону витікання зі скінченного об'єму. Частка нейтронів, втрачених внаслідок витікання, дорівнює 1−w. Оскільки w залежить від геометричних розмірів зони (чим менший скінченний об'єм, тим менша площа поверхні, через яку може відбутися витікання), при k0 > 1 завжди можна підібрати такі розміри активної зони, при яких k = 1. Розміри, що відповідають цій умові, називаються критичними розмірами, а маса подільної речовини в критичному об'ємі — критичною масою.
З іншого боку, при відомих розмірах активної зони (і, відповідно, w), задача розрахунку параметрів реактора зводиться до визначення складу середовища з необхідним k0.
Розвиток ланцюгової реакції поділу в часі
Зміну числа нейтронів у некритичному реакторі можна знайти за формулою:
- (2)
де — час нейтронного циклу.
Тобто, якщо в якийсь момент часу в реакторі є n нейтронів, то через їх кількість буде kn, а різниця складе .
Розв'язок рівняння (2) дає залежність числа нейтронів від часу
- (3)
де n0 — число нейтронів у момент t = 0.
В реакторі
Для реакторів на теплових нейтронах час нейтронного циклу досягає =10−3 с. Якщо прийняти k=1,01, то всього через секунду кількість нейтронів зросте в раз, а, відповідно і виділення енергії в реакторі. Однак для реальних реакторів така оцінка є завищеною, оскільки не враховує запізнювання нейтронів.
Під час вибуху
Якщо взяти чисті подільні речовини, для них час нейтронного циклу має порядок 10−8 с. Наприклад, для урану і k=1,1 кількість нейтронів збільшиться в 1026 разів за час , що всього через 6 мксек після початку реакції відповідає поділу приблизно 40 кг урану за одиницю часу нейтронного циклу, а за всі 6 мсек складе вже 400 кг. Таке миттєве енерговиділення являє собою ядерний вибух. Енергія, що виділяється при поділі 1 кг урану, дорівнює енергії, одержуваній під час вибуху 20 000 тонн тринітротолуолу.
Нейтронний цикл
Розглянемо поділ ядер 235U тепловими нейтронами. Внаслідок такого ділення з'являється n швидких нейтронів наступного покоління. Приблизно половина цих нейтронів має необхідну енергію для виклику поділу ядра 238U, що в результаті дає приблизно 2,8 нових швидких нейтронів. Множник, що показує, у скільки разів збільшується число нейтронів ділення 235U внаслідок додаткового поділу 238U, називається коефіцієнтом розмноження на швидких нейтронах.
В цілому, розвитку ланцюгової реакції перешкоджає також резонансне захоплення нейтронів, що характеризується величиною, званою ймовірністю уникнути резонансного захоплення. При резонансному захопленні відбувається поглинання нейтрона ядром атома без подальшого поділу. Зазвичай резонансне захоплення відбувається на речовинах, відмінних від основного подільного матеріалу, тому наявність таких матеріалів намагаються звести до мінімуму. Однак повністю уникнути цього неможливо, оскільки неможливо виключити, наприклад, наявність 238U, який потрапляє в реактор разом з 235U. Також у процесі роботи реактора напрацьовуються інші речовини, що володіють помітним резонансним захопленням, наприклад, 239Pu, а потім 240Pu.
Швидкі і проміжні нейтрони слабо поглинаються ядрами атомів. Виняток становить тільки поглинання в низько розташованих резонансах ядер середніх і великих масових чисел. Незважаючи на те, що ширини резонансів Р набагато менші від середнього скидання енергії при уповільненні ξE і більшість нейтронів, що сповільнюються, ніколи не має енергію, яка збігається з енергією резонансів, резонансне поглинання все ж виявляється істотним. Це пояснюється як дуже великими значеннями перерізів захоплення при резонансних енергіях, так і зниженням ξE при уповільненні, що визначає зростання щільності потоку Ф при малих енергіях.
Якщо немає витоку, всі теплові нейтрони поглинаються ядрами атомів середовища в активній зоні. Частково це відбувається під час резонансного захоплення, частково — під час поділу 235U. Оскільки в гетерогенних реакторах співвідношення цих величин істотно залежить від місця в елементарній комірці, де ці параметри визначаються, частка нейтронів, поглинутих речовиною, що визначається коефіцієнтом теплового використання θ, а частку цих нейтронів, які спричинили при цьому поділ 235U, позначимо через х. Очевидно, що нейтрони наступного покоління породжуються тільки цією величиною.
Формула чотирьох співмножників
Нехай в результаті кожного поділу виділяється в середньому ν швидких нейтронів. Таким чином, по закінченні часу нейтронного циклу, n нейтронів перетвориться в nμφθxν нейтронів наступного покоління. Таким чином, за визначенням:
У реальних розрахунках величина х самостійно не вживається. Замість неї використовується формула
- ,
яка являє собою число вторинних нейтронів, що припадають на один поглинений тепловий нейтрон у матеріалі палива. З урахуванням сказаного, в тепловому реакторі k0 можна знайти як:
- ,
яка називається формулою чотирьох співмножників.
Література
- Климов А. Н. Ядерная физика и ядерные реакторы. М. Атомиздат, 1971.
- Левин В. Е. Ядерная физика и ядерные реакторы. 4-е изд. — М.: Атомиздат, 1979.
- Петунин В. П. Теплоэнергетика ядерных установок. М.: Атомиздат, 1960.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koeficiyent rozmnozhennya nejtroniv k vidnoshennya chisla nejtroniv nastupnogo pokolinnya do chisla nejtroniv poperednogo pokolinnya u vsomu obsyazi rozmnozhuvalnogo nejtronnogo seredovisha aktivnoyi zoni yadernogo reaktora U zagalnomu vipadku cej koeficiyent mozhe buti znajdenij za dopomogoyu formuli chotiroh spivmnozhnikiv k 0 m ϕ 8 h displaystyle k 0 mu phi theta eta de k0 koeficiyent rozmnozhennya v neskinchennomu seredovishi m koeficiyent rozmnozhennya na shvidkih nejtronah f jmovirnist uniknuti rezonansnogo zahoplennya 8 koeficiyent vikoristannya teplovih nejtroniv h vihid nejtroniv na odne poglinannya Zagalni vidomostiV osnovi roboti reaktora lezhit rozmnozhennya chastinok nejtroniv Velichina koeficiyenta rozmnozhennya pokazuye yak zminyuyetsya povne chislo nejtroniv v ob yemi aktivnoyi zoni za chas serednogo ciklu obigu nejtrona Kozhen nejtron yakij bere uchast u lancyugovij reakciyi prohodit kilka etapiv narodzhennya v reakciyi dilennya vilnij stan dali abo vtrata abo viklik novogo podilu i narodzhennya novih nejtroniv Kritichnij stan reaktora harakterizuyetsya znachennyam k 1 Yaksho k lt 1 to stan rechovini podilu vvazhayetsya pidkritichnim a lancyugova reakciya shvidko zagasaye U vipadku yaksho na pochatku procesu vilnih nejtroniv ne bulo lancyugova reakciya ne mozhe viniknuti vzagali Stan rechovini koli k gt 1 nazivayetsya nadkritichnim a lancyugova reakciya shvidko narostaye Cej proces trivaye poki z yakihos prichin k ne zmenshitsya do 1 abo nizhche U realnih rechovinah vazhki yadra mozhut dilitisya mimovilno tomu nevelika kilkist vilnih nejtroniv ye zavzhdi i korotki lancyugovi reakciyi protikayut u rechovini sho dilitsya postijno Takozh taki reakciyi mozhut buti zapusheni chastinkami sho prihodyat z kosmosu Z ciyeyi prichini yak tilki k perevishuye odinicyu napriklad dosyagayetsya neobhidna kritichna masa negajno zapuskayetsya proces lavinopodibnogo rozvitku lancyugovoyi reakciyi Yadernij reaktorOsnovna stattya Yadernij reaktor Kontrolovana reakciya lancyugovogo podilu yader vikoristovuyetsya v yadernih reaktorah U procesi roboti reaktora rechovina sho dilitsya pidtrimuyetsya v kritichnomu stani za dopomogoyu vvedennya v aktivnu zonu dodatkovoyi kilkosti rechovini sho dilitsya abo zbilshennya obsyagu rechovin sho poglinayut nejtroni Chastina reaktora u yakij vidbuvayetsya proces vidilennya energiyi lancyugovih reakcij dilennya yader nazivayetsya aktivnoyu zonoyu Kritichni parametriZvedennya koeficiyenta rozmnozhennya do odinici dosyagayetsya regulyuvannyam balansu mizh poyavoyu novih nejtroniv i yih vtratami Pid