Юстедал, або Юстедалбреен (норв. Jostedalsbreen) — найбільший льодовик континентальної Європи. Розташований у фюльке Согн-ог-Ф'юране, Норвегія, на північ від Согнефіорду, третього у світі фіорду за довжиною та найбільшого у світі, який не замерзає. Льодовик розташований у комунах Лустер, Согндал, Йольстер[] і . Найвищою гірською вершиною льодовика є нунатак (норв. Lodalskåpa) висотою 2083 м.н.м.
Юстедалбреен (норв. Jostedalsbreen) | ||||
---|---|---|---|---|
Юстедалбреен | ||||
61°42′38″ пн. ш. 6°55′27″ сх. д. / 61.71055555558377392° пн. ш. 6.9241666666944779° сх. д.Координати: 61°42′38″ пн. ш. 6°55′27″ сх. д. / 61.71055555558377392° пн. ш. 6.9241666666944779° сх. д. | ||||
Площа | 550 км² | |||
Довжина | макс.40 км | |||
Ширина | макс.15 км | |||
Товщина | до 500 м | |||
Країна | Норвегія | |||
Регіон | Согн-ог-Ф'юране | |||
Тип | гірський | |||
Юстедалбреен у Вікісховищі | ||||
Географія
Площа льодовика Юстедал складає 474 км² (2006). Більші льодовики в Європі є лише на островах Ісландія, Шпіцберген та Нова Земля.
Юстедал розташований на висоті від 345 до 2008 м.н.м., втім його середня висота - 1 450 м.н.м. Найвищою його точкою є Гегсте-Бреакулен (норв. Høgste Breakulen). Найтовща частина льодовика сягає 500 м, максимальна довжина — бл. 40 км у північно-східному напрямку, а ширина — бл. 15 км у південно-західному напрямку.
Під льодовиком розташована гнейсова долина, яка залишилась після останнього льодовикового періоду.
Льодовик підтримується за рахунок значного обсягу снігопадів у регіоні, а не за рахунок низьких температур. Це призводить до значного рівня танення на його нижніх кордонах.
Історія
Льодовик Юстедал не є залишком з останнього льодовикового періоду, а утворився значно пізніше, близько 500 до н. е., коли відбулося похолодання клімату, яке дозволило розпочати формування льодовиків. На той час фірнова лінія була на 400 метрів вища, ніж зараз. Найхолоднішим періодом в історії льодовика ймовірно був час з 16 по 19 сторіччя. Найхолоднішою точкою були 1750-ті (див. також: Малий льодовиковий період), коли льодовики Норвегії приросли найбільше. З того часу вони поступово зменшуються.
Рукави льодовика
Юстедал має близько 28 рукавів, найпомітнішими з яких є льодовики та біля селища , Бріксдал біля с. Олден, Бея (Bøyabreen) біля с. Ф'єрланн, Х'єнндал та Тіндеф'єль біля с. Лоен, та Еустердал.
2006 року Бріксдал відступив на 146 метрів і з тих пір перебуває під загрозою відриву від основного льодовика.
Нещасні випадки
В 1972 році на плато льодовика Юстедал впав маленький літак, пілот якого загинув. Літак не змогли підняти з льодовика і він в наступні роки повністю сховався під снігом та кригою. Залишки літака не з'явилися на поверхні досі. Експерти очікують, що колись вони спливуть на кінці льодовика Бойя.
Національний парк
Льодовик є частиною національного парку Юстедалсбреен площею 1315 км², заснованого в 1991 році. Національний парк охоплює як сам льодовик з рукавами, так і оточуючі фієльди (гірські ландшафти Норвегії). У парку розташовані три центри відвідувань із льодовиковими музеями: Breheimsenteret в с. , Центр Національного парку Юстедалсбреен у с. Оппстрюн та Норвезький музей льодовиків у с. .
Див. також
Примітки
- Назва села — Юстедал; див.: Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Норвеґії .doc (361 КБ), see doc, .zip (68.5 КБ), .doc (361 КБ), .html [ 2023-02-19 у Wayback Machine.]
- Luhr, James F., ред. (2003). Illustrated Encyclopedia of the Earth. Dorling Kindersley. ISBN .
- Liss M. Andreassen, Solveig H. Winsvold (Hrsg.): Inventory of Norwegian Glaciers. Norwegian Water Resources and Energy Directorate, Oslo 2012, (online [ 15 серпня 2013 у Wayback Machine.]; PDF; 27,8 MB)
- Інформаційне табло (англ., норв.) льодовика Бойя; серпень 2012 р.
Література
- Dyer, Anthony; Robertson, Ian H.; Baddeley, John (2006). Walks and Scrambles in Norway. United Kingdom: Rockbuy Limited. ISBN .
- Slingsby, William Cecil (2003). Norway: the Northern Playground. Rockbuy Limited. ISBN .
- Wold, Bjørn; Ryvarden, Leif (1996). Jostedalsbreen, Norway's Largest Glacier. Oslo, Norway: J. W. Cappelens Forlag AS. ISBN .
