Казембе — африканська держава в верхів'ях річки Конго. 1740 року започаткована як напівнезалежне утворення під зверхністю імперії Лунди. після її ослаблення в XIX ст. здобула фактичну незалежність. Маневрувала між Лубою і Лундою. 1894 року розділено між бельгійською колонією Вільна держава Конго і британською Північносхідною Родезією.
Казембе | |||||||||||
| |||||||||||
Казембе в 1-й пол. XIX ст. | |||||||||||
Столиця | Мвансабомбе | ||||||||||
Мови | луба-катанга | ||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 1740 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1894 | ||||||||||
| |||||||||||
|
Історія
Близько 1740 року Нгонду Білонда очолив похід за втікачами з держави Лунда. При цьому рухаючись на південний захід знайшов соляні копальні. Мутеба I, мвата-ямво Лунди, призначив Нгонду Білонда намісником підкорених областей зі спадковим титулом мвата, що дорівнювало «князю».
Наступний мвата — Каньємбо Мпемба, переправившись через річку Луапула в Матанді, завоював корінне населення, відоме під назвою шіла в долині річки Луапула. Саме він перетворив Казембе на повноцінну державу, але залежну від Лунди. За цим уклав мирні угоди з державою Бемба.
1796 року сюди прибув перший європеєць — португальський купець Мануель Каетано Перейра. 1798 року мвата Луквеза Ілунга прийняв португальського мандрівника Франсишку де Ласерду, що намагався виявити шлях між Анголою і Мозамбіком.
Починаючи з початку 1800-х років Казембе все більше стає незалежною від Лунди, остаточно звільнившись від зверхності в середині 1850-х років. Водночас володарі держави дотримувалися мирних стосунків з сусідами, оскільки вважали за необхідне збереження захищеними торгівельні шляхи.
1831 року було досягнуто угоди з португальцями, завдяки чому взято під контроль торгівельний шлях з Атлантики до Індійського океану. так ситуація зберігалася до 1856 року, коли по сусідству з Казембе створив власну державу Мсірі. з цього часу конфлікти Казембе і держави Єке, заснованої Мсірі, постійно збільшувалися.
1867 року до Казембе прибув шотландський дослідник Девід Лівінгстон. 1870 року мвата Мвонга Нсемба зазнав поразки від військ Тіппу Тіпа і Мсірі, внаслідок чого останній отримаєм переважаючий вплив на справи Казембе. Лише після загибелі Мсірі 1891 року держава звільнилася від його влади.
1894 року відповідно до умов Берлінської конференції та англо-бельгійської угоди державу Казембе було розділено між Великою Британією та вільною державою Конго. Східні береги Луапули та озеро Мверу стали частиною Північносхідної Родезії. Решта увійшла до Вільної держави Конго, де утворилася Компанія Катанга.
Власне Казембе з залишилася в британській зоні впливу. Втім 1897 року мвата Каньємбо Нтемена відмовився збиратися податки на користь колоніальної влади, але надав дозвіл на розробку корисних копалень. Конфлікти з британцями переросли у війну 1899 року, коли столицю Казембе — Мвансабомбве — було спалено, а мвата втік через Луапулу. За посередництва християнських місіонерів мвата визнав британську зверхність, отримавши посаду окружного комісара із збереженням свого титулу.
Територія
Охоплювала долину річки Луапула з озерами Бангвеулу і Мверу.
Устрій і суспільство
На чолі стояв мвата-казембе (володар), що мав військову, політичну та сакральну владу. Втім він спирався на раду знаті, яка складалася між змішених родів народів лунда і луба.
Значний і впливовий прошарок становили військовики. За свідченнями португальців в часи розквіту армія досягала 20 тис. вояків.
Мвата-казембе
- Нгонду Білонда (1740—1745)
- Каньємбо Мпемба (1745—1760)
- Луквеза Ілунга (1760—1805)
- Каньємбо Келека Маї (1805—1850)
- Капунго Мвонго Мфвана (1850—1854)
- Чин'янта Мунона (1854—1862)
- Мвонга Нсемба (1862—1870)
- Чинконколе Кафуті (1870—1872)
- Луквеза Мпанга (1872—1883), вперше
- Каньємбо Нтемена (1883—1885), вперше
- Луквеза Мпанга (1885—1886), вдруге
- Каньємбо Нтемена (1886—1904), вдруге
- Мвонга Капаката (1904—1919)
- Чин'ята Касаса (1919—1936)
- Чинконколе (1936—1941)
- Шадрек Чин'ята Нанкула (1941—1950)
- Браун Нгомбе (1950—1957)
- Каньємбо Капема (1957—1961)
- Павло Каньємба Лутаба (1961—1983)
- Мунона Чин'янта (1983—1998)
- Павло Мпемба Каньємбо Капале Мпалуме (з 1998—)
Економіка
Основу становили землеробство, рибальство, добування корисних копалень та торгівля. Наявність великих озер і річок сприяло вилову риби у значних обсягах. Також випарювали й добували сіль, мідь, залізо. З XIX ст. основними товарами стають мідь, слонова кістка і раби. Втім з 1860-х років торгівля занепала через встановлення монополії Мсірі.
Джерела
- David Gordon (2000) «Decentralized Despots or Contingent Chiefs: Comparing Colonial Chiefs in Northern Rhodesia and the Belgian Congo.» KwaZulu-Natal History and African Studies Seminar, University of Natal, Durban.
- David M. Gordon (2006). «History on the Luapula Retold: Landscape, Memory and Identity in the Kazembe Kingdom». The Journal of African History. 47: 21.
- Ian Cunnison (2009). «Kazembe and the Portuguese 1798—1832». The Journal of African History. 2: 61.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazembe afrikanska derzhava v verhiv yah richki Kongo 1740 roku zapochatkovana yak napivnezalezhne utvorennya pid zverhnistyu imperiyi Lundi pislya yiyi oslablennya v XIX st zdobula faktichnu nezalezhnist Manevruvala mizh Luboyu i Lundoyu 1894 roku rozdileno mizh belgijskoyu koloniyeyu Vilna derzhava Kongo i britanskoyu Pivnichnoshidnoyu Rodeziyeyu Kazembe1740 1894 Kazembe istorichni kordoni na kartiKazembe v 1 j pol XIX st Stolicya MvansabombeMovi luba katangaForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1740 Likvidovano 1894Poperednik NastupnikLunda derzhava Vilna derzhava KongoPivnichnoshidna RodeziyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KazembeIstoriyaBlizko 1740 roku Ngondu Bilonda ocholiv pohid za vtikachami z derzhavi Lunda Pri comu ruhayuchis na pivdennij zahid znajshov solyani kopalni Muteba I mvata yamvo Lundi priznachiv Ngondu Bilonda namisnikom pidkorenih oblastej zi spadkovim titulom mvata sho dorivnyuvalo knyazyu Nastupnij mvata Kanyembo Mpemba perepravivshis cherez richku Luapula v Matandi zavoyuvav korinne naselennya vidome pid nazvoyu shila v dolini richki Luapula Same vin peretvoriv Kazembe na povnocinnu derzhavu ale zalezhnu vid Lundi Za cim uklav mirni ugodi z derzhavoyu Bemba 1796 roku syudi pribuv pershij yevropeyec portugalskij kupec Manuel Kaetano Perejra 1798 roku mvata Lukveza Ilunga prijnyav portugalskogo mandrivnika Fransishku de Laserdu sho namagavsya viyaviti shlyah mizh Angoloyu i Mozambikom Pochinayuchi z pochatku 1800 h rokiv Kazembe vse bilshe staye nezalezhnoyu vid Lundi ostatochno zvilnivshis vid zverhnosti v seredini 1850 h rokiv Vodnochas volodari derzhavi dotrimuvalisya mirnih stosunkiv z susidami oskilki vvazhali