vtratoyu tut rozumiyetsya vipadok koli nejtron ne viklikaye novogo podilu Vtrati mozhut vidbuvatisya dvoma shlyahami vihid nejtrona za mezhi rechovini sho dilitsya abo poglinannya bez podilu Vitoki nejtroniv z aktivnoyi zoni zalezhat vid yiyi formi i konstrukciyi v toj chas yak vtrati pri poglinanni viznachayutsya skladom i spivvidnoshennyam kilkostej rechovin U prirodi isnuye takozh b rozpad nejtroniv ale nim mozhna znehtuvati zavdyaki velikomu chasu zhittya vilnogo nejtrona 10 s porivnyano z chasom nejtronnogo ciklu v aktivnij zoni reaktora Takim chinom viznachennya umov k 1 rozbivayetsya na 2 chastini Viznachennya koeficiyenta rozmnozhennya v neskinchennomu seredovishi k0 za umovi sho vtrat nejtroniv za mezhi rechovini sho dilitsya ne vidbuvayetsya U razi yaksho k0 viyavlyayetsya menshim vid odinici to samopidtrimuvana lancyugova reakciya v danomu seredovishi nemozhliva v principi Vrahuvannya obmezhenih rozmiriv realnoyi aktivnoyi zoni oskilki v skinchennomu seredovishi vtrati nejtroniv za viznachennyam budut bilshimi nizh u neskinchennomu Takim chinom yaksho k0 gt 1 to zavzhdi isnuye ob yem skinchennih rozmiriv v yakomu mozhe buti dosyagnuta umova k k 0 w 1 displaystyle k k 0 w 1 1 de w ye jmovirnist uniknuti nejtronu vitikannya zi skinchennogo ob yemu Chastka nejtroniv vtrachenih vnaslidok vitikannya dorivnyuye 1 w Oskilki w zalezhit vid geometrichnih rozmiriv zoni chim menshij skinchennij ob yem tim mensha plosha poverhni cherez yaku mozhe vidbutisya vitikannya pri k0 gt 1 zavzhdi mozhna pidibrati taki rozmiri aktivnoyi zoni pri yakih k 1 Rozmiri sho vidpovidayut cij umovi nazivayutsya kritichnimi rozmirami a masa podilnoyi rechovini v kritichnomu ob yemi kritichnoyu masoyu Z inshogo boku pri vidomih rozmirah aktivnoyi zoni i vidpovidno w zadacha rozrahunku parametriv reaktora zvoditsya do viznachennya skladu seredovisha z neobhidnim k0 Rozvitok lancyugovoyi reakciyi podilu v chasiZminu chisla nejtroniv u nekritichnomu reaktori mozhna znajti za formuloyu d n d t n k 1 t displaystyle dn over dt n k 1 over tau 2 de t displaystyle tau chas nejtronnogo ciklu Tobto yaksho v yakijs moment chasu v reaktori ye n nejtroniv to cherez t displaystyle tau yih kilkist bude kn a riznicya sklade k n n n k 1 displaystyle kn n n k 1 Rozv yazok rivnyannya 2 daye zalezhnist chisla nejtroniv vid chasu n t n 0 exp k 1 t t displaystyle n t n 0 exp left k 1 over tau t right 3 de n0 chislo nejtroniv u moment t 0 V reaktori Dlya reaktoriv na teplovih nejtronah chas nejtronnogo ciklu dosyagaye t displaystyle tau 10 3 s Yaksho prijnyati k 1 01 to vsogo cherez sekundu kilkist nejtroniv zroste v n 1 n 0 exp 0 01 0 001 e 10 20000 displaystyle n 1 over n 0 exp 0 01 over 0 001 e 10 approx 20000 raz a vidpovidno i vidilennya energiyi v reaktori Odnak dlya realnih reaktoriv taka ocinka ye zavishenoyu oskilki ne vrahovuye zapiznyuvannya nejtroniv Pid chas vibuhu Yaksho vzyati chisti podilni rechovini dlya nih chas nejtronnogo ciklu maye poryadok 10 8 s Napriklad dlya uranu i k 1 1 kilkist nejtroniv zbilshitsya v 1026 raziv za chas t displaystyle tau sho vsogo cherez 6 mksek pislya pochatku reakciyi vidpovidaye podilu priblizno 40 kg uranu za odinicyu chasu nejtronnogo ciklu a za vsi 6 msek sklade vzhe 400 kg Take mittyeve energovidilennya yavlyaye soboyu yadernij vibuh Energiya sho vidilyayetsya pri podili 1 kg uranu dorivnyuye energiyi oderzhuvanij pid chas vibuhu 20 000 tonn trinitrotoluolu Nejtronnij ciklRozglyanemo