Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоганн Генріх фон Медлер (нім. Johann Heinrich von Mädler, 29 травня 1794 — 14 березня 1874) — німецький астроном. Відомий у першу чергу як автор проекту найточнішого календаря й укладач мап Місяця, найкращих протягом кількох десятиліть. Термін «фотографія» також уперше запропонував Медлер у 1839..
| Йоганн Генріх фон Медлер | |
|---|---|
| нім. Johann Heinrich von Mädler | |
 | |
| Народився | 29 травня 1794[1][2][…] Берлін, Королівство Пруссія[4] |
| Помер | 14 березня 1874[1][2] (79 років) Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4] |
| Країна |  Королівство Пруссія Німецька імперія Російська імперія |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | HU Berlin |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Берлінська обсерваторія Тартуський університет |
| Посада | професор |
| Науковий керівник | Йоганн Елерт Боде і Йоганн Франц Енке |
| Відомі учні | d |
| Членство | Леопольдина Баварська академія наук |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | |
 Йоганн Генріх фон Медлер у Вікісховищі | |
Життєпис і наукова діяльність
Народився в Берліні, вже в гімназії виявив хист до науки. Коли Йоганну було 19 років (1813-го), його батьки стали жертвами епідемії тифу, і юнакові довелося самому заробляти на життя та освіту для себе й трьох молодших сестер. Тільки в 1818-му Медлер закінчив гімназію і вступив до Берлінського університету, де вивчав астрономію (під керівництвом Й. Е. Боде і Й. Ф. Енке) і математику.
У 1824 Медлер познайомився з банкіром і астрономом-аматором Вільгельмом Беєром (Wilhelm Beer). У 1829 Беєр побудував біля своєї вілли приватну обсерваторію і запросив Медлера працювати разом з ним. Обсерваторія була обладнана 95-міліметровим телескопом-рефрактором, який спорудив Йозеф Фраунгофер. Спочатку вони зробили ряд малюнків Марса, склали першу, ще недосконалу мапу цієї планети і визначили довжину марсіанських діб з точністю до 13 секунд (пізніше, в 1837, вони поліпшили точність до 1,1 сек). Запропонована ними координатна сітка для Марса збереглася до наших днів.
Далі Медлер і Беєр зайнялися укладанням першої детальної мапи Місяця (Mappa Selenographica), опублікованої ними в чотирьох томах (1834-1836). Ця мапа й розгорнений опис місячної поверхні, видані ними в 1837 (Der Mond), протягом кількох десятиріч були найкращими, і тільки в 1870-х роках цей осяг перекрила мапа Йоганна Шмідта. У ці роки Медлер завоював репутацію одного з найвидатніших астрономів Європи, захистив докторську дисертацію і став професором Берлінського університету.
У 1836 Й. Ф. Енке запросив Медлера на роботу в Берлінську обсерваторію, яка придбала 240-міліметровий рефрактор. За 4 роки Медлер прийняв запрошення обійняти посаду директора Дерптської обсерваторії, яка звільнилася після переходу В. Я. Струве до Пулковської обсерваторії. Він також став професором Дерптського університету. Незадовго до від'їзду (1840) Медлер одружився з Вільгельміною фон Вітте ((нім. Wilhelmine von Witte).
У Дерпті Медлер здійснював астрономічні і метеорологічні спостереження; дослідженням планет в Дерпті сильно заважала майже постійна хмарність. Зробив дві експедиції для спостереження повного сонячного затемнення.
Медлер оприлюднив винятково точну для того часу оцінку тривалості року, після чого (1864) запропонував російському уряду замінити неточний юліанський календар, в якому помилка в один день накопичується кожні 128 років, на новий, де помилка в добу накопичується тільки за 100000 років. У календарі Медлера замість циклу «один переступний рік кожні 4 роки» пропонувався цикл з 128 років, який містить 31 переступний і 97 звичайних років. Однак ані російський уряд, ані уряди інших країн не виявили інтересу до проекту надточного календаря.
