Золотухін Дмитро Львович

Дмитро Львович Золотухін (нар. 7 серпня 1958(19580807), Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист і продюсер. Заслужений артист Російської Федерації (2000). Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1985). Син актора Лева Золотухіна.

Золотухін Дмитро ЛьвовичДата народження7 серпня 1958(1958-08-07)^[1][2](65 років)Місце народженняМосква, РРФСР, СРСР^[1]Громадянство СРСР
 РосіяAlma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1987) і Школа-студія МХАТ (1979)Професіяактор, кінорежисер, сценарист, телепродюсерКар'єраз 1980 рокуЗакладМосковський художній театрЧленствоСК СРСРНагороди

Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих

IMDbID 0957746

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Золотухін.

Біографія

Народився в сім'ї актора Лева Золотухіна.

У 1979 році закінчив Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова).

У 1979- 1982 роках — актор МХАТ ім. М. Горького .

Роботу в кіно почав у 1980 році виконанням ролі молодого Петра I в дилогії Сергія Герасимова «Юність Петра» і «На початку славних справ», за що за опитуванням читачів журналу " Радянський екран " був визнаний кращим актором 1981 року . Після успіху цих стрічок створив той же образ в телевізійному серіалі режисера Іллі Гуріна «Росія молода» .

У 1982 році зіграв головну роль у фільмі " Василь Буслаєв ".

У 1987 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової) і дебютував як режисер, знявши кримінально-психологічну драму «Християни» за оповіданням Леоніда Андрєєва.

У 1994 році за власним сценарієм поставив фільм «Зона Любе», виступивши також продюсером картини. Фільм був номінований на премію кінофестивалю «Кінотавр» в категорії «Найкращий повнометражний фільм», отримав приз другого міжнародного кінофоруму молодих кінематографістів в Суздалі «За нові знахідки в галузі кіно», а також був показаний на кінофестивалі «Кримська кінорів'єра 1996»

В даний час Дмитро працює в сфері цифрового телебачення, продюсує програми для мобільного та IPTV.

Фільмографія

Акторські роботи

• 1980 — Юність Петра — Петро I
• 1980 — На початку славних справ — Петро I
• 1981 — Росія молода — Петро I
• 1982 — Василь Буслаєв —
• 1983 — Комета — Микола Богданов
• 1984 — Приходь вільним — Асланбек Шерипов
• 1985 — Знай наших! — Іван Піддубний
• 1986 — Лермонтов — Дмитро Олексійович Столипін
• 1986 — Юність Бембі — Зубр
• 1987 — Очі чорні — Костянтин Степанович, ветеринар
• 1987 — Сильніше за всіх інших велінь — Юрій Миколайович Голіцин
• 2016 — Екіпаж — Петрицький, нахабний VIP-пасажир, співвласник авіакомпанії
• 2018 — Незламний — Соболь

Режисерські роботи і сценарії

• 1987 — Християни — режисер
• 1994 — Зона Любе — сценарист і режисер

Нагороди та звання

• Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1985) — за виконання ролі Петра I в телесеріалі «Росія молода» (1981, 1982)
• Приз другого міжнародного кінофоруму молодих кінематографістів в Суздалі (1995) — за нові знахідки в галузі кіно
• Номінація на премію кінофестивалю «Кінотавр» (1995) в категорії «Найкращий повнометражний фільм» — за фільм «Зона Любе»
• Заслужений артист Російської Федерації (2000)

Примітки

1. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
2. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812
3. (рос.). Kremlin.ru. 27 жовтня 2000. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
4. Павленок Ю. Дмитрий Золотухин. // Советский экран: журнал. — 1981. — №. 21. — стр. 6.
5. Галина Ушкова (6 серпня 2018). (рос.). . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
6. Татьяна Савкина (18 жовтня 2013). (рос.). Весть. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
7. (19 січня 2018). (рос.). . Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
8. (рос.). Коммерсантъ. 3 лютого 1995. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
9. (рос.). Коммерсантъ. 18 липня 1996. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
10. «Россия молодая»: а корабль-то ненастоящий! // «Антенна». Общенациональный городской телегид Телесемь, 2008, июнь
11. Елена Гранишевская (7 серпня 2008). (рос.). Комсомольская правда. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.

Посилання

• Олійник С. Петра І взяли в козаки // «Індустріальне Запоріжжя». — 2008. — 8 травня
• «Сегодня» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], 1999, № 140 (395) 30 липня