Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кала́брія (італ. Calabria), або Бру́ттій (лат. Bruttium) — регіон Італії. Розташований на півдні країни, між узбережжями Тирренського й Іонічного морів. Складається із провінцій Вібо-Валентія, Катандзаро, Козенца, Кротоне, і Реджо-Калабрія. Адміністративний центр — Катандзаро. Площа — 15080 км². Населення — 2 006 889 осіб (2012).
| Калабрія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| італ. Calabria | |||||
| |||||
 | |||||
| Регіон Італії | |||||
| Адм. центр | Катандзаро | ||||
| Найбільше місто | Реджо-Калабрія | ||||
| Країна |  Італія | ||||
| Провінції | Катандзаро, Козенца, Кротоне, Реджо-Калабрія, Вібо-Валентія | ||||
| |||||
| Комуни | 409 | ||||
| Офіційна мова | італійська, грецька, окситанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 972 149 (10) | ||||
| - густота | 130 осіб/км² (13) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 15 222 км² (10) | ||||
| - ширина | 135 км | ||||
| - довжина | 240 км | ||||
| Висота | |||||
| - середня | 418 м | ||||
| - максимальна | 2267 м (гора Серра-Дольчедорме) | ||||
| Часовий пояс | (взимку), (влітку) | ||||
| ВВП | 26.5 млрд. євро (15) | ||||
| - на душу населення | 16 400 євро | ||||
| Президент | Маріо Оліверіо (демократи) з 09.12.2014 | ||||
| Вебсайт | www.regione.calabria.it | ||||
| - ISO 3166-2 | IT-78 | ||||
| - NUTS | ITF6 | ||||
| - ISTAT | 18 | ||||
| |||||
Назва
- Кала́брія (італ. Calabria, МФА: [kaˈlaːbrja]) — сучасна італійська назва.
- Бру́ттій (лат. Bruttium) — антична назва, що походить від давньоітальського племені .
Географія
Найбільші річки: Краті (95 км), Нето (93 км).
Найвищі гори: Серра Дольчедорме (2271 м), Монтальто (1955 м), Ботте Донато (1928 м).
Національний парк Сіла (Калабрія), національний парк Полліно, національний парк Аспромонте, регіональний природний парк Серре.
Пам'ятки історії й культури: археологічний музей Реджо Калабрія з унікальними античними бронзовими статуями.
Типова страва — меландзане алла Фінітезе (смажені баклажани з овочами й тертим сиром пекоріно).
Типові вина — Чіро, Полліно.
Фізико-географічне розташування
Калабрія розташована в найпівденнішій частині Апеннінського півострова, як іноді жартують, «у носку італійського чобота». Із заходу вона омивається Тірренським морем, зі сходу – Іонічним, з північного сходу – затокою Таранто, а з південного заходу відділена від Сицилії Мессінською протокою. Мінімальна ширина цієї протоки (між мисом Пелоро на Сицилії і мисом Пецці в Калабрії) становить усього 3,2 км, оскільки існує тектонічний зв'язок між масивом Аспромонте і ланцюгом Пелорі. Прямо навпроти Реджо-ді-Калабрії, старовинного міста і центру однойменної провінції, через протоку, знаходиться сицилійське місто Мессіна. На півночі Калабрія межує з провінцією Базиліката. За формою регіон довгий і вузький: протяжність півострова з півночі на південь 248 км, а максимальна ширина – 110 км. Протяжність берегової лінії становить понад 780 км.
Рельєф
Калабрійські затоки:
- затока Корільяно (частина затоки Таранто);
- затока Джоя-Тауро (Тірренське море);
- затока Полікастро (Тірренське море), омиває також узбережжі областей Кампанія і Базиліката;
- затока Сант-Еуфемія (Тірренське море);
- затока Скуіллаче (Іонічне море);
Калабрія має переважно горбистий ландшафт (пагорби займають 49,2% території регіону).