Був активним популяризатором астрономії. У 1841 вийшла у світ його «Популярна астрономія», яка багато разів потім перевидавалася.
У 1865 у зв'язку з хворобою очей Медлер вийшов у відставку і повернувся до Німеччини. У 1873 опублікований його двотомник «Історія астрономії».
Праці
- Der Wunderbau des Weltalls oder populäre Astronomie. Berlin: 1841 (8. Aufl. 1865).
- Beobachtungen der Sternwarte zu Dorpat. Bd. 9-16. Dorpat: 1842—1866
- Die Centralsonne. Dorpat: 1846
- Untersuchungen über die Fixsternsysteme. 2 Bde. Mitau: 1847—1848
- Beiträge zur Fixsternkunde. Haarlem: 1855
- Die Eigenbewegungen der Fixtsterne. Dorpat: 1856
- Der Fixsternhimmel. Leipzig: 1858
- Reden und Abhandlungen über Gegenstände der Himmelskunde. Berlin: 1870
- Geschichte der Himmelskunde. 2 Bde. Braunschweig: 1872—1873
- Російською мовою
- Медлер И. Г. Полное солнечное затмение 16/28 июля 1851 года. Дерпт, 1850.
- Медлер И. Г. Краткая астрономия. СПб, 1862.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118761439 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Рівночасно й безвідносно цей термін став використовувати Вільям Гершель, дивись Etymology of «photography» [ 19 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Heino Eelsau, Dieter B. Hermann. Johann Heinrich Mädler, 1794—1874 (Berlin: Akademie Verlag, 1985).
- Климишин И. А. Календарь и хронология. М.:Наука, 1981.
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Медлер Иоганн Генрих. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogann Genrih fon Medler nim Johann Heinrich von Madler 29 travnya 1794 14 bereznya 1874 nimeckij astronom Vidomij u pershu chergu yak avtor proektu najtochnishogo kalendarya j ukladach map Misyacya najkrashih protyagom kilkoh desyatilit Termin fotografiya takozh upershe zaproponuvav Medler u 1839 Jogann Genrih fon Medlernim Johann Heinrich von MadlerNarodivsya 29 travnya 1794 1794 05 29 1 2 Berlin Korolivstvo Prussiya 4 Pomer 14 bereznya 1874 1874 03 14 1 2 79 rokiv Gannover Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 4 Krayina Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya Rosijska imperiyaDiyalnist astronomAlma mater HU BerlinGaluz astronomiyaZaklad Berlinska observatoriya Tartuskij universitetPosada profesorNaukovij kerivnik Jogann Elert Bode i Jogann Franc EnkeVidomi uchni dChlenstvo Leopoldina Bavarska akademiya naukU shlyubi z dNagorodi premiya Lalanda 1836 Jogann Genrih fon Medler u VikishovishiZhittyepis i naukova diyalnistNarodivsya v Berlini vzhe v gimnaziyi viyaviv hist do nauki Koli Jogannu bulo 19 rokiv 1813 go jogo batki stali zhertvami epidemiyi tifu i yunakovi dovelosya samomu zaroblyati na zhittya ta osvitu dlya sebe j troh molodshih sester Tilki v 1818 mu Medler zakinchiv gimnaziyu i vstupiv do Berlinskogo universitetu de vivchav astronomiyu pid kerivnictvom J E Bode i J F Enke i matematiku U 1824 Medler poznajomivsya z bankirom i astronomom amatorom Vilgelmom Beyerom Wilhelm Beer U 1829 Beyer pobuduvav bilya svoyeyi villi privatnu observatoriyu i zaprosiv Medlera pracyuvati razom z nim Observatoriya bula obladnana 95 milimetrovim teleskopom refraktorom yakij sporudiv Jozef Fraungofer Spochatku voni zrobili ryad malyunkiv Marsa sklali pershu she nedoskonalu mapu ciyeyi planeti i viznachili dovzhinu marsianskih dib z tochnistyu do 