«Калігра́ми. Вірші́ Ми́ру і Війни́» — збірка Гійома Аполлінера, в якій осмислюються події Першої світової війни та порушуються важливі проблеми духовного й історичного буття людства. Збірка вийшла друком у 1918 році. Вона поділяється на дві частини: до першої увійшли поезії, написані Аполлінером у 1913 р. і першій половині 1914 р., до другої — фронтові поезії.
Каліграми. Вірші Миру і Війни | ||||
---|---|---|---|---|
" Kalihramy. Poèmes de la Paix et la Guerre." | ||||
Жанр | збірка віршів | |||
Тема | поезія, література, французька література і Q1368413? | |||
Автор | Гійом Аполлінер | |||
Мова | французька | |||
Написано | ||||
Опубліковано | 1918 | |||
Країна | Франція | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Задум «Каліграм»
Збірка Гійома Аполлінера «Каліграми. Вірші Миру і Війни» написана під враженням від подій Першої світової війни і видана 1918 року. До неї увійшли поезії років — трагічних для Європи років початку століття. Книга присвячена пам'яті друга поета, літератора , який загинув на фронті. Смерть друга, як і інші тяжкі втрати, надзвичайно вразила письменника. Гійом Аполлінер поставив собі за мету відтворити в поетичній формі логіку розвитку своєї епохи, показати загальні тенденції драматичного часу. Цій меті підпорядкована композиція збірки, що складається із шести розділів, кожен з яких відповідає певному періоду чи характерним особливостям початку віку. Отже, Аполлінер поєднав у своїй збірці поезію і час, зробив лірику своєрідним вираженням доби. У листі до він зазначав:
Це — книга воєнного часу і містить у собі життя; якщо доля буде більше сприяти моїй поетичній репутації, вона більше, ніж «Алкоголі», схвилює читачів... Щодо закиду, начебто я руйнівник, то я не сприймаю це категорично, бо я ніколи не руйнував, навпаки, намагався будувати....
Експериментаторство Аполлінера
Назва збірки пов'язана з експериментами Аполлінера в царині поетичної форми. Частина віршів має вигляд ліричних ідеограм, або каліграм: їх текст утворює своєрідний малюнок (сонце, мандоліна, голуб, фонтан, будинок, зірка, лінії дощу тощо). Аполлінер не відкрив ідеограми, цю досить незвичайну форму вірша. Перші ідеограми античними авторами створювалися ще у IV ст. до н. е. Є вони і в романі Ф. Рабле . 1889 року поет написав вірш у формі Ейфелевої вежі: у ньому було 300 рядків, довжина яких відповідала контуру малюнка, а сам твір називався «300-метрова Ейфелева вежа, складена із 300 рядків». Новаторська сміливість Аполлінера полягала в тому, що він пристосував відому віршову форму для вираження настроїв своєї епохи. Але не тільки. Використовуючи графічні можливості малюнка, поет, за слушним спостереженням Т. Балашової, прагнув залишатися ліричним поетом і в цій галузі. Тобто експериментаторство було для нього важливе не само по собі, а як спосіб вираження ліричного світовідчуття. При всій суперечливості поетичної форми каліграм вони свідчать лише про те, що для відображення складності сучасного йому буття Аполлінеру було вже замало суто вербальних засобів. У час, коли епоха змінювалася так стрімко і раптово, він не міг обмежитися традиційними словесними формами. Для нього важливим був і сам «простір», де існує його вірш, тобто загальний малюнок. Форма каліграм містила не тільки ідейну, а й естетичну інформацію. Аполлінер вважав себе провісником мистецтва майбутнього, ця форма розглядалася ним як один із засобів нової культури.:
Я проголошую сьогодні Усьому світу що вродилось Нове мистецтво ворожби. |
«Мистецтво ворожби», чарівна сила мистецтва — ось що було предметом естетичних пошуків Аполлінера, котрий наділяв свої каліграми магічною силою, що, на його думку, мала справити великий вплив на читачів.
Основні мотиви збірки «Каліграми. Вірші Миру і Війни»
Збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни» засвідчила еволюцію ліричного героя Гійома Аполлінера. Якщо в «Алкоголях» він сприймав дійсність крізь своє «сп'яніння» життям, був палко закоханий у світ і сповнений надій, то у збірці «Каліграми» герой пізнав трагічний досвід війни. Він зазнав особистих втрат і розчарувань, побачив тисячі смертей, сам брав участь у воєнних діях, був свідком руйнівних процесів в Європі часів Першої світової війни. Тому образ ліричного героя став трагічнішим, а тональність збірки «Каліграми» змінилася порівняно з попередніми творами Гійома Аполлінера. Чільне місце в ній посіло зображення жахів війни. Автор із глибоким сумом спостерігає, як війна забирає коханих, друзів, рідних, як вона руйнує саму душу людини, адже людина, що звикла до вбивств і насилля, сама внутрішньо вмирає:
«Людина б'є людину І котиться униз падучою зорею». |
У вірші «Є» відтворена узагальнена картина війни, що пройшла через Європу і через серце ліричного героя:
|
Війна зображується автором в широкому плані через його особисті враження й почуття. В одному вірші поет зумів передати трагедію мільйонів і драму конкретної особистості, загибель природного і культурного начал, напружену атмосферу Європи початку XX століття. Поєднання різних планів — об'єктивного і суб'єктивного, особистісного і загального, малого і великого — характерна прикмета цієї збірки. Через конкретне автор усвідомлює загальні закономірності доби, через свої особисті переживання — сприймає всю глибину драми свого часу. Аполлінер гнівно виступає проти війни. Він змальовує протиприродність насильства, антигуманний характер Першої світової:
«Над Європою вставали розлючені велетні». . |
У віршах «Зарізана голубка й водограй», «Гранадські жалібниці», «Прощання вершника» та інших постають загублені долі, втрачені надії, а також обличчя тих, хто вже ніколи не повернеться з війни. У вірші «Дерево» образ війни гіперболізується:
«На світі більшає жури Боги постаріли з скорботи». . |
«Дерево»
Однак зміст збірки «Каліграми…» не вичерпується антивоєнною тематикою. Автор прагне осягнути зміни, що відбулись у світі, зрозуміти свою епоху і знайти вихід із трагічної ситуації. Пізнавши гіркий досвід війни, він хоче відшукати можливості для розвитку життя, У вірші «Весь час» поет замислюється над своїм часом, над тим, куди прямує людство:
|
Через досвід смерті Аполлінер шукає життя. Тому його збірка, крім трагічних і викривальних мотивів, пройнята ще й життєствердними настроями. Він мріє про майбутнє, яке не буде схожим на трагічне сучасне. У вірші «Перемога» автор пише про те, що справжня перемога над війною настане тільки тоді, коли людство зможе переосмислити свій історичний шлях і вийти до нового життя, будувати його за законами миру і краси:
|
У вірші «Узвишшя» змальовано прекрасний образ майбутнього, про яке так натхненно мріє поет. Його думка сягає на багато десятиліть уперед, і там він уже не бачить ні крові, ні насильства, а головне — вірить у злет людського духу:
«І люди стануть як боги Живі і мудрі і пречисті».. |
Поет вважає, що незабаром настане пора, коли людство перетворить свій трагічний досвід на енергію життя:
|
Аполлінер плекає надію, що людина повернеться до своєї людської суті, відкриє у собі небачені до цього можливості і стане справжнім вінцем творіння:
«Багато знайдемо в людині Не шуканих іще прикмет».. |
Висновки
Митець вважає себе співцем не тільки війни, а й миру. Він підкреслює гуманістичний характер своєї творчості, яка служить не руйнуванню, а навпаки — побудові нового світу. Свою поезію він порівнює із зерням, яке обов'язково дасть плоди, що виростуть у людських душах:
|
Ще з юності закоханий у життя, Аполлінер, пізнавши жахи війни, ще краще зрозумів його цінність і своє призначення у світі — поезії сприяти творенню цього життя, прекрасного і мирного.
Виноски
- Аполлинер Гийом "Собрание сочинений в 3 томах" Том 1, М., Книговек, 2011 г. Несобранные рассказы. О художниках и писателях. Литературные портреты и зарисовки, М., Книговек, 2011 г.
- О. М. Ніколенко, В.Бардакова Гійом Аполлінер Райнер Марія Рільке «Ранок», 2003.,266 ст.
