Йозефов (також Єврейський квартал; нім. Josefstadt) — міський квартал і найменша кадастрова територія Праги, Чехія, колишнє [en] міста. Він оточений Старим містом. Квартал часто представлений прапором [en], жовтим Маґен Давидом (зіркою Давида) на червоному полі.
Історія
Вважається, що євреї оселилися в Празі ще в 10 столітті. Перший погром стався в 1096 році (перший хрестовий похід), і зрештою вони були зосереджені в огородженому гетто. У 1262 році Пршемисл Отакар II видав Statuta Judaeorum, яка надала громаді певний ступінь самоуправління.. У 1389 році під час одного з найгірших погромів у Великодню неділю було вбито близько 1500 осіб. Гетто було найбільш процвітаючим наприкінці 16 століття, коли єврейський мер [en] став міністром фінансів і дуже заможною людиною.. Його гроші допомагали розвивати гетто.
У 1850 році квартал було перейменовано на «Йозефштадт» (місто Йосипа) на честь Йосипа II, імператора Священної Римської імперії, який звільнив євреїв [en] у 1781 році. Два роки тому євреям дозволили селитися за межами міста, тож частка єврейського населення в Йозефові зменшилася, а там залишилися жити лише православні та бідні євреї.
Більша частина кварталу була знесена між 1893 і 1913 роками в рамках ініціативи, спрямованої на створення міста за зразком Парижа. Залишилося лише шість синагог, старе кладовище та стара єврейська ратуша (тепер усі вони є частиною Єврейського музею в Празі та описані нижче).
На цей час Йозефов забудований будівлями початку 20-го століття, тому важко оцінити, яким саме був старий квартал, коли в ньому, за переказами, проживало понад 18 000 мешканців. Середньовічний Йозефов зображений у фільмі 1920 року «Ґолем, як він прийшов у світ», який складається з тісних, кутастих, примружених будівель, але це враження використано лише для того, щоб передати експресіоністську природу фільму.
Історичні місця
- Місце народження Франца Кафки.
- [en] (Vysoká synagoga) — синагога XVI ст.
- [en] (Židovská radnice) — ратуша XVIII століття в стилі рококо.
- [en] (Klausová synagoga) — барокова синагога XVI ст.
- Майзелова синагога (Maiselova synagoga) — синагога XVI століття, знищена пожежею, нині використовується як музей.
- Пінкасова синагога (Pinkasova synagoga) — синагога XVI століття, нині меморіал жертвам Голокосту.
- Іспанська синагога (Španělská synagoga) — синагога XIX століття з мавританським інтер'єром.
- Старе єврейське кладовище (Starý židovský hřbitov) — кладовище XV—XVIII ст. Найстаріший єврейський цвинтар у Європі.
- Старанова синагога (Staronová synagoga) — готична синагога XIII ст.
- [en] (Obřadní síň) — зал у стилі неоренесансу XX ст.
Подальше читання
- Všetečka, Jiří; Kuděla, Jiří (1993). The fate of Jewish Prague. Grafoprint-Neubert.
- Міський туризм Праги (2017). Прага: Єврейська. Міський туризм Праги.
Галерея
- Єврейське кладовище та навколишні будівлі
- Саме кладовище
- Навколишні будівлі
- За кілька кроків
- Пам'ятник вагітній жінці зроблений з дзеркал
Див. також
- [en]
Примітки
- 1389: Hundreds of Jews Massacred in Prague on Easter. Haaretz (англ.). Процитовано 24 квітня 2023.
- Snellgrove, Adam (22 лютого 2019). Jak jsme žili v Československu. Josefov - nejmenší městská čtvrť. Pražský deník (чес.). Процитовано 24 квітня 2023.
Посилання
- Єврейський музей у Празі
Координати: 50°05′25″ пн. ш. 14°25′10″ сх. д. / 50.09028° пн. ш. 14.41944° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozefov takozh Yevrejskij kvartal nim Josefstadt miskij kvartal i najmensha kadastrova teritoriya Pragi Chehiya kolishnye en mista Vin otochenij Starim mistom Kvartal chasto predstavlenij praporom en zhovtim Magen Davidom zirkoyu Davida na chervonomu poli Vuzki vulichki getto zrujnovanogo mizh 1893 i 1913 rokami Staranova sinagogaIstoriyaVvazhayetsya sho yevreyi oselilisya v Prazi she v 10 stolitti Pershij pogrom stavsya v 1096 roci pershij hrestovij pohid i zreshtoyu voni buli zoseredzheni v ogorodzhenomu getto U 1262 roci Prshemisl Otakar II vidav Statuta Judaeorum yaka nadala gromadi pevnij stupin samoupravlinnya U 1389 roci pid chas odnogo z najgirshih pogromiv u Velikodnyu nedilyu bulo vbito blizko 1500 osib Getto bulo najbilsh procvitayuchim naprikinci 16 stolittya koli yevrejskij mer en stav ministrom finansiv i duzhe zamozhnoyu lyudinoyu Jogo groshi dopomagali rozvivati getto U 1850 roci kvartal bulo perejmenovano na Jozefshtadt misto Josipa na chest Josipa II imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yakij zvilniv yevreyiv en u 1781 roci Dva roki tomu yevreyam dozvolili selitisya za mezhami mista tozh chastka yevrejskogo naselennya v Jozefovi zmenshilasya a tam zalishilisya zhiti lishe pravoslavni ta bidni yevreyi Bilsha chastina kvartalu bula znesena mizh 1893 i 1913 rokami v ramkah iniciativi spryamovanoyi na stvorennya mista za zrazkom Parizha Zalishilosya lishe shist sinagog stare kladovishe ta stara yevrejska ratusha teper usi voni ye chastinoyu Yevrejskogo muzeyu v Prazi ta opisani nizhche Na cej chas Jozefov zabudovanij budivlyami pochatku 20 go stolittya tomu vazhko ociniti yakim same buv starij kvartal koli v nomu za perekazami prozhivalo ponad 18 000 meshkanciv Serednovichnij Jozefov zobrazhenij u filmi 1920 roku Golem yak vin prijshov u svit yakij skladayetsya z tisnih kutastih primruzhenih budivel ale ce vrazhennya vikoristano lishe dlya togo shob peredati ekspresionistsku prirodu filmu Istorichni miscyaStare yevrejske kladovishe Praga Misce narodzhennya Franca Kafki en Vysoka synagoga sinagoga XVI st en Zidovska radnice ratusha XVIII stolittya v stili rokoko en Klausova synagoga barokova sinagoga XVI st Majzelova sinagoga Maiselova synagoga sinagoga XVI stolittya znishena pozhezheyu nini vikoristovuyetsya yak muzej Pinkasova sinagoga Pinkasova synagoga sinagoga XVI stolittya nini memorial zhertvam Golokostu Ispanska sinagoga Spanelska synagoga sinagoga XIX stolittya z mavritanskim inter yerom Stare yevrejske kladovishe Stary zidovsky hrbitov kladovishe XV XVIII st Najstarishij yevrejskij cvintar u Yevropi Staranova sinagoga Staronova synagoga gotichna sinagoga XIII st en Obradni sin zal u stili neorenesansu XX st Podalshe chitannyaVsetecka Jiri Kudela Jiri 1993 The fate of Jewish Prague Grafoprint Neubert ISBN 80 901208 5 7 Miskij turizm Pragi 2017 Praga Yevrejska Miskij turizm Pragi GalereyaYevrejske kladovishe ta navkolishni budivli Same kladovishe Navkolishni budivli Za kilka krokiv Pam yatnik vagitnij zhinci zroblenij z dzerkalDiv takozh en Primitki1389 Hundreds of Jews Massacred in Prague on Easter Haaretz angl Procitovano 24 kvitnya 2023 Snellgrove Adam 22 lyutogo 2019 Jak jsme zili v Ceskoslovensku Josefov nejmensi mestska ctvrt Prazsky denik ches Procitovano 24 kvitnya 2023 PosilannyaYevrejskij muzej u Prazi Koordinati 50 05 25 pn sh 14 25 10 sh d 50 09028 pn sh 14 41944 sh d 50 09028 14 41944