za neobhidne zberezhennya zahishenimi torgivelni shlyahi 1831 roku bulo dosyagnuto ugodi z portugalcyami zavdyaki chomu vzyato pid kontrol torgivelnij shlyah z Atlantiki do Indijskogo okeanu tak situaciya zberigalasya do 1856 roku koli po susidstvu z Kazembe stvoriv vlasnu derzhavu Msiri z cogo chasu konflikti Kazembe i derzhavi Yeke zasnovanoyi Msiri postijno zbilshuvalisya 1867 roku do Kazembe pribuv shotlandskij doslidnik Devid Livingston 1870 roku mvata Mvonga Nsemba zaznav porazki vid vijsk Tippu Tipa i Msiri vnaslidok chogo ostannij otrimayem perevazhayuchij vpliv na spravi Kazembe Lishe pislya zagibeli Msiri 1891 roku derzhava zvilnilasya vid jogo vladi 1894 roku vidpovidno do umov Berlinskoyi konferenciyi ta anglo belgijskoyi ugodi derzhavu Kazembe bulo rozdileno mizh Velikoyu Britaniyeyu ta vilnoyu derzhavoyu Kongo Shidni beregi Luapuli ta ozero Mveru stali chastinoyu Pivnichnoshidnoyi Rodeziyi Reshta uvijshla do Vilnoyi derzhavi Kongo de utvorilasya Kompaniya Katanga Vlasne Kazembe z zalishilasya v britanskij zoni vplivu Vtim 1897 roku mvata Kanyembo Ntemena vidmovivsya zbiratisya podatki na korist kolonialnoyi vladi ale nadav dozvil na rozrobku korisnih kopalen Konflikti z britancyami pererosli u vijnu 1899 roku koli stolicyu Kazembe Mvansabombve bulo spaleno a mvata vtik cherez Luapulu Za poserednictva hristiyanskih misioneriv mvata viznav britansku zverhnist otrimavshi posadu okruzhnogo komisara iz zberezhennyam svogo titulu TeritoriyaOhoplyuvala dolinu richki Luapula z ozerami Bangveulu i Mveru Ustrij i suspilstvoNa choli stoyav mvata kazembe volodar sho mav vijskovu politichnu ta sakralnu vladu Vtim vin spiravsya na radu znati yaka skladalasya mizh zmishenih rodiv narodiv lunda i luba Znachnij i vplivovij prosharok stanovili vijskoviki Za svidchennyami portugalciv v chasi rozkvitu armiya dosyagala 20 tis voyakiv Mvata kazembe Ngondu Bilonda 1740 1745 Kanyembo Mpemba 1745 1760 Lukveza Ilunga 1760 1805 Kanyembo Keleka Mayi 1805 1850 Kapungo Mvongo Mfvana 1850 1854 Chin yanta Munona 1854 1862 Mvonga Nsemba 1862 1870 Chinkonkole Kafuti 1870 1872 Lukveza Mpanga 1872 1883 vpershe Kanyembo Ntemena 1883 1885 vpershe Lukveza Mpanga 1885 1886 vdruge Kanyembo Ntemena 1886 1904 vdruge Mvonga Kapakata 1904 1919 Chin yata Kasasa 1919 1936 Chinkonkole 1936 1941 Shadrek Chin yata Nankula 1941 1950 Braun Ngombe 1950 1957 Kanyembo Kapema 1957 1961 Pavlo Kanyemba Lutaba 1961 1983 Munona Chin yanta 1983 1998 Pavlo Mpemba Kanyembo Kapale Mpalume z 1998 EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo ribalstvo dobuvannya korisnih kopalen ta torgivlya Nayavnist velikih ozer i richok spriyalo vilovu ribi u znachnih obsyagah Takozh viparyuvali j dobuvali sil mid zalizo Z XIX st osnovnimi tovarami stayut mid slonova kistka i rabi Vtim z 1860 h rokiv torgivlya zanepala cherez vstanovlennya monopoliyi Msiri DzherelaDavid Gordon 2000 Decentralized Despots or Contingent Chiefs Comparing Colonial Chiefs in Northern Rhodesia and the Belgian Congo KwaZulu Natal History and African Studies Seminar University of Natal Durban David M Gordon 2006 History on the Luapula Retold Landscape Memory and Identity in the Kazembe Kingdom The Journal of African History 47 21 Ian Cunnison 2009 Kazembe and the Portuguese 1798 1832 The Journal of African History 2 61