Кавітаційна стійкість

Кавітаці́йна сті́йкість (рос. кавитационная стойкость; англ. cavitation stability; нім. Kavitationstabilität, Kavitationswiderstandsfähigkeit f) — властивість матеріалу, що контактує з потоком рідини, протистояти руйнуванню під дією гідравлічних мікроударів у результаті кавітації внаслідок зміни гідродинамічних умов у потоці. Мірою кавітаційної стійкості є втрата маси або об'єму матеріалу за одиницю часу.

Див. також

• Кавітаційне зношування

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .