Йордан Леов

Йорда́н Ле́ов (мак. Јордан Леов, болг. Йордан Леов; *29 серпня 1920(19200829), Велес, Королівство сербів, хорватів і словенців, тепер Північна Македонія — †20 вересня 1998, Скоп'є, Македонія) — македонський письменник великої і малої прози та драматург.

Йордан Леов
Народився	29 серпня 1920(1920-08-29)^[1] Велес, Велес, Північна Македонія
Помер	20 вересня 1998(1998-09-20)^[1] (78 років) Скоп'є, Північна Македонія
Країна	Північна Македонія
Діяльність	письменник
Знання мов	македонська^[2]
«Велес у Народно-визвольній боротьбі: велеські партизанські загони» („Велес во НОБ: велешките партизански одреди“, у співавторстві з Ніколою Кірковим, 1952); «Глибока рана» („Длабока рана“, оповідання, 1953); „Побратими“ (роман, 1956); «Вихор» („Виор“, роман, 1957); «Зниклий світ» („Исчезнат свет“, оповідання для дітей, 1957); «Ясмин у квіту» („Расцветан јасмин“, драма, 1957); «Глухі світанки» („Глуви мугри“, роман, 1960); «Мак» („Афион“, роман, 1963); «Антологія болю» („Антологија на болката“, романізована біографія, 1968); «Лихий сон» („Лош сон“, повість для дітей, 1972). Українською мовою оповідання Йордана Леова «Біла смерть» переклав Андрій Лисенко (увійшло до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»). Примітки Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 CONOR.Sl d:Track:Q16744133 Македонски писатели/Macedonian writers, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 139-140. (мак.) Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 358 „Македонска енциклопедија“, МАНУ, Скопје, 2009, 793 стр. (мак.) Джерела Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 357-358. Македонски писатели, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 139-140. (мак.)