Золотомушкові (Regulidae) — родина горобцеподібних птахів, що складається із двох родів: золотомушка (Regulus) і рубіновочуба золотомушка (Corthylio).
В Україні гніздяться два види родини: золотомушка жовточуба (Regulus regulus) і золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus).
Поширення та місця існування
Поширені в Євразії та Центральній Америці, Північній Африці (у межах північної півкулі). Населяють переважно хвойні рівнинні ліси та гірські зарості кущів.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла 8—12 см, маса 5—8 г. Забарвлення має оливково-сірі або рудувато-сині відтінки; статевий диморфізм виражений не у всіх. Дзьоб тонкий і короткий, з невеликим гачком на кінці. Ніздрі прикриті дрібним пір'ям або шкіряною складкою. Ноги та пальці тонкі, з вигнутими кігтями та пристосовані для пересуванню по рослинності. Крила короткі та заокруглені, мають 10 махових. Хвіст з невеликою вирізкою, з 12 стернових пір'їн, за довжиною дорівнює крилу. Оперення м'яке. Повне линяння 1 раз на рік, після завершення сезону розмноження.
Походження та систематика
Серед дослідників відсутній консенсус щодо систематичного положення родини в ряді Горобцеподібних. Частина трактує їх як відособлену родину (а іноді навіть як надродину) в складі інфраряду Passerida, інші ж відносять їх до парворяду , разом із надродинами Certhioidea, Muscicapoidea, .
Ймовірний центр походження золотомушок — помірні широти Євразії. Раніше до родини Жовтомушкових відносили 3 роди: Regulus, та Leptopoecile. Згодом тривалий час родину вважали монотиповою з родом Regulus, однак сьогодні золотомушку рубіновочубу виокремлюють у відновлений рід Corthylio.
Родина Золотомушкових включає 2 роди:
- Рід Corthylio
- Золотомушка рубіновочуба (Corthylio calendula) (Linnaeus, C 1766)
- Рід Золотомушка (Regulus)
- Золотомушка тайванська (Regulus goodfellowi) Ogilvie-Grant, 1906
- Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) (Temminck, 1820) — в Україні осілий, кочовий, перелітний птах, занесений до Червоної книги України
- Золотомушка мадерійська (Regulus madeirensis) (Harcourt, 1851)
- Золотомушка жовточуба (Regulus regulus) (Linnaeus, 1758) — в Україні осілий, кочовий, перелітний птах
- Золотомушка світлоброва (Regulus satrapa) (Lichtenstein, 1823)
Крім того канарську золотомушку (Regulus regulus teneriffae) деякі автори вважають окремим видом Regulus teneriffae. Також, з ранньоплейстоценових відкладень Болгарії, що датуються віком 2,6-1,95 млн років, описано викопний вид Regulus bulgaricus.
Примітки
- Oliveros, Carl H.; Field, Daniel J.; Ksepka, Daniel T.; Barker, F. Keith; Aleixo, Alexandre; Andersen, Michael J.; Alström, Per; Benz, Brett W.; Braun, Edward L. (16 квітня 2019). Earth history and the passerine superradiation. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 116, № 16. с. 7916—7925. doi:10.1073/pnas.1813206116. ISSN 0027-8424. PMC 6475423. PMID 30936315. Процитовано 10 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Corthylio calendula (Ruby-crowned Kinglet) - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Процитовано 10 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotomushkovi Regulidae rodina gorobcepodibnih ptahiv sho skladayetsya iz dvoh rodiv zolotomushka Regulus i rubinovochuba zolotomushka Corthylio V Ukrayini gnizdyatsya dva vidi rodini zolotomushka zhovtochuba Regulus regulus i zolotomushka chervonochuba Regulus ignicapillus Poshirennya ta miscya isnuvannyaPoshireni v Yevraziyi ta Centralnij Americi Pivnichnij Africi u mezhah pivnichnoyi pivkuli Naselyayut perevazhno hvojni rivninni lisi ta girski zarosti kushiv Morfologichni oznakiDovzhina tila 8 12 sm masa 5 8 g Zabarvlennya maye olivkovo siri abo ruduvato sini vidtinki statevij dimorfizm virazhenij ne u vsih Dzob tonkij i korotkij z nevelikim gachkom na kinci Nizdri prikriti dribnim pir yam abo shkiryanoyu skladkoyu Nogi ta palci tonki z vignutimi kigtyami ta pristosovani dlya peresuvannyu po roslinnosti Krila korotki ta zaokrugleni mayut 10 mahovih Hvist z nevelikoyu virizkoyu z 12 sternovih pir yin za dovzhinoyu dorivnyuye krilu Operennya m yake Povne linyannya 1 raz na rik pislya zavershennya sezonu rozmnozhennya Pohodzhennya ta sistematikaSered doslidnikiv vidsutnij konsensus shodo sistematichnogo polozhennya rodini v ryadi Gorobcepodibnih Chastina traktuye yih yak vidosoblenu rodinu a inodi navit yak nadrodinu v skladi infraryadu Passerida inshi zh vidnosyat yih do parvoryadu razom iz nadrodinami Certhioidea Muscicapoidea Jmovirnij centr pohodzhennya zolotomushok pomirni shiroti Yevraziyi Ranishe do rodini Zhovtomushkovih vidnosili 3 rodi Regulus ta Leptopoecile Zgodom trivalij chas rodinu vvazhali monotipovoyu z rodom Regulus odnak sogodni zolotomushku rubinovochubu viokremlyuyut u vidnovlenij rid Corthylio Rodina Zolotomushkovih vklyuchaye 2 rodi Rid Corthylio Zolotomushka rubinovochuba Corthylio calendula Linnaeus C 1766 Rid Zolotomushka Regulus Zolotomushka tajvanska Regulus goodfellowi Ogilvie Grant 1906 Zolotomushka chervonochuba Regulus ignicapillus Temminck 1820 v Ukrayini osilij kochovij perelitnij ptah zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Zolotomushka maderijska Regulus madeirensis Harcourt 1851 Zolotomushka zhovtochuba Regulus regulus Linnaeus 1758 v Ukrayini osilij kochovij perelitnij ptah Zolotomushka svitlobrova Regulus satrapa Lichtenstein 1823 Krim togo kanarsku zolotomushku Regulus regulus teneriffae deyaki avtori vvazhayut okremim vidom Regulus teneriffae Takozh z rannoplejstocenovih vidkladen Bolgariyi sho datuyutsya vikom 2 6 1 95 mln rokiv opisano vikopnij vid Regulus bulgaricus PrimitkiOliveros Carl H Field Daniel J Ksepka Daniel T Barker F Keith Aleixo Alexandre Andersen Michael J Alstrom Per Benz Brett W Braun Edward L 16 kvitnya 2019 Earth history and the passerine superradiation Proceedings of the National Academy of Sciences angl T 116 16 s 7916 7925 doi 10 1073 pnas 1813206116 ISSN 0027 8424 PMC 6475423 PMID 30936315 Procitovano 10 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Corthylio calendula Ruby crowned Kinglet Avibase avibase bsc eoc org Procitovano 10 bereznya 2024