Зіткала-Ша (лакота: Червона Пташка, ім'я дане місіонерами Гертруда Сіммонс Боннін, 22 лютого 1876 — 26 січня 1938) — американська індіанська письменниця з племені Янктон (групи племен Західні Дакота, народу Сіу). Одна з перших збирачів північноамериканського індіанського фольклору, головні твори: «Сказання американських індіанців» і «Старі індіанські легенди». У період християнізації індіанців опублікувала есе «Чому я язичниця» (Why I Am a Pagan). Спільно з композитором У. Гансоном створила оперу «Танець Сонця» за мотивами однойменного обряду.
Зіткала-Ша | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 22 лютого 1876 d, Чарлз-Мікс, Південна Дакота, США | |||
Померла | 28 січня 1938[1] (61 рік) Вашингтон, США | |||
Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар[2] | |||
Країна | США | |||
Національність | сіу[3] | |||
Діяльність | письменниця, поетеса, скрипалька, правозахисниця | |||
Сфера роботи | фольклор | |||
Alma mater | d | |||
Заклад | d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | з 1900 | |||
Членство | d | |||
| ||||
Зіткала-Ша у Вікісховищі | ||||
Зіткала-Ша здобула популярність як захисниця мультикультуралізму і цивільних свобод на тлі колись панівної політики культурної асиміляції американських індіанців. Автобіографія Зіткала-Ша є однією з перших автобіографій американських індіанців, якої не торкався перекладач або редактор. Рідною мовою Зіткала-Ша був один із діалектів мови сіу — дакота, але ще один із сучасників зазначив її «рідкісне володіння англійською».
Ранні роки
Зіткала-Ша народилася в резервації Янктон у Південній Дакоті в рік битви при Літтл-Биггорні, коли низка об'єднаних індіанських племен здобули перемогу над американськими військами. Зіткала-Ша була третьою дитиною Еллен Сіммонс із племені янктон-сіу, чиє індіанське ім'я Tate Iyohiwin перекладається як «Та, що досягає вітру», і білого чоловіка Фелкера. Він залишив резервацію ще до народження Гертруди, і вона отримала прізвище вітчима, Джона Гейстинга Сіммонса. Попри те, що Еллен назвала дочку Гертрудою (Герті), дівчинка виховувалася в традиціях сіу, в тіпі біля річки Міссурі. Згодом Гертруда символічно говорила про себе як про правнучку Сидячого Бика, підкреслюючи свої культурно-етнічні корені, а не генеалогічне походження, як свідчила преса.
З восьми років, попри незгоду матері, Гертруда стала навчатися в квакерському Інституті ручної праці штату Індіана у Вобаші, де вчився її старший брат Дові. Там вона відмовилася обрізати своє довге волосся, «тому що в наших людей коротке волосся носили під час трауру, а підстрижене — боягузи». Під час подальшого навчання в коледжі Ерлгем у Ричмонді, штат Індіана (1895—1897 роки), а потім у у Гертруди проявився талант скрипальки. 1896 року на ораторському конкурсі в Індіані Гертруда посіла друге місце, і її промови надрукували в двох шкільних виданнях. Від середини 1897 і до кінця наступного року Гертруда викладала музику в Карлайлській індіанській школі в Пенсільванії. 1900 року директор цієї школи Річард Генрі Пратт запросив Гертруду як скрипальку на гастролі групи «Carlisle Indian Band». Незабаром, однак, у відповідь на критику Гертрудою асиміляційних тенденцій у школі, Пратт опублікував у карлайлській газеті The Red Man анонімну рецензію, звинувативши Гертруду у «викривленому» описі індіанських шкіл.
Творчість
Літературний псевдонім «Зіткала-Ша» Гертруда вибрала собі в «Записках» (англ. Sketches), опублікованих в The Atlantic Monthly 1900 року, однак протягом життя використовувала обидва імені. В The Atlantic Monthly вийшло три автобіографічних замальовки Зіткали-Ша: «Спогади про індіанське дитинство», «Шкільні роки індіанської дівчинки» й «Індіанська вчителька серед індіанців». У «Спогадах про індіанське дитинство» простежується гірка аналогія з Едемом («країна червоних яблук»), де Богом є її мати, Адамом — брат, вона сама — Євою, а місіонери — Змієм (цей мотив пізніше використано в есе «Чому я язичниця»). На відміну від традиційних жіночих автобіографій, оповідь Зіткали-Ша не містить розповідей про любовні перемоги і домашні справи. Її біографічний талант відзначено ще за життя, зокрема, в роботі «Сучасні індіанці» [en] (англ. Indians of Today, 1936 рік).
1901 року видання The Word Carrier, яке опублікувало в березні 1896 року промову Зіткали-Ша «Пліч-о-пліч» (англ. Side by Side), охарактеризували її статтю «Добродушний сіу» (англ. The Soft-Hearted Sioux) як морально погану. Але, попри критику, преса оцінила «злободенний і досить відчайдушний тон протесту» Зіткали-Ша.
«Старі індіанські легенди» (англ. Old Indian Legends, 1901 рік; пізня назва — «Іктомі, качки та інші історії сіу») відбивають усну народну творчість сіу у формі чотирнадцяти індіанських вечірніх оповідей, що називалися «огунка» (буквально «вигадане» мовою лакота). У передмові Зіткала-Ша пише, що легенди розказали їй під відкритим небом старі оповідачі-дакота і вона постаралася передати англійською мовою дух цих легенд. Центральним персонажем шести легенд є [en], павук-трикстер і одночасно культурний герой у міфології сіу-дакота. Неодноразово фігурує також [en], злий дух в уявленнях індіанців-лакота. Зв'язок із сучасністю простежується в легендах «Борсук і ведмідь», «Деревний рубіж» і «Стріляючи червоного орла». Ілюстрації до видання 1901 року виконала , художниця і громадська активістка з племені .
1916 року в журналі American Indian Magazine опубліковано вірш Зіткали-Ша «Пробудження індіанця» (англ. The Indian’s Awakening), де в одній зі строф звучить ідея романтичного [en].
У «Сказаннях американських індіанців» (англ. American Indian Stories, 1921 рік), створених на основі автобіографічних нарисів 1900 року і також написаних англійською, простежується власне дитинство Зіткали-Ша і деструктивний вплив європейців. Низку оповідей були повідали Зіткалі-Ша самі учасники описуваних подій. Остання глава «Сказань…» спирається на виступ Зіткали-Ша перед американськими жінками в червні 1921 року. Того ж року вийшов памфлет «Американізувати першого американця» (англ. Americanize the First American).
У грудні 1902 року в The Atlantic вийшло есе Зіткали-Ша «Чому я язичниця» (англ. Why I Am a Pagan). Після публікації «Сказань американських індіанців» Зіткала-Ша перейменувала це есе на «Великий Дух» (англ. The Great Spirit, вища істота в міфології низки північноамериканських індіанців) та у відповідній формі змінила закінчення есе. Разом з тим Зіткала-Ша не пом'якшила своєї критики християнства, називаючи його «фанатичною вірою» і «новими забобонами». Сатану Зіткала-Ша розглядає як ворога Великого Духа і ставить під сумнів абсолютну істинність християнської традиції, називаючи її «легендою білої людини». «Серед стародавніх легенд, які повідали мені старі воїни, було багато історій про злих духів», — писала Зіткала-Ша. — «Але я була навчена не боятися їх так само, як і тих, хто розгулював у матеріальному вигляді». Одна з критиків, Еліс Пойндекстер Фішер (Декстер Фішер), зауважила, що Зіткала-Ша в цьому сенсі постійно перебуває на межі двох світів, але ніколи її не перетинає.
В оповіданні «Донька воїна» (англ. A Warrior’s Daughter), опублікованому 1902 року в Everybody's Magazine і включеному в низку антологій, оспівано жінок дакота і, зокрема, одну індіанку, яка вирішила врятувати свого коханого від ворогів. Поряд з іншим оповіданням, «Стежка випробувань» (англ. The Trial Path), сюжет «Дочки воїна» розгортається до появи європейців, коли жінки дакота брали участь у військових діях нарівні з чоловіками. У «Стежці випробувань» початкове місце дії — вігвам, як і у всіх оповідання Зіткали-Ша про рідне середовище. Кінець оповідання коротко зачіпає проблему втрати індіанської самобутності.
У низці творів Зіткали-Ша фігурує зазвичай стара індіанка, що стикається з проблемами навколишнього світу («Розповсюджена загадка синьозоряної жінки», «Любов жінки сіу до її нащадка», «Стежка випробувань»). Перебуваючи в Каліфорнії, Зіткала-Ша написала низку статей про місцевих індіанців, опублікованих у San Francisco Bulletin і California Indian Herald.
Спільно з Вільямом Гансоном, на основі творчості племен сіу і Зіткала-Ша створила першу індіанську оперу «Танець сонця» (англ. The Sun Dance), прем'єра якої відбулася 1913 року в Юті. Вона написала для неї лібрето і пісні, а також зіграла на скрипці музику для Гансона. Традиційний танець сонця, який встановлював символічний зв'язок між сонцем, бізоном і людиною, був на той час заборонений американським урядом. Зіткала-Ша докладно пояснила Гансону деталі танцю та інші факти, вплетені в сюжет опери.
Дослідниця Рут Гефлін зазначає, що з чотирьох розглянутих нею письменників сіу, які писали без сторонньої допомоги, Зіткалу-Ша вирізняє «ймовірно, найкреативніший і нехитрий літературний талант, який подає в своїй кращій формі інтегрованість як літературних, так і культурних елементів, які багато хто вважає діаметрально протилежними».
Громадська діяльність
1900 року Зіткала-Ша включено до списку «Люди, які нас зацікавили» журналу Harper's Bazaar. Роком пізніше вона вступила в листування з [en] з племені явапай, одним з майбутніх засновників Товариства американських індіанців. 10 травня 1902 року Зіткала-Ша вийшла заміж за співробітника по Бюро у справах індіанців, свого одноплемінника Реймонда Тейлсфейса Бонніна. У червні вона повідомила про цю подію Монтесуму, розірвавши їхні заручини, хоча не останню роль у цьому зіграли ідейні розбіжності. Рік потому у Гертруди і Реймонда народився син Реймонд Огайя, і до початку Першої світової війни Зіткала-Ша разом з родиною жила в резерваціях Вінта і Оврей в Юті. 1914 року Зіткала-Ша стала активісткою за права індіанців. 1916 року її обрано секретарем-скарбником Товариства американських індіанців і тоді ж вона перебралася до Вашингтона. Після того як 1920 року Товариство розпустилось, Зіткала-Ша стала співпрацювати з Міжнародною федерацією жіночих клубів, ініціювавши створення Комітету з добробуту індіанців.
Восени 1918 року Зіткала-Ша стала головним редактором журналу American Indian Magazine. Того ж року етнолог Джеймс Муні, виступаючи з критикою на адресу Зіткали-Ша, заявив, зокрема, що її сукня, нібито, «судячи з довгої бахроми, відноситься до якогось південного племені», а пояс належить чоловікові з племені навахо. Сам Муні заявляв, що знає індіанців краще ніж вони самі, і пропагував серед них використання пейотлю, який 1917 році заборонили в Колорадо, Неваді і Юті. У відповідь Зіткала-Ша сказала, що етнологи знають лише те, чого від них хочуть пейотисти.
2 червня 1924 року президент США Джон Кулідж підписав Закон про громадянство індіанців. За це виступали члени Товариства американських індіанців, проте, ряд племен, наприклад, ірокези, не поділяли їхніх поглядів щодо цього. Два роки потому Зіткала-Ша разом із чоловіком заснувала Національну раду американських індіанців і залишилася її головою до самої смерті. Розвиваючи ідеї паніндіанізму, Зіткала-Ша вважала, що індіанці повинні не тільки впливати на вирішення питань національної політики, але й активно залучатися в уряд для захисту своїх прав на землю і культурну спадщину. Після поїздки Зіткали-Ша, представника Асоціації з прав індіанців М. Сніффена й адвоката Ч. Фабенса в Оклахому 1923 року опубліковано звіт, де Зіткала-Ша писала про індіанських дітей, яких силою позбавили землі і ресурсів. Ця доповідь згодом сприяла створенню так званої комісії Меріама (за іменем урядового співробітника Льюїса Меріама), яка досліджувала стан справ у резерваціях. Пізніше політична стратегія Зіткали-Ша відбилась у творчості індіанських письменниць [en], Статі Ганн Аллен і [en].
В останні роки життя Зіткала-Ша підписувала свої листи до індіанських старійшин «Зіткала-Ша Уїн». За чотири роки до смерті, в рамках рузвельтівського Нового курсу, прийнято Закон про реорганізацію індіанської адміністрації, який, зокрема, створив інститут виборної ради племені і скасував заборону на танець сонця й інші обряди. Зіткала-Ша померла від хвороби серця й нирок у Вашингтоні. Оскільки її чоловік під час Першої світової війни служив в американській армії, її поховано на Арлінгтонському національному кладовищі, де на її могилі написано: «Гертруда Сіммонс Боннін — Зіткала-Ша з індіанців сіу — 1876—1938».
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- http://www.arlingtoncemetery.net/gsbonnin.htm
- Native American Women: A Biographical Dictionary — Routledge. — 412 p. —
- Ю. Е. Березкин. Мир черепахи: от детских рассказов до космогоний. Ruthenia.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 9 січня 2010.
- Dreams and Thunder: Stories, Poems, and The Sun Dance Opera. — University of Nebraska Press, 2005. — .
- Laurie Champion, Emmanuel Sampath Nelson. American women writers, 1900-1945: a bio-bibliographical critical sourcebook. — Greenwood Publishing Group, 2000. — P. 385. — .
- Zitkala-Sa, Cathy N. Davidson, Ada Norris. American Indian stories, legends, and other writings. — Penguin Classics, 2003. — .
- Sacvan Bercovitch, Cyrus R. K. Patell. The Cambridge History of American Literature: Prose writing, 1860-1920. — Cambridge University Press, 2005. — .
- Jeffrey Ostler. The Plains Sioux and U.S. colonialism from Lewis and Clark to Wounded Knee. — Cambridge University Press, 2004. — P. 152. — .Оригінальний текст (англ.)Among our people, short hair was worn by mourners, and shingled hair by cowards.
- Project MUSE - Legacy - Zitkala-Sa…. Muse.jhu.edu. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 7 січня 2010.
- Zitkala-Sa. Old Indian legends. — U. of Nebraska Press, 1985. — P. xiii. — .
- Lakota Words Index. Lakota Writings. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 9 січня 2010.
- Molly Crumpton Winter. American narratives: multiethnic writing in the age of realism. — LSU Press, 2007. — P. 177. — .
- Ernest Stromberg. American Indian rhetorics of survivance: word medicine, word magic. — Univ of Pittsburgh Press, 2006. — P. 105. — .Оригінальний текст (англ.)Among the old legends the old warriors used to tell me were many stories of evil spirits. But I was taught to fear them no more than those who walked about in material guise.
- Native Authors. Kstrom.net. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 6 січня 2010.
- Ruth J. Heflin. I remain alive: the Sioux literary renaissance. — Syracuse University Press, 2000. — P. 119. — .
- Patrice E. M. Hollrah. «The old lady trill, the victory yell»: the power of women in Native American literature. — Routledge, 2004. — .
- Amelia V. Katanski. Learning to Write «Indian»: The Boarding-School Experience and American Indian Literature. — University of Oklahoma Press, 2007. — .
- Philip A. Greasley, Society for the Study of Midwestern Literature. Dictionary of Midwestern Literature: The authors. — Indiana University Press, 2001. — P. 553. — .
- Willis Goth Regier. Masterpieces of American Indian literature. — University of Nebraska Press, 2005. — .
Посилання
- «Іктомі і койот» («Старі індіанські легенди»)[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zitkala Sha lakota Chervona Ptashka im ya dane misionerami Gertruda Simmons Bonnin 22 lyutogo 1876 18760222 26 sichnya 1938 amerikanska indianska pismennicya z plemeni Yankton grupi plemen Zahidni Dakota narodu Siu Odna z pershih zbirachiv pivnichnoamerikanskogo indianskogo folkloru golovni tvori Skazannya amerikanskih indianciv i Stari indianski legendi U period hristiyanizaciyi indianciv opublikuvala ese Chomu ya yazichnicya Why I Am a Pagan Spilno z kompozitorom U Gansonom stvorila operu Tanec Soncya za motivami odnojmennogo obryadu Zitkala ShaNarodilasya22 lyutogo 1876 1876 02 22 d Charlz Miks Pivdenna Dakota SShAPomerla28 sichnya 1938 1938 01 28 1 61 rik Vashington SShAPohovannyaArlingtonskij nacionalnij cvintar 2 Krayina SShANacionalnistsiu 3 Diyalnistpismennicya poetesa skripalka pravozahisnicyaSfera robotifolklorAlma materdZakladdMova tvorivanglijskaRoki aktivnostiz 1900Chlenstvod Zitkala Sha u Vikishovishi Zitkala Sha zdobula populyarnist yak zahisnicya multikulturalizmu i civilnih svobod na tli kolis panivnoyi politiki kulturnoyi asimilyaciyi amerikanskih indianciv Avtobiografiya Zitkala Sha ye odniyeyu z pershih avtobiografij amerikanskih indianciv yakoyi ne torkavsya perekladach abo redaktor Ridnoyu movoyu Zitkala Sha buv odin iz dialektiv movi siu dakota ale she odin iz suchasnikiv zaznachiv yiyi ridkisne volodinnya anglijskoyu Ranni rokiZitkala Sha narodilasya v rezervaciyi Yankton u Pivdennij Dakoti v rik bitvi pri Littl Biggorni koli nizka ob yednanih indianskih plemen zdobuli peremogu nad amerikanskimi vijskami Zitkala Sha bula tretoyu ditinoyu Ellen Simmons iz plemeni yankton siu chiye indianske im ya Tate Iyohiwin perekladayetsya yak Ta sho dosyagaye vitru i bilogo cholovika Felkera Vin zalishiv rezervaciyu she do narodzhennya Gertrudi i vona otrimala prizvishe vitchima Dzhona Gejstinga Simmonsa Popri te sho Ellen nazvala dochku Gertrudoyu Gerti divchinka vihovuvalasya v tradiciyah siu v tipi bilya richki Missuri Zgodom Gertruda simvolichno govorila pro sebe yak pro pravnuchku Sidyachogo Bika pidkreslyuyuchi svoyi kulturno etnichni koreni a ne genealogichne pohodzhennya yak svidchila presa Gertruda Kezebir Zitkala Sha zi skripkoyu 1898 rik Z vosmi rokiv popri nezgodu materi Gertruda stala navchatisya v kvakerskomu Instituti ruchnoyi praci shtatu Indiana u Vobashi de vchivsya yiyi starshij brat Dovi Tam vona vidmovilasya obrizati svoye dovge volossya tomu sho v nashih lyudej korotke volossya nosili pid chas trauru a pidstrizhene boyaguzi Pid chas podalshogo navchannya v koledzhi Erlgem u Richmondi shtat Indiana 1895 1897 roki a potim u u Gertrudi proyavivsya talant skripalki 1896 roku na oratorskomu konkursi v Indiani Gertruda posila druge misce i yiyi promovi nadrukuvali v dvoh shkilnih vidannyah Vid seredini 1897 i do kincya nastupnogo roku Gertruda vikladala muziku v Karlajlskij indianskij shkoli v Pensilvaniyi 1900 roku direktor ciyeyi shkoli Richard Genri Pratt zaprosiv Gertrudu yak skripalku na gastroli grupi Carlisle Indian Band Nezabarom odnak u vidpovid na kritiku Gertrudoyu asimilyacijnih tendencij u shkoli Pratt opublikuvav u karlajlskij gazeti The Red Man anonimnu recenziyu zvinuvativshi Gertrudu u vikrivlenomu opisi indianskih shkil TvorchistGertruda Kezebir Zitkala Sha chitaye bilya vikna Indianskij vozhd Ilyustraciya en do vidannya Starih indianskih legend 1901 roku Literaturnij psevdonim Zitkala Sha Gertruda vibrala sobi v Zapiskah angl Sketches opublikovanih v The Atlantic Monthly 1900 roku odnak protyagom zhittya vikoristovuvala obidva imeni V The Atlantic Monthly vijshlo tri avtobiografichnih zamalovki Zitkali Sha Spogadi pro indianske ditinstvo Shkilni roki indianskoyi divchinki j Indianska vchitelka sered indianciv U Spogadah pro indianske ditinstvo prostezhuyetsya girka analogiya z Edemom krayina chervonih yabluk de Bogom ye yiyi mati Adamom brat vona sama Yevoyu a misioneri Zmiyem cej motiv piznishe vikoristano v ese Chomu ya yazichnicya Na vidminu vid tradicijnih zhinochih avtobiografij opovid Zitkali Sha ne mistit rozpovidej pro lyubovni peremogi i domashni spravi Yiyi biografichnij talant vidznacheno she za zhittya zokrema v roboti Suchasni indianci en angl Indians of Today 1936 rik 1901 roku vidannya The Word Carrier yake opublikuvalo v berezni 1896 roku promovu Zitkali Sha Plich o plich angl Side by Side oharakterizuvali yiyi stattyu Dobrodushnij siu angl The Soft Hearted Sioux yak moralno poganu Ale popri kritiku presa ocinila zlobodennij i dosit vidchajdushnij ton protestu Zitkali Sha Stari indianski legendi angl Old Indian Legends 1901 rik piznya nazva Iktomi kachki ta inshi istoriyi siu vidbivayut usnu narodnu tvorchist siu u formi chotirnadcyati indianskih vechirnih opovidej sho nazivalisya ogunka bukvalno vigadane movoyu lakota U peredmovi Zitkala Sha pishe sho legendi rozkazali yij pid vidkritim nebom stari opovidachi dakota i vona postaralasya peredati anglijskoyu movoyu duh cih legend Centralnim personazhem shesti legend ye en pavuk trikster i odnochasno kulturnij geroj u mifologiyi siu dakota Neodnorazovo figuruye takozh en zlij duh v uyavlennyah indianciv lakota Zv yazok iz suchasnistyu prostezhuyetsya v legendah Borsuk i vedmid Derevnij rubizh i Strilyayuchi chervonogo orla Ilyustraciyi do vidannya 1901 roku vikonala hudozhnicya i gromadska aktivistka z plemeni 1916 roku v zhurnali American Indian Magazine opublikovano virsh Zitkali Sha Probudzhennya indiancya angl The Indian s Awakening de v odnij zi strof zvuchit ideya romantichnogo en U Skazannyah amerikanskih indianciv angl American Indian Stories 1921 rik stvorenih na osnovi avtobiografichnih narisiv 1900 roku i takozh napisanih anglijskoyu prostezhuyetsya vlasne ditinstvo Zitkali Sha i destruktivnij vpliv yevropejciv Nizku opovidej buli povidali Zitkali Sha sami uchasniki opisuvanih podij Ostannya glava Skazan spirayetsya na vistup Zitkali Sha pered amerikanskimi zhinkami v chervni 1921 roku Togo zh roku vijshov pamflet Amerikanizuvati pershogo amerikancya angl Americanize the First American U grudni 1902 roku v The Atlantic vijshlo ese Zitkali Sha Chomu ya yazichnicya angl Why I Am a Pagan Pislya publikaciyi Skazan amerikanskih indianciv Zitkala Sha perejmenuvala ce ese na Velikij Duh angl The Great Spirit visha istota v mifologiyi nizki pivnichnoamerikanskih indianciv ta u vidpovidnij formi zminila zakinchennya ese Razom z tim Zitkala Sha ne pom yakshila svoyeyi kritiki hristiyanstva nazivayuchi jogo fanatichnoyu viroyu i novimi zabobonami Satanu Zitkala Sha rozglyadaye yak voroga Velikogo Duha i stavit pid sumniv absolyutnu istinnist hristiyanskoyi tradiciyi nazivayuchi yiyi legendoyu biloyi lyudini Sered starodavnih legend yaki povidali meni stari voyini bulo bagato istorij pro zlih duhiv pisala Zitkala Sha Ale ya bula navchena ne boyatisya yih tak samo yak i tih hto rozgulyuvav u materialnomu viglyadi Odna z kritikiv Elis Pojndekster Fisher Dekster Fisher zauvazhila sho Zitkala Sha v comu sensi postijno perebuvaye na mezhi dvoh svitiv ale nikoli yiyi ne peretinaye V opovidanni Donka voyina angl A Warrior s Daughter opublikovanomu 1902 roku v Everybody s Magazine i vklyuchenomu v nizku antologij ospivano zhinok dakota i zokrema odnu indianku yaka virishila vryatuvati svogo kohanogo vid vorogiv Poryad z inshim opovidannyam Stezhka viprobuvan angl The Trial Path syuzhet Dochki voyina rozgortayetsya do poyavi yevropejciv koli zhinki dakota brali uchast u vijskovih diyah narivni z cholovikami U Stezhci viprobuvan pochatkove misce diyi vigvam yak i u vsih opovidannya Zitkali Sha pro ridne seredovishe Kinec opovidannya korotko zachipaye problemu vtrati indianskoyi samobutnosti U nizci tvoriv Zitkali Sha figuruye zazvichaj stara indianka sho stikayetsya z problemami navkolishnogo svitu Rozpovsyudzhena zagadka sinozoryanoyi zhinki Lyubov zhinki siu do yiyi nashadka Stezhka viprobuvan Perebuvayuchi v Kaliforniyi Zitkala Sha napisala nizku statej pro miscevih indianciv opublikovanih u San Francisco Bulletin i California Indian Herald Spilno z Vilyamom Gansonom na osnovi tvorchosti plemen siu i Zitkala Sha stvorila pershu indiansku operu Tanec soncya angl The Sun Dance prem yera yakoyi vidbulasya 1913 roku v Yuti Vona napisala dlya neyi libreto i pisni a takozh zigrala na skripci muziku dlya Gansona Tradicijnij tanec soncya yakij vstanovlyuvav simvolichnij zv yazok mizh soncem bizonom i lyudinoyu buv na toj chas zaboronenij amerikanskim uryadom Zitkala Sha dokladno poyasnila Gansonu detali tancyu ta inshi fakti vpleteni v syuzhet operi Doslidnicya Rut Geflin zaznachaye sho z chotiroh rozglyanutih neyu pismennikiv siu yaki pisali bez storonnoyi dopomogi Zitkalu Sha viriznyaye jmovirno najkreativnishij i nehitrij literaturnij talant yakij podaye v svoyij krashij formi integrovanist yak literaturnih tak i kulturnih elementiv yaki bagato hto vvazhaye diametralno protilezhnimi Gromadska diyalnist1900 roku Zitkala Sha vklyucheno do spisku Lyudi yaki nas zacikavili zhurnalu Harper s Bazaar Rokom piznishe vona vstupila v listuvannya z en z plemeni yavapaj odnim z majbutnih zasnovnikiv Tovaristva amerikanskih indianciv 10 travnya 1902 roku Zitkala Sha vijshla zamizh za spivrobitnika po Byuro u spravah indianciv svogo odnopleminnika Rejmonda Tejlsfejsa Bonnina U chervni vona povidomila pro cyu podiyu Montesumu rozirvavshi yihni zaruchini hocha ne ostannyu rol u comu zigrali idejni rozbizhnosti Rik potomu u Gertrudi i Rejmonda narodivsya sin Rejmond Ogajya i do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Zitkala Sha razom z rodinoyu zhila v rezervaciyah Vinta i Ovrej v Yuti 1914 roku Zitkala Sha stala aktivistkoyu za prava indianciv 1916 roku yiyi obrano sekretarem skarbnikom Tovaristva amerikanskih indianciv i todi zh vona perebralasya do Vashingtona Pislya togo yak 1920 roku Tovaristvo rozpustilos Zitkala Sha stala spivpracyuvati z Mizhnarodnoyu federaciyeyu zhinochih klubiv iniciyuvavshi stvorennya Komitetu z dobrobutu indianciv Voseni 1918 roku Zitkala Sha stala golovnim redaktorom zhurnalu American Indian Magazine Togo zh roku etnolog Dzhejms Muni vistupayuchi z kritikoyu na adresu Zitkali Sha zayaviv zokrema sho yiyi suknya nibito sudyachi z dovgoyi bahromi vidnositsya do yakogos pivdennogo plemeni a poyas nalezhit cholovikovi z plemeni navaho Sam Muni zayavlyav sho znaye indianciv krashe nizh voni sami i propaguvav sered nih vikoristannya pejotlyu yakij 1917 roci zaboronili v Kolorado Nevadi i Yuti U vidpovid Zitkala Sha skazala sho etnologi znayut lishe te chogo vid nih hochut pejotisti 2 chervnya 1924 roku prezident SShA Dzhon Kulidzh pidpisav Zakon pro gromadyanstvo indianciv Za ce vistupali chleni Tovaristva amerikanskih indianciv prote ryad plemen napriklad irokezi ne podilyali yihnih poglyadiv shodo cogo Dva roki potomu Zitkala Sha razom iz cholovikom zasnuvala Nacionalnu radu amerikanskih indianciv i zalishilasya yiyi golovoyu do samoyi smerti Rozvivayuchi ideyi panindianizmu Zitkala Sha vvazhala sho indianci povinni ne tilki vplivati na virishennya pitan nacionalnoyi politiki ale j aktivno zaluchatisya v uryad dlya zahistu svoyih prav na zemlyu i kulturnu spadshinu Pislya poyizdki Zitkali Sha predstavnika Asociaciyi z prav indianciv M Sniffena j advokata Ch Fabensa v Oklahomu 