Значну частину території Калабрії (41,8%) займають гірські райони. Гори Калабрії є відрогами Апеннін і називаються тут калабрійськими Апеннінами. Вони складаються з окремих частин:
- на півночі – південні відроги масиву Полліно, розташованого на кордоні з Базилікатою; найвища точка тут – 2267 м;
- на північному сході, на березі Тірренського моря, – Прибережний гірський ланцюг (Кордильєра Костера);
- на північ від центру регіону – Сила, велике плоскогір'я, поросле хвойними і листяними лісами, що тягнеться на південь аж до перешийка Марчеллінари;
- в центрі – Калабрійські хребти, які на півдні з'єднуються з плоскогір'ям Аспромонте; найвища вершина калабрійських хребтів – гора Пекораро – заввишки сягає 1420 м;
- між рівнинами Сант-Еуфемія і Джоя-Тауро розташована гора Поро (710 м);
- на півдні розташоване високогірне плато Аспромонте, найвища вершина якого – гора Монтальто (або, як її ще називають, Кокуцца) – у висоту сягає 1955 м.
Річки та озера
Річки Калабрії короткі через те, що її територія – це довгий і вузький за конфігурацією півострів, який перетинають гірські хребти. Найдовші річки – Краті й Нето, що впадають в Іонічне море. Коротші річки – Тріонто, Тасіна і Корачі, Амато-іль-Муконо, що беруть початок на нагір'ї Сила, і річки Савуто і Лао, що беруть початок на плато Полліно.
У Калабрії багато дрібних штучних озер, більшість яких розташована на нагір'ї Сила. Це – Амполліно, Арво, Чечіта і Анджітола.
Історія
Найдавнішими відомими науці поселенцями Калабрії вважаються осілі тут племена осків і самнитів. Вони є предками населення сусіднього регіону, Базилікати (давня назва – Луканії). Так жителі Базилікати звуть себе й донині.
З VIII століття до н. е. Калабрія була колонізована греками. Її міста, такі як Сибарис, Кротон і Локрі Епізефірскі, були одними з найбільших міст Великої Греції. Греки й дали регіону назву від слів «калон-Бріоні», якими вони позначали родючі землі.
Завоювання Калабрії римлянами в III столітті до н. е. призвело до її занепаду. В період раннього Середньовіччя в Калабрії була поширена малярія, особливо в заболочених районах. На її береги часто здійснювалися піратські набіги. Під час Готських воєн Калабрія була спустошена. Тут, як і в усій Італії, тоді панували імператори Візантії.
1061 року Калабрія була завойована норманами на чолі з Робертом Гвіскаром і Рожером Боссо. За їх панування було утворено Королівство Сицилія, до складу якого увійшла і Калабрія. Подальша історія Калабрії була пов'язана з історією цього королівства. Спочатку тут панувала династія Гогенштауфенів (Штауфенів). Потім влада перейшла до Анжуйскої династії французького походження, якій протистояла династія арагонських королів. У результаті боротьби територія була розділена на два королівства, в одне з яких, Неаполітанське, увійшла Калабрія. З XV по XIX століття на її узбережжя часто нападали турки та бербери.
Під час революційного руху за об'єднання Італії (Рісорджіменто) тут, в горах Аспромонте, бився і був поранений Гарібальді.
Останній період історії провінції тісно пов'язаний з утворенням єдиного Італійського королівства і встановленням республіки. Аж до XX століття Калабрія залишалася частиною відсталого в економічному відношенні аграрного півдня країни.