podil yader 235U teplovimi nejtronami Vnaslidok takogo dilennya z yavlyayetsya n shvidkih nejtroniv nastupnogo pokolinnya Priblizno polovina cih nejtroniv maye neobhidnu energiyu dlya vikliku podilu yadra 238U sho v rezultati daye priblizno 2 8 novih shvidkih nejtroniv Mnozhnik sho pokazuye u skilki raziv zbilshuyetsya chislo nejtroniv dilennya 235U vnaslidok dodatkovogo podilu 238U nazivayetsya koeficiyentom rozmnozhennya na shvidkih nejtronah V cilomu rozvitku lancyugovoyi reakciyi pereshkodzhaye takozh rezonansne zahoplennya nejtroniv sho harakterizuyetsya velichinoyu zvanoyu jmovirnistyu uniknuti rezonansnogo zahoplennya Pri rezonansnomu zahoplenni vidbuvayetsya poglinannya nejtrona yadrom atoma bez podalshogo podilu Zazvichaj rezonansne zahoplennya vidbuvayetsya na rechovinah vidminnih vid osnovnogo podilnogo materialu tomu nayavnist takih materialiv namagayutsya zvesti do minimumu Odnak povnistyu uniknuti cogo nemozhlivo oskilki nemozhlivo viklyuchiti napriklad nayavnist 238U yakij potraplyaye v reaktor razom z 235U Takozh u procesi roboti reaktora napracovuyutsya inshi rechovini sho volodiyut pomitnim rezonansnim zahoplennyam napriklad 239Pu a potim 240Pu Shvidki i promizhni nejtroni slabo poglinayutsya yadrami atomiv Vinyatok stanovit tilki poglinannya v nizko roztashovanih rezonansah yader serednih i velikih masovih chisel Nezvazhayuchi na te sho shirini rezonansiv R nabagato menshi vid serednogo skidannya energiyi pri upovilnenni 3E i bilshist nejtroniv sho spovilnyuyutsya nikoli ne maye energiyu yaka zbigayetsya z energiyeyu rezonansiv rezonansne poglinannya vse zh viyavlyayetsya istotnim Ce poyasnyuyetsya yak duzhe velikimi znachennyami pereriziv zahoplennya pri rezonansnih energiyah tak i znizhennyam 3E pri upovilnenni sho viznachaye zrostannya shilnosti potoku F pri malih energiyah Yaksho nemaye vitoku vsi teplovi nejtroni poglinayutsya yadrami atomiv seredovisha v aktivnij zoni Chastkovo ce vidbuvayetsya pid chas rezonansnogo zahoplennya chastkovo pid chas podilu 235U Oskilki v geterogennih reaktorah spivvidnoshennya cih velichin istotno zalezhit vid miscya v elementarnij komirci de ci parametri viznachayutsya chastka nejtroniv poglinutih rechovinoyu sho viznachayetsya koeficiyentom teplovogo vikoristannya 8 a chastku cih nejtroniv yaki sprichinili pri comu podil 235U poznachimo cherez h Ochevidno sho nejtroni nastupnogo pokolinnya porodzhuyutsya tilki ciyeyu velichinoyu Formula chotiroh spivmnozhnikivNehaj v rezultati kozhnogo podilu vidilyayetsya v serednomu n shvidkih nejtroniv Takim chinom po zakinchenni chasu nejtronnogo ciklu n nejtroniv peretvoritsya v nmf8xn nejtroniv nastupnogo pokolinnya Takim chinom za viznachennyam k 0 m ϕ 8 x n displaystyle k 0 mu phi theta x nu U realnih rozrahunkah velichina h samostijno ne vzhivayetsya Zamist neyi vikoristovuyetsya formula h n x displaystyle eta nu x yaka yavlyaye soboyu chislo vtorinnih nejtroniv sho pripadayut na odin poglinenij teplovij nejtron u materiali paliva Z urahuvannyam skazanogo v teplovomu reaktori k0 mozhna znajti yak k 0 m ϕ 8 h displaystyle k 0 mu phi theta eta yaka nazivayetsya formuloyu chotiroh spivmnozhnikiv LiteraturaKlimov A N Yadernaya fizika i yadernye reaktory M Atomizdat 1971 Levin V E Yadernaya fizika i yadernye reaktory 4 e izd M Atomizdat 1979 Petunin V P Teploenergetika yadernyh ustanovok M Atomizdat 1960 Div takozhEfektivnij koeficiyent rozmnozhennya nejtroniv Reaktivnist yadernogo reaktora