- S. Winkler, N. Haakensen, A. Nesje: Glaziale Dynamik in Westnorwegen — Ablauf und Ursachen des aktuellen Gletschervorstoßes. In: Petermanns Geographische Mitteilungen, 141 (1997), S. 43-63.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юстедал |
- Jostedalsbreen National Park Centre [ 24 квітня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yustedal abo Yustedalbreen norv Jostedalsbreen najbilshij lodovik kontinentalnoyi Yevropi Roztashovanij u fyulke Sogn og F yurane Norvegiya na pivnich vid Sognefiordu tretogo u sviti fiordu za dovzhinoyu ta najbilshogo u sviti yakij ne zamerzaye Lodovik roztashovanij u komunah Luster Sogndal Jolster dzherelo i Najvishoyu girskoyu vershinoyu lodovika ye nunatak norv Lodalskapa visotoyu 2083 m n m Yustedalbreen norv Jostedalsbreen Yustedalbreen61 42 38 pn sh 6 55 27 sh d 61 71055555558377392 pn sh 6 9241666666944779 sh d 61 71055555558377392 6 9241666666944779 Koordinati 61 42 38 pn sh 6 55 27 sh d 61 71055555558377392 pn sh 6 9241666666944779 sh d 61 71055555558377392 6 9241666666944779Plosha 550 km Dovzhina maks 40 kmShirina maks 15 kmTovshina do 500 mKrayina NorvegiyaRegion Sogn og F yuraneTip girskij Yustedalbreen u VikishovishiGeografiyaPlosha lodovika Yustedal skladaye 474 km 2006 Bilshi lodoviki v Yevropi ye lishe na ostrovah Islandiya Shpicbergen ta Nova Zemlya Yustedal roztashovanij na visoti vid 345 do 2008 m n m vtim jogo serednya visota 1 450 m n m Najvishoyu jogo tochkoyu ye Gegste Breakulen norv Hogste Breakulen Najtovsha chastina lodovika syagaye 500 m maksimalna dovzhina bl 40 km u pivnichno shidnomu napryamku a shirina bl 15 km u pivdenno zahidnomu napryamku Pid lodovikom roztashovana gnejsova dolina yaka zalishilas pislya ostannogo lodovikovogo periodu Lodovik pidtrimuyetsya za rahunok znachnogo obsyagu snigopadiv u regioni a ne za rahunok nizkih temperatur Ce prizvodit do znachnogo rivnya tanennya na jogo nizhnih kordonah IstoriyaLodovik Yustedal ne ye zalishkom z ostannogo lodovikovogo periodu a utvorivsya znachno piznishe blizko 500 do n e koli vidbulosya poholodannya klimatu yake dozvolilo rozpochati formuvannya lodovikiv Na toj chas firnova liniya bula na 400 metriv visha nizh zaraz Najholodnishim periodom v istoriyi lodovika jmovirno buv chas z 16 po 19 storichchya Najholodnishoyu tochkoyu buli 1750 ti div takozh Malij lodovikovij period koli lodoviki Norvegiyi prirosli najbilshe Z togo chasu voni postupovo zmenshuyutsya Nevelikij kanjon lodovika Yustedal bilya s YustedalRukavi lodovikaYustedal maye blizko 28 rukaviv najpomitnishimi z yakih ye lodoviki ta bilya selisha Briksdal bilya s Olden Beya Boyabreen bilya s F yerlann H yenndal ta Tindef yel bilya s Loen ta Eusterdal 2006 roku Briksdal vidstupiv na 146 metriv i z tih pir perebuvaye pid zagrozoyu vidrivu vid osnovnogo lodovika Neshasni vipadkiV 1972 roci na plato lodovika Yustedal vpav malenkij litak pilot yakogo zaginuv Litak ne zmogli pidnyati z lodovika i vin v nastupni roki povnistyu shovavsya pid snigom ta krigoyu Zalishki litaka ne z yavilisya na poverhni dosi Eksperti ochikuyut sho kolis voni splivut na kinci lodovika Bojya Nacionalnij parkLodovik ye chastinoyu nacionalnogo parku Yustedalsbreen plosheyu 1315 km zasnovanogo v 1991 roci Nacionalnij park ohoplyuye yak sam lodovik z rukavami tak i otochuyuchi fiyeldi girski landshafti Norvegiyi U parku roztashovani tri centri vidviduvan iz lodovikovimi muzeyami Breheimsenteret v s Centr Nacionalnogo parku Yustedalsbreen u s Oppstryun ta Norvezkij muzej lodovikiv u s Div takozhSognefiordPrimitkiNazva sela Yustedal div Instrukciya z peredachi ukrayinskoyu movoyu geografichnih nazv i terminiv Norvegiyi doc 361 KB see doc zip 68 5 KB doc 361 KB html 2023 02 19 u Wayback Machine Luhr James F red 2003 Illustrated Encyclopedia of the Earth Dorling Kindersley ISBN 978 1 4053 3270 5 Liss M Andreassen Solveig H Winsvold Hrsg Inventory of Norwegian Glaciers Norwegian Water Resources and Energy Directorate Oslo 2012 ISBN 978 82 410 0826 9 online 15 serpnya 2013 u Wayback Machine PDF 27 8 MB Informacijne tablo angl norv lodovika Bojya serpen 2012 r LiteraturaDyer Anthony Robertson Ian H Baddeley John 2006 Walks and Scrambles in Norway United Kingdom Rockbuy Limited ISBN 978 1 904466 25 3 Slingsby William Cecil 2003 Norway the Northern Playground Rockbuy Limited ISBN 978 1 904466 07 9 Wold Bjorn Ryvarden Leif 1996 Jostedalsbreen Norway s Largest Glacier Oslo Norway J W Cappelens Forlag AS ISBN 978 82 7683 092 7 S Winkler N Haakensen A Nesje Glaziale Dynamik in Westnorwegen Ablauf und Ursachen des aktuellen Gletschervorstosses In Petermanns Geographische Mitteilungen 141 1997 S 43 63 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yustedal Jostedalsbreen National Park Centre 24 kvitnya 2006 u Wayback Machine