Див. також
Примітки
- . ISTAT. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калабрія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalabriya Kala briya ital Calabria abo Bru ttij lat Bruttium region Italiyi Roztashovanij na pivdni krayini mizh uzberezhzhyami Tirrenskogo j Ionichnogo moriv Skladayetsya iz provincij Vibo Valentiya Katandzaro Kozenca Krotone i Redzho Kalabriya Administrativnij centr Katandzaro Plosha 15080 km Naselennya 2 006 889 osib 2012 Kalabriyaital CalabriaGerb PraporRegion ItaliyiAdm centr KatandzaroNajbilshe misto Redzho KalabriyaKrayina ItaliyaProvinciyi Katandzaro Kozenca Krotone Redzho Kalabriya Vibo ValentiyaMezhuye z susidni adminodiniciBazilikata Komuni 409Oficijna mova italijska grecka oksitanskaNaselennya povne 1 972 149 10 gustota 130 osib km 13 Plosha povna 15 222 km 10 shirina 135 km dovzhina 240 kmVisota serednya 418 m maksimalna 2267 m gora Serra Dolchedorme Chasovij poyas UTC 1 vzimku UTC 2 vlitku VVP 26 5 mlrd yevro 15 na dushu naselennya 16 400 yevroPrezident Mario Oliverio demokrati z 09 12 2014Vebsajt www regione calabria it ISO 3166 2 IT 78 NUTS ITF6 ISTAT 18Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KalabriyaNazvaKala briya ital Calabria MFA kaˈlaːbrja suchasna italijska nazva Bru ttij lat Bruttium antichna nazva sho pohodit vid davnoitalskogo plemeni GeografiyaNajbilshi richki Krati 95 km Neto 93 km Najvishi gori Serra Dolchedorme 2271 m Montalto 1955 m Botte Donato 1928 m Nacionalnij park Sila Kalabriya nacionalnij park Pollino nacionalnij park Aspromonte regionalnij prirodnij park Serre Pam yatki istoriyi j kulturi arheologichnij muzej Redzho Kalabriya z unikalnimi antichnimi bronzovimi statuyami Tipova strava melandzane alla Finiteze smazheni baklazhani z ovochami j tertim sirom pekorino Tipovi vina Chiro Pollino Fiziko geografichne roztashuvannya Kalabriya roztashovana v najpivdennishij chastini Apenninskogo pivostrova yak inodi zhartuyut u nosku italijskogo chobota Iz zahodu vona omivayetsya Tirrenskim morem zi shodu Ionichnim z pivnichnogo shodu zatokoyu Taranto a z pivdennogo zahodu viddilena vid Siciliyi Messinskoyu protokoyu Minimalna shirina ciyeyi protoki mizh misom Peloro na Siciliyi i misom Pecci v Kalabriyi stanovit usogo 3 2 km oskilki isnuye tektonichnij zv yazok mizh masivom Aspromonte i lancyugom Pelori Pryamo navproti Redzho di Kalabriyi starovinnogo mista i centru odnojmennoyi provinciyi cherez protoku znahoditsya sicilijske misto Messina Na pivnochi Kalabriya mezhuye z provinciyeyu Bazilikata Za formoyu region dovgij i vuzkij protyazhnist pivostrova z pivnochi na pivden 248 km a maksimalna shirina 110 km Protyazhnist beregovoyi liniyi stanovit ponad 780 km Relyef Kalabrijski zatoki zatoka Korilyano chastina zatoki Taranto zatoka Dzhoya Tauro Tirrenske more zatoka Polikastro Tirrenske more omivaye takozh uzberezhzhi oblastej Kampaniya i Bazilikata zatoka Sant Eufemiya Tirrenske more zatoka Skuillache Ionichne more Kalabriya maye perevazhno gorbistij landshaft pagorbi zajmayut 49 2 teritoriyi regionu Znachnu chastinu teritoriyi Kalabriyi 41 8 zajmayut girski rajoni Gori Kalabriyi ye vidrogami Apennin i nazivayutsya tut kalabrijskimi Apenninami Voni skladayutsya z okremih chastin na pivnochi pivdenni vidrogi masivu Pollino roztashovanogo na kordoni z Bazilikatoyu najvisha tochka tut 2267 m na pivnichnomu shodi na berezi Tirrenskogo morya Priberezhnij girskij lancyug Kordilyera Kostera na pivnich vid centru regionu Sila velike ploskogir ya porosle hvojnimi i listyanimi lisami sho tyagnetsya na pivden azh do pereshijka Marchellinari v centri Kalabrijski hrebti yaki na pivdni z yednuyutsya z ploskogir yam Aspromonte najvisha vershina kalabrijskih hrebtiv gora Pekoraro zavvishki syagaye 1420 m mizh rivninami Sant Eufemiya i Dzhoya Tauro roztashovana gora Poro 710 m na pivdni roztashovane visokogirne plato Aspromonte najvisha vershina yakogo gora Montalto abo yak yiyi she nazivayut Kokucca u visotu syagaye 1955 m Richki ta ozera Richki Kalabriyi korotki cherez te sho yiyi teritoriya ce dovgij i vuzkij za konfiguraciyeyu pivostriv yakij peretinayut girski hrebti Najdovshi richki Krati j Neto sho vpadayut v Ionichne more Korotshi richki Trionto Tasina i Korachi Amato il Mukono sho berut pochatok na nagir yi Sila i richki Savuto i Lao sho berut pochatok na plato Pollino U Kalabriyi bagato dribnih shtuchnih ozer bilshist yakih roztashovana na nagir yi Sila Ce Ampollino Arvo Chechita i Andzhitola IstoriyaNajdavnishimi vidomimi nauci poselencyami Kalabriyi vvazhayutsya osili tut plemena oskiv i samnitiv Voni ye predkami naselennya susidnogo regionu Bazilikati davnya nazva Lukaniyi Tak zhiteli Bazilikati zvut sebe j donini Z VIII stolittya do n e Kalabriya bula kolonizovana grekami Yiyi mista taki yak Sibaris Kroton i Lokri Epizefirski buli odnimi z najbilshih mist Velikoyi Greciyi Greki j dali regionu nazvu vid sliv kalon Brioni yakimi voni poznachali rodyuchi zemli Zavoyuvannya Kalabriyi rimlyanami v III stolitti do n e prizvelo do yiyi zanepadu V period rannogo Serednovichchya v Kalabriyi bula poshirena malyariya osoblivo v zabolochenih rajonah Na yiyi beregi chasto zdijsnyuvalisya piratski nabigi Pid chas Gotskih voyen Kalabriya bula spustoshena Tut yak i v usij Italiyi todi panuvali imperatori Vizantiyi 1061 roku Kalabriya bula zavojovana normanami na choli z Robertom Gviskarom i Rozherom Bosso Za yih panuvannya bulo utvoreno Korolivstvo Siciliya do skladu yakogo uvijshla i Kalabriya Podalsha istoriya Kalabriyi bula pov yazana z istoriyeyu cogo korolivstva Spochatku tut panuvala dinastiya Gogenshtaufeniv Shtaufeniv Potim vlada perejshla do Anzhujskoyi dinastiyi francuzkogo pohodzhennya yakij protistoyala dinastiya aragonskih koroliv U rezultati borotbi teritoriya bula rozdilena na dva korolivstva v odne z yakih Neapolitanske uvijshla Kalabriya Z XV po XIX stolittya na yiyi uzberezhzhya chasto napadali turki ta berberi Pid chas revolyucijnogo ruhu za ob yednannya Italiyi Risordzhimento tut v gorah Aspromonte bivsya i buv poranenij Garibaldi Ostannij period istoriyi provinciyi tisno pov yazanij z utvorennyam yedinogo Italijskogo korolivstva i vstanovlennyam respubliki Azh do XX stolittya Kalabriya zalishalasya chastinoyu vidstalogo v ekonomichnomu vidnoshenni agrarnogo pivdnya krayini Div takozhBruttij Kalabriya fema Primitki ISTAT Arhiv originalu za 17 lyutogo 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 ital PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kalabriya