Казімеж Свйонтек Казимір Я нович Свіонтек біл Казімір Свёнтак пол Kazimierz Świątek 21 жовтня 1914 19141021 Валга Валксь

Казімеж Свйонтек, Казимір Я́нович Свіонтек (біл. Казімір Свёнтак, пол. Kazimierz Świątek; 21 жовтня 1914(19141021), Валга, Валкський повіт Російська імперія, нині місто в Естонії — 21 липня 2011, Пінськ, Білорусь) — польський релігійний діяч, кардинал Римо-католицької церкви. 1994 року став першим білоруським кардиналом.

Казімеж Свйонтек

Гасло:

Mater misericordiæ

1-й Архієпископ Мінсько-Могильовський

13 квітня 1991 — 14 червня 2006

Конфесія:

Католицтво

Церква:

Римо-католицька церква

Наступник:

Тадеуш Кондрусевич

Кардинал-священник з титулом Сан Ґерардо Майєла

26 листопада 1994 — 21 липня 2011

Альма-матер:

^d і ^d

Діяльність:

католицький священник, католицький єпископ

Народження:

21 жовтня 1914
Валга,

Російська імперія → нині повіт Валгамаа,

Естонія

Смерть:

21 липня 2011 (96 років)
Пінськ,

Білорусь

Похований:

Кафедральний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і монастир францисканців (Пінськ)

Єп. хіротонія:

8 квітня 1939; на єпископство 21 травня 1991

Посада:

Голова Конференції єпископів Білорусі (1999—2006)

Єпископства:

Архієпископ Мінсько-Могилівський (1991—2006)
Апостольський адміністратор Пінської дієцезії (1991—2011)

Проголошений:

Нагороди:

^d

Казімеж Свйонтек у Вікісховищі

Біографія

Народився у польській родині. Батько Ян Свйонтек був мобілізований у російську армію 1914 року, брав участь у І світовій війні, а з розпадом фронту вступив до Польського легіону Юзефа Пілсудського, загинув під час радянсько-польської війни (обороні Вільнюса) 1920 року. Родина Свіонтеків від 1914 року перебувала в евакуації у м. Валга (сучасна Естонія), де народилася третя дитина — Казимір. 1917 року сім'ю виселили до Сибіру. Лише 1922 року родина змогла виїхати до Польщі, оселившись у місті Барановичі (сучасна Білорусь), там Казімеж Свйонтек вчився у гімназії імені Тадеуша Рейтана. Під впливом поїздки до Пінського катедрального костелу і крипти Пінського єпископа Зигмунда Лозинського, вирішив присвятити себе церкві, хоч попередньо готувався студіювати філологію. 1932 року вступив до Вищої духовної семінарії імені Фоми Аквінського у Пінську.

8 квітня 1939 року по закінченню семінарії був рукопокладений у священичий сан і став служити вікарієм Пружанського приходу. Після переділу Польщі 26 вересня 1939 року арештований НКВД, звинувачений у шпигунстві і, приречений на смертну кару, ув'язнений у Брестську тюрму. Звільнений з приходом німців, повернувся у Пружани, де продовжив службу священиком.

З приходом радянських військ 17 грудня 1944 був знову арештований. 21 липня 1945 року засуджений на 10 років таборів суворого режиму і 5 років позбавлення громадянських прав. Перебував у таборах Воркути, Інти, Маріїнська. Навіть в тяжких умовах радянських таборів підтримував віру в'язнів, служив святкові служби. Після звільнення 1954 року повернувся до Білорусі і беззмінно служив у францисканському храмі у Пінську (нині — Собор Вознесіння Діви Марії). Не був реабілітований.

11 квітня 1989 року був призначений генеральним вікарієм Пінської дієцезії. 21 травня 1991 року отримав єпископські свячення. Служив архієпископом Мінсько-Могилівським з 13 квітня 1991 року до 14 липня 2006 року. 13 квітня 1991 року був призначений на посаду апостольського адміністратора Пінська і обіймав цю посаду до смерті. За час його діяльності кількість католицьких приходів у Білорусі збільшилась у чотири рази, були відновлені один з найкрасивіших у Білорусі Пінський катедральний собор та архікатедральний собор Пресвятої Діви Марії у Мінську, де на початку 90-х років був Будинок фізкультурника.

З 1999 до 2006 року був також головою Конференції католицьких єпископів Білорусі. З 26 листопада 199 був кардиналом-священиком з титулом церкви S. Gerardo Maiella. Був найстарішим кардиналом, що очолює єпархію.

Помер 21 липня 2011 року у віці 96 років.

Нагороди

Командор із зіркою ордену Відродження Польщі (Польща, 1995 рік)
Командор ордену Почесного легіону (Франція, 2006)
Спеціальна нагорода інституту Павла VI в місті Брешіа (Італія) Fidei testis (свідок віри). 2004 року цю нагороду білоруському кардиналу Казиміру Свіоннтеку вручив особисто папа Іоан Павло II.

Примітки

Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
http://www.tvr.by/eng/society.asp?id=51590
Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 4 lipca 1995 r. o nadaniu orderu // M.P. 1995 nr 56 poz. 621 [ 5 вересня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 21 жовтня 2014.

Посилання

Біографія на сайті catholic-hierarchy.org [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.]
Свентэку исполнилось бы 100 лет^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=73692572_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-1] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[[http://www.tvr.by/eng/society.asp?id=51590_http://www.tvr.by/eng/society.asp?id=51590]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://www.tvr.by/eng/society.asp?id=51590

[3] Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 4 lipca 1995 r. o nadaniu orderu // M.P. 1995 nr 56 poz. 621 [ 5 вересня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)

[4] . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 21 жовтня 2014.