1923 roku opublikovano zvit de Zitkala Sha pisala pro indianskih ditej yakih siloyu pozbavili zemli i resursiv Cya dopovid zgodom spriyala stvorennyu tak zvanoyi komisiyi Meriama za imenem uryadovogo spivrobitnika Lyuyisa Meriama yaka doslidzhuvala stan sprav u rezervaciyah Piznishe politichna strategiya Zitkali Sha vidbilas u tvorchosti indianskih pismennic en Stati Gann Allen i en V ostanni roki zhittya Zitkala Sha pidpisuvala svoyi listi do indianskih starijshin Zitkala Sha Uyin Za chotiri roki do smerti v ramkah ruzveltivskogo Novogo kursu prijnyato Zakon pro reorganizaciyu indianskoyi administraciyi yakij zokrema stvoriv institut vibornoyi radi plemeni i skasuvav zaboronu na tanec soncya j inshi obryadi Zitkala Sha pomerla vid hvorobi sercya j nirok u Vashingtoni Oskilki yiyi cholovik pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv v amerikanskij armiyi yiyi pohovano na Arlingtonskomu nacionalnomu kladovishi de na yiyi mogili napisano Gertruda Simmons Bonnin Zitkala Sha z indianciv siu 1876 1938 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 http www arlingtoncemetery net gsbonnin htm Native American Women A Biographical Dictionary Routledge 412 p ISBN 978 0 415 93020 8 d Track Q1508259d Track Q21714414 Yu E Berezkin Mir cherepahi ot detskih rasskazov do kosmogonij Ruthenia ru Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 9 sichnya 2010 Dreams and Thunder Stories Poems and The Sun Dance Opera University of Nebraska Press 2005 ISBN 0803299192 Laurie Champion Emmanuel Sampath Nelson American women writers 1900 1945 a bio bibliographical critical sourcebook Greenwood Publishing Group 2000 P 385 ISBN 0313309434 Zitkala Sa Cathy N Davidson Ada Norris American Indian stories legends and other writings Penguin Classics 2003 ISBN 0142437093 Sacvan Bercovitch Cyrus R K Patell The Cambridge History of American Literature Prose writing 1860 1920 Cambridge University Press 2005 ISBN 0521301076 Jeffrey Ostler The Plains Sioux and U S colonialism from Lewis and Clark to Wounded Knee Cambridge University Press 2004 P 152 ISBN 0521605903 Originalnij tekst angl Among our people short hair was worn by mourners and shingled hair by cowards Project MUSE Legacy Zitkala Sa Muse jhu edu Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 7 sichnya 2010 Zitkala Sa Old Indian legends U of Nebraska Press 1985 P xiii ISBN 0803299036 Lakota Words Index Lakota Writings Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 9 sichnya 2010 Molly Crumpton Winter American narratives multiethnic writing in the age of realism LSU Press 2007 P 177 ISBN 080713225X Ernest Stromberg American Indian rhetorics of survivance word medicine word magic Univ of Pittsburgh Press 2006 P 105 ISBN 0822959259 Originalnij tekst angl Among the old legends the old warriors used to tell me were many stories of evil spirits But I was taught to fear them no more than those who walked about in material guise Native Authors Kstrom net Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 6 sichnya 2010 Ruth J Heflin I remain alive the Sioux literary renaissance Syracuse University Press 2000 P 119 ISBN 0815628056 Patrice E M Hollrah The old lady trill the victory yell the power of women in Native American literature Routledge 2004 ISBN 0415946972 Amelia V Katanski Learning to Write Indian The Boarding School Experience and American Indian Literature University of Oklahoma Press 2007 ISBN 0806138521 Philip A Greasley Society for the Study of Midwestern Literature Dictionary of Midwestern Literature The authors Indiana University Press 2001 P 553 ISBN 0253336090 Willis Goth Regier Masterpieces of American Indian literature University of Nebraska Press 2005 ISBN 0803289979 Posilannya Iktomi i kojot Stari indianski legendi nedostupne posilannya