- Переклад Миколи Лукаша
Джерела
- Аполлинер Гийом «Собрание сочинений в 3 томах» Том 1, М., Книговек, 2011 г.
Несобранные рассказы. О художниках и писателях. Литературные портреты и зарисовки, М., Книговек, 2011 г.
- Наливайко Д. Статті «Панорама французької поезії від Аполлінера до Превера»
- О. М. Ніколенко, Ю. В. Бардакова Гійом Аполлінер Райнер Марія Рільке «Ранок», 2003. — 266 ст.
- Стихи// Лившиц Б. От романтиков до сюрреалистов. Л.: Время, 1934, с.112-123.
Див. також
Посилання
- Каліграм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 456.
- [1] [ 9 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaligra mi Virshi Mi ru i Vijni zbirka Gijoma Apollinera v yakij osmislyuyutsya podiyi Pershoyi svitovoyi vijni ta porushuyutsya vazhlivi problemi duhovnogo j istorichnogo buttya lyudstva Zbirka vijshla drukom u 1918 roci Vona podilyayetsya na dvi chastini do pershoyi uvijshli poeziyi napisani Apollinerom u 1913 r i pershij polovini 1914 r do drugoyi frontovi poeziyi Kaligrami Virshi Miru i Vijni Kalihramy Poemes de la Paix et la Guerre Zhanrzbirka virshivTemapoeziya literatura francuzka literatura i Q1368413 AvtorGijom ApollinerMovafrancuzkaNapisanoOpublikovano1918Krayina Franciya Cej tvir u VikishovishiZadum Kaligram Zbirka Gijoma Apollinera Kaligrami Virshi Miru i Vijni napisana pid vrazhennyam vid podij Pershoyi svitovoyi vijni i vidana 1918 roku Do neyi uvijshli poeziyi rokiv tragichnih dlya Yevropi rokiv pochatku stolittya Kniga prisvyachena pam yati druga poeta literatora yakij zaginuv na fronti Smert druga yak i inshi tyazhki vtrati nadzvichajno vrazila pismennika Gijom Apolliner postaviv sobi za metu vidtvoriti v poetichnij formi logiku rozvitku svoyeyi epohi pokazati zagalni tendenciyi dramatichnogo chasu Cij meti pidporyadkovana kompoziciya zbirki sho skladayetsya iz shesti rozdiliv kozhen z yakih vidpovidaye pevnomu periodu chi harakternim osoblivostyam pochatku viku Otzhe Apolliner poyednav u svoyij zbirci poeziyu i chas zrobiv liriku svoyeridnim virazhennyam dobi U listi do vin zaznachav Ce kniga voyennogo chasu i mistit u sobi zhittya yaksho dolya bude bilshe spriyati moyij poetichnij reputaciyi vona bilshe nizh Alkogoli shvilyuye chitachiv Shodo zakidu nachebto ya rujnivnik to ya ne sprijmayu ce kategorichno bo ya nikoli ne rujnuvav navpaki namagavsya buduvati Eksperimentatorstvo ApollineraKaligrama Nazva zbirki pov yazana z eksperimentami Apollinera v carini poetichnoyi formi Chastina virshiv maye viglyad lirichnih ideogram abo kaligram yih tekst utvoryuye svoyeridnij malyunok sonce mandolina golub fontan budinok zirka liniyi doshu tosho Apolliner ne vidkriv ideogrami cyu dosit nezvichajnu formu virsha Pershi ideogrami antichnimi avtorami stvoryuvalisya she u IV st do n e Ye voni i v romani F Rable 1889 roku poet napisav virsh u formi Ejfelevoyi vezhi u nomu bulo 300 ryadkiv dovzhina yakih vidpovidala konturu malyunka a sam tvir nazivavsya 300 metrova Ejfeleva vezha skladena iz 300 ryadkiv Novatorska smilivist Apollinera polyagala v tomu sho vin pristosuvav vidomu virshovu formu dlya virazhennya nastroyiv svoyeyi epohi Ale ne tilki Vikoristovuyuchi grafichni mozhlivosti malyunka poet za slushnim sposterezhennyam T Balashovoyi pragnuv zalishatisya lirichnim poetom i v cij galuzi Tobto eksperimentatorstvo bulo dlya nogo vazhlive ne samo po sobi a yak sposib virazhennya lirichnogo svitovidchuttya Pri vsij superechlivosti poetichnoyi formi kaligram voni svidchat lishe pro te sho dlya vidobrazhennya skladnosti suchasnogo jomu buttya Apollineru bulo vzhe zamalo suto verbalnih zasobiv U chas koli epoha zminyuvalasya tak strimko i raptovo vin ne mig obmezhitisya tradicijnimi slovesnimi formami Dlya nogo vazhlivim buv i sam prostir de isnuye jogo virsh tobto zagalnij malyunok Forma kaligram mistila ne tilki idejnu a j estetichnu informaciyu Apolliner vvazhav sebe provisnikom mistectva majbutnogo cya forma rozglyadalasya nim yak odin iz zasobiv novoyi kulturi Ya progoloshuyu sogodni Usomu svitu sho vrodilos Nove mistectvo vorozhbi Uzvishshya Mistectvo vorozhbi charivna sila mistectva os sho bulo predmetom estetichnih poshukiv Apollinera kotrij nadilyav svoyi kaligrami magichnoyu siloyu sho na jogo dumku mala spraviti velikij vpliv na chitachiv Osnovni motivi zbirki Kaligrami Virshi Miru i Vijni Kaligrama Gijoma Apollinera 1880 1918 forma yakoyi nagaduye Ejfelevu vezhu fr Salut monde dont je suis la langue eloquente que sa bouche O Paris tire et tirera toujours aux allemands Zbirka Kaligrami Virshi Miru i Vijni zasvidchila evolyuciyu lirichnogo geroya Gijoma Apollinera Yaksho v Alkogolyah vin sprijmav dijsnist kriz svoye sp yaninnya zhittyam buv palko zakohanij u svit i spovnenij nadij to u zbirci Kaligrami geroj piznav tragichnij dosvid vijni Vin zaznav osobistih vtrat i rozcharuvan pobachiv tisyachi smertej sam brav uchast u voyennih diyah buv svidkom rujnivnih procesiv v Yevropi chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Tomu obraz lirichnogo geroya stav tragichnishim a tonalnist zbirki Kaligrami zminilasya porivnyano z poperednimi tvorami Gijoma Apollinera Chilne misce v nij posilo zobrazhennya zhahiv vijni Avtor iz glibokim sumom sposterigaye yak vijna zabiraye kohanih druziv ridnih yak vona rujnuye samu dushu lyudini adzhe lyudina sho zvikla do vbivstv i nasillya sama vnutrishno vmiraye Lyudina b ye lyudinu I kotitsya uniz paduchoyu zoreyu Malenke avto U virshi Ye vidtvorena uzagalnena kartina vijni sho projshla cherez Yevropu i cherez serce lirichnogo geroya Ye pihotinec osliplenij zadushlivim gazom Ye vshent rozdovbani kishki transheyi Kelna Gete i Nicshe Ye tuga za listom sho zabarivsya Ye v mene u plansheti kilka fotokartok moyeyi kohanoyi Ye poloneni sho bredut ponuro Ye Vijna zobrazhuyetsya avtorom v shirokomu plani cherez jogo osobisti vrazhennya j pochuttya V odnomu virshi poet zumiv peredati tragediyu miljoniv i dramu konkretnoyi osobistosti zagibel prirodnogo i kulturnogo nachal napruzhenu atmosferu Yevropi pochatku XX stolittya Poyednannya riznih planiv ob yektivnogo i sub yektivnogo osobistisnogo i zagalnogo malogo i velikogo harakterna prikmeta ciyeyi zbirki Cherez konkretne avtor usvidomlyuye zagalni zakonomirnosti dobi cherez svoyi osobisti perezhivannya sprijmaye vsyu glibinu drami svogo chasu Apolliner gnivno vistupaye proti vijni Vin zmalovuye protiprirodnist nasilstva antigumannij harakter Pershoyi svitovoyi Nad Yevropoyu vstavali rozlyucheni veletni U virshah Zarizana golubka j vodograj Granadski zhalibnici Proshannya vershnika ta inshih postayut zagubleni doli vtracheni nadiyi a takozh oblichchya tih hto