Йон Інкулец (рум. Ion Constantin Inculeţ, *17 квітня 1884, село Резени, Кишинівський повіт, Бессарабська губернія — †18 листопада 1940, Бухарест, Румунське королівство) — бессарабський та румунський політик, в 1917 році обраний депутатом Сфатул Церій і його головою.
Йон Інкулец Ion Constantin Inculeţ | |||
| |||
---|---|---|---|
21 листопада 1917 — 2 квітня 1918 | |||
Попередник: | посада заснована | ||
Спадкоємець: | Константин Стере | ||
| |||
2 грудня 1917 — 27 березня 1918 | |||
Попередник: | посада заснована | ||
Спадкоємець: | посада скасована | ||
Народження: | 5 квітня 1884[1] Резень, Кишинівський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія | ||
Смерть: | 18 листопада 1940[1] (56 років) Бухарест, Румунське королівство | ||
Поховання: | Q12721956?[2] | ||
Країна: | Румунія, Російська імперія, Молдовська Демократична Республіка і Російська республіка | ||
Освіта: | d і Тартуський університет | ||
Партія: | Бессарабська селянська партія, Національна ліберальна партія (Румунія) і соціалісти-революціонери | ||
Батько: | Константин Інкулец | ||
Мати: | Марія | ||
Діти: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 17 квітня 1884 в селі Резень Кишинівського повіту Бессарабської губернії (нині Яловенський район Республіки Молдова). Його батько, Константин Інкулец був уродженцем села Кайнари Бендерського повіту, матір звали Марія.
Після закінчення Кишинівської духовної семінарії протягом року навчався на медичному факультеті Дерптського університету. Розчарувавшись в медицині перебрався в Санкт-Петербург, де вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету.
Під час навчання в Санкт-Петербурзі виступив ініціатором петербурзького бессарабського земляцтва. У 1906-1907 співпрацював в націоналістичній газеті газети «Basarabia», що належить Константину Стере.
Після закінчення університету в 1915 працював в метеорологічній обсерваторії. Викладав фізику, математику і астрономію в петербурзьких приватних школах.
Брав участь в Лютневій революції, був депутатом Петроградської ради від партії есерів . 25 травня 1917 Йон Інкулец був призначений Олександром Керенським представником Тимчасового уряду в Бессарабії.
24 січня 1918 Сфатул Церій більшістю голосів проголосив незалежність Бессарабії від Російської імперії. 27 березня 1918, більшістю голосів Сфатул Церій проголошує об'єднання Бессарабії з Румунією.
У 1919, спільно з Пантелеймоном Халіппа, бере участь у створенні Селянської партії Бессарабії. У 1923 партія приєднується до Націонал-ліберальної партії Румунії. Пізніше займає такі посади як міністр внутрішніх справ Румунії, міністр комунікацій та віце-голова Ради міністрів Румунії (1933-1937).
Член Румунської Академії.
Помер 18 листопада 1940 в Бухаресті, похований на цвинтарі Беллу.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.basarabeni.ro/print/articol/popularitatea-sfatului-tarii-i-405/
Ця стаття не містить . (вересень 2017) |
Це незавершена стаття про політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jon Inkulec rum Ion Constantin Inculeţ 17 kvitnya 1884 selo Rezeni Kishinivskij povit Bessarabska guberniya 18 listopada 1940 Buharest Rumunske korolivstvo bessarabskij ta rumunskij politik v 1917 roci obranij deputatom Sfatul Cerij i jogo golovoyu Jon Inkulec Ion Constantin Inculeţ Prapor Golova Sfatul Cerij 21 listopada 1917 2 kvitnya 1918 Poperednik posada zasnovana Spadkoyemec Konstantin Stere Prapor Prezident Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki 2 grudnya 1917 27 bereznya 1918 Poperednik posada zasnovana Spadkoyemec posada skasovana Narodzhennya 5 kvitnya 1884 1884 04 05 1 Rezen Kishinivskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaSmert 18 listopada 1940 1940 11 18 1 56 rokiv Buharest Rumunske korolivstvoPohovannya Q12721956 2 Krayina Rumuniya Rosijska imperiya Moldovska Demokratichna Respublika i Rosijska respublikaOsvita d i Tartuskij universitetPartiya Bessarabska selyanska partiya Nacionalna liberalna partiya Rumuniya i socialisti revolyucioneriBatko Konstantin InkulecMati MariyaDiti d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 17 kvitnya 1884 v seli Rezen Kishinivskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi nini Yalovenskij rajon Respubliki Moldova Jogo batko Konstantin Inkulec buv urodzhencem sela Kajnari Benderskogo povitu matir zvali Mariya Pislya zakinchennya Kishinivskoyi duhovnoyi seminariyi protyagom roku navchavsya na medichnomu fakulteti Derptskogo universitetu Rozcharuvavshis v medicini perebravsya v Sankt Peterburg de vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu Pid chas navchannya v Sankt Peterburzi vistupiv iniciatorom peterburzkogo bessarabskogo zemlyactva U 1906 1907 spivpracyuvav v nacionalistichnij gazeti gazeti Basarabia sho nalezhit Konstantinu Stere Pislya zakinchennya universitetu v 1915 pracyuvav v meteorologichnij observatoriyi Vikladav fiziku matematiku i astronomiyu v peterburzkih privatnih shkolah Brav uchast v Lyutnevij revolyuciyi buv deputatom Petrogradskoyi radi vid partiyi eseriv 25 travnya 1917 Jon Inkulec buv priznachenij Oleksandrom Kerenskim predstavnikom Timchasovogo uryadu v Bessarabiyi 24 sichnya 1918 Sfatul Cerij bilshistyu golosiv progolosiv nezalezhnist Bessarabiyi vid Rosijskoyi imperiyi 27 bereznya 1918 bilshistyu golosiv Sfatul Cerij progoloshuye ob yednannya Bessarabiyi z Rumuniyeyu U 1919 spilno z Pantelejmonom Halippa bere uchast u stvorenni Selyanskoyi partiyi Bessarabiyi U 1923 partiya priyednuyetsya do Nacional liberalnoyi partiyi Rumuniyi Piznishe zajmaye taki posadi yak ministr vnutrishnih sprav Rumuniyi ministr komunikacij ta vice golova Radi ministriv Rumuniyi 1933 1937 Chlen Rumunskoyi Akademiyi Pomer 18 listopada 1940 v Buharesti pohovanij na cvintari Bellu Div takozhIncident u Kishinevi 1918PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www basarabeni ro print articol popularitatea sfatului tarii i 405 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2017 Ce nezavershena stattya pro politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi