Йон Думітру рум Ion Dumitru нар 2 січня 1950 Бухарест румунський футболіст і футбольний тренер Він двічі ставав футболіс

Йон Думітру (рум. Ion Dumitru нар. 2 січня 1950, Бухарест) — румунський футболіст і футбольний тренер. Він двічі ставав та провів 442 гри в вищій лізі Румунії, також зіграв 27 матчів в єврокубках, в яких забив два голи. У складі збірної Румунії брав участь в чемпіонаті світу 1970 року в Мексиці.

Йон Думітру

Особисті дані

Народження

2 січня 1950 (75 років)

Бухарест, Румунія

Зріст

179 см

Громадянство

Румунія

Позиція

півзахисник

Юнацькі клуби

1963—1964
1964—1968

«Конфекція» (Бухарест)

«Рапід» (Бухарест)

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1967–1972	«Рапід» (Бухарест)	110	(11)
1972–1980	«Стяуа»	213	(57)
1980–1982	«Тімішоара»	46	(2)
1982–1983	«Університатя» (Крайова)	4	(0)
1983–1984	«ЧФР Тімішоара»	0	(0)
1984–1986	«Тімішоара»	33	(1)
1986–1988	«Рапід» (Бухарест)	37	(3)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
?	Румунія (мол.)	7	(0)
1970–1980	Румунія	57	(12)

Тренерська діяльність**

1983—1984	«ЧФР Тімішоара»	(гр. тр.)
1984	УМ Тимишоара	(гр. тр.)
1984—1985	«Політехніка» (Тімішоара)	(гр. тр.)
1987—1988	«Рапід» (Бухарест)	(гр. тр.)
1989—1994
1994—1995	«Прогресул»
1995—1996
1996—1997	«Рапід» (Бухарест)
1998	«Рокар» (Бухарест)
1999	«Аль-Джаїш»
2000	«Аль-Таї»
2000—2001	«Політехніка» (Ясси)
2001
2001—2002	Румунія (U-19)
2002—2003
2003	«Аль-Хіляль»	(мол.)
2003—2005	«Рапід» (Бухарест)	(мол.)
2007—2008	«Конкордія Кіажна»
2009—2010	«Конкордія Кіажна»
2011
2011—2012	«Конкордія Кіажна»	(мол.)
2013—2014	Румунія (U-18)
2015—2017	«Конкордія Кіажна»	(мол.)

Звання, нагороди

Нагороди

^d

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Йон Думітру у Вікісховищі

Кар'єра гравця

Йон Думітру (ліворуч) і Йоган Кройфф в 1977 році.

Клубна кар'єра

Півзахисник Думітру почав молодіжну кар'єру в 1963 році в «Конфекції» (Бухарест) та в наступному році перебрався в «Рапід», де 10 березня 1968 дебютував на дорослому рівні в матчі проти «Арджеша». Він залишався в «Рапіді» до 1972 року (в тому році завоював кубок Румунії), коли перейшов в « Стяуа».

Після двох титулів чемпіона і двох перемог в кубку з армійським клубом він перейшов в 1980 році в «Політехніку» (Тімішоара), з якою в 1981 році дійшов до фіналу кубка.

У 1982 році Думітру перейшов в «Університатю» (Крайова), де зіграв лише в чотирьох матчах ліги. Він покинув клуб в 1983 році і провів наступний сезон в «ЧФР Тімішоара» з другого дивізіону, а потім став граючим тренером «УМТ Тімішоара».

У 1984 році Думітру повернувся в «Політехніку», а в зимову перерву сезону 1985/86 повернувся в свій перший клуб, «Рапід», де в сезоні 1987/88 був граючим тренером. 19 червня 1988 року зіграв свій останній матч у вищій лізі.

Національна збірна

9 лютого 1970 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в матчі проти Перу.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, на якому він провів усі три матчі — проти Англії, Чехословаччини та Бразилії, але команда не подолала груповий етап.

Загалом Думітру зіграв 50 матчів за збірну Румунії і забив десять голів. Крім того, Думітру зіграв сім матчів за збірну Румунії до 23 років, голів не забивав. Ще сім матчів за збірну, в яких Думітру забив два м'ячі, були в 1999 році визнані ФІФА неофіційними, оскільки вони були зіграні в рамках кваліфікації до Олімпіади.

Кар'єра тренера

Перший тренерський досвід Думітру отримав ще в останні роки ігрової кар'єри. У 1988 році Думітру вперше відправився за кордон, очоливши німецький . У першій половині дня Думітру водив вантажівку, займався перевезенням меблів, у другій половині дня він займався тренерською діяльністю. Через брак грошей Думітру не міг відвідувати заняття в Німецькому спортивному університеті в Кельні і замість цього відвідував приватні футбольні школи.

У 1990 році він повернувся до Румунії, щоб продовжити роботу тренером. За підтримки свого колишнього товариша по команді Корнела Діну Думітру в 1994 очолив « Прогресул», який покинув в квітні 1995 року, після 24-го туру.

Після сезону 1994/95 він перейшов в клуб другого дивізіону «Жиул» (Петрошань), з яким завоював підвищення в Дивізію А. У сезоні 1996/97 він провів з «Жиулом» тільки два матчі, а потім очолив «Рапід», де працював до березня 1997 року.

У 1998 році він деякий час був тренером «Рокара» (Бухарест). У вересні 1998 року його дискваліфікували на шість місяців після того, як він напав на рефері в домашньому матчі «Рокара» проти «Брашова». Думітру використовував час дискваліфікації в своїй країні, переїхавши в Сирію, де очолив місцевий в «Аль-Джаїш». Разом з клубом він став чемпіоном Сирії 1999 року і в тому ж році дійшов до фіналу Арабської ліги чемпіонів. Слідом за цим Думітру переїхав в Саудівську Аравію, в «Аль-Таї», з яким він в кінці сезону 2000 року вилетів з вищої ліги.

У листопаді 2000 року він перейшов в клуб другого румунського дивізіону «Політехніка» (Ясси), який покинув 1 квітня 2001 року через погані результати команди і до кінця сезону 2000/01 очолював клуб «Каллатіс Мангалія».

Як тільки Георге Хаджі став тренером національної збірної Румунії, в липні 2001 року Думітру був призначений тренером збірної U-19 і ледь не вивів команду на чемпіонат Європи в Норвегії.

У 2002 році він знову покинув країну, відправившись до Німеччини, в сезоні 2002/03 він тренував , а влітку 2003 року став тренером молодіжного складу «Аль-Хіляля» з Саудівської Аравії. Пізніше в тому ж році Думітру повернувся до Румунії і став тренером молодіжного складу в «Рапіді».

Під час зимової перерви сезону 2005/06 «Арджксул Міхалешті», що знаходився під загрозою вильоту в третій дивізіон, об'єднався з клубом четвертого дивізіону «Конкордія Кіажна» і Йон Думітру зайняв на початку 2006 року посаду технічного директора в новому клубі, команда виступала під назвою «Конкордія Кіажна — Міхалешті».

Перед початком нового сезону команда отримала нинішню назву «Конкордія Кіажна», а Думітру змінив Васіле Бардеша на посаді тренера і в 2007 році вивів клуб в Лігу II. Йон Думітру був удостоєний титулу почесного громадянина комуни Кіажна. Після восьмого туру сезону 2008/09 Йона Думітру змінив на тренерському посту Думітру Болборея. Йон залишився в структурі клубу на посаді технічного директора і знову став тренером 5 жовтня 2009 року, а попередній тренер Адріан Бумбеску став його помічником. 6 квітня 2010 роки контракт з Думітру був розірваний через погані результати клубу.

Надалі Думітру емігрував зі своєю сім'єю до Німеччини, щоб працювати в компанії друга. Після того, як робота стала приносити менше грошей, і Думітру не знайшов інших можливостей для заробітку, він повернувся з дружиною і дочкою в Румунію і 11 січня 2011 року він став тренером другої команди «Стяуа» з другої ліги, з якою в чотирьох матчах чемпіонату програв два і ще два зіграв внічию. 30 березня 2011 року Думітру оголосив, що буде працювати в клубі до літа. Потім він став дитячим і молодіжним тренером «Конкордія Кіажна».

Титули і досягнення

Командні

Чемпіон Румунії (2):

«Стяуа»: 1975/76, 1977/78

Володар Кубка Румунії (4):

«Рапід» (Бухарест):

«Стяуа»: 1975/76, 1978/79

«Університатя» (Крайова): 1982/83

Особисті

: 1973, 1975

Особисте життя

Син Йона Думітру, Клаудіу, також футболіст, виступав за «Рапід Бухарест».

Примітки

Ziarul de Iasi — liderul presei iesene — Cms/site/z is. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 2 січня 2021.
Ziarul de Iasi — liderul presei iesene — Cms/site/z is. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 2 січня 2021.
Ziarul de Iasi — liderul presei iesene — Cms/site/z is. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2021.
Săptămâna Nr. 19/2006 (рум.). Архів оригіналу за 18 червня 2007. Процитовано 12 травня 2019.
Săptămâna Nr. 23/2006 (рум.).^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Săptămâna Nr. 33/2006 (рум.). Архів оригіналу за 18 червня 2007. Процитовано 12 травня 2019.
Săptămâna Nr. 43/2006 (рум.). Архів оригіналу за 18 червня 2007. Процитовано 12 травня 2019.
EXCLUSIV / Liță Dumitru, antrenor la Chiajna! (рум.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 12 травня 2019.
EXCLUSIV! Liță Dumitru, demis de la Concordia! (рум.). Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 12 травня 2019.
ProSport [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] 17.01.2011
Ion «Liță» Dumitru principal la Steaua II. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2021.
Gazeta Sporturilor [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] 30.03.2011
ProSport [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] 23.11.2011

Література

Mihai Ionescu/Răzvan Toma/Mircea Tudoran. Fotbal de la A la Z. — Bukarest : Mondocart Pres, 2001. — .

Посилання

Йон Думітру на сайті ФІФА (англ.)

Йон Думітру на сайті transfermarkt.com (англ.)
Йон Думітру на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Йон Думітру на сайті transfermarkt.com (англ.)
Йон Думітру на сайті Eu-football.info (англ.)
Профіль на romaniansoccer.ro [Архівовано 19 лютого 2013 у Wayback Machine.]

[1] Ziarul de Iasi — liderul presei iesene — Cms/site/z is. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 2 січня 2021.

[2] Ziarul de Iasi — liderul presei iesene — Cms/site/z is. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 2 січня 2021.

[3] Ziarul de Iasi — liderul presei iesene — Cms/site/z is. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2021.

[4] Săptămâna Nr. 19/2006 (рум.). Архів оригіналу за 18 червня 2007. Процитовано 12 травня 2019.

[5] Săptămâna Nr. 23/2006 (рум.).^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[6] Săptămâna Nr. 33/2006 (рум.). Архів оригіналу за 18 червня 2007. Процитовано 12 травня 2019.

[7] Săptămâna Nr. 43/2006 (рум.). Архів оригіналу за 18 червня 2007. Процитовано 12 травня 2019.

[8] EXCLUSIV / Liță Dumitru, antrenor la Chiajna! (рум.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 12 травня 2019.

[9] EXCLUSIV! Liță Dumitru, demis de la Concordia! (рум.). Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 12 травня 2019.

[10] ProSport [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] 17.01.2011

[11] Ion «Liță» Dumitru principal la Steaua II. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2021.

[12] Gazeta Sporturilor [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] 30.03.2011

[13] ProSport [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] 23.11.2011