vzhe nikoli ne povernetsya z vijni U virshi Derevo obraz vijni giperbolizuyetsya Na sviti bilshaye zhuri Bogi postarili z skorboti Derevo Odnak zmist zbirki Kaligrami ne vicherpuyetsya antivoyennoyu tematikoyu Avtor pragne osyagnuti zmini sho vidbulis u sviti zrozumiti svoyu epohu i znajti vihid iz tragichnoyi situaciyi Piznavshi girkij dosvid vijni vin hoche vidshukati mozhlivosti dlya rozvitku zhittya U virshi Ves chas poet zamislyuyetsya nad svoyim chasom nad tim kudi pryamuye lyudstvo Ves chas Mi dali jtimemo ale vpered nikoli Zgubit Ale zgubit po spravzhnomu Abi mogti znajti Zgubit Zhittya abo znajti Zvityagu Cherez dosvid smerti Apolliner shukaye zhittya Tomu jogo zbirka krim tragichnih i vikrivalnih motiviv projnyata she j zhittyestverdnimi nastroyami Vin mriye pro majbutnye yake ne bude shozhim na tragichne suchasne U virshi Peremoga avtor pishe pro te sho spravzhnya peremoga nad vijnoyu nastane tilki todi koli lyudstvo zmozhe pereosmisliti svij istorichnij shlyah i vijti do novogo zhittya buduvati jogo za zakonami miru i krasi Peremoga Ce bude peredusim Dobre bachiti zdaleka Vse bachiti zblizka I shob use nazivalos po novomu Peremoga U virshi Uzvishshya zmalovano prekrasnij obraz majbutnogo pro yake tak nathnenno mriye poet Jogo dumka syagaye na bagato desyatilit upered i tam vin uzhe ne bachit ni krovi ni nasilstva a golovne virit u zlet lyudskogo duhu I lyudi stanut yak bogi Zhivi i mudri i prechisti Poet vvazhaye sho nezabarom nastane pora koli lyudstvo peretvorit svij tragichnij dosvid na energiyu zhittya Nastane chas i mi spiznayem Usi mozhlivosti strazhdannya I to ne bude ni odvaga Ni samozrechennya ani Shos inshe dosi nam vidome Uzvishshya Apolliner plekaye nadiyu sho lyudina povernetsya do svoyeyi lyudskoyi suti vidkriye u sobi nebacheni do cogo mozhlivosti i stane spravzhnim vincem tvorinnya Bagato znajdemo v lyudini Ne shukanih ishe prikmet VisnovkiMitec vvazhaye sebe spivcem ne tilki vijni a j miru Vin pidkreslyuye gumanistichnij harakter svoyeyi tvorchosti yaka sluzhit ne rujnuvannyu a navpaki pobudovi novogo svitu Svoyu poeziyu vin porivnyuye iz zernyam yake obov yazkovo dast plodi sho virostut u lyudskih dushah Ya spravdi znayu ce zhittya I tak lish ya spivati vmiyu Sho pisnya sipletsya yak zerno She z yunosti zakohanij u zhittya Apolliner piznavshi zhahi vijni she krashe zrozumiv jogo cinnist i svoye priznachennya u sviti poeziyi spriyati tvorennyu cogo zhittya prekrasnogo i mirnogo VinoskiApolliner Gijom Sobranie sochinenij v 3 tomah Tom 1 M Knigovek 2011 g Nesobrannye rasskazy O hudozhnikah i pisatelyah Literaturnye portrety i zarisovki M Knigovek 2011 g O M Nikolenko V Bardakova Gijom Apolliner Rajner Mariya Rilke Ranok 2003 266 st Pereklad Mikoli LukashaDzherelaApolliner Gijom Sobranie sochinenij v 3 tomah Tom 1 M Knigovek 2011 g Nesobrannye rasskazy O hudozhnikah i pisatelyah Literaturnye portrety i zarisovki M Knigovek 2011 g Nalivajko D Statti Panorama francuzkoyi poeziyi vid Apollinera do Prevera O M Nikolenko Yu V Bardakova Gijom Apolliner Rajner Mariya Rilke Ranok 2003 266 st Stihi Livshic B Ot romantikov do syurrealistov L Vremya 1934 s 112 123 Div takozhPortal Literatura Gijom ApollinerPosilannyaKaligram Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 456 1 9 sichnya 2018 u Wayback Machine