13 sekund piznishe v 1837 voni polipshili tochnist do 1 1 sek Zaproponovana nimi koordinatna sitka dlya Marsa zbereglasya do nashih dniv Dali Medler i Beyer zajnyalisya ukladannyam pershoyi detalnoyi mapi Misyacya Mappa Selenographica opublikovanoyi nimi v chotiroh tomah 1834 1836 Cya mapa j rozgornenij opis misyachnoyi poverhni vidani nimi v 1837 Der Mond protyagom kilkoh desyatirich buli najkrashimi i tilki v 1870 h rokah cej osyag perekrila mapa Joganna Shmidta U ci roki Medler zavoyuvav reputaciyu odnogo z najvidatnishih astronomiv Yevropi zahistiv doktorsku disertaciyu i stav profesorom Berlinskogo universitetu U 1836 J F Enke zaprosiv Medlera na robotu v Berlinsku observatoriyu yaka pridbala 240 milimetrovij refraktor Za 4 roki Medler prijnyav zaproshennya obijnyati posadu direktora Derptskoyi observatoriyi yaka zvilnilasya pislya perehodu V Ya Struve do Pulkovskoyi observatoriyi Vin takozh stav profesorom Derptskogo universitetu Nezadovgo do vid yizdu 1840 Medler odruzhivsya z Vilgelminoyu fon Vitte nim Wilhelmine von Witte U Derpti Medler zdijsnyuvav astronomichni i meteorologichni sposterezhennya doslidzhennyam planet v Derpti silno zavazhala majzhe postijna hmarnist Zrobiv dvi ekspediciyi dlya sposterezhennya povnogo sonyachnogo zatemnennya Medler oprilyudniv vinyatkovo tochnu dlya togo chasu ocinku trivalosti roku pislya chogo 1864 zaproponuvav rosijskomu uryadu zaminiti netochnij yulianskij kalendar v yakomu pomilka v odin den nakopichuyetsya kozhni 128 rokiv na novij de pomilka v dobu nakopichuyetsya tilki za 100000 rokiv U kalendari Medlera zamist ciklu odin perestupnij rik kozhni 4 roki proponuvavsya cikl z 128 rokiv yakij mistit 31 perestupnij i 97 zvichajnih rokiv Odnak ani rosijskij uryad ani uryadi inshih krayin ne viyavili interesu do proektu nadtochnogo kalendarya Buv aktivnim populyarizatorom astronomiyi U 1841 vijshla u svit jogo Populyarna astronomiya yaka bagato raziv potim perevidavalasya U 1865 u zv yazku z hvoroboyu ochej Medler vijshov u vidstavku i povernuvsya do Nimechchini U 1873 opublikovanij jogo dvotomnik Istoriya astronomiyi Na chest vchenogo nazvano krateri na Misyaci i na Marsi PraciDer Wunderbau des Weltalls oder populare Astronomie Berlin 1841 8 Aufl 1865 Beobachtungen der Sternwarte zu Dorpat Bd 9 16 Dorpat 1842 1866 Die Centralsonne Dorpat 1846 Untersuchungen uber die Fixsternsysteme 2 Bde Mitau 1847 1848 Beitrage zur Fixsternkunde Haarlem 1855 Die Eigenbewegungen der Fixtsterne Dorpat 1856 Der Fixsternhimmel Leipzig 1858 Reden und Abhandlungen uber Gegenstande der Himmelskunde Berlin 1870 Geschichte der Himmelskunde 2 Bde Braunschweig 1872 1873 Rosijskoyu movoyu Medler I G Polnoe solnechnoe zatmenie 16 28 iyulya 1851 goda Derpt 1850 Medler I G Kratkaya astronomiya SPb 1862 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118761439 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Rivnochasno j bezvidnosno cej termin stav vikoristovuvati Vilyam Gershel divis Etymology of photography 19 serpnya 2010 u Wayback Machine Heino Eelsau Dieter B Hermann Johann Heinrich Madler 1794 1874 Berlin Akademie Verlag 1985 Klimishin I A Kalendar i hronologiya M Nauka 1981 PosilannyaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Medler Iogann Genrih Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros