Како (Како, яп. 加古) — важкий крейсер Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
«Како» | ||
---|---|---|
加古 | ||
Како в 1926 році | ||
Служба | ||
Тип/клас | важкий крейсер типу «Фурутака» | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верфі Kawasaki у Кобе | |
Замовлено | 1923 фінансовий рік | |
Закладено | 17 листопада 1922 | |
Спущено на воду | 10 квітня 1925 | |
Введено в експлуатацію | 20 липня 1926 | |
На службі | 1926—1942 | |
Загибель | 10 серпня 1942 потоплений підводним човном при переході в Кавієнг | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 7100 (до модернізації) | |
Довжина | 185,1 м | |
Ширина | 16,6 м | |
Осадка | 5,6 м | |
Бронювання | пояс 76 мм, палуба 36 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 4 парові турбіни, 12 парових котлів | |
Потужність | 102 000 к.с. (76 МВт) | |
Швидкість | 34,5 вузла | |
Дальність плавання | 6000 миль (11 000 км) на швидкості 14 вузлів | |
Екіпаж | 625 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 6 (6х1) × 200-мм / 50 калібрів гармат (1926), 6 (3х2) × 203-мм / 50 калібрів гармат (1939) | |
Торпедно-мінне озброєння | 12 (6х2) × 610-мм торпедних апаратів (1927), 8 (2х4) × 610-мм торпедних апаратів (1939) | |
Зенітне озброєння | * 4 х 76-мм гармати (1926), 4 х 120-мм гармати (1932)
| |
Авіація | 1 гідролітак Heinkel HD 25 + 1 стартова платформа (1928), 1 гідролітак Nakajima E4N2 + 1 катапульта (1932), 2 + 1 катапульта (1937) |
Корабель, який належав до крейсерів типу «Фурутака», спорудили у 1926 році на верфі компанії Kawasaki в Кобе.
У 1928 році на одній з башт крейсера встановили платформу для запуску гідролітака Heinkel HD 25. Втім, ця система була не надто перспективною і в 1932-му під час модернізації на Како змонтували катапульту та надали можливість нести гідролітак Nakajima E4N2. Тоді ж 76-мм зенітні гармати замінили чотирма 120-мм.
З липня 1936 по грудень 1937 Како пройшов модернізацію на верфі в Сасебо. При цьому його шість 200-мм гармат головного калібру в одиночних баштах замінили на таку ж кількість 203-мм гармат, розташованих по дві у трьох баштах, а на додачу до чотирьох 120-мм зенітних гармат змонтували чотири спарені установки 25-мм зенітних автоматів. Шість фіксованих двотрубних торпедних апаратів замінили на два чотиритрубні з можливістю додаткового наведення. Також встановили більш потужну катапульту та надали можливість нести два гідролітаки замість одного.
Станом на 1941 рік корабель належав до , яку призначили для підтримки операцій у Океанії. 24 грудня Како разом з трьома іншими кораблями дивізії рушив від Тітідзіми (острови Огасавара) для підтримки майбутньої операції з оволодіння островом Гуам у південній частині Маріанського архіпелагу. 10 грудня відбулась висадка на Гуамі, нечисленний гарнізон якого швидко припинив спротив, і тієї ж доби 6-та дивізія прибула на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів).
За добу до того напад японців на острів Вейк зазнав невдачі й тепер японське командування виділило для нової операції набагато більші сили, до яких, зокрема, увійшов і Како. Як наслідок, 23 грудня 1941-го гарнізон острова був швидко примушений до капітуляції, а 10 січня 1942-го Како повернувся на Трук.
18 січня 1942-го Како та інші крейсери 6-ї дивізії вийшли в море в межах операції захоплення архіпелагу Бісмарка і 23 січня, в день висадки в Кавієнзі та Рабаулі, перебували за сотню кілометрів на північний захід від останнього та забезпечували дистанційне прикриття транспортного загону. І в цьому випадку десантна операція швидко завершилась успіхом, а втручання важких крейсерів не знадобилось.
1 лютого 1942-го вороже авіаносне з'єднання завдало удару по японських базах на Кваджелейні та Вотьє (Маршаллові острови), після чого японці вислали туди значні сили (зокрема, з Труку попрямували 3 авіаносці). Како у складі своєї дивізії також попрямував на схід Мікронезії та 4 лютого прибув на Кваджелейн, проте якихось результатів цей похід не приніс, оскільки метою американської операції було лише здійснення рейду зі швидким відходом. 10 лютого Како вже був на Труці.
20 лютого 1942-го Како та ще 2 важкі й 2 легкі крейсери вийшли в море, готуючись до протидії ворожому авіаносному з'єднанню, яке виявили на початковому етапі рейду проти Рабаула. Враховуючи втрату ефекту несподіванки, американці відмовились від рейду, а японські кораблі 23 лютого повернулись на Трук.
2—5 березня 1942-го Како разом з іншими кораблями дивізії пройшов з Трука до Рабаула і невдовзі вирушив звідси для дистанційного прикриття загону, який мав доправити десант на Нову Гвінею до Лае (на сході острова у глибині затоки Хуон). Висадка 8 березня не зустріла спротиву і тієї ж доби 6-та дивізія полишила цей район (можливо відзначити, що 10 березня загін висадки став ціллю для американської авіаносної авіації, унаслідок удару якої по Лае ряд допоміжних суден були втрачені, а половина бойових кораблів зазнала пошкоджень). Разом з нею відбула й 18-та дивізія, яка мала два легкі крейсери та протягом наступного місяця діяла разом з 6-ю дивізією.
9 березня 1942-го Како та інші 5 крейсерів прибули до Буки (порт на однойменному острові біля північного завершення значно більшого острова Бугенвіль), потім протягом наступних тижнів здійснили ряд переходів за маршрутом Бука — Рабаул — Бука — прохід Мьове (район Кавієнга) — Рабаул, а з 28 березня були залучені до операції, під час якої японці зайняли якірну стоянку Шортленд (прикрита групою невеликих островів Шортленд акваторія біля південного завершення острова Бугенвіль) та порт Кієта (східне узбережжя Бугенвіля). 1 квітня дивізії повернулись до Рабаула, потім знову перейшли до проходу Мьове, а 7—8 квітня пройшли до острова Манус у групі островів Адміралтейства в межах операції по осадженню гарнізоном цього пункту, розташованого за шість сотень кілометрів на північний захід від Рабаула, поблизу комунікацій, що вели до архіпелагу Бісмарка з Труку та іншого важливого транспортного хабу Палау. У цій операції, так само як і у зайнятті Шортленду та Кієти, крейсерські сили супроводжували кораблі 30-ї дивізії ескадрених міноносців. 8 — 10 квітня всі крейсери здійснили перехід з Мануса на Трук.
Через кілька тижнів Како був залучений до операції, яка мала за мету узяття під контроль центральних та східних Соломонових островів, а також Порт-Морсбі на оберненому до Австралії узбережжі Нової Гвінеї. 30 квітня 1942-го він разом з іншими крейсерами 6-ї дивізії полишив Трук та попрямував на південь. З 3 травня крейсери перебували на якірній стоянці поблизу Буки та мали завдання на дистанційне прикриття висадки на Тулагі на сході Соломонових островів. Втім, це ніяк не допомогло десантному загону, коли 4 травня по ньому завдали удару літаки з американських авіаносців, хоча Како з іншими крейсерами і здійснили вихід в бік Тулагі. 5 травня вони повернулись до Бугенвілю (тільки на якірну стоянку Шортленд), де дозаправились та наступної доби вийшли в море, маючи завдання у взаємодії з легким авіаносцем «Сьохо» забезпечувати прикриття транспортів з військами для десанту в Порт-Морсбі. 7 травня «Сьохо» потопила американська авіаносна авіація, причому крейсери не змогли подати йому жодної допомоги (можливо відзначити, що кількох вцілілих підбере есмінець «Яйой»). Наступного дня відбулась битва авіаносців у Кораловому морі, за результатами якої японське командування вирішило припинити операцію. Після цього Како разом зі ще одним важким крейсером дістали завдання прикривати відхід транспортів з військами до Рабаула (два інші крейсери відокремились для супроводу пошкодженого авіаносця). 9 травня загін Како зайшов на Шортленд, потім перейшов до Буки, а 14—22 травня Како прямував до Куре, де пройшов короткочасний доковий ремонт, відтак 16—23 червня здійснив зворотний перехід на Трук.
Станом на початок серпня 1942-го Како перебував на якірній стоянці у проході Мьове. 7 серпня союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал, і 8 серпня Како рушив до цього острова у складі загону з 5 важких та 2 легких крейсерів і 1 есмінця. У ніч проти 9 числа відбувся бій біля острова Саво, під час якого японцям вдалося знищити одразу чотири важкі крейсери союзників. Відомо, що Како взяв участь у потопленні HMAS Canberra (разом з «Тьокай», «Фурутака» і «Аоба»), (з «Тьокай», «Кінугаса» і «Аоба») та USS Vincennes (з «Кінугаса», «Тьокай» і легким крейсером «Юбарі»). Крім того, ймовірно саме торпеда з «Како» вразила важкий крейсер USS Chicago (ще одна торпеда поцілила його, але не здетонувала), втім, пошкоджений корабель зміг полишити поле бою (згодом загине під час битви за Гуадалканал, але вже у січні 1943-го). Сам «Како» не зазнав жодного влучання снарядами, але втратив свій гідролітак, який провадив розвідку під час бою.
Під час повернення до Кавієнгу настали наслідки того, що 6-та дивізія зазвичай пересувалась без ескорту. Вранці 10 серпня її колону помітили з американського підводного човна S-44. Останній дав чотириторпедний залп і три торпеди поцілили Како. За 7 хвилин він почав занурюватись, а потім затонув. Загинуло 68 членів екіпажу, ще 649 осіб врятували інші крейсери 6-ї дивізії.
Примітки
- Imperial Cruisers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 16 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kako Kako yap 加古 vazhkij krejser Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni Kako 加古Kako v 1926 rociSluzhbaTip klas vazhkij krejser tipu Furutaka Derzhava prapora YaponiyaNalezhnistKorabelnya verfi Kawasaki u KobeZamovleno 1923 finansovij rikZakladeno 17 listopada 1922Spusheno na vodu 10 kvitnya 1925Vvedeno v ekspluataciyu 20 lipnya 1926Na sluzhbi 1926 1942Zagibel 10 serpnya 1942 potoplenij pidvodnim chovnom pri perehodi v KaviyengIdentifikaciyaParametriTonnazh 7100 do modernizaciyi Dovzhina 185 1 mShirina 16 6 mOsadka 5 6 mBronyuvannya poyas 76 mm paluba 36 mmTehnichni daniRuhova ustanovka 4 parovi turbini 12 parovih kotlivPotuzhnist 102 000 k s 76 MVt Shvidkist 34 5 vuzlaDalnist plavannya 6000 mil 11 000 km na shvidkosti 14 vuzlivEkipazh 625OzbroyennyaArtileriya 6 6h1 200 mm 50 kalibriv garmat 1926 6 3h2 203 mm 50 kalibriv garmat 1939 Torpedno minne ozbroyennya 12 6h2 610 mm torpednih aparativ 1927 8 2h4 610 mm torpednih aparativ 1939 Zenitne ozbroyennya 4 h 76 mm garmati 1926 4 h 120 mm garmati 1932 8 4h2 h 25 mm garmat 1939 Aviaciya 1 gidrolitak Heinkel HD 25 1 startova platforma 1928 1 gidrolitak Nakajima E4N2 1 katapulta 1932 2 1 katapulta 1937 Kako u 1928 roci vidno odinarni ustanovki golovnogo kalibruKako pislya modernizaciyi iz sparenimi ustanovkami golovnogo kalibru10 08 42Rajon potoplennya Kako Korabel yakij nalezhav do krejseriv tipu Furutaka sporudili u 1926 roci na verfi kompaniyi Kawasaki v Kobe U 1928 roci na odnij z basht krejsera vstanovili platformu dlya zapusku gidrolitaka Heinkel HD 25 Vtim cya sistema bula ne nadto perspektivnoyu i v 1932 mu pid chas modernizaciyi na Kako zmontuvali katapultu ta nadali mozhlivist nesti gidrolitak Nakajima E4N2 Todi zh 76 mm zenitni garmati zaminili chotirma 120 mm Z lipnya 1936 po gruden 1937 Kako projshov modernizaciyu na verfi v Sasebo Pri comu jogo shist 200 mm garmat golovnogo kalibru v odinochnih bashtah zaminili na taku zh kilkist 203 mm garmat roztashovanih po dvi u troh bashtah a na dodachu do chotiroh 120 mm zenitnih garmat zmontuvali chotiri spareni ustanovki 25 mm zenitnih avtomativ Shist fiksovanih dvotrubnih torpednih aparativ zaminili na dva chotiritrubni z mozhlivistyu dodatkovogo navedennya Takozh vstanovili bilsh potuzhnu katapultu ta nadali mozhlivist nesti dva gidrolitaki zamist odnogo Stanom na 1941 rik korabel nalezhav do yaku priznachili dlya pidtrimki operacij u Okeaniyi 24 grudnya Kako razom z troma inshimi korablyami diviziyi rushiv vid Titidzimi ostrovi Ogasavara dlya pidtrimki majbutnoyi operaciyi z ovolodinnya ostrovom Guam u pivdennij chastini Marianskogo arhipelagu 10 grudnya vidbulas visadka na Guami nechislennij garnizon yakogo shvidko pripiniv sprotiv i tiyeyi zh dobi 6 ta diviziya pribula na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv tut she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadilis operaciyi v cilomu ryadi arhipelagiv Za dobu do togo napad yaponciv na ostriv Vejk zaznav nevdachi j teper yaponske komanduvannya vidililo dlya novoyi operaciyi nabagato bilshi sili do yakih zokrema uvijshov i Kako Yak naslidok 23 grudnya 1941 go garnizon ostrova buv shvidko primushenij do kapitulyaciyi a 10 sichnya 1942 go Kako povernuvsya na Truk 18 sichnya 1942 go Kako ta inshi krejseri 6 yi diviziyi vijshli v more v mezhah operaciyi zahoplennya arhipelagu Bismarka i 23 sichnya v den visadki v Kaviyenzi ta Rabauli perebuvali za sotnyu kilometriv na pivnichnij zahid vid ostannogo ta zabezpechuvali distancijne prikrittya transportnogo zagonu I v comu vipadku desantna operaciya shvidko zavershilas uspihom a vtruchannya vazhkih krejseriv ne znadobilos 1 lyutogo 1942 go vorozhe avianosne z yednannya zavdalo udaru po yaponskih bazah na Kvadzhelejni ta Votye Marshallovi ostrovi pislya chogo yaponci vislali tudi znachni sili zokrema z Truku popryamuvali 3 avianosci Kako u skladi svoyeyi diviziyi takozh popryamuvav na shid Mikroneziyi ta 4 lyutogo pribuv na Kvadzhelejn prote yakihos rezultativ cej pohid ne prinis oskilki metoyu amerikanskoyi operaciyi bulo lishe zdijsnennya rejdu zi shvidkim vidhodom 10 lyutogo Kako vzhe buv na Truci 20 lyutogo 1942 go Kako ta she 2 vazhki j 2 legki krejseri vijshli v more gotuyuchis do protidiyi vorozhomu avianosnomu z yednannyu yake viyavili na pochatkovomu etapi rejdu proti Rabaula Vrahovuyuchi vtratu efektu nespodivanki amerikanci vidmovilis vid rejdu a yaponski korabli 23 lyutogo povernulis na Truk 2 5 bereznya 1942 go Kako razom z inshimi korablyami diviziyi projshov z Truka do Rabaula i nevdovzi virushiv zvidsi dlya distancijnogo prikrittya zagonu yakij mav dopraviti desant na Novu Gvineyu do Lae na shodi ostrova u glibini zatoki Huon Visadka 8 bereznya ne zustrila sprotivu i tiyeyi zh dobi 6 ta diviziya polishila cej rajon mozhlivo vidznachiti sho 10 bereznya zagin visadki stav cillyu dlya amerikanskoyi avianosnoyi aviaciyi unaslidok udaru yakoyi po Lae ryad dopomizhnih suden buli vtracheni a polovina bojovih korabliv zaznala poshkodzhen Razom z neyu vidbula j 18 ta diviziya yaka mala dva legki krejseri ta protyagom nastupnogo misyacya diyala razom z 6 yu diviziyeyu Vid Kako z povitrya osin 1941 Garno vidno torpedni aparati krejsera120 mm zenitna garmata krejsera 9 bereznya 1942 go Kako ta inshi 5 krejseriv pribuli do Buki port na odnojmennomu ostrovi bilya pivnichnogo zavershennya znachno bilshogo ostrova Bugenvil potim protyagom nastupnih tizhniv zdijsnili ryad perehodiv za marshrutom Buka Rabaul Buka prohid Move rajon Kaviyenga Rabaul a z 28 bereznya buli zalucheni do operaciyi pid chas yakoyi yaponci zajnyali yakirnu stoyanku Shortlend prikrita grupoyu nevelikih ostroviv Shortlend akvatoriya bilya pivdennogo zavershennya ostrova Bugenvil ta port Kiyeta shidne uzberezhzhya Bugenvilya 1 kvitnya diviziyi povernulis do Rabaula potim znovu perejshli do prohodu Move a 7 8 kvitnya projshli do ostrova Manus u grupi ostroviv Admiraltejstva v mezhah operaciyi po osadzhennyu garnizonom cogo punktu roztashovanogo za shist soten kilometriv na pivnichnij zahid vid Rabaula poblizu komunikacij sho veli do arhipelagu Bismarka z Truku ta inshogo vazhlivogo transportnogo habu Palau U cij operaciyi tak samo yak i u zajnyatti Shortlendu ta Kiyeti krejserski sili suprovodzhuvali korabli 30 yi diviziyi eskadrenih minonosciv 8 10 kvitnya vsi krejseri zdijsnili perehid z Manusa na Truk Cherez kilka tizhniv Kako buv zaluchenij do operaciyi yaka mala za metu uzyattya pid kontrol centralnih ta shidnih Solomonovih ostroviv a takozh Port Morsbi na obernenomu do Avstraliyi uzberezhzhi Novoyi Gvineyi 30 kvitnya 1942 go vin razom z inshimi krejserami 6 yi diviziyi polishiv Truk ta popryamuvav na pivden Z 3 travnya krejseri perebuvali na yakirnij stoyanci poblizu Buki ta mali zavdannya na distancijne prikrittya visadki na Tulagi na shodi Solomonovih ostroviv Vtim ce niyak ne dopomoglo desantnomu zagonu koli 4 travnya po nomu zavdali udaru litaki z amerikanskih avianosciv hocha Kako z inshimi krejserami i zdijsnili vihid v bik Tulagi 5 travnya voni povernulis do Bugenvilyu tilki na yakirnu stoyanku Shortlend de dozapravilis ta nastupnoyi dobi vijshli v more mayuchi zavdannya u vzayemodiyi z legkim avianoscem Soho zabezpechuvati prikrittya transportiv z vijskami dlya desantu v Port Morsbi 7 travnya Soho potopila amerikanska avianosna aviaciya prichomu krejseri ne zmogli podati jomu zhodnoyi dopomogi mozhlivo vidznachiti sho kilkoh vcililih pidbere esminec Yajoj Nastupnogo dnya vidbulas bitva avianosciv u Koralovomu mori za rezultatami yakoyi yaponske komanduvannya virishilo pripiniti operaciyu Pislya cogo Kako razom zi she odnim vazhkim krejserom distali zavdannya prikrivati vidhid transportiv z vijskami do Rabaula dva inshi krejseri vidokremilis dlya suprovodu poshkodzhenogo avianoscya 9 travnya zagin Kako zajshov na Shortlend potim perejshov do Buki a 14 22 travnya Kako pryamuvav do Kure de projshov korotkochasnij dokovij remont vidtak 16 23 chervnya zdijsniv zvorotnij perehid na Truk Stanom na pochatok serpnya 1942 go Kako perebuvav na yakirnij stoyanci u prohodi Move 7 serpnya soyuzniki visadilis na shodi Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu za Guadalkanal i 8 serpnya Kako rushiv do cogo ostrova u skladi zagonu z 5 vazhkih ta 2 legkih krejseriv i 1 esmincya U nich proti 9 chisla vidbuvsya bij bilya ostrova Savo pid chas yakogo yaponcyam vdalosya znishiti odrazu chotiri vazhki krejseri soyuznikiv Vidomo sho Kako vzyav uchast u potoplenni HMAS Canberra razom z Tokaj Furutaka i Aoba z Tokaj Kinugasa i Aoba ta USS Vincennes z Kinugasa Tokaj i legkim krejserom Yubari Krim togo jmovirno same torpeda z Kako vrazila vazhkij krejser USS Chicago she odna torpeda pocilila jogo ale ne zdetonuvala vtim poshkodzhenij korabel zmig polishiti pole boyu zgodom zagine pid chas bitvi za Guadalkanal ale vzhe u sichni 1943 go Sam Kako ne zaznav zhodnogo vluchannya snaryadami ale vtrativ svij gidrolitak yakij provadiv rozvidku pid chas boyu Pid chas povernennya do Kaviyengu nastali naslidki togo sho 6 ta diviziya zazvichaj peresuvalas bez eskortu Vranci 10 serpnya yiyi kolonu pomitili z amerikanskogo pidvodnogo chovna S 44 Ostannij dav chotiritorpednij zalp i tri torpedi pocilili Kako Za 7 hvilin vin pochav zanuryuvatis a potim zatonuv Zaginulo 68 chleniv ekipazhu she 649 osib vryatuvali inshi krejseri 6 yi diviziyi PrimitkiImperial Cruisers www combinedfleet com Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 16 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 16 listopada 2021